18 жовтня в інформагентстві «Інтерфакс-Україна» вони організували зоошабаш на тему: «Трофейне полювання знищує диких тварин». Організатори, а це: Марина Суркова, Ярослава Коба, Марина Іванюсько ну і, звичайно, захисник скривджених тварин і рослин – Борейко, обливали брудом і звинувачували мисливців в усіх гріхах.
Говорити про їхню компетенцію в галузі мисливського господарства не приходиться. Усі їхні тези – класичні антимисливські підміни понять, маніпулювання свідомістю. Їх головний інструмент – це гра на емоціях. Аргументи, які вони наводили, чомусь були пов’язані, як не з Америкою, так з Африкою, але Євросоюз, де мисливське господарство розвивається і підтримується суспільством та владою – вони, зрозуміло чому, завжди не згадують.
І мова на цьому збіговиську йшла не скільки про трофейне полювання – тему яку вони анонсували, стільки про заборону полювання на завжди і знищення мисливської галузі як такої. Це підтверджує у меседж, який прозвучав з вуст заступника Міндовкілля пару тижнів тому: «Наша стратегія – до 2030 року припинити існування мисливської галузі в Україні на завжди».
Не вилізаючи з кабінетів Міндовкілля, тепер вони запустили свої пазурі в публічний простір, організувавши антимисливську прес-конференцію.
Що ж викликало нову хвилю антимисливського хейту? Чому під час війни, коли полювання закрите, тисячі мисливців на фронті, мисливські господарства занепадають, чисельність лисиці вже перевалило за 200 000 особин, випадки сказу і АЧС збільшуються з кожним днем, зоошиза знову взялась за своє і з більшою потугою?
По-перше – ця активність пов’язана зі Стратегією розвитку мисливського господарства в Україні, яку влітку ініціювала мисливська спільнота і одним з розробників якою стала Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь. Стратегія отримала цілковиту підтримку FACE – European Federation for Hunting and Conservation (Федерації мисливських та природоохоронних асоціацій Європи), Державне агентство лісових ресурсів України і пройшла громадське обговорення. Але подальший її рух заблокований. Заблокований Міндовкіллям! Як і паралізовані ним Ліміти та Норми добування дичини. Бо їм все одно, що нині відбувається з ростом чисельності лисиці, здичавілих собак, з загрозливою ситуацією зі сказом, АЧС… Вони у екокабінетах слухають лише збіговисько так званих зоозахисників, а на багатотисячну мисливську спільноту і місцевих мешканців, які потерпають від надмірної чисельності деяких видів диких тварин їм начхати.
По-друге – це банально гроші – гранти за які запроданці готові на все – нести будь-яку ахінею, піддавати епізоотичній небезпеці населення країни, нищити економіку і обороноздатність нашої країни.
І, по-третє – це дуже схоже на колаборацію і підігрування нашим ворогам. На це вказує і коріння деяких «зоозахисників», нагороди і звання, які вони отримували від «братьєв», ну і звичайно фінансування. Зауважимо, що на своїх медіаресурсах вони не переймаються ні агресією рф, ні їхніми екозлочинами, ні підривом Каховської ГЕС, ні втратами від цих дій тваринного світу, ні його відновленням… Не дивно? До того ж відсутність в країні мисливців – це роззброєння сотень тисяч цивільних людей – цілої армії, яка вміє поводитись зі зброєю і в перші дні повномасштабної агресії чинила опір окупантам на всіх напрямках наступу рашки.
Ці так звані захисники прав тварин, видають свої наміри за добрі. Але ми всі знаємо, що: «Добрими намірами вимощена дорога до пекла». Все, що вони прагнуть, на справді, це посіяти в Україні хаос – епідемію сказу, африканську чуму свиней, що призведе до паралічу експорту с/г продукції і економічних втрат, роззброїти населення тощо. Це саме те, про що мріють на болотах і в що вони вкладають шалені кошти за для відновлення своєї імперії і знищення нашої нації.
Завадити цьому ми ще можемо, але треба відкрити очі собі й суспільству, захищати свої права, працювати з владою на місцях, згуртуватись та дати адекватну відсіч ворогам.
P.S. У той час, як мисливська спільнота боронить країну від окупанта, намагається врятувати мисливську галузь, робочі місця, попередити епідемії, приймає участь у кампаніях пероральної вакцинації диких хижаків, організовує заходи щодо відновлення дикої фауни, яка постраждала в наслідок війни, разом з ВООЗ та ФАО б’є на сполох щодо епідеміологічної ситуації в Україні, так звані зоозахисники називають мисливців вбивцями, варварами і звинувачують у перебільшені загрози від збільшення чисельності лисиці, випадків сказу і АЧС.
Проблеми сказу піднімались 18–19 жовтня на Львівщині на Конференції «Rabies Conference in Ukraine: Collaborate, Educate,Eliminate!», організаторами якої виступили ВООЗ, МОЗ, ЦГЗ, ДПСС і на яку була запрошена Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідьДетально про це читайте в наступних наших дописах.
