01/12/2015
230 листопада 2015року в м.Києві в Палаці Мистецтв відбулися Всеукраїнські збори голів первинних профспілкових організацій з повісткою дня «Про завдання профспілок щодо захисту соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в умовах реформ і європейської інтеграції України». На заході були присутні близько 800голів первинних профспілкових організацій, керівництво ФПУ, обласних та галузевих профспілок. Також були представники АПУ, Кабінету Міністрів, роботодавців. Пропоную до ознайомлення виступ А.Рожненко.
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Надзвичайно приємно бачити в цьому залі саме голів первинних профспілкових організацій. Адже це ми з вами знаходимось безпосередньо в колективах, живемо разом з їх здобутками і проблемами, радощами і смутком, проходимо нелегкі часи інфляції і підвищення цін, готуємо, затверджуємо і контролюємо виконання Колективних договорів.
Наше зібрання проходить в дні коли вся країна вшановує жертв трагедії ГОЛОДОМОРУ 1932-1933р., в дні коли виповнюється два роки від початку Революції Гідності. Два роки, коли люди по всій Україні вийшли на захист своїх прав і свобод, два роки коли пролилась перша кров на Майдані, два роки як там стали барикади.
Здавалось би після подій на Майдані в суспільстві наступить взаєморозуміння і повага, підвищиться відповідальність влади за прийняття відповідних рішень, зросте вплив громадськості на прийняття цих рішень, стане прозорою робота керівників всіх рівнів, запрацює економіка, зменшеться рівень безробіття, покращеться соціальний захист населення.
На жаль цього не сталось. Війна,гіперінфляція, ріст цін, безробіття-ось жахливі реалії сьогоденя. Але це не найстрашніше. Саме найстрашніше-КОРУПЦІЯ, що як іржа залізо, роз’їдає наше суспільство. Через неї і війна, і інфляція, і безробіття, і ріст цін і падіння економіки.
Але ми не втратили віру. Підприємство повністю виконує виробничу програму, регулярно сплачуємо податки, вчасно виплачуємо зарплату, за рахунок власної зарплати допомагаємо бійцям на фронті, знаходимо можливість підтримати матеріально ветеранів, пенсіонерів та інших соціально незахищених громадян. На жаль кількість соціально незахищених зростає. Практично паралізований фонд соціального страхування. В цьому році жодної путівки від фонду на оздоровлення працівників і їх дітей(але за власні кошти ми оздоровили 19 діток). Відсутні кошти на поховання, зменшились видатки при народженні дітей.
На все не вистачає коштів, величезна діра в бюджеті. Разом з цим Уряд знаходить можливість на підвищення зарплат працівникам поліції, детективам, іншим категоріям чиновників, ініціює створення фонду для підвищення зарплати держслужбовцям і в той же час готує нові податки для рядових жителів України, щоб закрити ці видатки.
Мені здається справа не в коштах, а в відсутності політичної волі, у відсутності бажання і мужності стати на один рівень з усіма громадянами країни. Заробітна плата чиновників всіх рівнів, в цей тяжкий час, не повинна перевищувати розміру середньої заробітної плати по Україні. І крапка. Може тоді будуть думати про людей, нові робочі місця і зарплату. Не можуть слуги народу отримувати більше ніж сам народ. А от по створенню нових робочих місць потрібно прийняти державну ПРОГРАМУ і забезпечити її виконання. Пора припинити так звану «оптимізацію» чисельності працюючих. Досить.
На жаль не вистачає часу в Уряді на підготовку і підписання Генеральної Угоди. А через це відсутні і Галузеві угоди. І ми зараз змушені користуватись даними нормативними документами, термін дії яких закінчився в 2012році.
Не додає оптимізму і Новий Трудовий кодекс (прийнятий парламентом в першому читанні) як найманим працівникам так і профспілкам. Додаються нові підстави для звільнення працівників, переведення на інші роботи, суміщення(без доплати), зниження прав жінок з дітьми, контроль за роботою працівників з допомогою електроних засобів. Прийнято поправки до про зняття дискримінаційних обмежень на цілий ряд категорій працівників в тому числі і за віком. Але як назвати, як не дискримінацію, податок на пенсії для працюючих пенсіонерів.
Я лісівник і хотілось би зупинитись на проблемах нашої галузі і людей які там працюють.
