Ниже заметки о реформе Юрия Ляхового, ещё недавно одного из ведущих специалистов Черниговского ОУЛМГ. Он решил уйти из отрасли… Аналогичное решение принял и другой грамотный и принципиальный специалист того же ОУЛМГ – Александ Кириченко… Система продвигает своих, а остальных использует, играя с ними краплеными картами. Те кто имеет альтернативу – "голосуют ногами", остальные просто выживают, не заморачиваясь переживаниями о будущем отрасли… Ниже мысли Юрия…, которые я полностью разделяю.М.П.
Сказати що я, як і більшість моїх знайомих і колег, пов'язаних зараз чи в минулому з лісовим господарством, незадоволений процесами, які відбуваються у лісовій сфері — це нічого не сказати.
Реформа перетворилася на фарс. «Нові незаангажовані» кадри настільки «незаангажовані», що не дотримуються нормативних документів та навіть законодавства України. Я не можу виправдати ці дії, навіть якщо порушники прикриваються «боротьбою з корупцією», а тим паче «боротьбою за нові цінності».
Спосіб, в який проходила підготовка концепції реформування лісового господарства, якраз той випадок, коли методи прямо суперечать цілі. Порушення процедури, відмова від обговорення, ігнорування експертної та громадської думки, ухиляння від спілкування — це не європейські цінності, на них не побудуєш європейську державу.
Результат творчості невідомої групи реформаторів прикривається іменами 67 спеціалістів, які щіро висловлювали свої думки, ділилися досвідом, знаннями.
За красивими діаграмами та схемами на екрані комп’ютера чітко видно бажання монополізувати державні лісгоспи шляхом ліквідації їх як самостійних суб’єктів господарювання та створення супер-корпорації, яка буде володіти 73 % лісів України. Корпорацію передбачається підпорядковати безпосередньо державному органу влади – агентству лісових ресурсів України. Мабуть декому на Шота Руставелі постійна боротьба із надто самостійними директорами дуже заважає напряму розпоряджатися лісовими ресурсами.
Те, що презентувало Держлісагентство на колегії МінАПК, навіює думку, що ці відомства не в курсі існування керівного документу з реформування, а саме:
ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України 11 грудня 2014 року № 26-VIII
Все, що потрібно було робити Держлісагентству — уважно читати та виконувати вказану Постанову по пунктах:
«2. Нова політика державного управління:
«1 дерегуляція та зменшення кількості точок дотику бізнесу та держави:
…
• завершення зменшення кількості контролюючих органів з 56 до 28, функцій – з 1032 до 680 (перше півріччя 2015 року), приведення кількості контролюючих органів та їх функцій у повну відповідність з європейськими стандартами (2016 рік);
2 децентралізація та регіональний розвиток, максимальна передача функцій на місцевий рівень:
…
• розроблення та сприяння прийняттю змін до Бюджетного кодексу України і Податкового кодексу України щодо передачі органам місцевого самоврядування додаткових бюджетних повноважень і стабільних джерел доходів для їх реалізації та Закону України про Державний бюджет України на 2015 рік (2014 рік);…»
А що у нас в «Концепції»? По-факту:
– Створюється додатковий контрольний орган із незрозумілими функціями «Лісовий патруль» (назва схожа на анонс одноіменної телепрограми);
– Управління не передається на місця, а навпаки жорстко централізується;
– Джерела доходів для громад (місцеві податки) — мінімізуються. Кошти перенаправляються по місцю прописки головного офісу.
– Регіональний розвиток і звільнення найкращих спеціалістів-практиків вже непотрібних лісгоспів не в’яжуться між собою.
Читаємо далі і виникає «дежавю»:
«4. Нова економічна політика:
демонополізація економіки: …»
Розділ 5 – це той пункт, де, на мою думку, ДАЛРУ дозволило собі зробити «вільну трактовку». Шляхом маніпулювання термінами «реформатори» заклали потужну бомбу, здатну розірвати державні ліси шматки.
«5. Нова політика управління державною власністю:
впровадження корпоративного управління відповідно до стандартів ОЕСР, призначення визнаних фахівців на керівні посади в ключових державних компаніях:
• запровадження ефективного управління об’єктами державної власності (2015 рік);
• залучення міжнародних аудиторських компаній до аудиту ключових державних компаній (щороку);
• усунення посадових осіб державних органів від управління державними компаніями (2015 рік);….»
