08/12/2015
0Ниже мнение лесовода, с которым совпадает точка зрения многих научных сотрудников, преподавателей ВУЗов и подавляющего большинства лесоводов практиков. Если бы руководство Гослесагентсва действительно думало об укреплении кадровой системы, оно бы изучило системы подбора кадров ,действующие в государственных лесных структурах европейски стран, опиралось на механизм рекомендаций, подготовку кадрового резерва непосредственно на предприятиях и использовало процедуру объективной проверки знаний…Увы…Задача стоит иная – подобрать послушную команду… М.П.
Відносно статті в «УЛ» від 02.12.2015р. «Про вимоги до претендентів на посаду керівника державного підприємства» хотілось би висловити свої думки з цього приводу.
Однією з найважливіших, кропітких, дорогих і відповідальних робіт в будь якій галузі, підприємстві, установі чи організації є робота по підбору і розстановці кадрів. Особливо це важливо при підборі керівників підприємств.
Адже керівник це обличчя і візитна картка підприємства.
В першу чергу, саме від керівника підприємства залежить економічне і психологічне становище колективу. Саме керівник мусить організовувати планування і виконання робіт, своєчасно забезпечувати сплату податків і виплату заробітної плати, організовувати контроль, створювати належні та безпечні умови праці, надійний соціальний захист працівників.
Основними рисами керівника повинні бути:
-високий професіоналізм та висока працездатність;
-відповідальність і надійність;
-упевненість в собі і сомостійність;
-компетентність;
– прагнення до успіху та почуття нового.
Найбільш результативним методом підбору кадрів є висування осіб, які працюють на підприємстві. Для них відома організація, структура підприємства, психологічний клімат в колективі. Колективу вже відомі характер претендента, та його фаховий рівень. Крім цього це позитивно впливає на інших працівників, спонукає їх самовдосконалення і бажання до кар’єрного росту.
З цією метою, раніше, створювалась система резерву кадрів їх навчання та перепідготовка. При цьому ця робота, як правило, проводилась відкрито і прозоро. На кожне місце готувались не менше ніж три кандидати, які повинні були відповідати як мінімум трьом «П», що означало:
-ПРОФЕСІОНАЛІЗМ – вища лісогосподарська чи лісотехнічна освіта, стаж роботи в галузі не менше 7років, в тому числі керівником підрозділу (лісничий, нач.цеху) – 5років. При цьому враховувалось ставлення до роботи, виконання планових завдань, професійна і фінансова грамотність, активність, позитивні досягнення за цей період, знання проблемних питань на підприємстві і бачення шляхів їх вирішення.
-ПАТРІОТИЗМ – пропаганда та відстоювання інтересів галузі, кількість створених робочих місць, захист прав і свобод трудового колективу.
-ПОРЯДНІСТЬ – співвідношення отриманої зарплати і власних матеріальних статків, відношення до підлеглих, кількість звільнених працівників, тактовність, авторитет в колективі.
Свого часу (кінець 80-х) призначення керівників підприємств проводилось на конкурсній основі. Така процедура проводилась в два етапи:
1.Подання документів та відбір конкурсною комісією претендентів на посаду.
2.Претенденти які пройшли відбір на конкурсній комісії обирались на посаду керівника підприємства на загальних зборах трудового колективу (таємним голосуванням). І спрогнозувати результат цієї процедури було досить непросто. Мабуть тому і не прижилася ця процедура.
Сьогоднішне бачення, керівництва Держлісагентства, інше і передбачає відбір керівників тільки конкурсною комісією по досить сумнівних критеріях. Це такі кваліфікаційні категорії:
Стратегічне бачення . Не в’яжеться з пунктом 2(обов’язки) де прописано, що керівник виконує поточне(оперативне) керівництво підприємство. Про яку стратегію тоді іде мова. Хіба що бачення, а рішення прийме хтось інший.
Організаційне лідерство. Згоден, що керівник повинен бути лідером. От тільки цікаво в чому- в оптимізації, зменшенню робочих місць, що спостерігається останнім часом ( чисельність в деяких лісгоспах зменшилась до 80-90 працівників).
Управління змінами. Це що і про що. Про едине всеукраїнське лісогосподарське державне підприємство.
Управлінська ефективність. Згоден. Таким критерієм повинен володіти кожен керівник підприємства.
Дипломатична мудрість та аполітичність. Я б замінив дипломатичну мудрість на народну мудрість, адже народ у нас дуже мудрий і всім дасть свою оцінку. А відносно аполітичності. Як про це може говорити керівник галузі, який прийшов на посаду по квоті політичної партії «Самопоміч».
Мотивація. Без коментарів.
Всі ці вимоги до претендентів на посади керівників я би звів до нових трьох «П», які випливають з цих критеріїв:
-прислужить;
-поділиться;
-промовчати.
Після проходження даного відбору, не виключено, що з керівником буде підписано контракт на один рік. На рік?! А що далі? Готуйся до нового конкурсу і втілюй в життя три нових «П».
А.Рожненко
