Іван Підлісний – Юрію Марчуку: Про проблеми, які є в лісовому господарстві.

Приятно размещать мысли по-настоящему умного человека (извините за повтор, но… что есть… то есть  М.П.)

Виконуючи пропозицію п. Ю. Марчука щодо обговорення проблем, які є в лісовому господарстві пропоную до уваги свої думки з цього приводу.

Які на вашу думку є основні цілі реформування:

1. В лісогосподарській діяльності.

Наявність фахового менеджменту в лісовому господарстві. Зміни у нього пріоритетів з бізнесових до виконання своїх функцій з забезпечення формування державної політики у сфері лісового господарства та контролю за дотриманням чинного лісового і природоохоронного законодавства у своїй виробничій діяльності всіма суб’єктами лісогосподарської діяльності, всіх форм власності та підпорядкування.

2. В фінансуванні галузі.

Не можна однозначно розуміти під назвою «Лісова галузь» лише лісове господарство. Лісова галузь – це поняття комплексне. В неї входять, як лісове господарство, так і деревопереробні підприємства, лісові склади, біржі, виробництво готової продукції з деревини, тощо.
Щодо фінансування заходів з ведення саме лісового господарства, то тут необхідний комплексний підхід щодо специфіки і витрат на ведення цього господарства в різних природно-кліматичних умовах нашої держави.
Джерела наповнення в п. 9.

3. В податковому навантаженні.

Число податків, зборів, рент, тощо слід зменшити до кількох видів і зробити їх нарахування простим і зрозумілим. Це дасть змогу уникати не завжди зрозумілих вимог та кількості перевірок податкових органів. З точки зору впливу лісових підприємств на соціальний розвиток населених пунктів в межах сфери його діяльності, доцільно більшу частину податків підприємств лісової галузі спрямовувати в місцеві бюджети для забезпечення розвитку інфраструктури місць проживання їх працівників.

4. В системі управління, в т. ч., у структурі лісгоспів та обласних управлінь.

Слід розділити повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства з виробничо-контролюючої функції на, власне, забезпечення формування державної політики у сфері лісового господарства та контролю за дотриманням чинного лісового та природоохоронного законодавства у своїй виробничій діяльності всіма суб’єктами лісогосподарської діяльності всіх форм власності та підпорядкування. Можливо навіть перебрати цю контролюючу функцію у Мінприроди.

Щодо суб’єктів лісогосподарської діяльності інших форм власності чи підпорядкування, то вони і надалі можуть перебувати у тому стані, що і були та виконувати свою діяльність відповідно до статуту. Підприємства ж, що перебувають у системі ДАЛРУ можливо об’єднати у такий собі холдинг – наприклад «Українські державні ліси» (на зразок польських Lasów Państwowych). Холдинг повинен належати до державної власності без права наступної приватизації і забезпечувати стратегічні потреби держави в лісових ресурсах а також проводити заходи з впровадження державної політики у сфері лісового господарства, збільшувати лісистість державних земель за рахунок тих, що нераціонально використовуються і не мають сільськогосподарського застосування, проводити заходи з лісової меліорації, тощо. В числі засновників холдингу разом з існуючими лісгоспами може бути також і ДАЛРУ, що забезпечить йому додаткове фінансування від прибутку (дивідендів). У холдинг також доцільно ввести існуючі заводи з виготовлення лісогосподарської та лісокультурної техніки.

5. Чи має перспективи переробка деревини в лісгоспах, і який її подальший розвиток?

Деревообробка, яку зараз здійснюють лісгоспи низькоякісна і неконкурентоспроможна через відсутність сучасних технологій.
Впровадження зараз сучасних деревообробних потужностей навряд чи зможе собі дозволити навіть «міцний лісгосп». Різати далі дошки не завжди доцільно (рентабельно).

Деревообробкою повинні займатися спеціалізовані підприємства.

6. Чи потрібні дозвільні документи – лісорубний квиток, сертифікат на продукцію переробки деревини та інші?

Обов’язково потрібний спеціальний дозвіл на право спеціального використання лісових ресурсів, як доказ законності проведення заготівлі лісу і походження деревини.
Виходячи з того, що весь рух деревини в Україні має бути охоплений електронним обліком, такі документи, як Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій втрачають сенс. Наявні на придбаній переробником сировині бірки вже несуть інформацію про законність її походження. Інформація про ці бірки є в супровідних документах на законно придбану деревину.
Діюча зараз система видачі Сертифікатів має елементи фікції. На нижній склад завозиться деревина з різних ділянок і різних лісництв. У штабелі такий собі мікс щодо походження. При завантаженні у вагон на вказану партію деревини вибирають будь який чинний лісорубний квиток і обґрунтовують, що саме з цієї ділянки походить дана партія деревини, яка завантажена у цей вагон. Інформація ж з бірок дає достовірну інформацію про законність заготівлі та походження кожної колоди.

7. Що потрібно змінити в лісокультурному виробництві з врахуванням серйозних тенденцій погіршення санітарного стану лісів?