Останнім часом керівництво галузі очолюють люди, які не є професіоналами лісового господарства. Це квоти відповідних партій. Голова колгоспу, майстер спорту з водного поло, інструктор бойових мистецтв, агроном-це наші керівники. Їм не до проблем галузі, не до її працівників.Чисельність працюючих постійно зменшується. Якщо десять років назад вона складала понад 100тис.працюючих то зараз близько 50тис.чол. Де ці люди сьогодні, де їх сім’ї. Це не цікавить наше керівництво.
Але, незважаючи на всі негаразди, завдяки професійному патріотизму лісівників – галузь успішно працює, забезпечуючи працівників стабільним заробітком та вносячи до бюджетів величезні кошти.
Сьогодні в селі, знищеному «реформаторами» від Мінагрополітики, лісгоспи є останньою надією для селян знайти роботу та можливістю заробити на кусок хліба.
І от зараз нова фішка – реформування лісової галузі. 19.10.2015р. на колегії Мінагрополітики голова Держлісагентства О.Ковальчук заявив, що в галузі розроблена і пройшла громадське обговорення Концепція реформування лісового та мисливського господарства. Але ні нової Концепції ні обговорення не було. Фейк. Навіть на зустрічі з профспілковим активом галузі 30.10.2015р. О.Ковальчук не зміг показати текст цієї Концепції. Це не реформа, це знищення галузі. Галузі в рядах якої знаходиться 50тис.працівників, яка за площею займає близько шостої частини України і є основою екологічного комплексу України.
Створення єдиного всеукраїнського державного підприємства лісового господарства, яке ініціює Держлісагентство передбачає ліквідацію всіх лісгоспів і відмову від державного фінансування. А що далі? Чим замінити це фінансування? Хто автор економічного обґрунтування необхідності проведення реформування і хто буде нести відповідальність за недостовірні розрахунки?
Нам говорять, що нова компанія не буде підлягати приватизації. Хто може це гарантувати? А от лісгоспи, на даний час, захищені від приватизації Законом №847 від 07.07.1999р.
Чомусь всіх цікавлять кубометри зрубаної деревини. А де ліс. Де програма «Ліси України», термін якої завершується в 2015р. Чи буде її продовження? Чи потрібні Уряду ліси? Ліси, які оздоровлюють людей, очищають повітря, регулюють водний баланс, захищають землю від ерозій, ріки від обміління, оберігають урожаї від вітрів і не дозволяють вимітати гумусовий горизонт, є домівкою для диких звірів і птахів і створють робочі місця.
На сьогодні єдино діюча Концепція реформування та розвитку лісового господарства, затверджена розпорядженням КМУ за №208-р від 18.04.2006р., передбачає забезпечення захисного лісорозведення на державному рівні, удосконалення системи лісокористування, покращення наукового та КАДРОВОГО забезпечення. А реалізація цих заходів здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів лісокористувачів.
Все ясно і однозначно.
Але комусь дуже хочеться зацентралізувати весь процес і прибрати все до своїх рук.
І це в той час коли все суспільство виступає за децентралізації влади в Україні. Де логіка? Де при цій централізації будуть працівники галузі, їх робочі місця, права трудових колективів, профспілки, Колективні договори? Яким чином можна буде реагувати на надзвичайні потреби працівників(хвороби, лікуваня, ритуальні послуги і ін.)? На сьогодні наші колективи мають Колдоговори, які їх захищають. Що буде взамін?
Наше підприємство потужне – маємо гарну реалізацію(за 10міс. 48,1млн.грн.), зарплату(середня за 10міс. 7159грн.) своєчасно сплачуємо податки( за 10міс.-21млн.грн.), працюємо прибутково. Всю господарську діяльність ведемо за рахунок власних коштів, не отримуємо від бюджету ні копійки. Але таких підприємств мало. Як без бюджетних коштів будуть обходитись Південь, Схід та і інші ресурснообмежені підприємства?
Як бути з лісовідновленням і лісорозведенням, з охороною і захистом лісу. Мені довелось працювати на Кіровоградщині і Черкащині. Це зовсім інші природні умови і зовсім інші ресурси. Значна частина підприємств Черкащини обійдеться без бюджетного фінансування, Кіровоградщина – ні, Південь і Схід-тим більше.
Своїми безвідповідальними намірами, під палкими гаслами, наше керівництво хоче зробити чорну справу-знищити цілу галузь та залишити без роботи її працівників.
