09/11/2015
0Ці ікони можна придбати легально, але чи легально викопали бурштин для них?
"Бурштинова лихоманка", "Ліси гинуть за бурштин", "Янтарна республіка", "Час вводити війська", "За крок до війни"…
Не лише місцева преса останніми місяцями стомилася вигадувати оригінальні заголовки для історій про нелегальний видобуток бурштину на Поліссі та супутні конфлікти.
Починаючи із липня, новини про сутички, затримання та конфіскації із Житомирської, Рівненської і Волинської областей надходять мало не щодня. На додачу – фото наслідків дикого видобутку, ландшафти на яких нагадують інопланетні. А також відео масових бійок між копачами та представниками влади.
У цій історії є багато гравців: парламент і уряд, які роками не можуть навести лад у законодавстві, синдикати і покровителі, яких такий стан влаштовує, а також місцеве населення, яке більше не готове миритися ні з першими, ні з другими. І, власне, бурштин, якого ще досить багато у надрах Полісся.
Люди на місці попереджають – якщо розстановку сил не змінити, на Поліссі назріває трагедія.
Схема
"Грошей у нас тут багато, але нам нічого не дістається", – розповідає житель одного із сіл Сарненського району Рівненщини.
Ми розмовляємо на його власному подвір'ї. Бурштин у цій місцевості можна викопати під ногами. Ще донедавна цей господар так і робив, та зараз, каже, копати – зась!
Сонце ще над обрієм, але надворі вже вечоріє. Чоловік поспіхом обробляє ножем щойно зарізаного бичка.
Зараз схеми, як такої, не існує. Мама-анархія. Усі проти всіх
Дмитро Леонтіюк, журналіст
"Захолоне, поки буду вам розказувати", – пояснює господар.
Але, щоб зрозуміти розповідь цього чоловіка, спершу слід вписати його у схему, межі якої виходять набагато далі цього поліського подвір'я.
Слова про гроші, яких багато, – не вигадка. Прем'єр Арсеній Яценюк, приміром, у серпні заявив, що до бюджету на 2016 рік мінфін закладає 1 мільярд гривень прибутків, які планує отримати від продажу ліцензій на видобуток бурштину.
Однак, подорожуючи північними районами Рівненської області, важко змусити себе думати, що цей багатий на ресурси край живе краще за інших у регіоні – в основному, ті самі розбиті дороги і переповнені маршрутки.
Бо більшість зароблених тут грошей осідають не у бюджеті, розповідає Дмитро Леонтіюк – журналіст із Рівного, який давно досліджує тему бурштину.
Перед вами – щонайменше кілька сотень доларів
"За Кучми усе працювало як годинник – створили спецміліцію, вона охороняла клондайки і напряму підпорядковувалася міністру. Люди сумлінно платили так званий білет (Нелегальна платня за "право" займатися видобутком. – Ред.) і здавали на користь державного підприємства по 200 грам бурштину на день", – каже він.
У часи президентства Віктора Ющенка, за словами пана Леонтіюка, до системи увійшли кримінальні елементи з різних місць України. В еру Віктора Януковича стежити за ситуацією призначили спеціальну людину, а сфери впливу між собою поділили різні силові відомства.
Влітку чинна українська влада відкликала усі ліцензії на видобуток бурштину, видані у 2015-му, а також наклала мораторій на цю справу. Копачам оголосили війну.
Хоча, додає журналіст, це не означає, що копати перестали: "Зараз схеми, як такої, не існує. Мама-анархія. Усі проти всіх".
Білет
Після чергової масової сутички між копачами та селянами з одного боку і правоохоронцями з іншого гучні заяви на тему проблеми бурштину з Києва почастішали.
Президент Петро Порошенко пообіцяв затримати тих, хто фінансує незаконний видобуток бурштину. А в МВС постійно звітують про припинення незаконного видобутку.
Однак, схоже, ні того, ні іншого поки що не відбулося.
"Хто як став, так і працює. Обілечують вже за фактом, якщо не треба показники із затримання виконувати", – розповідає пан Леонтіюк.
Спробувавши прибуток на смак, місцеві не у захваті від несподіваних візитів силовиків
Ціна такого "білета" на одну ніч зараз виросла до 650 доларів, до того ж копати "дозволяють" не у найкращих місцях, розповідає селянин із Сарненського району.
"Зараз спершу працюють менти, а всім іншим говорять – десь там на болоті копайте, щоб ми вас не бачили", – каже він.
