11/09/2023
0Відбулася чергова зустріч в рамках роботи Каховської платформи. Говорили про перспективи розвитку сільського господарства на правобережжі Херсонської області.
Ключове актуальне питання сьогодні – не енергетичне, пов’язане з можливою відбудовою Каховської ГЕС, а питання води для населення й водних ресурсів для розвитку сільського господарства. Наскільки критичною сьогодні є ситуація, пов’язана із водозабезпеченням сільського господарства? Які є шляхи для розвитку сільського господарства на українському півдні у майбутньому? Саме на ці питання ми хотіли отримати відповіді від людей, які працюють у регіоні.
Нагадаємо, мета роботи Каховської платформи– розробка моделей комплексних рішень з відновлення територій довкола Каховської ГЕС. Ми переконані, що Україна потребує рішень, які відображатимуть реалії сьогодення, а влада враховуватиме не лише економічний вимір, але й екологічний та соціальний.
Ігор Йосипенко, фермер, колишній депутат Херсонської облради:
«Щодо забезпечення водою громадян регіону. Зараз свердлять нові скважини і населенні пункти забезпечуються водою із цих скважин. Тобто, на момент, коли постане питання щодо відновлення Каховської ГЕС, думаю, що питання з питною водою і з поливом для господарських потреб населення буде вирішене. У таких великих містах, як Кривий Рік, ми бачимо, що там ніхто не чекає на завершення війни, а питання водопостачання вирішуються прямо сьогодні, прямо зараз. Тож, сподіваюся, що з цим проблем не буде.
Хотів би сказати наступне. Знаєте, багато людей раніше голосували за політичні партії, які обіцяли повернути минулі часи. Тому багато людей сьогодні сприймають Каховське водосховище в першу чергу, як втрату минулого життя, те, що в нас було. В кожному селі були свої пляжі, були зони відпочинку, були якісь улюблені містечка, в яких вони прожили або провели 10-20 років. І сьогодні люди це втратили і, зрозуміло, це для них великий біль.
Як аграрій можу сказати, що в першу чергу правобережна Україна і Херсонщина, оброблялася зрошенням. І останнім часом ми вже проваджували технології, які дозволяють економити воду, берегти вологу в ґрунтах. У нас, на Бериславщині, дуже багато підприємств, які вже навчилися працювати саме з новітніми різними технологіями. Але сьогодні це все якщо не знищено, то суттєво пошкоджено. Зрошення від каховського водосховища дозволяло мінімізувати ризики неврожаю.
Як відновити зрошення великих територій, на яких вирощуються деякі традиційні для Херсонщини с/г культур? На це питання зараз у мене відповіді немає.
Сьогодні ми не бачимо картину повною мірою – Лівобережжя та Правобережжя Дніпра. Там функціонували канали, були споруди, через які вода постачалася у населенні пункти. У якому вони стані? Чи їх реально відновити? Будучи депутатом Херсонської облради, членом постійної комісії, бачив, які мізерні кошти витрачалися на ремонти, амортизацію, на підтримку роботи таких споруд. Вони за мирних часів потребували колосальних коштів на ремонти. А є такі населені пункти, які підтоплювалися від цих каналів. І ми змушені були там будувати дренажні системи, ставити додаткові насоси і відкачувати воду, аби спасти житло людей і городи. Отже сьогодні ми не володіємо повною інформацією і не знаємо чи це потрібно відновлювати.
Проте я точно знаю, що після перемоги я ставитиму питання про відновлення зрошування для полів. Без цього розвивати сільське господарство на півдні неможливо. І, звичайно, треба говорити про технології, як це робити: залишити деякі канали, деякі – ні, десь створити нові, потрібні нові накопичувачі води, резервуари… Садівництво на півдні без зрошення також не досить стабільне.
Якщо ми хочемо відновити овочевий потенціал на півдні України, ми повинні думати про відновлення зрошення. Плюс ми повинні ще пам’ятати, що це робочі місця і це податки. Усі ті землі, які після знищення Каховського водосховища автоматично стали непридатні для зрошення, вони стали коштувати на ринку удвічі менше. Відповідно і податків з того менше. І наші села ставатимуть біднішими».
Ігор Наконечний, професор кафедри екології та природоохоронних технологій Національного університету кораблебудування:
«Миколаїв вже більше року без води, і зараз подається просто лиманська вода, яка використовується на побутові потреби.
Була така думка в області, що давайте візьмем воду із річки Інгул, там вода плісна і таке інше. Багато людей також казали, що можна брати воду з Дніпра. Але води з Дніпра не буде достатньо для відновлення поливу. Це однозначно. Якщо б ми взяли воду для питних потреб у Миколаєві з Інгула, то за дві години річка б стала сухою, бо потреби великі. Так само і Дніпро. Річка не може дати такої кількості води, яка потрібна для зрошення. Потрібно все прораховувати, щось думати за якісь накопичувальні об’єми.
Наші території і характер опадів не дозволяють нам зробити такі місцеві запаси вологи, щоб потім їх використовувати. Так, для поливу там невеличкого якогось городика власного, як це практикується в середній Азії або в Ізраїлі на крапельному зрошенні, це не реально».
Про першу зустріч Каховської платформи можна прочитати тут. Її підсумком стало звернення до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля із листом-заявою щодо схвалення урядом експериментального проєкту з відбудови Каховської ГЕС.