Виходячи з тенденцій погіршення санітарного стану лісів доцільно створювати лісові культури з породним складом відповідно до наявних лісорослинних умов і забезпечити правильну технологію їх вирощування до переведення у вкриту лісом площу. Ці технології лісова наука описала багато років тому.
При правильному веденні лісонасіневої справи, вирощуванні посадкового матеріалу, проектуванні лісових культур, технології посадки, агротехніці їх вирощування, рубок догляду за лісом і т.п. погіршення санітарного стану лісів не буде.

8. Чи потрібно розвивати і підтримувати малий і середній бізнес на послугах в держлісгоспах? Чи йти по методах централізації їх в окремі компанії?

Лісові насадження в Україні неоднорідні. І тому централізація виконання лісогосподарських заходів в особі одного виконавця на такій великій території не виправдана і недоцільна. Кожне лісогосподарське підприємство саме може визначитися з обсягом необхідних лісогосподарських робіт. Не завжди доцільно утримувати штатних працівників, коли робота в лісі носить сезонний характер.
З економічної точки зору для підприємства тут більш раціональнішим вирішенням питання щодо виконавця лісогосподарських робіт є суб’єкти малого і середнього бізнесу.

9. Чи потрібно створювати стабілізаційний фонд бюджетної підтримки галузі і на які напрямки його використовувати, та які джерела його поновлення?

Так. Стабілізаційний фонд необхідний. Напрямками його використання є:
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, виконання державних замовлень та завдань;
Завдання з лісорозведення;
Здійснення заходів з лісозахисту;
Здійснення заходів з охорони лісу;
Утримання закладів лісівничої науки і освіти;
Тощо…

Джерелами наповнення Стабілізаційного фонду мали б бути: надходження з бюджету, власні кошти, рентна плата за використання лісових ресурсів. відрахування частини прибутку рентабельних підприємств.

Виконання контрольних функцій та границя їх розмежування між Державним агентством лісових ресурсів та Державною екологічною інспекцією України?

Стаття 94. Лісового кодексу передбачає виконання цих заходів відповідними державними структурами.
Але при виконанні в ході реформування розподілу повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства з виробничо-контролюючої на, власне, забезпечення формування державної політики у сфері лісового господарства та контролю за дотриманням чинного лісового та природоохоронного законодавства у своїй виробничій діяльності всіма суб’єктами лісогосподарської діяльності всіх форм власності та підпорядкування функції контролю за веденням лісового господарства можливо позбавити Мінприроди. Ця структура могла б зосередити свою діяльність в межах об’єктів природно-заповідного фонду.

10. Які нормативно-правові акти з діючих, потрібно терміново змінити?

Їх всі потрібно вдосконалити і гармонізувати один щодо іншого. Можливо зменшити їх кількість за рахунок оптимізації і більшої деталізації щодо технології виконання лісогосподарських заходів.

З метою забезпечення єдиної державної політики в лісовому господарстві перед початком реформування лісової галузі слід створити нові зрозумілі та удосконалити існуючі нормативні акти, що регламентують ведення лісового господарства в державі. Ця нормативна база повинна бути основою у діяльності суб’єктів лісогосподарської діяльності всіх форм власності. На даний час є ряд нормативних вимог, що стосуються лише підприємств, які входять в систему Держлісагентства і не обов’язкові для виконання суб’єктами лісогосподарської діяльності інших форм власності чи підпорядкування.
Проекти нових нормативно-правових актів бажано виставляти для обговорення та внесення пропозицій фахівцями лісового господарства.

11. Яка роль місцевих громад і органів самоврядування повинна бути вирішальною в лісовому господарстві, в тому числі, в лісах підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів України та обласним Радам?

Погодження лісогосподарських заходів у лісах, що знаходяться в межах населених пунктів, об’єктах ПЗФ, особливо захисних ділянок лісу, що впливають на спосіб життя громади.

12. Які основні запобіжники потрібні, щоб запобігти корупційним ризикам в т. ч. можливої приватизації?

Щоб запобігти корупційним ризикам, перш за все, необхідно впровадити прозорі та зрозумілі для всіх методи з продажів деревини споживачам.
Керівників лісогосподарських підприємств слід призначати виходячи з результатів їхньої діяльності за рішенням комісії з компетентних працівників лісового господарства та лісової науки, що підтвердили свій фах плідною і багаторічною діяльністю в лісовому господарстві і наукових закладах.
Землі лісогосподарського призначення не повинні підлягати приватизації.

13. Які норми чи напрямки європейського досвіду в лісовому господарстві потрібні в Україні?

Українське лісове господарство має реформуватися і розвиватися власним шляхом, спираючись на досвід польських та латвійських колег.

По цих запитаннях в кожного можуть бути свої різні думки. У майстра лісу є своє бачення цих проблем, у лісничого інше. Зовсім інші думки могли б запропонувати головні лісничі і директори лісгоспів. Одним словом скільки фахівців у лісовому господарстві, стільки й думок. Мою думку Ви знаєте. Запропонуйте свої. Можливо ми разом допоможемо зберегти і вдосконалити нашу галузь.

Дякую Вам п. Юрій за небайдужу позицію. Бажаю всього найкращого та успіхів у досягненні мети.

17.11.2015 р.
Іван Підлісний