Але навіть якщо пощастить натрапити на жилу, це дуже ризиковано – для того, щоб видобувати або мити камінь, як кажуть на Поліссі, треба обладнання, з яким не вдасться втекти у випадку облави. Мотопомпа, рукави до неї – комплект усього необхідного може коштувати 20 тисяч гривень, а ще потрібне пальне.
Через це "аваковщина" – силові акції, до яких намагалися вдатися останнім часом у західних областях – зазнала рішучого та агресивного опору з боку місцевого населення.
Криша
На бік селян стали і їхні місцеві керівники.
"Діяти тут потрібно з розумом. Міліціонери 20 років кришували старателів, збирали з них данину, а тепер ті ж люди хочуть закрити незаконний промисел", – заявив після чергового конфлікту голова Дубровицької райдержадміністрації Сергій Киркевич.
Нас нагинають "раком"! Ми дожилися до того, що за усе усім повинні платити
"Я вам можу сказати, що жодна ділянка, жодна артіль не працює без міліцейського "даху", без прокурорської "криші", без СБУ-шного "даху" і без "даху" на рівні районної адміністрації", – у чомусь погоджується з ним президент Петро Порошенко (цю заяву він зробив на початку липня).
"Нас нагинають "раком"! Ми дожилися до того, що за усе усім повинні платити", – так це все лунає в устах простого селянина.
Ті, хто платити не хоче або не має чим, буквально беруть до рук лопати.
Лопата – дешевий спосіб, але і заробити ним важче
"В умовах анархії, коли немає "даху" із силових структур, простіше видобувати так – кинув лопату, побіг і все", – каже Дмитро Леонтіюк.
Ті ж, хто вважає, що лопата – не помпа, вичікують моменту і набираються злості: "Зараз на Поліссі дуже вибухонебезпечна ситуація. У людей дуже багато зброї".
Гроші
Останній сплеск ажіотажу довкола бурштину почався приблизно два роки тому.
По-перше, вся увага у країні була сконцентрована на Сході, звідки періодично повертаються люди, які привозять з собою зброю.
По-друге, каміння почало стрімко дорожчати. Це пов'язано з інтересом покупців з-за кордону, які готові платити валютою. У підсумку ціна у перекупників тепер становить від 100 доларів за кілограм до 25 доларів за грам, залежно від розмірів та якості каменю.
Позиція місцевої і центральної влади у чомусь збігається, а в чомусь – ні. На фото – Сергій Киркевич
Через це ситуацію з бурштином на Поліссі почали порівнювати із "золотою лихоманкою", "диким Заходом", де начебто не діють закони, орудують банди, а кожен охочий багатіє на очах.
"Насправді те, що копачі нібито заробляють шалені гроші – це величезний міф, – заперечує Дмитро Леонтіюк. – Здебільшого великі гарні машини і просторі будинки мають скупники або міліцейське керівництво. А ті, хто безпосередньо видобуває, порівняно з ними мають мізер".
"Хто краде вагонами, ті у законі. А хто годує свою сім'ю – ті поза законом", – додає один з копачів.
Поза грою залишаються і підприємці, які намагалися законно обробляти бурштин в Україні.
На бурштині зароблять усі, окрім держави
Підприємець
"До нас постійно звертаються компанії з Росії, Китаю, Польщі, Італії, навіть Англії. Але способу працювати легально зараз немає – нашій державі, напевно, не потрібні легальні гроші", – анонімно розповів ВВС Україна один з підприємців Рівненщини.
"Поруч із бурштином із Бірми (М'янми. – Ред.), Польщі, Росії та незначною кількістю з Домініканської Республіки, центральним на ринку залишається балтійський бурштин. У Китаї його цінують найбільше. До цього ж типу належить і український бурштин, якість якого описують як найвищу, водночас за помірною ціною", – це фрагмент із контракту з китайською компанією, якого так і не уклали.
Купити український бурштин, за словами підприємця, зараз неможливо – раніше його продавали на заводі "Укрбурштин" – державному підприємстві, яке серед одиниць, що мають право працювати у цій сфері. Однак попри майже монопольне становище ще донедавна його намагалися довести до банкрутства. А весь
На такий камінь знайдеться багато покупців
У підсумку бурштин доводиться купувати у Литві, або у Польщі, до того ж це часто український бурштин, який потрапив на гданську біржу обхідними шляхами, розповідає підприємець.
