Знелісення та деградація лісів 

Як вплине на лісову галузь України новий регламент ЄС щодо знелісення та деградації лісів

Якщо сировина чи продукція з неї впливає на вирубку та деградацію лісів, таким товарам не місце на ринку Європи. Із 29 червня 2023 року набув чинності Регламент ЄС щодо вирубки лісів – EU Deforestation Regulation (EUDR), який забороняє компаніям розміщувати товари, пов’язані з вирубкою та деградацією лісів, на ринках ЄС або експортувати їх з Європейського Союзу. Положення регламенту почнуть діяти з 30 грудня 2024 року, а до цього часу всі оператори та трейдери мають 18 місяців на впровадження нових правил.

Оскільки у переліку товарів, на які поширюється дія регламенту, є деревина та продукція з неї, нашим лісівникам, меблевим та деревообробним підприємствам доцільно ознайомитися з основними положеннями регламенту. Коротко про суть EUDR розповів Павло Кравець, директор «FSC Україна», під час онлайн-засідання Громадської ради при Держлісагентстві, що відбулося 29 червня.

Передумовою для появи EUDR стало рішення Європейської Ради від 16 травня цього року про затвердження регламенту, що обмежує імпорт до ЄС товарів, пов’язаних із вирубкою лісів. Регламент регулює розміщення на ринку пальмової олії, мʼяса великої рогатої худоби, кави, какао, гуми, сої, також під дію регламенту потрапляють деякі види готової продукції, приміром, шоколад та меблі. До того ж поняття «сировина» в означенні цього регламенту має на увазі деревину, а під продукцією з деревини та деревної маси йдеться про пиломатеріали, вироби з деревини, вироби з деревної маси тощо.

Нові правила мають зменшити споживання європейцями продукції, яка спричинює вирубку лісів, а також мають зменшити викиди парникових газів та розв’язати проблему знелісення. Європейці вважають, що виробництво згаданих товарів відбувається за рахунок розширення сільського господарства, а це зменшує площі лісів, адже під нові угіддя часто використовують землі, де були лісові насадження.

– Тож новий регламент, передусім, має мінімізувати внесок Європейського Союзу до знелісення та деградації лісів у світі, і зменшити ризики, що продукція з ланцюгів постачання, пов’язаних із знелісенням та деградацією, потрапляє на ринок ЄС або експортуєтеся з нього. Цей регламент не є дискримінаційним, він поширюється і на країни ЄС, і на ті країни, які хочуть експортувати до ЄС, – пояснював Павло Кравець.

Друге специфічне завдання регламенту – збільшити попит Європейського Союзу на легальну і вільну від знелісення сировину та продукцію. Тому таке рішення варто сприймати не як заборону, що перешкоджає або створює певні перешкоди, а на заохочення до змін, додає Кравець. Адже той, хто дотримується вимог регламенту, матиме більшу частку своєї продукції на ринках ЄС.

– Якими ж є основні положення регламенту EUDR? Передусім, це обов’язковість так званих правил належної перевірки для всіх операторів, які розміщують відповідну продукцію на ринку ЄС або експортують її з ЄС. Тобто йдеться про розробку систем належної перевірки, які мають застосовуватися всіма суб’єктами господарської діяльності, які є в ЄС, і, відповідно, які перші розміщують продукцію на ринку ЄС, або які, наприклад, її експортують, – вів далі директор «FSC Україна». – Варто наголосити, що на ринок ЄС може бути допущена або експортована лише та продукція, на яку поширюється дія декларації про належну перевірку. Тобто мова йде про те, що має бути відповідна декларація, відповідним чином сформована і зареєстрована при компетентних органах Європейського Союзу. Очікується, що буде діяти централізований реєстр відповідних заяв.

Оператори і трейдери не зможуть розміщувати на ринку свої товари без спеціальної декларації (сертифіката), який буде підтверджувати, що вони відповідають вимогам регламенту. Основні вимоги регламенту передбачають, що товари «вільні від знелісення», тобто не вироблялися на землях, які пройшли процедуру знелісення після 31 грудня 2020 року, а деревина вироблялася без шкоди лісу. Також регламент вимагає, аби продукція вироблялася з дотриманням законодавства країни походження; а оператор зібрав детальну інформацію про походження товару, оцінку ризику та заходи з помʼякшення ризиків.Фактично оператори, які пропонуватимуть певні товари на ринок ЄС, мають простежити весь ланцюжок їхнього походження, включно із земельною ділянкою, на якій ці товари були отримані чи вирощені. Раніше такого відстежування товару, його походження та прив’язки до знелісення та деградації лісів не було. Натомість залишається діяти норма, щоб продукція відповідала законодавствам ЄС та країни-виробника.

