23/10/2023
9ЧАСТИНА І. ЗАКОН ЗАБОРОНЯЄ ПІДПРИЄМСТВУ БОЛОХОВЦЯ ОТРИМУВАТИ ЛІСОРУБНИЙ КВИТОК
Учасники нещодавньої Міжнародної кластерної конференції, що відбулася у Києві 28 вересня, знову лише жалілися один одному на свої виробничі проблеми замість визначити шляхи їх вирішення.
Деревопереробники у своїх взаєминах з лісівниками дійшли до краю непорозумінь і обвинувачень – у монополізації державним (поки що) підприємством «Ліси України» ринку лісоматеріалів і біржової торгівлі ними, у накручених цінах на куб, невиконанні лісовими філіями зобов’язань з постачання виграної на торгах продукції, засекречених обсягах лісоматеріалів на перспективу по роках і сортиментах.
Врешті, усі ці проблеми дуже давні. Монополізація лісового господарства під дахом реформи Шурми-Болоховця їх не вирішила, а тільки загострила.
Додалися і нові, яких взагалі не повинно бути. На Конференції доповідачі говорили про низьку якість лісосічного фонду, причому в Карпатах. Це мало б стати для власника ресурсу – обласних військових адміністрацій – окремою темою ґрунтовного аналізу роботи лісівників в особі ДП «Ліси України», основне завдання якого – якраз вирощувати якісні промислові ліси і видавати високої якості основний продукт своєї роботи, яким є лісосіка. Бо без якісних лісосік немає якісних лісоматеріалів.
Новим на конференції було також питання налагодити розумну співпрацю лісівників і лісозаготівельників в контексті помпезно оголошеної Болоховцем «реформи в реформі», коли лісовий монополіст остаточно заборонить своїм лісництвам брати в руки бензопили і в повному обсязі винесе на торги послуги із заготівлі лісу сторонніми бригадами лісорубів.
Як ці проблеми вирішувати? Адже міжнародні конференції, тим більше кластерні, збирають не для балачок.
Проте наразі – самі балачки. І учасники Конференції-2023 вбачають вихід із ситуації в тому, щоб їх ще більше примножити.
Це їм вже давно радять, як не дивно і не прикро, представники науки з Львівського національного лісотехнічного університету. Вони вперто пропонують створити при мінприроди, а ще краще – при кабміні якусь надструктуру, консолідуючий орган, якийсь центр координації і комунікації між міністерствами і лісовим сектором, який ніби буде вирішувати виробничі конфлікти інтересів усіх його учасників. А координувати роботу цього центру повинні (це вже повний абсурд!) громадські організації.
Наївні науковці НЛТУ свято вірують, що посиденьки за круглими столами і якісь резолюції з них здатні вплинути на усіх побратимів по лісовому кластеру.
Не кращі за них і самі деревопереробники. В сухому залишку з їхніх виступів на Міжнародній кластерній конференції та сама стара мантра: «Хай лісівники нас нарешті почують!»
Це бізнес, панове! Ніхто вас ні в ДАЛРУ, ні в ДП «Ліси України» не збирається ні чути, ні жаліти. Навіть якби ви говорили по суті. А з оцих ваших нескінченних плачів: «Знизьте ціни!», «Формуйте адекватно лоти», «Не продавайте техсировину окремими колодами»,«Врахуйте в ціну лісозаготівлі трелювання крутими гірськими схилами»,- лісівники тільки сміються.
Для мене взагалі загадка, чому лісозаготівельний і деревопереробний бізнес розмовляє з лісовим бізнесом категоріями жалів та емоцій, а не економіки і права?
Чому поважні підприємства, які формують бюджети і робочі місця, покірливо стоять перед новоствореним монополістом і бояться подумати над очевидним питанням: яке взагалі відношення має ДП «Ліси України» до необхідного їм ринку лісоматеріалів? Адже цю продукцію створюють своєю працею лісозаготівельники.
Одразу відповім: ніякого – ні в правовому, ні в економічному сенсі.
Основним документом на право здійснювати лісозаготівлю є лісорубний квиток. Видачу його (хоч в паперовому, хоч в електронному вигляді) регламентує Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а потім вже на його засадах урядові постанови.
