З давалося б, у світі немає місць, куди б не ступала людська нога, однак саме такі асоціації викликає Щербілівське лісництво, що у Великому Бичкові на Рахівщині.
Його територія, як, власне, й більшості подібних господарств краю, простягається далеко у глиб густого, непрохідного лісу.
Це і створює навколо нього особливий казковий ореол. Однак, крім туристичної привабливості, ця містина завжди відігравала вагоме соціально-економічне значення для громади.
Так, ще у 80-х роках на території лісництва діяв гуртожиток. Останній слугував житлом для робітників, які з’їжджалися туди з навколишніх сіл. Люди працювали в лісі по кілька тижнів, а то й місяців. Адже лісосіка знаходиться за 25 кілометрів від найближчого населеного пункту Кобилецька Поляна. Тому щоденні подорожі грунтовими дорогами були не тільки виснажливими, а й дороговартісними. Однак у 1998 році під час паводку гуртожиток і всі шляхи, які до нього вели, були зруйновані. І лише нині, не одне десятиліття потому, у цій місцині спорудили нову лісову дорогу та будиночок. Потреба в цьому назріла вже давно, адже основний лісосічний фонд знаходиться у гірських верхів’ях.
За словами директора Великобичківського лісомисливського господарства Юрія Сойми, цьогоріч у Щербілівському лісництві їм вдалося збудувати 1,7 кілометра дороги. Кошторисна вартість проекту становила 903 тисячі гривень. Однак, завдяки суттєвій економії, обіч шляху спорудили будинок. Його зведення, яке тривало три місяці, вартувало 710 тисяч гривень.
«Він найперше слугуватиме помешканням для лісової охорони та робітників, які працюватимуть на лісосіці вахтовим методом. Це суттєво зекономить час та витрати на пальне. Адже щоденно більше двох годин робочого часу витрачається на дорогу», – каже пан Юрій.

♦ Новосілля справили великобичківські лісоохоронці.
До слова, умови проживання у згаданому помешканні кращі, ніж у багатьох сільських домівках. Двохповерхова споруда готельного типу має кілька санвузлів і розрахована на 15 спальних місць. Дирекція пояснює, що хоч будинок і знаходиться далеко від цивілізації, проте має бути комфортним для гостей. До того ж у майбутньому неподалік планують спорудити ставок, для цього вже навіть облаштовано трубопровід. Цікаво, що загалом у Великобичківському держлісмисливгоспі 14 рекреаційних зон, 9 з яких придатні для ночівлі.
Що ж стосується лісових доріг, то у передових європейських країнах їх густота на тисячу гектарів лісової площі сягає від 25 до 30 кілометрів. У нас —від 4,8 до 5 кілометрів. Це зауважив заступник начальника обласного управління лісового господарства Василь Кий. За його ж словами, будівництво шляхів впливає і на ціноутворення дровопаливної деревини для населення.
Загалом у згаданому господарстві лісові дороги простягаються на 190 кілометрів. Щороку ще далі в глиб прокладають щонайменше 3 кілометри нового шляху. Адже, кажуть, це не тільки економічно вигідніше, а й екологічно доцільніше.
«Будуючи дороги, ми відкриваємо лісосічний фонд, до якого раніше не було доступу. Крім того, поява шляху зменшує трелювання лісу. Останнє призводить до погіршення екології: утворюються водотоки та ерозія грунтів, – зазначив головний інженер Великобичківського лісомисливського господарства Михайло Дем’янчук. – Споруджувати дороги у гірській місцевості надзвичайно складно, адже часом навіть доводиться повертати потічки у потрібне русло. Погодні умови тут також досить непередбачувані, цього року вже кілька разів пролітав сніг. Однак цьогоріч ми навіть встигли зробити кілька кілометрів нарізки земляного полотна. Тому наступного року продовжуватимемо будівництво лісових доріг».
Гарантія новозбудованих лісових доріг – не менше 10 років. Однак попри це вони потребують постійного догляду. Нині для цього на державному підприємстві створено свою дорожню службу (до недавнього часу на кожному з лісництв цю роботу виконувала тільки одна людина).
Зрозуміло, лісові дороги будує не лише Великобичківське, а й інші лісогосподарства краю. Однак хотілося б, щоб, окрім важкої вантажної техніки, ними пересувалися туристи. Адже ці місцини і справді приваблюють, надихають, додають сили та енергії.
