04/11/2015
0В лесных предприятиях отрасли работает очень много по настоящему умных людей. С некоторыми мне посчасливилось познакомиться. Пытаясь разобраться в каких-либо лесных вопросах я всегда звоню им и консультуруюсь. Так было и 2 ноября когда я начал готовиться к круглому столу. Ниже их мысли, присланные на мою почту. Публично хочу сказать своим коллегам-друзьям – Огромное спасибо! Вы есть и это дает мне надежду и энергию. Я очень дорожу нашими отношениями и не хочу случайно навредить, поэтому не указываю фамилий. М.П.
Вопросы авторам модели реформирования
1. Товарно-транспортна накладна має бути завірена печаткою юридичної особи, що реалізує лісо продукцію у виробничих підрозділах таких печаток немає. Як у нових умовах оформляти реалізацію деревини споживачам за укладеними угодами без печатки?
2. Протягом року тими чи іншими рубками (рубки догляду, санітарно-оздоровчі, головне користування тощо) в лісгоспі охоплюється близько 400 лісових ділянок (виділів). Всі лісорубні квитки за один день виписати неможливо,. Основну їх масу виписують за станом насадження. Тобто протягом року. Лісорубні квитки виписує постійний лісокористувач, яким тепер буде Об’єднане державне підприємство. Як тепер трьохстам новоутвореним підрозділам отримати в Києві лісорубні квитки? Скільки часу на це потрібно?
Крім того в ці квитки інколи доводиться вносити певні зміни, виправлення, продовження термінів, анулювання. Це додаткові відрядження, а значить витрати. Необхідно утримувати спеціалізовану кур’єрську службу?
3. Чинне лісове законодавство покладає багато обов’язків по веденню лісового господарства, оформленню документації з відведень насаджень у рубки, огляд місць рубок, технічне приймання, інвентаризацію та переведення лісових культур у вкриті лісом площі, проведення лісопатологічних обстежень, і т.п. на постійного лісокористувача. Тобто на даних час лісове законодавство повністю не адаптоване до роботи Об’єднаного державного підприємства в нових умовах. Чи будуть проведені зміни в лісовому законодавстві і які саме за час до впровадження реформи?
Добрий день, Михайло Юрійович!
Спробували сьогодні в більш ширшому колі обговорити питання реформи. На жаль, повна відсутність вихідний інформації не дозволяє сформулювати чіткі відповіді. Який рівень централізації в створюваному підприємстві буде вибрано, які права делеговані в регіональні представництва, буде одна регіональна філія на рівні області чи залишать філіями ліквідовані лісгоспи і тд. і тп. ?
Всі сходяться на думці, що керувати таким різношерстим монстром ефективно і оперативно неможливо.
Після проведення реформи виникне ситуація, коли міцніші й багатші підприємства (далі філії) стануть донорами як слабших південних та східних так і осіб , які будуть керувати фінансовими потоками. В такій ситуації буде падати мотивація до роботи. Який сенс нарощувати виробництво , заробляти кошти, якщо жити будеш в межах виділеного ліміту. Як показала практика, введення електронного обліку деревини не призвело до помітного скорочення незаконного обігу деревини. Централізація фінансових потоків, відсутність можливості їх оперативним управлінням на місцях , спричинить до зростання тіньового ринку деревини, адже проблеми (поломки і тд.) потрібно вирішувати тут і зараз, а не чекати платежу з центрального офісу невідомо коли.
По-друге, створення такого підприємства йде в розріз із задекларованою політикою децентралізації влади та утворення самодостатніх територіальних громад. Якщо поверхнево подивитись на структуру платежів до бюджету, то вони не значно перерозподіляться при ліквідації лісгоспу та реєстрації нового підприємства, допустимо в м. Києві. Серед платежів, що платились за місцем реєстрації до місцевого місцевого бюджету – це Пенсійний фонду та прибутковий податок із заробітної плати працівників. Порядок їх сплати можливу врегулювати в змінах до Податкового кодексу, які заплановано прийняти найближчим часом. Однак існує інша сторона медалі . Досі лісгосп , який зареєстрований переважно в сільській місцевості чи в районному центрі, має з територіальною громадою та місцевою владою негласну «соціальну угоду», коли на місцевому рівні вирішується багато соціальних питань місцевих жителів, досить часто напівлегально. Невизначеність, загроза скорочення, виведення значної частини товарної продукції з під контролю місцевих громад призведе до появи конфліктів та зростання соціальної напруги.
