04/08/2023
0
В останній місяць літа вступили в дію відразу низка нових правил для бізнесу. Скасовані податкові пільги і відновлені перевірки підприємців.
Верховна Рада 30 червня ухвалила закон про повернення довоєнних податків – це одне з зобов’язань України в рамках меморандуму з МВФ, так званий структурний маяк.
Президент Володимир Зеленський підписав його 26 липні і з серпня він вступив у дію.
Законом скасовується для підприємців та ФОП ІІІ група можливість працювати на ставці єдиного податку у розмірі 2%.
Окрім скасування податкових пільг вводяться штрафи за порушення правильності нарахування податків і не використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).
А для внесення готівки через термінали була введена обов’язкова ідентифікація користувачів.
БізнесЦензор розбирався в нових правилах для бізнесу із серпня.
Перехід на довоєнну систему оподаткування
Податкова пільга, яка давала можливість юридичним особам та ФОП перейти на ставку єдиного податку 2%, була введена у квітні 2022, після початку повномасштабної війни.
Тоді цією можливістю скористалися понад 185 тисяч компаній та 40 тисяч ФОПів.
На початок серпня 2023 року на пільговому оподаткуванні залишалися 54,9 тис українських компаній та ФОП. Ще на початку травня таких було 56,5 тис, повідомляє “Опендатабот”.
Із серпня дії пільги припиняється.
Окрім того, із серпня скасовується можливість для ФОП І-ІІ груп не сплачувати єдиний податок. Крім тих ФОП, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України.
Повертається також і обов’язкова сплата єдиного соціального внеску для ФОП І-ІІІ групи. Для ФОП ІІІ група ставка ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної зарплати, або 1474 грн на місяць.
Не сплачувати ЄСВ можуть підприємці, зареєстровані на прифронтових або тимчасово окупованих територіях.
Як відбуватиметься перехід на довоєнну систему оподаткування?
Після припинення роботи податкової пільги компанії та ФОПи переводяться автоматично на ту групу та ставку, з якої вони перейшли на 2% єдиного податку.
Наприклад ФОП третьої групи, які до 31 липня перебували на пільговій ставці у 2%, з серпня автоматично переведені на ставку єдиного податку 5% або 3% у випадку сплати ПДВ.
Створені під час повномасштабного вторгнення компанії, які від самого початку були на ставці у 2%, будуть переведені на третю групу із ставкою єдиного податку у 5%.
Граничний дохід, щоб залишатися на ФОП третя група, у 2023 році визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував пільгові 2%.
На 2023 рік граничний дохід для ФОП ІІІ група становить 1 167 розмірів мінімальної заробітноїа або 7,819 млн грн.
Підприємці, які використовували спрощену систему за ставкою 2% єдиного податку і втратили у 2023 році таке право або самостійно відмовилися від її
використання та були переведені загальну систему, мають право у 2023 році повторно здійснити перехід на спрощену систему оподаткування.
Для цього потрібно подати в ДПС заяву за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Платники податків, які на 1 серпня не зареєстровані платниками ПДВ, мають право до 1 вересня подати заяву про перехід ФОП ІІІ групу зі ставкою 5%.
Часткове скасування мораторію на податкові перевірки
Частково із серпня скасовується мораторій на проведення податкових перевірок.
Податківці зможуть перевіряти виробників підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо), а також підприємства, які працюють у сферах грального бізнесу та фінансових та платіжних послуг.
Мораторій на проведення податкових перевірок діє до закінчення воєнного стану.
Також продовжено мораторій на проведення документальних перевірок платників податків та платників ЄСВ, окрім випадків: під час бюджетного відшкодування, за заявою бізнесу, у випадку ліквідації юридичної особи, на заперечення до акту ДПС, у разі дисциплінарного провадження, трансфертного ціноутворення, міжнародного оподаткування, перевірок нерезидентів та порушень валютного законодавства.
Штрафи за невикористання РРО
Підприємці звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону
“Про застосування реєстраторів розрахункових операцій” у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року. Не стосується продажу підакцизних товарів та сфери азартних ігор.
З жовтня відновлюється відповідальність за порушення у сфері застосування РРО/ПРРО.
Водночас зменшується розмір штрафних санкцій.
До ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, гарантійних технічних побутових товарів, лікарських засобів, медичних виробів, ювелірних та побутових з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, застосовуються штрафи за:
– відсутність РРО/ПРОО, або непроведення через них операцій з фіскальним режимом роботи, або проведення на неповну суму вартості;
– не видачу паперового або електронного чеку.
Розмір штрафів за такі порушення становить 25% (було раніше 100% вартості) вартості проданих вперше з порушенням товарів/робіт/послуг. За повторне порушення – штраф 50% (було 150%) вартості проданих товарів/робіт/послуг.
Для юридичних осіб на загальній системі оподаткування штрафи за невстановлення РРО/ПРРО, або порушення умов роботи з ними, становлять 100% вартості проданих з порушенням товарів для першого разу та 150% – під час другого порушення.
Бізнес, який працює на прифронтових територіях (у тому числі територіях можливих бойових дій), звільняється від фінансової відповідальності за порушення правил використання РРО (окрім як під час торгівлі підакцизними товарами).
Забороняється використання програмних реєстраторів розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС без отриманого від податківців діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
З початку 2023 року ДПС здійснила 14,5 тис перевірок підприємців, які повʼязані із роботою РРО/ПРРО, у тому числі 2,5 тис із них – у червні, повідомив Forbes. Поки що ці перевірки носять профілактичний характер і не передбачають накладання штрафів.
Безготівкові розрахунки
Із серпня торговці у містах з населенням понад 25 тисяч осіб зобов’язані встановити обладнання для безготівкових розрахунків.
Ця вимога не поширюється лише на ФОП першої групи, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Вимоги не поширюються на торговців, які працюють в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.
Далі вимога із забезпечення можливості безготівкових платежів буде поширюватися на населені пункти з меншою кількістю мешканців за таким графіком:
– з 1 січня 2024 року – для торгівців у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб;
– з 1 січня 2025 року – для торгівців у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб;
– з 1 січня 2026 року – для ФОП першої групи, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Ідентифікація користувачів під час внесення готівки через термінали
Для того, щоб поповнити банківську картку через термінал самообслуговування, з серпня необхідно буде проходити ідентифікацію через мобільний – ввести номер свого телефону, отримати на нього код і за його допомогою підтвердити операцію в терміналі.
Необхідність верифікації не залежить від суми операції. Тобто підтвердження поповнення свого чи чужого карткового рахунку вводиться від однієї гривні.
Раніше номер телефону без його підтвердження потрібно було вводити лише у деяких мережах терміналів самообслуговування.
Нові вимоги верифікації через телефон не стосуються платежів:
– сплата комунальних платежів (квартплата та комунальні послуги, стаціонарний телефонний зв’язок, телебачення, електроенергія, газ, інтернет, охорона);
– оплата квитків для залізничних перевезень (включно з приміськими);
– оплата проїзду в міському і приміському транспорті (включно з оплатою електронних квитків для проїзду в такому транспорті);
– оплата маршрутних пасажирських перевезень;
– поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському та приміському транспорті;
– сплата податків, штрафів, адміністративних послуг, зборів та інших платежів до бюджету.
Дійсним також залишаються старі обмеження, як-то заборона переказів на чужі картки більше 5 тис. грн. Джерело: https://biz.censor.net/r3434749
