11/11/2015
0Закон №2311 принят за основу. М.П.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, на яких створені чи оголошені території та об'єкти природно-заповідного фонду, повинні взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Це передбачено законопроектом №2311 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері охорони природно-заповідного фонду України", який сьогодні було прийнято ВР за основу.
Забороняється вилучення, передача у власність та надання у користування земельних ділянок, стосовно яких прийнято рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Також забороняється зміна цільового призначення земельних ділянок стосовно яких прийнято аналогічне попередньо рішення.
Згідно з проектом землевласники та землекористувачі, земельні ділянки яких увійшли до складу біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, здійснюють використання цих земель та природних ресурсів, які на них розташовані (в тому числі проведення рубок формування та оздоровлення лісів, за винятком садівництва, городництва, сінокосіння, випасання худоби, які здійснюються у порядку особистого селянського господарства) лише за умови схвалення її науково-технічною радою та погодження спеціальною адміністрацією відповідної природоохоронної установи.
Загальне використання природних ресурсів для потреб місцевого населення, здійснюється за межами заповідних зон біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, за обґрунтованими нормами, відповідно до Проекту організації території та рішень науково-технічних рад природоохоронних установ.
Закон і Бізнес
http://zib.com.ua/ua/119751-vlasnikiv_zemli_zmusyat_dbati_pro_prirodo-zapovidniy_fond.html
Проект
вноситься народними депутатами України
Соболєв С.В.
Тимошенко Ю.В.
Томенко М.В.
Семерак О.М.
Дирів А.Б.
Єднак О.В.
Шлемко Д.В.
Соловей Ю.І.
Лунченко В. В.
Хміль М.М.
Парасюк В.З.
Дерев'янко Ю.Б.
ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства
у сфері охорони природно-заповідного фонду України»
Верховна Рада України постановляє:
1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Закон України "Про природно-заповідний фонд України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 502; 2000 р., № 4, ст. 26; 2010 р., № 11, ст. 112):
а) частину другу статті 4 доповнити реченням: «При цьому власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, на яких створені чи оголошені території та об'єкти природно-заповідного фонду, повинні взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження»;
б) частину четверту статті 7 після слів «їх межі» доповнити словами «та функціональне зонування»;
в) статтю 7 доповнити:
частиною п’ятою такого змісту: «Забороняється вилучення, передача у власність та надання у користування земельних ділянок, стосовно яких прийнято рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду»;
г) абзац 10 статті 8 перед словом «проведення інших заходів» доповнити словами «оздоровлення, посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих функцій лісів»;
д) частину другу статті 9 доповнити реченням такого змісту: «Землевласники та землекористувачі, земельні ділянки яких увійшли до складу біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, здійснюють використання цих земель та природних ресурсів, які на них розташовані (в тому числі проведення рубок формування та оздоровлення лісів, за винятком садівництва, городництва, сінокосіння, випасання худоби, які здійснюються у порядку ведення особистого селянського господарства) лише за умови схвалення її науково-технічною радою та погодження спеціальною адміністрацією відповідної природоохоронної установи»;
е) статтю 9 доповнити частиною третьою такого змісту: «Загальне використання природних ресурсів для потреб місцевого населення, здійснюється за межами заповідних зон біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, за обґрунтованими нормами, відповідно до Проекту організації території та рішень науково-технічних рад природоохоронних установ»;
є) частину 3 статті 9-1 доповнити словами: «Проведення санітарно-оздоровчих заходів, рубок догляду та інших рубок направлених на оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних та оздоровчих функцій лісів здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду»;
ж) у частині 4 статті 9-1 слова: «територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами: «структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища»;
з) частину першу статті 11 доповнити словами «у складі якого діє Державна служба заповідної справи України, як урядовий орган державного управління»;
и) друге речення частини першої статті 12 викласти у редакції: «Спеціальні адміністрації очолюють керівники, які призначаються Кабінетом Міністрів України, за поданням центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища»;
і) статтю 18 доповнити :
частиною шостою такого змісту: «В разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради на території біосферного заповідника можуть проводитися заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха та попередження надзвичайних ситуацій не передбачених Проектом організації території»;
частиною сьомою такого змісту: «Для ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, в результаті яких виникає пряма загроза життю людей чи знищення заповідних природних комплексів, особливо термінові заходи здійснюються за рішенням адміністрації біосферного заповідника»;
ї) у частині другій статті 47 слова: «за погодженням із спеціально уповноваженими державними органами» вилучити;
й) частину першу статті 61 після слів «керівники адміністрацій територій та об'єктів природно-заповідного фонду» доповнити словами: «які є Головними державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідної території та об'єкту природно-заповідного фонду. Керівники відділень природоохоронних установ є Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідної території та об'єкту природно-заповідного фонду».
2) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
а) частину першу статті 20 доповнити абзацом третім такого змісту: «Забороняється зміна цільового призначення земельних ділянок стосовно яких прийнято рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду»;
б) статтю 45 доповнити частиною другою такого змісту: «Землі природно-заповідного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування природоохоронним установам або включаються до їх складу без вилучення у землекористувачів та відображаються у державній статистичній звітності».
в)частину другу статті 45 вважати частиною третьою;
г) пункт «в» частини четвертої статті 83 після слів «землі під об'єктами природно-заповідного фонду» доповнити словами «землі, стосовно яких прийнято рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду»;
д) частину третю статті 93 після слів «природно-заповідного фонду» доповнити словами «землях, стосовно яких прийнято рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду»;
е) у статті 123
абзац другий частини третьої після слів «згідно із статтею 151 цього Кодексу» доповнити слова «або визначено проектом створення (розширення) території та об’єкта природно-заповідного фонду у порядку встановленому Законом України «Про природно-заповідний фонд України»;
частину п’яту після слів «згідно з вимогами статті 151 цього Кодексу» доповнити словами «або визначені проектом створення (розширення території) об’єкта ПЗФ у порядку встановленому Законом України «Про природно-заповідний фонд України»
3) у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343, № 50, ст. 537; 2012 р., № 27, ст. 274, № 29, ст. 345; із змінами, внесеними законами України від 22 березня 2012 року № 4570-VI, від 21 червня 2012 року № 5018-VI та від 5 липня 2012 року № 5059-VI):
а) частину другу статті 11 після слів «експертизі» доповнити словами «містобудівної документації та державній екологічній експертизі»;
б) частину 4 статті 14 після слів «державної експертизи» доповнити словами «містобудівної документації та державної екологічної експертизи»;
4) у Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, затвердженій Законом України від 21 квітня 2011 року № 3268-VI:
у частині восьмій «Золото і срібло» глави «Дорогоцінні метали та алмази» підрозділу «Металічні корисні копалини» Розділу III «Завдання і заходи програми» слова «а також на площах і ділянках Рахівського рудного району», «та родовища Сауляк» вилучити.
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Голова Верховної Ради
України В.Б. ГРОЙСМАН
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства
у сфері охорони природно-заповідного фонду України»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави. А тому, розвиток природно-заповідного фонду України (ПЗФ), як національного надбання, є одним із основних пріоритетів екологічної політики держави.
Однак, як засвідчили комітетські слухання на тему: «Аналіз стану природно-заповідного фонду» (04.02.2015р.) реальний стан заповідної справи в Україні викликає значне занепокоєння, оскільки діяльність в цій сфері є недостатньо ефективною. Значна кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду не винесені в натуру, поширюється практика відчуження земель природно-заповідного фонду (ПЗФ) для нецільових потреб або вилучення земельних- ділянок, неврахування цих територій при розробленні проектів генеральних планів населених пунктів, схем планування території.
Також слід зауважити, що нинішня система державної охорони природно-заповідних територій України не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам. Низький професійний рівень працівників служби державної охорони, обмеженість їх прав, правова і соціальна незахищеність, відсутність належної матеріально-технічної бази не дають можливості повною мірою забезпечувати охорону природних комплексів. Це обумовлює необхідність законодавчого врегулювання діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду України, зокрема питання соціально-правового захисту її працівників.
2. Мета та завдання прийняття законопроекту
Метою законопроекту є забезпечення збереження об’єктів природно-заповідного фонду України та удосконалення діяльності природоохоронної галузі шляхом внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України.
3. Загальна характеристика і основні положення акту
Законопроектом передбачається внести зміни:
1) до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» в частині регулювання правового режиму використання територій та природних ресурсів на землях ПЗФ, які включені до складу природоохоронних установ без вилучення у постійних землекористувачів, вдосконалення порядку використання природних ресурсів, покращення роботи природоохоронної галузі та соціально-правового захисту її працівників.
2) до Земельного кодексу України в частині спрощення механізму передачі земель природоохоронним установам та запобігання зміни їх цільового призначення, вилучення чи відчуження.