Серед технічних питань, які одразу виникнуть при ліквідації та на вирішення яких потрібен тривалий час наступні:
– Перереєстрація права постійного користування земельними лісовими ділянками, а у випадку , якщо користування здійснюється на підставі державним актів виданих до 2012 року – необхідно буде здійснити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення, винесення меж в натуру. В межах України потрібно витратити значну суму;
– При ліквідації лісгоспів, втратять чинність матеріали лісового та мисливського впорядкування;
– При ліквідації лісгоспів втратить чинність розрахункова лісосіка головного користування, яку необхідно буде перерахувати та перезатвердити, що спричинить неможливість виписування лісорубних квитків головного користування з 1 січня 2016 року.
А взагалі , найбільш наглядним прикладом буде графік кореляції ціни на лісопродукцію та фінансових показників підприємств з тим був чи не був призначений керівник агентства.
…..
Структурна реформа в лісовій галузі.
Лісове господарство підійшло до такого стану, коли зміни в суспільстві, виробничих відносинах та в свідомості людей вимагають адекватних змін і в самій галузі. На вимогу часу наші лісівники, після вивчення досвіду передових колективів галузі, досвіду роботи закордонних лісівників, після неодноразових обговорень в колективах, пропонують свій варіант шляху структурних реформ у лісовій галузі. В першу чергу структурна реформа мала б підняти рентабельність ведення лісового господарства, підвищенні продуктивності праці з розрахунку на одного працюючого. На даний час підприємства галузі досягли у своїй господарській діяльності економічних показників, які дали можливість успішно вести лісове господарство, оновлювати парк лісогосподарської техніки, застосовувати нові технології у виробничій діяльності, покращення добробуту працівників. При існуючій структурі підприємства істотно покращувати показники виробничої діяльності стає все тяжче. Виходячи з цих міркувань кінцевим результатом структурної реформи має стати така розстановка виробничих сил, коли кожен працюючий зміг би дати більше користі підприємству, виробити більше якісної продукції і як наслідок покращити матеріальний стан свій та своєї сім’ї.
Чинне лісове законодавство (ст.7 ЛКУ) визначає: «Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності». А значить мають право на існування лісогосподарські підприємства, які не обов’язково повинні підпорядковуватися якомусь центральному органу. З метою забезпечення єдиної державної політики в лісовому господарстві перед початком реформування лісової галузі слід створити нові зрозумілі та удосконалити існуючі нормативні акти, що регламентують ведення лісового господарства в державі. Ця нормативна база повинна бути основою у діяльності суб’єктів лісогосподарської діяльності всіх форм власності. На даний час є ряд нормативних вимог, що стосуються лише підприємств, які входять в систему Держлісагентства і не обов’язкові для виконання суб’єктами лісогосподарської діяльності інших форм власності чи підпорядкування.
Важливим є також розподіл повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства з виробничо-контролюючої на, власне, забезпечення формування державної політики у сфері лісового господарства та контролю за дотриманням чинного лісового та природоохоронного законодавства у своїй виробничій діяльності всіма суб’єктами лісогосподарської діяльності всіх форм власності та підпорядкування. Можливо навіть перебрати цю контролюючу функцію у Мінприроди.
Щодо суб’єктів лісогосподарської діяльності інших форм власності чи підпорядкування, то вони і надалі можуть перебувати у тому стані, що і були та виконувати свою діяльність відповідно до статуту. Підприємства ж, що перебувають у системі ДАЛРУ можливо об’єднати у такий собі холдинг – наприклад «Українські державні ліси» (на зразок польських Lasów Państwowych). Холдинг повинен належати до державної власності без права наступної приватизації і забезпечувати стратегічні потреби держави в лісових ресурсах а також проводити заходи з впровадження державної політики у сфері лісового господарства, збільшувати лісистість державних земель за рахунок тих, що нераціонально використовуються і не мають сільськогосподарського застосування, проводити заходи з лісової меліорації, тощо. В числі засновників холдингу разом з існуючими лісгоспами може бути також і ДАЛРУ, що забезпечить йому додаткове фінансування від прибутку (дивідендів). У холдинг також доцільно ввести існуючі заводи з виготовлення лісогосподарської та лісокультурної техніки.
