23/07/2023
0Тут помиляєшся тільки один раз.
Історія про воїна-лісівника із Буковини, 46-річного командира інженерно-саперного взводу Віталія Костишина.
П’ятнадцять років до війни чоловік присвятив лісовому господарству. З лісницькою справою він познайомився ще в дитинстві. У нього працювали у галузі прадід, дядько та брат.
А з 2008 року займав посаду провідного інженера з реалізації та експорту продукції у філії «Сокирянське лісове господарство».
«Мені подобалася робота з людьми. Я займався документами, декларував їх, домовлявся з фірмами, покупцями», – каже воїн.
В перший день повномасштабного вторгнення Віталій Костишин став на захист України.
На питання «Як прийняли таке рішення?», – відповідає: «А хто, якщо не ми? Хто захистить сім’ю, рідних? З самого ранку поїхав у військкомат. Я закінчив військову кафедру, тому з першого дня потрапив у склад бригади територіальної оборони».
У перші місяці Віталій з побратимами служили на Буковині: копали бліндажі біля кордону, проходили додаткові навчання, тримали тил. Далі потрапили в Харків. Сьогодні тримають позиції під Бахмутом.
Віталій має позивний «лісник». Каже: «Тут помиляєшся тільки один раз. Треба бути холоднокровним, без паніки, відповідальним і уважним. Адже неодноразово бувало так, що могли наїхати чи наступити на різні «подарунки», але якось оминали».
Робота саперів – це інженерна розвідка, мінування, розмінування і знешкодження вибухонебезпечних предметів, пророблення маршрутів для особового складу на позиції та проходів для техніки у мінних полях.
«У Харкові під час обстрілів часто загоралися ліси. Ми з ротою їх гасили. Намагалися зберегти все, що вдавалося», – каже Віталій.
Вдома на захисника чекають мати, дружина, два сина з невістками.
Найбільша мрія Віталія – після Перемоги України відсвяткувати весілля молодшого сина.
«Син хоче одружуватися. Як закінчимо війну, одразу й відсвяткуємо. Чекаю цього дня”.
Фото надані лісівниками.
