Владна гора народила мишу

Якщо хтось думає, що доля української лісової та деревообробної галузі перебуває у надійних руках наших молодих, симпатичних, освічених та компетентних чиновників, то вони можуть у цьому швидко розчаруватися, як тільки ознайомляться зі зверненням Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Львівщини на адресу державних органів влади і порівняє його із змістом отриманих відповідей.

Інфографіка епістолярного діалогу з деревообробників з українськими державними чиновниками.

Складається враження, що всі ці відповіді являють собою відписки канцеляристів, підписані чиновниками на автоматі наприкінці робочого дня і поспішаючи до поданого до під’їзду авто, які не спромоглися вникнути в суть викладених у звернення проблем галузі.

Найкоротший лист із ОПУ, який переадресував звернення для розгляду Кабміну, оскільки згідно з службовою субординацією він сам таких прав не має, хоча де факто рулює буквально всім, у тому числі й лісовій реформою, при цьому ні за що конкретно, крім внутрішніх офісних справ, не відповідає.

По суті, всі листи інших однотипні, за винятком відповіді з Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, який стосувався проекту Закону України «Про ринок деревини» № 4197-д, над яким Комітет працює і готується подати його Верховній Раді для розгляду у другому читанні.

За інших відповідях посилено мусується тема «організованого товарного ринку», під яким розуміється товарна біржа.

Туманні посилання на якісь європейські директиви, регламенти та відповідні практики регулювання організованих товарних ринків у Європі – це квінтесенція маніпуляції термінами для обґрунтування українського організованого товарного ринку, що нічого не має спільного із західним лісовим ринком, який регулюється державою тільки з точки зору законності походження деревини та сплати всіх належних податків. Решта питань торгівлі продавець і покупець вирішують безпосередньо без посередників.

Організований ринок – (Оrganized Мarket) реально існуючий у певному місці ринок, де угоди між продавцями та покупцями відбуваються на підставі встановлених правил та процедур.

Не обов’язково товарна біржа. Це може бути (і було) “Прозорро.Продажи”, ЛІАЦ (обидві електронні торгові платформи є державними) та інші. Але у нашому випадку під ним розуміється виключно товарна ліцензійна біржа (комерційна), тобто із найбільшими корупційними ризиками. Ліцензія у разі є інструмент усунення зайвих конкурентів серед інших товарних бірж.

Державним лісовим господарством найвищою урядовою постановою було заборонено укладати прямі договори купівлі-продажу з деревообробними підприємствами, публічно оголосивши, що це корупція. Водночас, одне об’єднане державне спеціалізоване підприємство Лісу України укладає прямі договори з комерційними біржами на реалізацію всього обсягу лісових ресурсів. Так це явища одного порядку: та сама домовленість державного підприємства з комерційним на основі забороненого прямого договору. Тобто ДСПЛУ відкрито стало на шлях корупції, оскільки сам керівник ДСПЛУ постійно говорить про те, що прямі договори – це корупція.

Виникає ситуація, коли потрібно або хрестик зняти, або одягнути штани. Якщо прямі договори вже не корупція, всі торгові проблеми вирішуються моментально безпосередньо продавцями та покупцями. Біржі, відповідно до принципів демократії, можна залишити для тих, хто не може жити без високих цін. Демократія так демократія. 

Більше того, круглі лісоматеріали не є біржовим товаром через неможливість стандартизації розмірно-якісних параметрів колод у реалізованій партії товару. Пересортування постійний бич торгівлі круглими лісоматеріалами.

На біржових торгах продається надана продавцем специфікація круглого лісу, який ще навіть не заготовлений. Вона формується продавцем, зазвичай, з урахуванням привабливості середньої ціни покупця. Реальна партія відвантажуваного круглого лісу завжди відрізнятиметься як за сортиментною структурою, так і за середньою ціною, яка може бути значно вищою за розрахункову. Наприклад, ти купив на товарній біржі круглі соснові лісоматеріали по 2500 грн/м3, а фактично ти їх можеш отримати за ціною 3000 грн/м3 та більше. Все залежить від продавця, який завжди може мотивувати, що він не має іншого лісу. Виникає питання, як вирішити цю спірну ситуацію щодо взаєморозрахунків. Встановленим регламентом біржі це не передбачено, що свідчить про недосконалість встановлених правил і процедур. І таких проблемних питань із закупівель та постачання набирається чимало, але вирішення яких чинним Регламентом біржі не передбачено.

Таким чином, в основі діючої моделі торгівлі закладено можливість маніпуляції цінами на деревину, що реалізується, у бік значного підвищення. Це не голослівне твердження. Маючи 30-річний досвід у деревообробному виробництві на великому підприємстві, вивчивши на досвіді всі хитрощі продавців, та пройшовши всі кола торговельного пекла за роки незалежності України, міг би написати дисертацію чи посібник із торгівлі круглим лісом. Хоча посібники я вже писав, а аналітичні звіти роблю періодично, а світовий лісовий ринок монітору постійно, раніше за роботою, тепер для дозвілля.