Лісорубний квиток, як усі інші спецдозволи на право виробничої діяльності, належить до документів дозвільного характеру, отримати які закон дозволяє не кому заманеться, а тільки юрособам, що відповідають конкретним умовам. І ці умови особливо жорсткі до робіт з високим ступенем виробничих ризиків і небезпеки, в списку яких лісозаготівля у першій п’ятірці в усьому світі.
Тобто (цитую Закон) «суб’єкт господарювання повинен підтвердити у своїй декларації, яку подає дозвільному органу влади, про свою відповідність вимогам законодавства до певного виду господарської діяльності (у тому числі матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу) та на підставі якого набуває право на провадження заявленого виду господарської діяльності і несе передбачену законом відповідальність».
Питання до чиновників ДАЛРУ Віктора Смаля і Андрія Мусійовського: яку декларацію подає вам ДП «Ліси України», яке не спроможне самостійно заготовляти ліс і сьогодні на 80% залучає на правах підряду до лісосічних робіт сторонні підприємства? А завтра взагалі, як вихваляється його гендиректор Юрій Болоховець, виводить на торги усю лісозаготівлю, точніше послуги на неї?
Правові норми, які регулюють виробничі взаємини між суб’єктами господарювання, повинні ґрунтуватися і ґрунтуються на нормах виробництва і економіки. В усіх галузях, пов’язаних з природокористуванням, спецдозволи на певний вид робіт отримують тільки ті структури, які ці роботи виконуватимуть. Ніяк не інакше. Ніхто спецдозволами потім не торгує. На аутсорсинг можуть передати хіба якісь допоміжні завдання (інформаційний, юридичний супровід, клінінг).
Так було донедавна в лісовому господарстві при системі лісгоспів, які тримали у своєму складі лісорубні бригади, забезпечували суворий контроль і несли за них цілковиту відповідальність.
Сьогодні виробничі взаємини в галузі кардинально змінилися. ДП «Ліси України» разом зі своїми регіональними офісами і філіями свідомо відмовилося від технічних, технологічних, кадрових можливостей забезпечити виконання такого виду робіт підвищеної небезпеки і відповідальності, як лісосічні. А отже від контролю і відповідальності за їх виконання. Тож і не може отримувати спецдозвіл на них.
Батьки нинішньої лісової реформи свідомо чи ні провели чіткий водорозділ між землекористуванням і лісокористуванням.
За виробничою суттю і виробничими завданнями вони перетворили ДП «Ліси України» в класичного землекористувача аграрної сфери, завдання якого – професійне лісівництво, тобто охорона, вирощування лісів. Продукт виробничої діяльності ДП «Ліси України» – лісосіка, яка має чітку матеріально-грошову оцінку.
До речі, тільки обрахунок запасу деревини на лісосіках за обсягами і сортиментом (виведення в окрему галузеву статистику показників лісосічного фонду за роками і областю) може дати деревопереробникам аналогічні перспективні показники лісоматеріалів, на основі яких вони зможуть планувати своє виробництво. Про необхідність такого планування багато говорили на Міжнародній конференції.
У свою чергу, класними лісокористувачами стають лісозаготівельники, які представляють окремий вид бізнесу в лісовому кластері, як правильно наголосила у своєму виступі Олена Морозюк із Закарпаття.
Саме лісозаготівельники повинні отримувати лісорубні квитки.
Саме вони, а не ДП «Ліси України», повинні формувати ринок лісоматеріалів і виходити з ними на торги до деревопереробників – хоч за прямими договорами, хоч через біржові аукціони.
Але про це – у другій частині цієї статті.
9 коментарів
Isachenko
У другій частині я доведу деревопереробникам, що їхній головний візаві в лісопромисловому комплексі ДП “Ліси України”, якого вони вважають всесильним монстром-монополістом, насправді – колос на глиняних ногах. Просто нема кому по тій глині копнути. Але перед тим прошу мені пояснити: про який ринок ви постійно говорили у своїх виступах на кластерній конференції у Києві та інших комунікаційних майданчиках? Тому що ринок деревини, круглих лісоматеріалів, необробленої деревини, ділової деревини, ділової круглої деревини, деревних матеріалів, заготовленого лісу, лісопродукції, кругляку і дров – це різні ринки. За усіма цими термінами, якими бездумно розкидається увесь наш лісопромисловий комплекс, стоїть різна продукція. То який насправді ринок змонополізувало підприємство Болоховця? Мені, як журналісту, це дуже важливо зрозуміти, почувши пояснення від фахівців. Дякую за відповідь!
popkov
Светлана. Ваш вопрос правомерен и важен. Строго на него я отвечу позднее, опираясь на действующую международную классификацию. Мог бы сделать это сразу но в 2022 году вышла новая публикация ФАО на эту тему, до которой у меня руки не дошли. Сегодня опубликую ссылку на неё и дам развернутый ответ.