В цих надзвичайно складних умовах ми не опускаємо руки. Ведемо боротьбу за збереження трудових колективів та всієї лісової галузі. І користуючись нагодою прошу Вас підтримати нас у цій роботі. Ліс – не є надбанням Уряду, Президента чи Верховної Ради. Ліс – це згідно Конституції (ст.13)власність всього Українського народу, який і повинен вирішувати його долю.
Я вважаю, що в даних умовах ми повинні бути більш активними, голосніше заявляти про свої права, права трудових колективів і соціального незахищених верств населення, а роль профспілок повинна бути значно вищою.
Профспiлки повинні мати своє лобi в парламентi, а також ПРЕДСТАВНИКА профспілок з вiдповідними повноваженнями. Ми хочемо в Европу. То ж давйте i дiяти по европейськи. В Європi без профспiлок ні бюджетів, ні фінансових планів, ні трудового Кодексу. Хотілось би щоб Європа була в Україні.
Разом ми сила i разом ми переможемо.
2 коментаря
Укрпрофліс
Учасники Всеукраїнських зборів голів первинних профорганізацій
ВИМАГАЮТЬ НЕГАЙНО
від Верховної Ради України:
– відправити у відставку Прем’єр-міністра України А. Яценюка та весь очолюваний ним Уряд за здійснення антисоціальної політики, порушення міжнародного трудового права та національного трудового законодавства, руйнації соціального діалогу в Україні;
– не допускати при прийнятті нових законів звуження прав і гарантій громадян та профспілок;
– з метою реалізації статті 1 Конституції України негайно розробити та прийняти Доктрину соціальної політики, поклавши в її основу Європейську соціальну хартію (переглянуту), Європейський Кодекс соціального забезпечення, Конвенцію МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики;
– підготувати та схвалити Національну програму престижності праці в Україні;
– забезпечити прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з дотриманням вимог законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про прожитковий мінімум», «Про оплату праці»;
– при підготовці та прийнятті Трудового кодексу забезпечити повну його відповідність конвенціям МОП, європейському трудовому праву, Конституції України;
– законодавчо закріпити запровадження більш широкої демократії на робочих місцях і виробництві для забезпечення права працівників на:
• отримання повної інформації та проведення консультацій, зокрема при реструктуризації і приватизації підприємств,
• участь в управлінні підприємствами, ґрунтуючись на законодавстві ЄС, зокрема щодо представництва найманих працівників у філіалах та материнських європейських компаніях;
– прийняти закон про подолання антиконституційного явища заборгованості з виплати заробітної плати;
– відновити за рахунок коштів соціального страхування часткове фінансування лікування застрахованих осіб і членів їхніх сімей у санаторно-курортних закладах, санаторіях-профілакторіях, оздоровлення дітей;
– скасувати оподаткування пенсій та утримання з них військового збору, поновити виплату пенсій у повному обсязі працюючим пенсіонерам.
від Президента як гаранта Конституції України:
– застосувати право законодавчої ініціативи щодо відновлення порушених конституційних прав і гарантій громадян та застосовувати в подальшому право вето щодо законів, які порушують ці права;
– особистої участі в загальнонаціональному діалозі з профспілками;
– запровадження політики гідної праці та викорінення антиконституційної політики «дешевої робочої сили»; забезпечення конституційних гарантій у сфері праці, передусім на повну і своєчасну оплату праці;
– вимагати від Уряду та Парламенту формування та прийняття державного бюджету й інших законів, суворо дотримуючись державних стандартів і гарантій, не допускати їх фальшування;
– зупинити спроби Уряду руйнації передбаченого Конституцією України соціального страхування та забезпечення його функціонування відповідно до норм Міжнародної організації праці, європейського права;
– запровадження державної економічної політики структурної перебудови економіки та її інвестиційного зростання з метою виходу з кризи та розвитку національного виробництва, а також забезпечення енергетичної незалежності України;
– державних інвестицій в охорону здоров'я, загальну якісну освіту, соціальні послуги та інфраструктуру;
– забезпечити включення представників профспілок у Національну раду реформ при Главі держави.
