02/10/2023
0Міжнародна кластерна конференція у залі приміщення виставкового центру АККО Інтернешнл на виставці ЛЕСДЕРЕВМАШ 2023
Виставка «Лесдеревмаш» – це завжди можливість зустріти старих знайомих, а також познайомитися з новими цікавими людьми та фахівцями. У ході цих зустрічей завжди можна дізнатися про щось нове, розсіяти колишні ілюзії, скоригувати своє поточне відчуття моменту, на щось подивитися по-новому, замислитися, а можливо, надихнутися новими ідеями. Тим більше, що під час виставок традиційно проводяться професійні форуми, на яких виступають та відповідають на запитання фахівці різних галузей та відомств. А ще є можливість поспілкуватися з фахівцями чи цікавими відвідувачами в кулуарах, поговорити відверто на злободенні теми та в ході дискусій прояснити для себе можливість вирішення різних виробничих проблем чи, як ще кажуть, «поговорити за життя».
Було таке спілкування і на виставці, зокрема, в кулуарах Кластерної конференції лісопромислового сектору. Оскільки подібне спілкування було довірливим, «не на камеру», то конкретних прізвищ співрозмовників не буде, а лише констатування теми та змісту цих розмов, іноді коротких, іноді досить тривалих. Але всі вони стали можливими завдяки виставці та конференції.
Перші два дні 26 та 27 вересня виставки були «Днем лісу» з переважною перевагою фахівців, працівників та ветеранів лісової галузі. 28 вересня стало Днем деревообробки у зв’язку з переважною перевагою фахівців цієї галузі та проведенням Міжнародної кластерної конференції лісопромислового сектору. Якщо поєднати всі дні разом, вийдуть Дні лісового сектора.
Виставковий стенд ДП «Ліси України» як VIP-учасник був розміщений на головному місці та привертав головну увагу серед виставкових стендів
Змісту виступів спікерів Конференції стосуватися не буду, з ними можна ознайомитись окремо. Торкнуся тільки те, що обговорювалося в кулуарах. Серед багатьох питань, що обговорюються, за межами офіційної дискусійної платформи можна виділити три ключові:
- Кластерна організація деревообробки
- Об’єм заготівлі деревини
- Ціноутворення заготовленої деревини, що реалізується.
Ну і звичайно, що робити для покращення вітчизняного лісового ринку.
Дискусії відвідувачів на виставкових стендах виставки Лесдерєвмаш 2023
Дискусії «на полях» Міжнародної кластерної конференції
Кластерна організація деревообробки
Словосполучення «кластерна конференція» у назві дискусійної панелі одразу чіпляє увагу відвідувачів. Весь час “Форум”, “Круглий стіл”, а тут “кластерна конференція”. Після деякого роздуму приходиш до логічності назви, що тісно пов’язана з регіоном її організаторів – Львівська область. Саме там, як і загалом у Західній Україні, успішно розвивається кластерний підхід до організації деревообробки.
Кластер – це галузеве, територіальне та добровільне об’єднання бізнес-структур, що тісно взаємодіють з науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевого самоврядування з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції та сприяння економічному розвитку регіону.
Деревообробка може складатися з набору самостійних не пов’язаних між собою малих, середніх та великих підприємств регіону, які ростуть та розвиваються подібно до дерев. А може представляти добровільне об’єднання підприємств, об’єднаних спільною метою та завданнями. Кожне підприємство випускає власну продукцію і водночас є ланцюжком у виробництві доданої вартості: лісопиляння, сушіння, стругання, виробництво клеєної деревини, меблевих щитів, садової лісопродукції, модифікованої деревини, пелет та багато іншого. При цьому їх забезпечують спільні державні та громадські організації, логістичні, транспортні, сервісні, наукові та навчальні центри тощо. Якщо підприємство можна порівняти з деревом, то кластер – це вже ліс, в якому кожен його мешканець знаходить свою нішу.
Кластер має перевагу в тому, що не потрібно створювати дублюючі виробничі ділянки, якщо вони можуть бути загальними. Менше вартість входження в бізнес та менше ризиків. Саме цьому можна повчитися у львівських деревообробників, які завжди в єдиному строю з лісниками, заготівельниками лісу, місцевими та центральними державними органами, експертами, сертифікаційними центрами та іншими, хто сприяє вирішенню їхніх завдань.
