Коли немає господаря в лісі…

Это типичный "голос народа" и на Шота к нему должны прислушиваться. Как по мне, "голос" громко "шепчет"  о том, что лесу пора вернуть полноценного, самостоятельного  и не продажного ЛЕСНИЧЕГО. М.П.

У газеті була стаття про те, як люди пиляли ліс, що в народі зветься Іванковецьким. Обвинувачення — це суд. То як у суді не заслухати іншу сторону? А саме винуватців подій — людей.

Я добре знаю цей ліс. Тож вирішив проїхатися його стежинами, сподіваючись зустріти співрозмовників. Тепер пишу – що побачив сам, що почув від людей і чого не було в статті.

Стаття правдива. У лісі дійсно стало менше дерев. Це проблема майже усієї площі лісу, за виключенням ділянки біля тубдиспансера. Є такі місця, де дерево від дерева на відстані 5 чи 10 метрів. Коли таке було в лісі? Грибники зі стажем знають, як гриби ховалися поміж дерев і скільки павутиння доводилось знімати зі свого обличчя.

Тепер усе трохи інакше. Чи то павуків у лісі поменшало, чи то повтікали вони. Бо хоч і не мислячі істоти, та знають, що таку відстань між деревами їм не подолати.

Мене і людей турбує інше

Чому деякі породи дерев, вирубані приблизно років 20 тому і складені в складометри, лежать ще й досі?

Тільки то вже не дерево, і, навіть, не дрова. То, скоріше за все, вже добриво. Чому, коли пронісся буревій, не всі дерева порізали і забрали? Деякі, попиляні на метрівки, лежать досі, покрившись мохом і занурившись у грунт на дві третини. От вам відповідь – нема господаря.

Тільки не подумайте, що в Козятинському лісництві працюють безгосподарники. Там люди знають свою справу. Збудовані годівниці, розставлені поїлки… Але вони там не господарі. Все це належить Хмільницькому(!?) лісгоспу. Господар там він і всі “чому” до них.

Що стосується людей, то вони ліс люблять. На дрова беруть тільки те, що лежить під ногами. Переважна кількість людей знає, що криміналу не буде, якщо деревина не перевищує 10 см в діаметрі. Якщо то тільки сухостій, а не свіжоспиляне дерево. Та буває, що трапляється “погана вівця”. То люди таких засуджують. До певної міри вони праві. Але ж “заморозити” взимку своїх дітей є більшим злочином, аніж спиляти дерево.

Можна дров купити, якщо є за що. Все впирається в тарифи на енергоносії. І поки що ніхто не збирається їх змінювати. Та вони, безперечно, будуть зменшені. Тільки тоді, замість вибачень, нам подадуть цю знижку, як манну небесну. Коли це станеться, я не знаю. Я тільки знаю, що той, хто запровадив такі тарифи, живе у іншій країні – далекій від більшості сучасних українців…