Вранье о бирочном  электронном учете запустили на третьий или четвертый круг. Правда в том, что электронный учет – норма для всех государственных компаний стран ЕС, но обычно, в том числе в Эстонии, он проводится без "чипизации" /биркования/ древесины и на порядок дешевле, чем в Украине и Волынском ОУЛМГ, в частности.  На Волыни, как и во Львове,  внедрение электронного учета осуществляется уже 6 лет, поэтому статистики более чем достаточно… Время прожектов и красноречия прошло. Наступило время цифр. Надо приводить затраты на учет,  и количественную оценку последствий его использования. М.П.

100-відсоткове впровадження електронного обліку деревини дасть змогу оптимізувати виробничу діяльність держлісгоспів області, підвищити якість обліку лісопродукції, скоротити час оформлення документації. І головне – допоможе ефективно боротися з незаконними рубками та приведе вітчизняний ринок лісопродукції у відповідність до вимог Євросоюзу…

          Щоб почати радикально змінювати ситуацію, я одразу після свого призначення виконувачем обов’язків керівника Волинського облуправління лісового та мисливського господарства, визначив для себе пріоритетом контроль за станом впровадження електронного обліку деревини. Адже це унеможливлює розкрадання лісу і робить прозорим усі операції. Введення електронного обліку означає: своєчасне та достовірне відображення руху лісопродукції та доступність даних про її залишки; контроль за зберіганням і використанням лісопродукції; облік та контроль оплати; прозорість роботи матеріально відповідальних осіб.

     САБОТАЖ ІЗ ФІНАНСОВИМ ІНТЕРЕСОМ

     Станом на середину серпня у переважній більшості лісгоспів управління ми не мали стовідсоткового маркування електронними чипами деревини. Загалом по області було промарковано 72% деревини при заготівлі, 86% – при реалізації на внутрішньому ринку і лише 52% – експортної деревини. У деяких господарствах маркування при заготівлі деревини становило лише кілька відсотків, а були й такі господарства, де при реалізації деревина взагалі не маркувалась. Різниця між вивезеною з лісу та прийнятою для подальшого використання деревиною сягала тисяч кубометрів.

Виробництво продукції з деревини є взагалі окремою темою, що потребує дуже ретельного аналізу. За поточний рік дебіторська заборгованість підприємств Волинського облуправління лісового і мисливського господарства за виконані роботи, товари і послуги зросла на 20%. Наразі в управлінні проводиться перевірка фінансової діяльності лісгоспів, тому назвати точні цифри складно. Проте мушу сказати, що суми такої дебіторської заборгованості вимірюються десятками мільйонів гривень, причому кілька мільйонів гривень є безнадійною дебіторською заборгованістю, тобто їх уже неможливо повернути. Такі збитки є прямим наслідком неефективного управління, зокрема порушення фінансових умов договорів між лісгоспами управління та покупцями і замовниками робіт, несвоєчасне висування претензій щодо боргів.

Фактично дебіторська заборгованість є безпроцентною позикою покупцям. Іншими словами, державні лісгоспи реалізовували товари і послуги або виконували роботи взагалі на безоплатній основі. Незважаючи на шалений тиск з різних боків, запевняю, що ми з’ясуємо, чому і з чиєї вини виникли величезні збитки, куди скеровувалась деревина і чому стримувалося виконання розпорядження уряду України №109–р «Про схвалення Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини». Хоча його було прийнято ще у 2009 році!

УСПІХ БЕЗ НЕЙМОВІРНИХ ЗУСИЛЬ І ВИТРАТ

Лише за місяць – із середини серпня до 25 вересня – нам вдалося підвищити рівень електронного обліку заготівлі деревини – на 26%, а реалізації – на 32%. Для деяких керівників лісгоспів стало несподіванкою, що можна так швидко стільки зробити навіть без надмірних зусиль і витрат.