Называя ДП “Леса Украины” – монополистом участники конференции говорили о продукции лесозаготовок, то есть той древесине, которая является сырьем для лесоперерабатывающего сегмента лесного сектора и конкретно их собственного производства. По той международной классификации, которую я помню, заготовленную древесину делят на:
– бревна (пиловочник, фанерный кряж, стройлес);
– балансы (сырье для целюдозно-бумажной и плитной промышленности)
– дрова ( древесина используемая для сжигания или производство улучшенных продуктов сжигания /пеллеты, брикеты, древесный уголь и т.п.)
– отходы лесозаготовок (это то, что идет на щепу и используется в энергетики).
Первые две категории относятся к деловой и ликвидной древесине одновременно. Дрова – только к ликвидной. Отходы лесозаготовок у нас в ликвид не включались и фактически не использовались, но в более продвинутом мире – они используются, как возобновляемое сырье для энергетики, являются ликвидной древесиной и стоят весьма не дешево.
Участники конференции говорили о древесине, как первичном сырье для своего производства, причем как в общем, так и узком смысле ( о той части древесины, которая нужна именно им).
Современная украинская классификация, несмотря на недавнюю “евромодификацию”, сильно отличается от международной. Помимо кучи мелких отличий, существует одно стратегическое. Оно касается понятия “дров”. В буквальном переводе с английского “дрова” – fire wood – древесина для огня. У нас огромная часть дров относится к дровам для промышленного производства и используется для производства плит и не только. Причины подобной специфики я уже разбирал. Главная из них, – “хитро…опость” и рентоориентированное поведение лесных руководителей разных времен, включая нынешних.
В последние годы, очень часто говорят об индустриальной и энергетической древесине. Что это такое интуитивно понятно, но я уточню строгие определения.
Кроме того, полно разных определений в учебниках по древесиноведению и нормативах (Гостах, ОСТах) и т.п. В них много противоречий. Об этом в своё время много писали, в частности Валерий Иванович Подкорытов и я. Постараюсь найти.
Как и везде, у нас лесное дело очень консервативно. Поэтому в бытовых определениях связанных с древесными товарами полно атавизмов и лингвистических ошибок. Те кто работает в этой сфере давно к ним привыкли. Говоря о продаже леса они прекрасно понимают, что лес в Украине не продается, а речь идет о древесине…. В мире, особенно странах до сих пор широко использующих имперскую систему измерения (Великобритания, США и страны на них ориентированные) таких атавизмов много больше, чем в странах полностью перешедших на метрическую систему СИ. Конечно, в этом всем у нас ещё надо навести порядок и многие рвутся в бой, но… На мой взгляд , пока идет война, – это не главное.
Мы как ГО “Открытый лес” помогали проведению кластерной конференции. Я с глубоким уважением отношусь к её вдохновителю и основной движущей силе Николаю Васильевичу, а также ВСЕМ другим организаторам и участникам конференции. Однако, в ее общей оценке я согласен с Вами. Думаю, на этом надо будет остановиться подробнее, чтобы всем нам вынести уроки и стать эффективнее.
ekoforester
Щоб значно покращити фінансові показники ДП … монополіст, необхідно повчитись у законодавця. 250 кбм неліквідної деревини, що складає !!! 28 відсотків запасу деревостану.
https://www.youtube.com/watch?v=BigFG38sfm0 (достатньо першої хвилини).
Isachenko
Дякую, дорогий МЮ! Дякую, звичайно, за таку гарну відповідь. Але Ваш коментар, здається, тільки ще більше заплутав питання: там, де зустрічаються деревопереробники і ДП “Ліси України” – це ринок чого? Як ви, спеціалісти лісового сектору, його називаєте? Яким конкретним терміном позначена продукція, продавцем (не виробником!) якої є Болоховець, а покупцем – деревопереробники?
Я давно кажу: у вас, спеців, термінологічний хаос, через який ви самі не можете зрозуміти, чого хочете і як вирішити ті проблеми, про які активно говорили на конференції Миколи Когута.