Прошу зауважити, що мова йдеться про впровадження управління відповідно до стандартів ОЕСР на вже існуючих держпідприємствах.
А саме цікаве в останньому пункті:
«зміна системи управління стратегічною державною власністю через створення холдингових компаній з міжнародними стандартами управління (2016-2017 роки).»
Холдинг — сукупність материнської компанії та контрольованих нею дочірніх компаній (не підрозділів). В українському законодавстві корпорація і холдинг розглядається як господарське об'єднання підприємств, а не підрозділів, як подає Держлісагентство!
Ньюанси створення холдингів чи інших об’єднань у сучасному законодавчому полі України детально досліджені у праці Сторожука В.Ф. «Актуальні питання утворення державної лісогосподарської корпорації» (в рамках програми FLEG II). Підхід автора статті вигідно відрізняється глибоким аналізом альтернатив, на противагу поверхневому, безальтернативного варіанту Держлісагентства.
У доповнення до роботи Сторожука хочу додати, що лісогосподарські підприємства можна передати іншому відомству, наприклад казначейству (по досвіду Польщі, на який, доречі, посилається ДАЛРУ у проекті реформ) – в такому разі повністю виводяться господарські функції із компетенції Державного агентства лісового господарства. Може тоді воно займеться саме лісовим господарством, а не лісовим ресурсом?
Підприємства не потрібно ліквідовувати, їх необхідно об'єднати, заради вирішення основної проблеми, якої нема ні в Латвії, ні в Болгарії, ні в Польщі: надзвичайно відмінні умови лісівництва у Поліссі, Карпатах, лісостепу і степу!
Основна бомба сповільненої дії, закладена у проекті реформ державного лісового господарства від пана Ковальчука, полягає у можливості тихої приватизації лісів. На даний час лісгоспи захищені від приватизації Законом України. Як тільки лісгоспи будуть знищені як суб’єкти господарювання, як цілісні майнові комплекси, і передані новоутвореній структурі, вони фактично втратять захист. Акції новоутвореної корпорації майже неминуче розтануть серед приватних акціонерів. Ліс піде слідом за акціями. Без відповідних змін у законодавстві такі кроки робити неможна. Тільки так наш ліс уникне сумної долі російської тайги.
Залишається питання: чому МінАПК, в особі голови Держлісагентства Ковальчука О.П., презентує настільки недолугі проекти реформ? Чому МінАПК не звіряє свої дії на відповідність до “Програми діяльності Кабінету Міністрів України”? Врешті кому підпорядковується Міністерство агропромислового комплексу України?
Ляховой Юрій
м. Чернігів
1 коментар
canada
А хто буде працювати в лісі за 5-10-15 років? В далекі 60-70 роки з двох паралельних класів мого випуску (44 учні) однієї з волинських шкіл в тодішній Львівський лісотехнічний інститут подали заяви п’ять однокласників, двоє з яких були «золотими» медалістами. Четверо вступили, а «трійочник-четвірочник» не подолав конкурс. А ще пам’ятаю, як шість років тому, напровесні, на базі Шацького лісового коледжу проводилась обласна олімпіада шкільних лісництв – як ніби тих, хто повинен поповнити лісові кадри в оглядовому майбутньому. Гарні діти-старшокласники, в красивій формі лісівників, на мої запитання як журналіста, «ким ви хочете стати, яку професію вибрали?..», – чітко відповідали: «фармацевтом», «юристом», «економістом», «менеджером», «банкіром», тільки не лісівником. І лише один сором’язливий хлопчик «погодився» на цю професію. А наступного дня в коледж приїхав сам відповідальний секретар згаданого вузу з агітацією про вступ. Багато обіцяв, багато розповідав дітям про «кузню» лісових кадрів, але діти від його розповідей морщились і відходили в сторону… Сьогодні в цю «кузню» кадрів можна вступити як в рядове ПТУ – вистачить одного бажання. Туди сьогодні переважно йдуть ті, хто читає, ворушачи губами. Престиж професії впав за останні 20 років. То ж, повернемось до запитання зверху: хто буде працювати в лісі вже через якийсь десяток років? Агрономи з житомирського агрономічного вузу, які стоять нижче рівня лісівників на 5 голів? Вони й доб’ють галузь до «ручки»!
Comments are closed.