Громадська рада при Держлісагентстві радить впроваджувати вимоги FSC та PEFC у лісовпорядкуванні
Як поліпшити лісове законодавство з урахуванням стандарту FSC та PEFC, а також як зростає актуальність впровадження гендерної політики в умовах воєнного часу – обговорювали члени Громадської ради при Держлісагентстві на черговому засіданні (відбулося 19 жовтня 2023 року).
Навіщо впроваджувати національний стандарт FSC
Про труднощі, які виникають під час реалізації FSC-стандарту, членам Громадської ради розповів Павло Кравець, директор FSC Україна. За його словами, українське лісове законодавство має розвиватися на основі принципів однозначного трактування, удосконалення, системності та несуперечливості. Також він нагадав, що в основі національного стандарту лежить наше національне законодавство та додаткові вимоги, які на добровільній основі зголосилися виконувати отримувачі сертифікатів FSC. У такий спосіб дотримання FSC-стандарту отримувачами сертифікатів передбачає, що вони забезпечують норми законодавства та додаткові вимоги.
– Та коли переходимо до практичної реалізації вимог FSC-стандарту, то дуже часто відбувається підміна понять, – пояснював Павло Кравець. – Наприклад, у частині вимог, які стосуються планування, ведення господарства, моніторингу, оцінювання впливу господарської діяльності тощо лісокористувачі користуються тими нормами законодавства, які вже є, а не впроваджують нові. Тобто на практиці нову документацію намагаються замінити наявними формами звітності, а не впровадженням нових. Або ж інший приклад: у Державній стратегії управління лісами до 2035 року прописані дуже хороші речі, введена нова термінологія, та на рівні підзаконних актів вона десь зникає. У наших нормативно-правових актах теж немає однозначності, адже у частині документів декларується необхідність дотримання стандартів, а в інших не розкривається, як це практично втілювати.
Виконання стандарту FSC сприятиме інтеграції законодавства України у лісове законодавство країн ЄС, яке є більш гнучким і рамковим. Лісова практика в Європі чітко прописана та регламентована, зауважував Павло Кравець. А в FSC-стандарті якраз визначаються дозволені рамки діяльності та сфери, в яких можна ухвалювати самостійні рішення. Це якраз дасть змогу запровадити гнучкі підходи, ризикоорієнтовані та адаптовані принципи, щоб лісокористувачі могли приймати більш гнучкі, ефективні та адаптивні рішення для досягнення бажаних результатів.
Щоби покращити впровадження FSC-стандарту, Громадська рада вирішила звернути увагу Міндовкілля та Держлісагентства на доцільність розроблення «Національної лісової політики» як документа, який має започаткувати процес впорядкування ієрархічної структури побудови лісового законодавства. А також рекомендувати Держлісагентству дати доручення ДП «Ліси України» щодо опрацювання доцільності тіснішої координації роботи з ВО «Укрдержліспроєкт» у частині інтегрування вимог FSC національного стандарту для України та стандарту PEFC (Національної системи лісової добровільної сертифікації) в систему організації і здійснення лісовпорядкування. А також проаналізувати, чи може ВО «Укрдержліспроєкт» у рамках лісовпорядкування та підготовки технічної документації доповнити її вимогами стандартів FSC та PEFC.
Ігор Будзінський, начальник управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства, пояснив, як саме можуть відбуватися координації ДП «Ліси України» та ВО «Укрдержліспроєкт». Оскільки «Укрдержліспроєкт» є державною організацією, яка керується лише діючими нормативно-правовими актами, то може впроваджувати у технічну документацію щодо лісовпорядкування лише деякі елементи, які не будуть йти врозріз із національним законодавством.
– Законодавство не має базуватися лише на обмежувальних чи каральних нормах, – додав Павло Кравець. – Натомість треба створювати умови для реалізації творчого потенціалу лісівника, щоб закладати принципи, чого і в який спосіб ми хочемо краще досягнути.
Питання гендерної рівності – в стратегію управління лісами
Через війну, коли чимало лісівників служать у лавах ЗСУ, питання гендерної рівності набуває ще більшої ваги. Чоловічі посади треба кимось змінювати, і часто таку заміну виконують якраз жінки. Костянтин Войцеховський, директор департаменту з персоналу ДП «Ліси України», додав, що зараз у центральному апараті підприємства працює майже однакова кількість чоловіків та жінок, зокрема, і на керівних посадах. Та лісова галузь уже відчуває дефіцит кадрів і трудових ресурсів, що буде посилюватись через війну. Тому питання гендерної політики у ДП «Ліси України» тримають у полі зору.
Які саме заходи треба втілювати для реалізації Гендерного плану дій лісового сектору, розповів Юрій Дербаль, експерт з питань лісового господарства ГО «Форза». Оскільки реформування лісової галузі не завершено, а воєнні дії теж ще тривають, проблема подолання гендерної нерівності залишається актуальною. З початку війни, за даними ДП «Ліси України», мобілізовано понад 2000 осіб, переважно чоловіків. Уже зараз треба розробляти програми їхньої інтеграції у трудові колективи, реабілітації, перенавчання, можливості працювати дистанційно тощо.
– Гендерний план дій лісового сектору готувався на основі діючих нормативно-правових актів, в яких уже імплементовані вимоги Євросоюзу, – зазначав Юрій Дербаль. – У ньому є методичні рекомендації щодо проведення гендерного аудиту, є відповідне положення про радника з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, методичні рекомендації щодо внесення в колективні договори положень щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Також є низка документів, які напрацьовані центральними органами законодавчої влади, Кабінетом Міністрів, Національним агентством з питань державної служби, Міністерством соціальної політики. Навіть не маючи затвердженого Гендерного плану дій у лісовому секторі, його деякі вимоги та напрацьованих нормативних документів уже імплементовані у цьому році у колективному договорі державного підприємства «Ліси України». Він передбачає кілька вимог, зокрема, необхідність затвердження обов’язків уповноваженого з гендерних питань на громадських засадах, просування працівників по роботі з дотриманням принципу надання переваги осіб тієї статі, щодо якої існує дисбаланс. А в нас більшість посад майстрів лісу та помічників лісничих обіймають чоловіки. А більшість бухгалтерів та економістів – це жінки.
Юрій Дербаль зауважив, що є чимало питань, для розв’язання яких не треба чекати на завершення війни. Тому Громадська рада рекомендувала Держлісагентству взяти за основу пропозиції проєкту Гендерного плану дій лісового сектору України, який будуть подавати на розгляд Міндовкілля. Відомство своєю чергою може врахувати їх у проєкті стратегії управління лісами України на 2025–2027 роки.