За словами Павла Кравця, регламент EUDR вплине на лісовий сектор України, бо дещо зміниться процедура постачання та перевірки продукції. Він наводить приклад, що на кордоні між Україною і Європейським Союзом при експорті цієї продукції оператор буде оцінювати ризики, чи експортована продукція не пов’язана з порушенням законодавства країни, де здійснювалися заготівлі. До уваги будуть брати не лише геолокацію ділянки, а заходи, які зменшували ризики знелісення чи деградації лісів. Нашим виробникам доведеться наводити докази про відповідність законодавству, а також докази, що в продукції відсутнє так зване знелісення.

– Водночас, регламент EUDR згадує міжнародні схеми лісової сертифікації: «Для підтримки належної практики в процедурах оцінки ризиків можна використовувати сертифікацію або інші схеми верифікації третьою стороною. Однак вони не повинні підміняти відповідальність оператора щодо належної перевірки». Тож як і попередній регламент, чинний передбачає можливість застосування різноманітних схем сертифікації для того, щоб оцінювати та зменшувати ризики. Приміром, FSC підтримує і забезпечує дотримання цих вимог – тобто сертифікати можуть бути інструментом для оцінки та мінімізації ризиків у рамках належної перевірки. Тож FSC створює міцний фундамент для дотримання вимог EUDR. Бо в системі FSC є близько 80 національних стандартів, які запобігають негативним явищам щодо знелісення і деградації лісів. Треба розуміти, що сертифікат FSC не є так званим зеленим коридором, що, тільки демонструючи його, можна вважати, що забезпечено виконання вимог EUDR. Але його наявність і забезпечення виконання всіх вимог створює потужну підтримку для того, щоб забезпечити виконання вимог цього регламенту, – пояснював Павло Кравець.За його словами, впровадження нового регламенту не позначиться на вартості сертифікації, на підприємствах буде здійснюватися звичайний аудит, як і зараз. Та в майбутньому вимоги FSC будуть посилюватися. Так, з’явиться вимога до лісопідприємств про обов’язкове надання просторових даних, що документують місцезнаходження територій, про розвиток геопросторових інструментів, щоб зробити ці дані прозорими, а в ланцюгу постачання FSC розпочинається впровадження блокчейну. Суть полягає в тому, що інформація про транзакції, операції, передачу продукції від одного господарюючого суб’єкта до іншого знаходиться в системі блокчейн, яка зберігає дані в спеціально сформованому вигляді, і в такий спосіб забезпечується збереженість цих даних. У результаті це забезпечує простежуваність, про яку згадувалося в регламенті. За словами Кравця, пілотне тестування FSC-блокчейну вже відбулося в Україні за підтримки Держлісагентства на підприємствах Закарпаття.

Як додав Ігор Будзінський, начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства, з колегами теж уважно стежать за впровадженням регламенту, а також ретельно аналізують відповідність українського законодавства з європейським, зокрема, і зі згаданим регламентом. Єдина перепона, яка може завадити успішній сертифікації лісопідприємств, котрі ще не пройшли її, це відсутність правовстановлюючих документів, адже геолокаційні дані можна подавати тільки в тому випадку, якщо вони затверджені на офіційному рівні. Нині у ДП «Ліси України» такі документи мають орієнтовно 60–65% підприємств, проблематично їх підготувати для підприємств Півдня та Сходу через окупацію і бойові дії.

Тому «FSC Україна» рекомендує Держлісагентству разом з Міндовкілля сприяти вільному обміну геопросторовими даними щодо лісів між зацікавленими сторонами. Зокрема на першому етапі можна розміщувати межі FSC-сертифікованих філій ДП «Ліси України» на FSC-GIS та FSC-лісовому атласі, а також PEFC-сертифікованих філій в інформаційній системі PEFC International.

Загалом, у «FSC Україна» очікують, що впровадження регламенту EUDR, особливо в контексті євроінтеграції України, матиме значний вплив не тільки на лісовий, але й аграрний та інші сектори економіки. Тож його варто розглядати як ключовий рушій змін у світовій торгівлі та споживанні, який впливатиме на інші рішення ЄС та посилюватиме роль незалежних сертифікаційних систем.