09/10/2015
0Недаремно кажуть, що людина формує колектив, а колектив формує людину. Така взаємопов`язанність підмічена неспроста. У будь-якій справі головне – це особистість. І саме від неї залежить, чи зможе вона досягнути високого рівня майстерності та професіоналізму, чи зможе реалізувати поставлені завдання задля спільного успіху й досягнення відмінних результатів. Черкаському лісгоспу в цій площині є чим гордитися.
Одним з тих, хто сповна віддається улюбленій справі, є майстер лісу Дахнівського лісництва Черкаського лісгоспу Володимир Хряпак. У цьому підрозділі вже працює шістнадцятий рік і пишається тим, що продовжує лісівничу династію – в Дахнівському лісництві довгий час працював на посаді лісника його батько. Обов’язків Володимир Іванович має багато, проте найбільш відповідальний для нього період – пожежонебезпечний сезон.
– Під час високого та найвищого класу пожежної небезпеки ми всі постійно перебуваємо в лісі – патрулюємо, спілкуємося з населенням щодо обережного поводження з вогнем у насадженнях, – зазначає Володимир Хряпак. – Підрозділ у нас непростий – приміська зона біля обласного центру, тому вогонь у лісі – то найстрашніше, що взагалі може бути.
Найбільше в роботі подобається Володимиру Івановичу весняна пора, коли відбувається посадка лісу.
– Аж душа радіє від того, коли спостерігаєш, як з невеличких сіянців виростають сосни, а через десятки років з них буде справжній ліс. Виходить так, що ми з колегами працюємо сьогодні, але винятково на далеке майбутнє, для наступних поколінь, – ділиться роздумами Володимир Іванович.
А ще задоволений своїм керівником – лісничим Володимиром Нелезом. За словами Володимира Хряпака, то справжній лісівник, яких ще треба пошукати, має величезний досвід та найкращі людські якості, завжди приймає виважені рішення.
Задоволений своєю роботою і тим, що працює в лісовій галузі й Іван Штабрат – тракторист Руськополянського лісництва Черкаського лісгоспу.
Вже сьомий рік поспіль працівник на відміно виконує всі поставлені завдання, добре себе зарекомендував та дотримується кращих традицій спільної роботи в дружньому колективі.
– Робота тракториста нелегка: в будь-яку пору року, і в спеку, і в морози необхідно виконувати певний об’єм завдань – чи то трелювання, чи то догляд за культурами, – розповідає Іван Штабрат. – В лісі не пропрацюєш довго, якщо не будеш любити свою роботу, і ставитися до неї треба відповідально.
Протягом останнього року доручили працівнику ще один напрямок робіт – посів насіння у лісових розсадниках. А оскільки цей вид діяльності в нього виходить добре, Іван Штабрат виконував механізований посів у лісових розсадниках не лише рідного Руськополянського лісництва, але й в інших лісництвах Черкаського лісгоспу.
На хорошому рахунку працівник у керівництва лісгоспу. Два роки тому в ході оновлення автотракторного парку підприємства Івану Штабрату доручили нову техніку – сучасний МТЗ-82, на якому, за словами тракториста, значно простіше, зручніше й ефективніше виконувати всі роботи.
– Коли є готовність кожного співробітника включатися у виконання будь-якого складного завдання, тоді колектив починає працювати як злагоджений механізм, – наголошує директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт. – Такі люди праці є нашою гордістю, на них необхідно рівнятися, і про них намагаємося найбільше турбуватися. Саме їхній професіоналізм, відповідальність, відданість є важливим важелем в забезпеченні успіху всього колективу та в досягненні позитивного результату діяльності підприємства.
Щодо мрій обох героїв, то вони збігаються. Як Володимир Хряпак, так і Іван Штабрат найбільше бажають швидкого закінчення війни та стабілізації в нашій країні. Різниця лишень в тому, що маленькі діти Ігоря хочуть жити в мирній країні, а обом дорослим синам Володимира Хряпака вже не раз довелося побувати в зоні АТО.
З журналу «Ліси Черкащини», вересень 2015