Порядок найперше мали б навести біржі. Але обидві торгують… необробленою деревиною (?!) Це не термін, який чітко описує ринок продукції. За цими словами може бути що завгодно. І “это не ерунда, это даже совсем не ерунда, дружище Битнер!” Це лінгвістичне непорозуміння веде до непорозуміння виробничого.
popkov
Дорогая Светлана! Давайте попробуем разобраться вместе, поставив себя на место учеников. Вы учитесь у кого хотите, а я буду учиться у Вас. Сразу предупреждаю, на это уйдет два-три дня. Это если я не окажусь совсем тупым. Тогда 5-6.
Сегодня я ограничусь ответом на Ваши вопросы и демонстрацией своих убогих знаний и представлений, чтобы вы понимали “с чем придется работать”.
С.И. – Це ринок чого? Як ви, спеціалісти лісового сектору, його називаєте?
М.П. – В общем случае речь идет о рынке “лесной продукции”. Сужая, применительно к древесине, его в некоторых классификациях называют рынком ЛЕСОМАТЕРИАЛОВ (лингвистически точнее “материалов из древесины”) или рынком товаров из древесины.
С.И. Яким конкретним терміном позначена продукція, продавцем (не виробником!) якої є Болоховець, а покупцем – деревопереробники?
М.П. ДП “Леса Украины” продают, а лесопереработчики покупают разную лесную продукцию (лесоматериалы или товары из древесины – так тоже можно сказать). Её классифицируют согласно действующих в настоящее время ГОСТов и ОСТов.
Важно понимать, что лесная продукция делится на группы, в которых объединены материалы (товары) с совершенно разной долей добавленной стоимости: от древесных веток и фанерного кряжа до бумаги и OSB. Другими словами, в понятии “лесная продукция” и “товары из древесины” объединены и древесное сырье, и древесная продукция глубокой переработки с высокой добавленной стоимостью. Это создает трудности для понимания и ответов. Надо понимать, что переработанная древесина, к примеру брусья, это полуфабрикат для СLТ или столярки.
С.И. Порядок найперше мали б навести біржі. Але обидві торгують… необробленою деревиною (?!)
М.П. Не совсем точно. Сейчас биржи торгуют не только древесиной в круглом виде, но и продукцией лесопиления, а впереди у, них совместно, с ДП очень большие планы: разрешение экспорта и организация единой биржевой торговли на внутреннем и внешнем рынке, максимальное расширение номенклатуры продаваемых товаров, создание единой заготовительной структуры , формирование венчурных и иных инвестиционных фондов, а возможно и аренда имущества в виде корыта и дворца на Банковой, и золотая (с зеленым отливом) рыбка на побегушках… Номенклатура продукции, которой они торгуют, думаю соответствует и будет соответствовать действующему законодательству Украины.
На мой взгляд Вы ошибаетесь, утверждая, что биржа торгует. Торгует собственник, то есть ДП, возглавляемое ЮБ, биржа лишь совсем не обязательный посредник для реализации и ,возможно, / боюсь заподозрить/, “правильного и справедливого” распределения дохода.
Что касается громадной роли бирж – согласен. Более того, мне кажется, что они под надежной крышей слишком расслабились, – “потеряли берега” и , уже привычно присваивают себе полномочия государственных органов управления, определяя правила допуска к торгам и кары для нарушителей, установленных ими правил. Это вызывает у меня “восторженные ассоциации” лучше всего выражающиеся протяжным буквосочетанием УУ-БУ-ЕБ…
Р.S. Светлана, частично я уже кое-что нашел по этой теме для Вас из последних лесных публикаций. Опубликую завтра, как новость или статью: формат комментариев не дает разместить ссылки на базовые источник для скачивания.
Всё…На сегодня ухожу из публичной сферы… в ближайшие дни буду появляться фрагментарно…
popkov
Я уже на такое не реагирую: глаза и уши “замылились”…
Слава Богу, что на определенных этапах моей работы был такой человек, как Андрусишин Владимир Степанович, который научил “следить за набором слов”, хотя с годами и гипертоническими кризами это все хуже получается. В те времена, в руководстве отрасли тоже были люди, которые не знали, чем группа лесов отличается от категории защитности: в основном фронтовики, продвинутые за заслуги перед партией, но… В годы независимости лесная педагогика и кадровая политика не стояли на месте: сейчас таких специалистов не мало среди выпускников профильных ВУЗов… и в руководстве лесной отрасли. Ситуация весьма динамична… Тех, кто имеет неосторожность высказывать своё мнение или способен иным способом “затмевать господина” , безжалостно выбраковывают, а угодливую неуч продвигают…
Камо грядеши, Го́споди? Хоть объяснил бы какой кадровый резерв нужен ЮБ…Или мне это снится?