3) до Податкового кодексу України в частині встановлення (відновлення) пільг щодо сплати природоохоронними установами земельного податку за землі ПЗФ, які перебувають у їх постійному користуванні;
4) до Бюджетного кодексу України в частині надання природоохоронним установам (нарівні з науковими установами) права самостійного вибору установи з обслуговування власних надходжень бюджетних установ;
5) до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині встановлення обов’язковості проведення державної екологічної експертизи при розробленні проектів генеральних планів населених пунктів, схем планування територій.
4. Правові аспекти
Відносини в галузі охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд України», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства України.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація запропонованого проекту Закону України не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту
Прийняття Закону забезпечить реалізацією державної політики у сфері заповідної справи, забезпечить збереження, відновлення та стале використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, як національного надбання народу України.
Народні депутати України
Соболєв С.В.
Тимошенко Ю.В.
Томенко М.В.
Семерак О.М.
Дирів А.Б.
Єднак О.В.
Шлемко Д.В.
Соловей Ю.І.
Лунченко В. В.
Хміль М.М.
Парасюк В.З.
Дерев'янко Ю.Б.
До № 2311 від 04.03.2015 р.
С.В. Соболєв та ін.
ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері охорони природно-заповідного фонду України»
(реєстр. № 2311 від 04. 03.2015 р.)
У проекті з метою забезпечення збереження об’єктів природно-заповідного фонду України (далі – ПЗФ) та удосконалення діяльності природоохоронної галузі пропонується внести деякі зміни до Земельного кодексу України (далі – ЗК України), законів України «Про природно-заповідний фонд України» та «Про регулювання містобудівної діяльності», а також до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. У проекті, зокрема, встановлюються приписи для власників або користувачів земель територій та об’єктів ПЗФ щодо забезпечення режиму їх охорони і збереження та використання цих земель та відповідних природних ресурсів; визначаються вимоги щодо здійснення загального використання природних ресурсів для потреб місцевого населення; уточнюється порядок проведення санітарно-оздоровчих заходів, рубок догляду та інших відповідних рубок у межах територій та об’єктів ПЗФ; розглядаються питання управління у цій сфері. Крім того, встановлюється заборона вилучення, передачі у власність, надання у користування та зміни цільового призначення земельних ділянок, стосовно яких прийнято рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ.
Головне управління, розглянувши проект, вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступне.
1. У проекті частина 2 статті 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» доповнюється положенням, згідно з яким «власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, на яких створені чи оголошені території та об'єкти природно-заповідного фонду, повинні взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження». Слід звернути увагу, що ця пропозиція за своїм змістом має стосуватися всіх категорій та об‘єктів ПЗФ, тоді ж як у частині 2, до якої вносяться ці зміни, переховуються об‘єкти та зони регіональних ландшафтних парків з визначенням їх власників, що не узгоджується між собою. В цілому запропоновані зміни до цієї статті стосуються правового режиму територій та об'єктів ПЗФ, який визначається у розділі Ш Закону. До цього розділу, на нашу думку, і слід перенести зазначені зміни, враховуючи те, що аналогічні зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження окремих категорій та об‘єктів ПЗФ (заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ та ін.) вже передбачені у цьому Законі (частина 3 статті 26; частина 2 статті 28; частина 2 статті 30; частина 5 статті 38). У цих нормах передбачено, що відповідні суб’єкти «беруть» на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження їх територій і об’єктів, а не «повинні» взяти їх на себе, як пропонується у проекті. Крім цього, пропонуємо чітко визначити правову форму (договір, декларація, щось інше), у якій мають «братися» відповідні зобов‘язання.
2. Частина 5, якою доповнюється стаття 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з якою забороняється «вилучення, передача у власність та надання у користування земельних ділянок, стосовно яких прийнято рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду» не узгоджується із статтею 150 ЗК України, за змістом частин 2 – 3 якої припинення права постійного користування земельними ділянками ПЗФ з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Аналогічне зауваження стосується й змін до статті 20 ЗК України, згідно з якими її частина 1 доповнюється новим абзацом 3 такого ж змісту.
3. У новій частині 3, якою доповнюється стаття 91 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», слід уточнити, про які саме «затверджені плани» йдеться у ній та ким вони затверджуються, оскільки залишається незрозумілим чи маються на увазі «плани науково-дослідних робіт, які затверджуються Національною академією наук України та центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» (частина 1 статті 42 цього Закону), чи йдеться про якісь інші плани.