Залишення існуючих державних лісогосподарських підприємств, як юридичних осіб з розрахунковими рахунками дасть змогу їм оперативно вирішувати поточні виробничі питання, самим визначатися щодо штату працівників, потреби в придбанні тих чи інших виробничих потужностей, обладнання, матеріалів, послуг.
Створення єдиного Об’єднаного державного підприємства, як юридичної особи та існуючих лісгоспів у якості підрозділів на часі не виправдане. Україна – велика за територією держава. Для її природно-кліматичних умов характерна зональність, як горизонтальна так і вертикальна. Це вимагає різних підходів у веденні лісового господарства. Не можна порівнювати лісогосподарську діяльність в зоні Полісся, Карпат і Степу. Відповідно витрати на ведення лісового господарства його методи в цих зонах будуть різні. Приклад маленької Латвії де в Акціонерне товариство LVM входять лише 4 регіональні лісгоспи в України не спрацює.
В ефективності будь-якої виробничої діяльності не останню роль грає такий фактор, як мотивація працівників трудового колективу. При сучасній моделі господарювання оплата праці працівника напряму залежить від того, як спрацював колектив за певний проміжок часу, Скільки вироблено товарної продукції, скільки реалізовано товарів та послуг, рентабельність виробничої діяльності, тощо. Як результат у так званих «ресурсних» лісгоспах середня зарплата одного працюючого майже у два рази вища ніж середній заробіток по галузі. Крім того на кожного працівника поширюються певні заохочення в частині т.з. соціального пакету (Допомога на лікування, оплата путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення, матеріальна допомога на будівництво житла, паливна норма, і т.п.). Працівник мотивований на краще працювати, якісно виконувати свої обов’язки, не йти на конфлікт з законом. При впровадженні запропонованої ДАЛРУ моделі структурної реформи, коли новоутворений підрозділ буде мати розрахункового рахунку і втратить статус юридичної особи, така мотивація у працівників зникає. Не бачачи результатів власної праці працівник не буде зацікавленим у підвищенні продуктивності праці, виготовленні якісної конкурентоздатної продукції, належному виконанні своїх виробничих обов’язків. Мотивація до корупційних діянь у нього буде переважати над мотивацією чесно працювати.
Щоразу Об’єднане державне підприємство змушене буде вирішувати проблеми близько трьохсот підрозділів з усієї України, вникати в їхні питання, визначати потреби кожного в тому чи іншому обладнанні, витратних матеріалах, утриманні споруд, вирішувати питання щодо оплати рахунків, що надходитимуть у великій кількості від майже трьохсот підрозділів (колишніх лісгоспів) і т.п. Залишення ж існуючих державних лісогосподарських підприємств, як юридичних осіб зняло б це навантаження з Об’єднаного державного підприємства. Його працівники мали б змогу зосередитися на впровадженні державної політики у сфері лісового господарства та контролем за виконанням виробничої програми підвідомчими підприємствами.
Щодо фінансування витрат на лісогосподарську діяльність нерентабельних підприємств у різних природно-кліматичних умовах, то джерелами його мали б бути: Рентна плата за використання лісових ресурсів, відрахування частини прибутку рентабельних підприємств, власні кошти і надходження з бюджету (для виконання державних замовлень та завдань).
У віданні ДАЛРУ мали б залишитиься Науково-дослідні заклади, Укрдержліспроект, Укрцентркадриліс, Укрлісозахист, як підрозділи, що розробляють засади державної політики у сфері лісового господарства, складають проекти з її впровадження, а також здійснюють авторський нагляд за виконанням підприємствами цих проектів.
Також важливою функцією залишаються заходи з охорони лісів, які крім постійних лісокористувачів мав би здійснювати Лісовий патруль. Ця служба могла би виконувати функції такої собі лісової поліції, що мала би статус правоохоронного органу і забезпечувала б слідчо-оперативні дії та провадження справ по порушеннях лісового законодавства в судах.