Ще одна проблема, яка почалася влітку після загострення ситуації: у всіх – і тих, хто працює нелегально, і тих, хто хоче сплачувати податки, почали конфісковувати сировину та обладнання у рамках розслідувань кримінальних справ.
"Зараз ми фактично не працюємо із бурштином. Хоча китайці приїздять постійно, – каже чоловік. – На бурштині зароблять усі, окрім держави".
_________________________________________________________________
Бурштиновий сленг:
Коні – люди, які позмінно працюють на когось іншого, наймані копачі
Аваковщина – силові акції проти нелегальних копачів
Спічка – камінь від 50 до 100 грамів
Лизун – камінь правильної форми
Мотор, апарат – помпа для вимивання порід
Подфат – сачок, яким каміння виловлюють з води
БурштинImage copyrightOlexandr Kursyk
Image caption
"Коні" намили "спічок" "апаратом" і зібрали у "подфат"
Пласт
Зупинити "бурштинову лихоманку" неможливо – у цьому переконані люди, які вже багато років їй піддаються. За оцінками науковців, 80% українського бурштину досі залишаються у землі.
"Бурштин – це вже цілий пласт. У тому числі культурний", – говорить Дмитро Леонтіюк. Приміром, вже існує гумористична спільнота у соцмережі "ВКонтакте" і реп-гурт, який виконує пісні про "апарат" і "подфатку".
"Ми копаємо тут бурштин із 1996 року. А вони усе ніяк не визнають цього…" – розповідає селянин і продовжує здирати шкуру з мертвого бика. Йому допомагає син. На вигляд хлопцеві років 12.
Видно, що колись вони почали перебудовувати свою хату, але зараз усе стоїть.
Наслідки бурштинового хаосу…
"Окрім бурштину тут можна хіба що красти ліс. А чим ще займатися? На завод ходити – за "два рублі" зі своїм обідом?" – розводить руками селянин.
Легалізація – єдиний вихід, переконані люди із громадського об'єднання "Полісся" у селі Клесів на Рівненщині. Вони давно вивчають питання і пропонують свої варіанти, у тому числі і депутатам, які розробляють законопроекти.
Досі результатом усіх цих ініціатив було лише підвищення кримінальної відповідальності за незаконний видобуток, каже юрист клесівської сільради і представник ГО "Полісся" Андрій Ведров.
Це перший випадок, коли люди звернулися до держави із закликом: візьміть гроші
Андрій Вєдров, юрист
Щоправда Верховна Рада вже ухвалила у першому читанні законопроект про видобуток і реалізацію бурштину, який підтримує президент. Є ще законопроект про легалізацію старательської діяльності – після невдалої спроби ухвалення його переробили, і зараз співавторами документу є більше 20 депутатів з різних фракцій.
"Що це дасть? Забезпечить робочими місцями, усуне кримінал і більш-менш усуне корупцію", – розповідає Андрій Ведров.
Він з колегами пропонує створювати артілі, реєструвати їх, збираючи усі податки, через аукціон виділяти земельну ділянку і зобов'язувати віддавати частину видобутого бурштину державі. Він переконує, що місцеве населення готове до таких умов.
"Це перший випадок, коли люди звернулися до держави із закликом: візьміть гроші, ми зробимо більше, ніж державні підприємства, але легалізуйте нас – ми не хочемо платити чорну касу", – каже пан Ведров.
"Тут вже відбувається бурштинова децентралізація – люди, так би мовити, самооподатковуються. Приміром, 10 координаторів, у кого багато помп, можуть зібрати гроші і відремонтувати дитячий садочок або купити реанімобіль для свого села. І люди починають відчувати цю свободу", – додає Дмитро Леонтіюк.
"Найбільший негатив – це шкода навколишньому середовищу. Тобто порушення лісового фонду і сільськогосподарських земель. Але якщо надати легальний дозвіл старателям, вони самі забезпечать охорону лісів і рекультивацію земель, аби отримати нову ділянку. І, на відміну від чиновників, місцеві не зацікавлені жити у пустелі. Це їхня земля, тут житимуть їхні діти", – каже юрист клесівської сільради, хоча й визнає, що пропоновані законопроекти поки що далекі від ідеалу.
"Але якщо зволікати з ухваленням законів і займатися лише посиленням тиску та розправою – далі буде тільки гірше", – з острахом у голосі підсумовує пан Ведров.