4. Звертаємо увагу на те, що заміна «органів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях» (були ліквідовані постановою Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» від 13 березня 2013 р. № 159) на «обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації» проведена не за всім текстом Закону повністю. Вважаємо, що проект має бути доповнений відповідними змінами не лише у частині 4 статті 91 Закону, до якої у проекті вносяться зміни, й у частинах 5 – 6 цієї статті; абзаці 3 частини 1 статті 5; абзаці 3 частини 3 статті 34; абзаці 3 частини 3 статті 36 та деяких інших положеннях Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
5. Викликає заперечення віднесення до складу центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України) Державної служби заповідної справи України «як урядового органу державного управління» (зміни до частини першої статті 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»). Зазначимо, що відповідно до статті 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Будь-яких «урядових органів» чинне законодавство на сьогоднішній день не передбачає. Крім того, Закон України «Про природно-заповідний фонд України» визначає, що для забезпечення державного управління у цій сфері можуть створюватися спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади (частина 2 статті 11), а не окремі урядові органи, як це пропонується у проекті.
6. На думку управління. було б доцільним залишити частину 2 статтю 47 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з якою розмір плати за відвідування територій та об‘єктів ПЗФ має погоджуватися із спеціально уповноваженими державними органами, у чинній редакції, оскільки їх безконтрольне встановлення може негативно позначитися на можливості такого відвідування, особливо малозабезпеченими категоріями громадян.
7. Управління не підтримує внесення запропонованих у проекті змін до статей 83 та 93 ЗК України, за змістом яких землі, стосовно яких прийнято рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ (як землі комунальної власності та об‘єкти оренди) визначаються окремо від земель під об‘єктами ПЗФ. Річ у тому, що у статті 19 ЗК України, в якій визначається перелік категорій земель за їх основним цільовим призначенням, не передбачено існування такої категорії земель. Вважаємо, що такі землі для посилення їх захисту та охорони можуть бути названі окремо, але у складі земель ПЗФ, наприклад, у статті 43 ЗК України.
8. Включення до проекту змін, які вносяться до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, затвердженої відповідним Законом України від 21 квітня 2011 року, не відповідає його предмету, який згідно з назвою проекту визначається як «удосконалення законодавства у сфері охорони природно-заповідного фонду». Крім цього, зміни до статті 11 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимагають редакційного доопрацювання, оскільки вони передбачають, що «містобудівна документація на державному рівні підлягає експертизі містобудівної документації», що є не зовсім зрозумілим. Щодо вилучення із Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт на площах та ділянках Рахівського рудного району та продовження виконання робіт з геологічного вивчення золоторудного родовища Сауляк, то слід звернути увагу на те, що зазначені пропозиції ніяк не обґрунтовуються у
Пояснювальній записці до проекту.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий у першому читанні з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
Перший заступник Керівника
Головного управління С.О.Гудзинський
Вик.: С.В. Кузнєцова
До реєстр. № 2311 від 04.03.2015 р.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет розглянув проект Закону про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері охорони природно-заповідного фонду України (реєстр. № 2311 від 04.03.2015 р.), поданий народними депутатами України С.Соболєвим, М.Томенком та іншими.
Метою законопроекту авторами визначено забезпечення збереження об’єктів природно-заповідного фонду України та удосконалення діяльності природоохоронної галузі шляхом внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України.
Законопроектом передбачається внести зміни:
1) до Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
2) до Земельного кодексу України;
3) до Податкового кодексу України;
4) до Бюджетного кодексу України;
5) до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
6) до Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року».
Комітет, підтримуючи концепцію законопроекту, зазначає наступне. Законопроект потребує внесення змін до інших статей Земельного кодексу України, Закону України «Про природно-заповідний фонд України», які не є предметом розгляду цього законопроекту, що суперечить статті 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».
За пропозицією народного депутата України Томенка М.В. пропонується підтримати законопроект за виключенням під час доопрацювання до другого читання пункту 4) розділу 1. стосовно запропонованих змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року.
Також, за пропозицією народного депутата України Рибака І.П., пропонується відкорегувати, під час доопрацювання законопроекту до другого читання, підпункти з) та и) пункту 1) розділу 1. стосовно запропонованих змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд».
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією у висновку щодо здійснення антикорупційної експертизи зазначив, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (висновок додається).
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило ряд зауважень до законопроекту та зазначило, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій (висновок додається).
Члени Комітету на своєму засіданні 20 травня 2015 року прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері охорони природно-заповідного фонду України (реєстр. № 2311 від 04.03.2015 р.), поданий народними депутатами України С.Соболєвим, М.Томенком та іншими за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.
Проект Постанови Верховної Ради України додається.
Співдоповідачем від Комітету на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити народного депутата України – секретаря Комітету з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Єднака Остапа Володимировича.
Голова Комітету М.Томенко
