В. Самоплавський: «Будьте з народом, залишіть слід в історії галузі, а не наслідіть в ній!»

Ниже выступление Валерия Ивановича, задавшее тон обсуждению. М.П.

Шановні учасники круглого столу!

Спочатку дозвольте подякувати Вам, Петре Івановичу, за надану можливість зібратися всім разом і обговорити майбутнє галузі. На жаль, останні 5 років ми, колишні керівники галузі, є небажаними на колегіях Держкомлісгоспу, Держлісагентства. Однією з бід нашого суспільства є те, що ми не вміємо і не бажаємо слухати одне одного. Так давайте хоч сьогодні, коли галузь стоїть за крок від погибелі, почуємо один одного.

Я Вас, Олександре Петровичу, підтримую лише в одному, це коли Ви кажете, що потрібно широко обговорити питання реформування галузі.

Але чому Ви поставили воза перед конем? Чому винесли неприйнятний варіант реформи на колегію МінАПК? Я абсолютно впевнений, що це не Ваша думка, тому що Ви не спеціаліст лісового господарства, не професіонал. Ви тільки озвучили план невігласів, для яких доля галузі і її трудівників – пустий звук.

А тепер по суті відносно так званої реформи.

При впровадженні будь-якої реформи спочатку потрібно розібратись:
– як було
– як є
– власне саме бачення реформи.

Вдивляючись в прожиті роки стверджую, що галузь весь час реформувалась. Але були два підходи:
Перший – це коли реформи розпочинались знизу і сама галузь була ініціатором.
Другий – це коли нас штовхали на реформи.

Так ось, при першому варіанті були і результати. В галузі завжди було розуміння, що потрібна децентралізація, що більше прав потрібно віддавати низовим колективам. Згадайте про бригадний підряд, цеховий госпрозрахунок і т.д. При вирішенні кадрових питань, як приклад, директори лісгоспів призначалися де-факто в областях, при заключенні контрактів на реалізацію деревини право було передано лісгоспам, а не об’єднанням.

На зламі історії, коли розпадався Радянський Союз, постало питання, яким шляхом йти далі. Росія, до речі як і Латвія, стала на шлях відокремлення лісового господарства від заготівлі деревини, переробки, а в подальшому взагалі ліквідувала лісгоспи. Ви це знаєте. Тільки якщо в маленькій Латвії є певні результати, то в Росії сталася катастрофа. Про деталі Вам може краще розповісти Чигринець В.П.: сумські лісоводи щорічно зустрічаються з сусідами.

Україна ж пішла своїм шляхом. Чи був правильним цей шлях – судити не чиновникам з МінАПК, а людям на місцях, оцінку нашим діям дасть, та і вже дала історія.
Галузь не тільки вижила, але і потужно розвивалась, коли навкруги все розвалювалось. І це в першу чергу тому, що фундаментом, завдячуючи якому не рухнула вся будівля, були і залишаються держлісгоспи з лісництвами. Це завдячуючи їм – директорам, лісничим, начальникам цехів – цим невтомним трудівникам, була врятована галузь.

І ось тепер я переходжу до другої позиції (що маємо). Кожного року чи через рік директори повинні їхати до Києва, щоб клеркам з так званої комісії годити (це я м’яко кажу), щоб підписали новий контракт, а в останній час, щоб виграти конкурс.

Лісівники – одна сім’я. Ми всі один про одного все знаємо. Хіба це таємниця, що чинуша, який за своє життя не збив собачої будки, до обіду зустрічається з клієнтами в «Мандарин-Плазі», диктує їм умови співпраці, а після обіду – розпинає директорів на комісії?

Наступне:

Вам, Олександре Петровичу, нав’язують думку, що не може бути в одних руках і управління, і ведення лісового господарства і т.д. Як приклад, декілька років тому в лісівників забрали функцію здійснення державного контролю. І що ж, лісники борються з лісопорушниками, ризикуючи своїм життям, а ці кримінальні злочинці з екоінспецій їздять і збирають данину з лісівників. І це реформа?

Далі:

Одним з аргументів щодо необхідності реформування галузі є низька заробітна плата. Це дійсно так, тому що низькі реалізаційні ціни, роздуті штати, великі затрати на випуск продукції. Так давайте розбиратись. Хіба це секрет, як реалізується деревина за останні роки?

Півтора роки тому, ми – я, Колісниченко, Червоний, – звернулися до Генеральної прокуратури, Голови СБУ, Міністра МВД, щоб покласти край свавіллю – масштабному розкраданню коштів п. Сівцем, керівництвом «Укрлісконсалтингу». Змінилась влада, зустрілись з новими представниками силових структур.

З 1 березня 2014 р. ціни різко збільшилися. А потім знову пішли вниз. Це вже керувала «демократична влада» на чолі з байкером Швайкою і єгерем Черняковим.

Пішла в історію «Свобода». Знову нова влада. Нове керівництво МінАПК, лісагентства. А все залишається по-старому. Знову «листи щастя» – з ким працювати і по яким цінам. Ряд фірм ідуть з українського ринку, європейська преса відкрито пише про все це. Так може ці десятки млн. доларів в портфелях вже сьогодні, не чекаючи реформ, направити на потреби нещасних колективів Півдня і Сходу України?

Ще одне джерело грошових надходжень – це витрати по так званому електронному обліку. Олександр Петрович, коли Ви прийшли на посаду – відразу все зрозуміли і в інтерв’ю заявили про неефективне, м’яко кажучи, використання десятків мільйонів гривень. Всі знають про цю аферу віку Сівця і його посіпак, які це «майстерно» запровадили. Відмова від цієї афери, нікому не потрібної, дасть більше 100 млн. грн. додаткових коштів. Тільки один Тетерівський лісгосп, відмовившись у цьому році від цих бірок, зекономив за 9 місяців – 1,5 млн. грн.А тепер головне – курс реформ.

