28/12/2023
0Директорка ТОВ «ВГСМ» Ірина Мацепура – про забезпеченість сировиною та зміни в торгівлі деревиною в 2022-2023 роках:
“Забезпеченість сировиною – це доволі багатовекторний процес. Наше підприємство практично на 100% випускає FSC-сертифіковану продукцію. Відповідно, коло наших постачальників звужується лише до сертифікованих лісгоспів і невеликої частини інших сертифікованих постачальників. Крім цього, є покупці, які не хочуть бачити навіть в сертифікованому лісі виробів із деревини з санітарних лісосік. І тут наступає патова ситуація. Торги такого вибору взагалі не передбачають.
Щодо змін в торгівлі деревиною, то, звичайно, ми розуміли, що наш галузевий регулятор буде впроваджувати аукціони. Моє ставлення до аукціонів двояке. З одного боку, наче прийнятна форма торгів, і це добре. Але з іншого боку, аукціони навмисне чи ні створили нездорову конкуренцію, ажіотаж в торгах.
Чому закрита інформація щодо заявок на лоти? Наприклад, є 10 однотипних лотів, за три з них йде смертельна боротьба, поруч є вільні лоти, але цього ніхто не бачить.
При такому підході ціни доходили до неймовірних показників. Чи правильний це підхід?
Ні, це знущання. Підприємці вкладали останні кошти, щоб зберегти виробництва, а ДП «Ліси України» звітувало про фантастичні успіхи торгівлі.
Часом здається, що хтось ухвалює рішення, просто тикаючи пальцем у стелю. Наприклад, маю на увазі спробу ввести великі лоти на тисячі метрів кубічних, які треба було збирати в 10 лісгоспах в трьох областях. Що це було? Як виникла така думка? Хто її обговорював?
Ми наче на різних планетах живемо, а не працюємо в суміжних галузях. А потім виходить стаття, тоді ще голови Держагентства, що не продаються обсяги. Серйозно? А що трапилося?
Також не знаю, з якою метою було різко зменшено обсяг рубок деревини. В Закарпатській області завжди рубалось 1,5-1,2 млн м куб. Зараз обсяг рубок впав до 0,9 млн м куб. На ті ж 30% зросли ціни, втратилися тисячі робочих місць переробників. Але лісове господарство нічого не втратило, їх обсяги реалізації такі ж. Така ж ситуація на аукціонах. Ажіотажний попит, купівля за будь-які гроші, лиш би зберегти колектив, бо люди виїжджають за кордон дуже стрімко, і виробництво треба закривати.
Чи правильний такий підхід? Ні. Для такої трудонедостатньої області, як наша, втрата цих декількох тисяч робочих місць не заміниться ніякою релокацією інших бізнесів. Це робочі місця в прилісових територіях, які живуть з обробки лісу. Або ж люди їдуть на заробітки за кордон.
Зараз, коли на всіх державних рівнях обговорюється, як повернути з-за кордону наших біженців, хочеться сказати: ви хоч тих, що тут ще залишилися працювати, не витісняйте так активно.
Вважаю, що і ДАЛРУ, і ДП «Ліси України» повинні переслідувати не лише інтереси власних фінансових показників, але й займати державну позицію врівноваженості і розвитку територій.
Також мені не подобається зверхньо адміністративний тон спілкування наших бірж. А ще вічні погрози припинити твою участь у торгах, якщо ти не даєш навіть не відповіді, а пояснюючої записки на біржу. Цей монополізм відверто дратує, хоча бірж наче дві. Якийсь каральний орган утворився, а не торговий посередник. Документів для акредитації на біржах треба було так багато, що на отримання кредиту в банку вимагають значно менше.
Зросли затрати на перевезення, що знову ж таки звужує коло доступності сировинного ресурсу.
Відсутність елементарного розуміння, яким сировинним ресурсом і на яких умовах може бути забезпечене підприємство, не дає можливості сформулювати якісь адекватні виробничі плани. При цьому європейський ринок деревини також доволі волатильний. Але вони мають галузеві і державну підтримки”.