Така обстановка склалася багато в чому завдяки діям, а також і бездіяльності держчиновників, які штучно створили навіть не кризу, а справжнісінький геноцид деревообробної галузі в ході так званої лісової реформи. Чиновникам у високих кабінетах не видно всіх деталей на місцях, де ховається диявол, а судячи з відповідей вони про них і слухати не хочуть. Своїми ж, як їм здається, “добрими намірами” вони часто вимащують дорогу до пекла.

Більш детально з цією темою можна ознайомитись у викладі відомого експерта лісової галузі Данила Маландія.

А найболючішим питанням лісового ринку сьогодні є ціноутворення на круглі лісоматеріали. Регламентом бірж встановлено диктат середньозважених, за своєю природою спекулятивних цін, покладених в основу ціноутворення, нижче за які стартові ціни не можуть бути. Тобто не продавець, а біржа визначає стартову ціну. У ході аукціонів ціни піднімаються ще вищими і іноді стають у прямому сенсі непідйомними для переможця аукціону. Часто це робиться конкурентами зловмисно відповідно до поведінкової економіки, але цей фактор ніколи не враховується. Це можна було б відрегулювати встановленими правилами та процедурами. Саме про це йшлося у зверненні до зазначених вище державним органом щодо врегулювання правил та процедур для організованого ринку.

Кабмін України переадресував отримане звернення на адресу Мінеконміки, Міндовкіллю та ДАЛРУ для подальшого розгляду.

Але Мінекономіки теж не ликом шито. У своєму листі він зазначив, що постановою Кабміну Міндовкілля є центральним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який зокрема забезпечує формування та реалізує в межах повноважень, передбачених законом, державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Також Мінекономіки зазначає, що на пропозицію Міндовкіллю до переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих ринках, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2021 № 1433 включений такий вид продукції: деревина у вигляді колод для подальшого використання чи переробки.

Також повідомляється, що до розгляду та ухвалення Верховною Радою проекту Закону України № 4197-д реалізація необробленої деревини здійснюватиметься виключно через організований товарный ринок. Який саме не уточнюється, але, крім ліцензійних товарних бірж, інших на сьогодні немає. Якщо організований товарний ринок буде законодавчо закріплений за товарними біржами, чекаємо на появу лісових олігархів. “Наша пісня хороша – починай із початку…”

Крайнім за відповідями, як завжди, виявився молодший в ієрархії – ДАЛРУ, як безпосередній відповідальний за проведення лісової політики, узагальнююча відповідь якого наводиться на інфографіці. Можливо не випадково, що на ліс поставили спеціаліста з міжнародних відносин та ІТ-бізнесу, легше їм маніпулювати. Менше знаєш міцніше спиш. Невипадково його відповідь дослівно повторює НКЦПФР з обгрунтування організації торгівлі деревиною. Що для одного керівника, що для іншого деревина – це “темний ліс” у прямому значенні.

Головні ж винуватці рукотворної кризи як завжди залишилися осторонь і цілком задоволені отриманим результатом, оскільки поки що всі йде за їхніми планами. 

Асоціація Львівщини звернулася за допомогою, а отримала канцелярську справку про структурну ієрархію та сфери відповідальності. Тобто замість компетентної відповіді отримали відписку, що нічого не означає. Гора народила мишу.

Щоб оцінити убогість створеного організованого ринку деревини, можна порівняти його із західними зразками організації лісового ринку, нібито за лекалом яких вітчизняні реформатори його створювали.

На сайті «Відкритий ліс» дуже багато публікується інформація про торгівлю круглим лісом на західному ринку, зокрема державними підприємствами типу ДП «Ліси України». Наприклад, матеріали із сайтів ДП Лісу Чеської Республіки, ДП Лісу Словацької Республіки, Lasy Panstwowe. Ознайомитись із вмістом сайтів можна за допомогою Google-перекладача будь-якою мовою. Все пізнається в порівнянні, можна відвідати ці сайти та сформувати власне уявлення про особливості зазначених державних підприємств лісового господарства та замислитись, чому ДСПЛУ йде якимсь своїм кривим шляхом і незрозуміло куди і з якою метою.

Для розвитку сировинної моделі економіки країни встановлена в Україні модель торгівлі круглими лісоматеріалами цілком підходить. Для малого та середнього бізнесу вітчизняної деревообробної галузі вона означає летальний кінець. Не хочемо розвивати свою галузь, сприятимемо розвитку зарубіжних. І хтось на експлуатації національних лісових ресурсів добре заробить, занапастивши вітчизняну галузь під прикриттям турботи про державні інтереси. “Це вже було”, як сказав один із українських президентів. Щоб розвивати свою галузь необхідно забезпечити її сировиною за ринковими, а не спекулянтськими цінами. Варіантів є багато, але обраний найгірший.