Реалії такі, що без реформи не обійтись. Ми повинні реформувати лісову галузь, а не займатись сумнівними маніпуляціями. Всі добре розуміють, що корінь зла не в лісгоспах, а в Києві. І не «кризовим менеджерам», які продовжують зубами рвати галузь, придумуючи все нові афери, наприклад, електронні закупівлі, бути авторами реформ.Багато з Вас один за одним називають країни, на які ми повинні рівнятись при прийнятті рішень. Але ми маємо будувати Європу в Україні, а не сліпо копіювати інші моделі управління. Нагадую – Україна була флагманом серед союзних республік в питаннях комплексного ведення лісового господарства. Ми зобов’язані здійснювати реформи не заради реформ, а в ім’я простої людини і лісу.

Для цього потрібно створити робочу групу з фахівців-практиків, вчених, представників молодого покоління, громадських організацій. Вони і тільки вони повинні напрацювати документ, який подати на затвердження Уряду.

Забігаючи наперед, даючи відповідь на запитання, – «А при чому тут старше покоління? Дорогу визначати молодим» – відповідаю. Не дивлячись на те, що все життя відпрацював у галузі, 15 років був на чолі галузі, з 1989 по 1991 рр. очолював підкомітет по лісовому і мисливському господарству Верховної Ради СРСР, тобто маючи досвід і право, не вважаю за необхідне брати участь в роботі комісії, щоб не було різних інсинуацій.

Я зробив все що міг, а ви прийдіть і зробіть більше, як сказав один із великих. Але і реформу не повинні виписувати ділки від аграрного бізнесу разом з іудами від лісу. Моє особисте бачення – мені ближче модель Польщі і не більше. А сама суть реформи повинна бути українською.В одному я переконаний – борони Вас Боже знищити держлісгоспи і створити структуру в Києві, що пропонується, «хазяями» якої, а значить всього українського лісу, стане група мерзотників, для яких нічого святого немає – ні історії свого народу, своєї землі, свого лісу. І що мені дивно – чому Міністр АПК дозволяє собі провадити антипрезидентську лінію – лінію на централізацію, а не децентралізацію, про що постійно заявляє Петро Олексійович, да і п. Яценюк.

Олександре Петровичу!

Щиро Вам кажу, послухайте, хочу Вам тільки добра.

Різні були часи, але завжди Міністр лісового господарства був з народом.

У Вас інший статус, але Ви – керівник галузі. На нараді в Тетереві, коли Ви пропагували електронні закупівлі, Ви заявили, що іде поїзд і хто не відскочить – того поїзд задавить.

Що сонце зійде кожен день, хочете цього Ви, лісники, чи ні.

По-перше, Ваш Міністр АПК – це сонце тільки для Вас.

По друге. Я бачив різних машиністів різних поїздів – це і Лазаренко, і донецький клан і інші.

В порівнянні з ними Ваш Міністр – це піонер з червоним галстуком на Київській дитячій залізниці.

І де вони зараз? І де їхні поїзди?

Ще раз прошу Вас: «Будьте з народом, залишіть слід в історії галузі, а не наслідіть в ній!».

 

3 коментаря

  • Анатолий

    Можете мене заплювати, але складається таке враження що за галузь болить лише старим кадрам а молоді начхати – як буде так і буде. Зрозуміло,що Самоплавський,Червоний  і їх ровесники знають усе від "А" до "Я" про стан в галузі бо самі приклали руку до цього.І звісно вони знають, як усе можна виправити але панове, ці люди уже сказали й зробили усе, що могли.Вони пенсіонери і можуть бути лише радниками при молодих та енергійних тому, що реформи це не на один рік,особливо у нашій галузі , де треба вкладати гроші зараз а віддачу отримає лише наступне покоління.Але де вони, ці молоді? На фото старі та пожилі, хоть і розумні, але ж не здорові люди .Не можна покладати на них такий тягар та відповідальність, вони уже цього не потягнуть фізично, хоть як би їм цього не хотілося.Я реаліст і сам  в такому ж віці – ну нема уже тієї блискавки у мізках, яка приносить десятки рішень на вирішення будь-якого питання, таке життя – людина старіє. Моє відношення до круглого столу однозначне – собака гавкає а караван іде … І які б шляхи реформування галузі ми не бачили, прокладати їх уже молодим а ми можемо лише поговорити в надії, що нас теж почують.

    Я часто впадаю то у відчай з безнадією, то навпаки вірю в краще,що й відображаю у своїх постах-репліках, а зараз мені чомусь стало сумно – нема ні відчаю ні надії… Бо рішення вже прийняте, як казав адмін – "Аннушка уже разлила масло".

  • лісник-контрабандист

    Ставлення до Самоплавського – неоднозначне (грубуватий дядько)……але тут підтримую кожне слово.

    П.С. Сподіваюсь скоровикладуть відео.

    • Самоплавський  – не «грубуватий дядько". Його виступ  – це  крик душі, це  патріотизм  в найкращому розумінні  цього слова.  Для  нього ліс  – це  Вітчизна, це  честь і  совість.  "Грубуваті дядьки" – це  ті  іуди,   які   сьогодні  мовчки, плюючись  отрутою,  ні на  що не реагуючи, розпинають український  ліс і тих, хто  живе  заради нього.   Сьогоднішній  виступ  Самоплавського –  це  свого   роду  «Фултонська промова»  про долю   українського лісу.  Після  такого виступу  Ковальчуку  варто   поміняти рід занять  і  сіяти редиску чи  капусту. Так  колись  зробив  один з китайських імператорів.

       

Comments are closed.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.