від Уряду:
– суворо дотримуватись у своїй діяльності положень Конвенцій МОП, Європейської соціальної хартії (переглянутої) та національного законодавства у сфері праці;
– забезпечувати безумовне виконання трудового законодавства всіма посадовими особами в органах виконавчої влади, на підприємствах і в організаціях усіх форм власності;
– розпочати повноцінний соціальний діалог з профспілками;
– приймати рішення щодо реформ у соціальній та трудовій сферах виключно після широкого публічного обговорення;
– формувати проект державного бюджету, суворо дотримуючись законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про прожитковий мінімум», «Про оплату праці»; визначити чітку етапність приведення розміру мінімальної зарплати до конституційної норми та вимог Європейської соціальної хартії (переглянутої);
– зупинити дискримінацію в оплаті праці працівників бюджетної сфери та встановити розмір базового тарифного розряду ЄТС на рівні не нижче мінімальної заробітної плати, мінімальний посадовий оклад на посаді групи 9 (на найнижчій посаді державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування) в державних органах – не менше двох розмірів мінімальної заробітної плати;
– розробити і запровадити:
• Державну програму сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2020 року,
• Загальнодержавну цільову економічну програму розвитку промисловості й аграрного сектора на період до 2020 року та стимулювання експортного потенціалу промисловості України,
• Програму підтримки молоді та студентів;
– забезпечити реальну боротьбу з корупцією та тіньовою економікою;
– розробити законопроект щодо подолання нелегальної праці та виплати заробітної плати «в конвертах»;
– забезпечити повернення найманим працівникам боргів із заробітної плати;
– забезпечити проведення соціально-справедливої податкової реформи;
– забезпечити повне та своєчасне повернення ПДВ;
– забезпечити прозоре встановлення економічно обґрунтованих цін і тарифів для підприємств та населення.
від роботодавців:
– виконання норм чинної Генеральної угоди, зокрема щодо:
• забезпечення оплати праці некваліфікованого працівника не нижче фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
• забезпечення своєчасної виплати працівникам поточної заробітної плати та погашення заборгованості з неї;
– забезпечити збереження діючих та утворення нових високопродуктивних робочих місць;
– вжити дієвих заходів щодо укладення до кінця 2015 року Генеральної угоди на новий строк;
– сприяти укладенню галузевих (міжгалузевих) угод та колективних договорів на підприємствах.
від керівництва СПО, всеукраїнських профспілок та профоб’єднань:
– чітко і послідовно домагатись на всіх рівнях соціального діалогу захисту трудових прав та інтересів спілчан, а у разі їх нехтування – проводити боротьбу, застосовуючи увесь профспілковий арсенал та норми національного і міжнародного права;
– вжити дієвих заходів щодо підписання до кінця 2015 року Генеральної угоди на 2016 рік на основі наявних домовленостей та після прийняття ВРУ Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік»;
– при прийнятті Трудового кодексу жорстко відстоювати трудові права працівників та права профспілок щодо їх захисту. Забезпечити підготовку та ефективне проведення системних масових акцій профспілок у разі прийняття Трудового кодексу всупереч інтересам людини праці;
– не допускати змін у законодавстві, які послаблюють інституції колективних переговорів та знижують роль і вплив профспілок на формування соціально-економічної політики на різних рівнях;
– домагатись внесення змін до чинного законодавства щодо спрощення проведення процедур при вирішенні колективних спорів (конфліктів) та підвищення ефективності їх проведення, у т.ч. зняття численних обмежень права на страйк;
– націлити Академію праці, соціальних відносин і туризму на підготовку аргументації до вимог профспілок при веденні колективних переговорів на всіх рівнях та підготовці законодавчих пропозицій. Більш активно і в сучасній формі проводити навчання профактиву;
– посилити інформаційну роботу профспілок, у т.ч. шляхом застосування нових її форм;
– модернізації профспілкового руху, створення єдиної бази обліку членів профспілок та затвердження нового зразка профспілкового квитка;
– пропонувати первинним профспілковим організаціям провести 10 грудня ц.р. збори на підприємствах, в установах та організаціях, присвячені Міжнародному дню захисту прав людини.
Збори закликають профспілковий актив, всіх членів профспілок консолідуватись у розбудові правової держави, де праця є легальною, доступною і престижною, виступити єдиним фронтом проти політики «жорсткої економії», будь-яких антисоціальних дій влади чи бізнесу та використовувати всі можливі заходи у боротьбі проти кожного порушення трудових прав.
У разі ігнорування владою та роботодавцями вимог учасників Всеукраїнських зборів розпочати підготовку до проведення Національного страйку.
pravdolub
http://zaxid.net/news/showNews.do?tayemna_pristan_diminskogo&objectId=1374714
Comments are closed.