27/10/2023
0Як зберігається біорізноманіття під час лісовідновлення – проаналізували науковці на прикладі Закарпаття
Громадська організація «ЛІіС» вивчала як відбувається збереження біорізноманіття при проєктуванні заходів лісокористувачами Закарпаття у 2023 році. Аналіз здійснив керівник «Центру відновлення лісу» та експерт з питань лісовідновлення й екоосвіти ГО «ЛІіС» Тарас Харачко на основі відкритих даних. Результати свого дослідження експерт нещодавно презентував лісокористувачам, органам сертифікації систем управління лісовим господарством та іншим зацікавленим сторонам під час вебінару. За поясненнями експерта, аналізуючи збереження біорізноманіття якогось окремого підприємства (філії), не було змоги оцінити тенденції у лісовідновленні регіону, тому для ширшого дослідження вирішили охопити аналізом одну адміністративну область (Закарпатську).
Як розповів Тарас Харачко, більшість матеріалів для оцінки збереження біорізноманіття по всіх філіях (лісокористувачах) вдалося отримати зі сайту Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства. Оскільки на сайті ще не зібрана інформація про деякі лісові господарства, їхні документи аналізували за даними на їхніх власних веб-ресурсах.
Наприклад, інформацію про Довжанське ЛМГ аналітик знайшов на сайті господарства. Проаналізувавши орієнтовно 50 аркушів із інформацією, Тарас Харачко зібрав дані оцінки збереження біорізноманіття в проєктах лісових культур, лісових плантацій та природного поновлення лісокористувачів (філій) Закарпатської області в окрему таблицю. З’ясувалося, що більшість філій не використовують деревних видів чужинців, які можуть викликати генетичне забруднення чи проявити інвазійність у їхніх лісах.
– Це добре для збереження біорізноманіття, сподіваємося, що заборона на використання інвазійних видів при лісовідтворенні з наступного року покращить існуючий стан використання немісцевих видів дерев у лісовідновленні, – додав Тарас Харачко. – Лише у двох підприємствах з дванадцяти, які ми аналізували, штучне лісовідновлення переважає над природним, решта відновлюють ліс на зрубах природним шляхом, що теж є регіональною особливістю Карпатського регіону. Існуючі практики лісовідновних робіт у всіх філіях не порушують мікрорельєфу на ділянках і не спричиняють ерозії ґрунту. Тільки в двох філіях є проєкти лісовідновлення, де використовують лише один вид, тобто створюють монокультури. Також розуміємо, що при штучному відновленні лісу в грабовій діброві граб з’явиться шляхом самосіву та пенькової порослі, тому його не проєктують вводити в початковий склад. Також здогадуємося і про штучне лісовідновлення в Ужгородському ЛГ, де бук запроєктовано висівати на місці згарищ з надією на відновлення інших видів, притаманних корінному типу деревостанів природним шляхом.
Експерт наголосив, що оцінювалася лише проєктна інформація, яка може відрізнятися від того, що насправді реалізовано підприємством у межах освоєння лісокультурного фонду. За словами Тараса Харачка, нині форма звітності не дає можливості зрозуміти багатьох речей, зокрема, якою є мета лісовідновлення, адже у звітах є лише статистика про площі штучного лісовідновлення та площі природного поновлення, а також про породний склад, про решту даних можна лише здогадуватися. Через це скласти загальне уявлення про те, як впливає лісовідновлення на біорізноманіття, досить важко.
Ігор Виговський, заступник начальника відділу охорони і захисту лісу Держлісагентства, який долучився до дискусії, зауважив, що справді всю картину неможливо побачити, бо у зведених відомостях є дані про квартал, виділ, площі та кількість посадженого матеріалу, а вся інформація є у проєктах лісовідновлення. Дані про природне лісовідновлення можна побачити у проєктах лісових культур, та нині оприлюднювати їх на широкий загал не планується.
Однак, на думку Тараса Харачка, існуюча форма звітності не дає можливості оцінити у ретроспективі, яке саме насадження вивчається – немає інформації про те, де придбані сіянці чи насіння, які плани лісокористувачів щодо лісовідновлення, чи проходило підприємство оцінку впливу на довкілля за наявності інтродуцентів. Також він пояснював, чому питання збереження біорізноманіття зараз набуває актуальності у світі:
– У суспільстві побутує думка, що відновлюючи ліс, ми автоматично відновлюємо біорізноманіття. Але кожна система формувалася сотнями років, щоб стати самостійним і самовідновним лісом. Зараз немає методик оцінювання як зберігається біорізноманіття під час лісовідновлення. Водночас, збереження біорізноманіття ставиться у світі на високому рівні. А питання моніторингу, що планує лісокористувач для лісовідновлення, як перевірити якість проєкту лісовідновлення – теж набирає ваги, – вів далі експерт. – Часто підприємства хочуть більше площ засадити і вдаються до залісення галявин і полів, а це важлива частина для збереження біорізноманіття, тобто вони потрібні лісу та людині. У такий спосіб може відбутися залісення з втратою біорізноманіття. Бо начебто так садили раніше. Але цей принцип більше не працює. Через це маємо монокультури у багатьох регіонах України.
Здебільшого це ялина та сосна, яка всихає. Через це зростають площі лісових пожеж, відбувається пошкодження лісу хворобами і шкідниками, маємо втрати для економіки через санітарні рубки незрілого лісу, маємо збільшення викидів вуглецю під час лісових пожеж – це все наслідки того, що садили ліс без врахування збереження біорізноманіття. Через принцип – «всі так садили» – зараз маємо втрати, і через це маємо думати, як зробити краще.Після презентації аналітичної інформації, як же пов’язане лісовідновлення Закарпаття зі збереженням біорізноманіття, представники ГО «ЛІіС» планують підготувати звернення до Держлісагентства, в якому опишуть висновки свого дослідження.