Кластерна ініціатива всім хороша, але нестабільне забезпечення деревиною регіонального деревообробного кластера у нинішньому форматі біржової торгівлі може зробити її нежиттєздатною. Потрібен гарантований обсяг сировинного ресурсу за місцем розташування кластера. А це вже питання, яке належить до компетенції органів місцевої та центральної влади.
Кластерна ініціатива добре інтегрується з реформою децентралізації чи реформою місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні та має гарні перспективи для впровадження.
Об’єм заготівлі деревини
Куратором лісової галузі в Україні загалом, та ДП “Ліси України” зокрема, видання “Бізнес-Цензор” називає заступника голови Офісу президента України Ростислава Шурму, який також курирує всю вітчизняну енергетику.
За словами Ростислава Шурми, Україна щорічно заготовляє близько 13 млн м3 деревини, а за прикладом Швеції вона повинна заготовляти 25 млн м3 на рік. Наведені цифри, мабуть, він отримав безпосередньо від керівництва ДПЛУ. У довоєнний період обсяг заготівлі деревини сягав 15-18 млн. м3 на рік.
За інформацією офіційного сайту ДПЛУ в 2023 р. планує заготовити 6,1 млн. м3, з них хвойних порід близько 4 млн. м3 (64%), у тому числі ділової деревини хвойних порід (пиловник) – 1,9 млн. м3 (31%).
Структура заготівлі деревини по породах виглядає так:
- Хвойні породи – 3954186 м3 (64%)
- Твердолисті породи – 1975633 м3 (32%)
- М’які породи – 218 299 м3 (4%)
Всього: 6 148 118 м3
Сортиментна структура заготівлі круглих лісоматеріалів хвойних порід:
- А – 37 438 м3 (2%)
- В – 228 328 м3 (12%)
- С- 672 136 м3 (35%)
- D – 975573 м3 (51%)
Судячи з якісного складу деревини, деревообробникам потрібно бути готовим до переробки переважно низькосортної деревини.
Такий спад обсягів заготівлі в умовах воєнного часу, млявого ринку та виробничої діяльності цілком зрозумілий. Але це також означає, що ГПЛУ має резерви щодо значного нарощування обсягів заготівлі деревини. Хоча деякі фахівці ДПЛУ дуже скромні у своїх прогнозах щодо збільшення обсягу заготівель деревини.
Жаль, що ДПЛУ не дає розрахунок сортиментної заготівлі по регіонах, як це було раніше. Це значно полегшило б заходи щодо планування інвестицій та виробництва в регіонах.
Обсяг заготівлі деревини також є одним із вирішальних факторів при ціноутворенні заготовленої деревини в ході її реалізації, тому він має бути постійно в полі зору асоціацій деревообробників як консолідованих представників усіх деревообробників України.
Згідно з інформацією з особистої сторінки Юрія Болоховця у Фейсбуці за три перші квартали 2022 року компанія поставила покупцям 7,65 млн м3 лісоматеріалів, за аналогічний період 2023 року – 8,68 млн м3. Виходить, що план сортиментної заготівлі деревини на 2023 рік вже перевиконано за перші три квартали цього року. З іншого боку, річний план заготівлі деревини, розміщений на офіційному сайті ДПЛУ, ніким не підписано і не затверджено. Отже, він не є документом та довіри не викликає. Таким чином, залишається лише вірити Ю. Болохівцю на слово. Можливо це оперативне маскування по введенню ворога в оману.
Ціноутворення заготовленої деревини, що реалізується
Ціноутворення реалізованої заготовленої деревини питання вічне, у сенсі практично нерозв’язне, з елементами містики, магії та непередбачуваності. Чиновники люблять апелювати до ринку, коли він є сприятливим. Наприклад, коли ринок волатильний і ціни шалено пруть у гору. Тут вони згодні із ринком. І навіть натякають, що в цьому є й їхня заслуга. Якщо ж ринок обвальний, то це вже «злі підступи ворогів» і вони з цим не згодні і роблять все можливе, щоб ціни не опускалися. При монопольному становищі над ринком, відсутності конкурентів і ручний формі управління торгівлею зробити це нескладно, особливо з урахуванням чинників поведінкової економіки.