Isachenko
Болоховець запроваджує систему лісозаготівлі на принципах ГУЛАГу: дешева робоча сила, працюють одні – весь товар і прибуток забирають інші. Спеціально передивилася тендери на послуги лісозаготівельників. Участь беруть самі ФОПи, суть у зниженні ціни замовника. Одна з найнебезпечніших галузей перейшла на закони джунглів. Андрій Мусійовський розповідав, як на лісосіках наймані ФОПами лісоруби працюють в кроксах. Бо вся економія за рахунок безпеки простих робітників, щоб потім монополіст замовляв піарщиків за 5 млн грн. Це тільки один негативний аспект з багатьох, які є.
ivanmisko
Немає такої кількості приватних бригад які можуть на даних умовах працювати .В лісі працюють тільки бригади які пов’язані з керівництвом .Всі інші ,умовні підприємці, які мають бажання працювати , займатися лісозаготівлями не будуть .Розцінки збиткові ,а розрахунки недоброчесні .І ніякі харвестери ,це питання не вирішать .Незможе фізично компанія ,яка приймає рішення в Киеві ,осягнути проблеми одної з найбільших країн Європи за площею .Це неможливо ,до уього дійшли всі ,окрім нас .І це ми говоримо за рубки головного користування .Якщо піднімати питання рубок догляду там взагалі проблема .Раніше хоч лісник був зацікавлений ,та керівник мав можливість регулювати доплатами інші види рубок .Хоча також все залежало від волі керівника .То на разі ,в зв’язку з законодавством ,майстри не будуть займатися рубками догляду .А якщо всі види рубок проводити ,як каже керівництво тільки відкрито та підприємцями ,то розцінки зміняться ,а за ними фінансові показники .А охорони праці йде вже за залишковим принципом ,коштів нехватає ,це потрібно зрозуміти .
ivanmisko
Ніхто не збирається вирішувати проблеми ,да й навіщо .Любий державний службовець може собі дозволити маніпулювати ,заводити в оману ,без всяких негативних наслідків для свого політичного майбутнього .Ми (лісівники )звикли до маніпуляцій у всіх сферах лісового життя, від економіки до лісових культур .Багато хто вже не розрізняє де маніпуляція ,а де ні .Молоді покоління не отримали ні освіти ,ні досвіду ,але іми неглше управляти .
В статті звертається увага на лісозаготівлю .По-перше потрібно проаналізувати в якому стані сьогодні лісозаготівля і ,що нам показують :лісозаготівлю ми маємо в переважній більшості пов’язану з компаніями ,які займаються деревообробкою деревини .Це компанії ,які або проводять лісозаготівлю самі ,або просто купують лісопродукцію на аукціонах ,або поза аукціоном .Основна мета ,це компенсація різниці у вартості послуг ,вирішення нагальних вказівок керівництва та доступ до сировини .Мова йде про лісозаготівлі на рубках головного користування .За інші види рубок освітлення ,про чистка ,проріджування та прохідні нема про що говорити , там взагалі страшна картина .Про який бізнес Болоховець розповідає ,якщо відокремити лісозаготівлю від лісопродукції ,то ніхто не захоче мати справу з лісгоспами та ціновою політикою ,підриємець працювати в збитки собі небуде ,і чекати місяцями кошти за виконані роботи також небуде .Якщо колись ,в лісовій галузі діджиталізація піде далі ніж бір кування лісників,тоді буде можливість подивитися показники ,ціни та обсяги заготівлі на різних видах рубок .Але в любому випадку економічні показники будуть інші ,правда є можливість не проводити заготівлю на збиткових рубках.Такі маніпуляції скрізь ..Якщо провести аудит фінансовог господарської діяльності галузі за останні роки ,то за результатами Шурму Бологховцв та інших можна сміло відправляти піднімати лісове господарство в Сибір .Згоден ,що реформа тільки загострила стан справ в лісовій галузі .
Comments are closed.