На схемі показано маніпуляція ціноутворенням на необроблену деревину, за якої враховуються лише два фактори: попит та пропозиція.
На низький попит пропонується відповідна пропозиція і вона вже показана в цифрах вище, а процес на схемі нижче. Управління ручне та примітивне як вагонний стоп-кран: рвонув кран – ціни завмерли на потрібному рівні. Отже, головний лісовий чиновник злукавив щодо неповернення до ручного управління. А це тоді яке? Ніжне? Чим менше запропонувати деревини для реалізації на ринок, тим вищою буде ціна. Так, на сьогоднішній день порівняння цін європейського та українського ринку свідчить, що ціни на українські круглі лісоматеріали в середньому на 10-15 % вищі за європейські. При цьому чиновнику два роки тому різниця в ціні на круглі лісоматеріали між зазначеними двома ринками доходила до 100% і більше. Напевно, про 10 мільярдів прибутку на торгівлі лісом і фанфари з цього приводу все чули. У ході торгів ця різниця може стати ще більшою за рахунок аукціонної активності покупців, не завжди пов’язаної з економікою. Собівартість українських пиломатеріалів сьогодні не вписується в їхню конкурентоспроможність на світовому лісовому ринку і багато лісопильних підприємств уже зупинили або скоротили своє виробництво.
Зважаючи на все, власників та продавців деревини це не особливо хвилює. Не куплять одні, куплять інші, не свої, то закордонні покупці. З погляду бізнесу політика правильна, з погляду держави політика вбивча, оскільки політика держави передбачає розвиток загального добробуту та процвітання всієї країни, а не лише окремої галузі. Тим більше що за рахунок ефективного забезпечення деревиною вітчизняної деревообробки можна отримати мультиплікативний ефект в отриманні кінцевої суми прибутку від деревини за рахунок доданої вартості, а відповідно й зростання податкових надходжень. Метою ціноутворення для бізнесу також є збереження підприємств та багатьох робочих місць, а для чиновника збереження лише своєї посади, тобто одного робочого місця. А це вже питання не лише компетенції, а й етики керівників лісової галузі та ДПЛУ. Було б непогано оцінювати роботу ДПЛУ за рівнем розвитку вітчизняної деревообробки як головного донора деревообробної галузі, подібно до того, як оцінюють батьків з виховання їхніх дітей.
Що робити, щоб підвищити ефективність лісового ринку?
Демонтаж стенду ДП «Ліси України».
Вирішення проблем лісового ринку та підвищення ефективності розвитку вітчизняної деревообробки підказала фінальна картина виставки, показана вище на фотографії. ДП «Ліси України» потрібне перезавантаження. Не тільки виставковий стенд, а й діючу структуру ДПЛУ можна переформатувати (перезавантажити) у плані програмної діяльності. Визначитись з пріоритетами щодо вітчизняної деревообробки, розробити ефективну бізнес-стратегію, правила торгівлі необробленою деревиною та налагодити ділові комунікації з профільними асоціаціями деревообробників. Тим більше, що ДПЛУ має бути процес корпоратизації і деревообробникам не хотілося б, щоб про них знову забули. В українських чиновників будь-яке реформування донедавна зазвичай закінчувалося «схематозом». Щоб цього не сталося, процес корпоратизації має відбуватися під контролем громадськості, зокрема профільних асоціацій деревообробників, щоб уникнути «кота в мішку» та поява односторонніх правил гри на ринку. Якщо з «яйцями по 17» питання вже вирішили, то з цінами на колоди питання відкрите. А це явища одного порядку. Потрібно терміново міняти програму ДПЛУ.
Особливу подяку хочеться висловити усьому Львівському Кластеру, який організував чергову чудову конференцію, яка змушує вкотре замислитися та отримати мотивацію до підвищення ефективності своєї роботи. Так що ходіть, панове, на виставки, вони можуть принести вам інформаційні дивіденди, які надалі можна й комерціалізувати. Як завжди, багато залежить від нас самих, панове. Ніхто замість нас не вирішуватиме наших проблем. Хоча допомогти можуть багато хто і минула виставка це не тільки підтверджує, а й надала практичні можливості.