Так, у Старовижівському лісгоспі різко покращились показники електронного маркування. Якщо станом на 15 серпня там при заготівлі маркували менше половини, а тієї деревини, що експортується, – взагалі всього 7% і 89% – тієї, що реалізується в Україні, то вже на 25 вересня вся лісопродукція Старовижівського лісгоспу була майже повністю промаркована і лише при заготівлі деревини не вистачало 1% до 100. У лісгоспі «Любешівагроліс» показники з електронного обліку заготівлі становили менше 30%, 40% – при реалізації всередині країни, а експортна сировина взагалі не маркувалась, і лише за місяць тут було поставлено на електронний облік майже 90 % деревини – від заготівлі до експорту.

З огляду на обмеження у фінансах для закупівлі спеціальних пристроїв (КПК) ми вирішили тимчасово забезпечити всіх відповідальних за електронний облік деревини осіб сучасними мобільними пристроями. У кожному господарстві призначено відповідальних за введення електронного обліку осіб, а задля стимулювання їх до результативної роботи визначено розміри фінансової мотивації.

Такий облік дасть можливість встановлювати прозорі правила роботи для бізнесу та своєчасно вирішувати соціальні питання. Нині 40% промислової деревини переробляють лісгоспи, а 60% – інші учасники ринку. Ми маємо намір створити рівний доступ до деревних ресурсів для бізнесу і водночас захистити місцевих переробників. Електронний облік допоможе покращити забезпечення дровами бюджетних установ, котрі використовують тверде паливо, за процедурою прямих договорів, а також продавати на прозорих аукціонах за ринковими цінами паливо тим підприємцям, які займаються виробництвом і постачанням теплової енергії. Ми зможемо також своєчасно й у повному обсязі забезпечувати дровами учасників АТО. Волинська область є однією із тих, що направила найбільшу кількість своїх синів воювати на Сході України. Я вважаю, наш обов’язок – до початку опалювального сезону забезпечити на 100% їхні родини деревним паливом.

ПРИ СТІЙКОМУ БАЖАННІ ФАНТАСТИКА СТАЄ РЕАЛЬНІСТЮ

Щоб досягти рівня ефективності управління лісовим господарством, який би відповідав тому, що ведеться у країнах Європи, мусимо багато працювати. А переходити терміново на стандарти ЄС від нас вимагає час і ситуація, яку маємо у наших лісах. Україна за показниками площі лісів пасе задніх – 8-ме місце серед країн Європи. При вимозі мінімального покриття лісами 20% території всієї країни, у нас лісами вкрито менше 16% площі. Цілком очевидно, що при нашому кліматі та природних можливостях причина відставання – неефективна система управління лісовим господарством та недбалість населення.

Особисто для мене взірцем ставлення держави і людей до лісу є Естонія. У цій маленькій країні, площа якої менша за деякі українські області, ліси займають 61% території. Проте естонці імпортують сировину з Росії, виготовляють вироби з деревини й експортують уже готову продукцію, в тому числі до тієї ж Росії.
В Естонії, крім державних, є приватні ліси. Але, незважаючи на форму власності, кожне господарство повинне мати 10-річний план розвитку. Для приватних власників лісу держава розробляє рекомендації з лісоуправління, встановлені загальні правила рубки лісу. За два тижні до запланованої рубки лісгосп для отримання дозволу повинен подати до відповідного державного органу відомості про її обсяги і види дерев. Тим часом держуправління з охорони навколишнього середовища перевіряє ці дані.

Вводити систему електронного обліку деревини естонці почали з кінця 90-х років минулого століття. Тож на сьогодні у них всі дані про деревину занесені до портативних комп’ютерів. Там також міститься інформація про території, які підпадають під захист або на яких діють обмеження для вирубки лісу. Ці відомості доступні як для державних чиновників, так і для тих, хто запитує дозвіл на рубку лісу.

В Естонії повністю комп’ютеризована система переміщення деревини. Як тільки машину завантажили й електронні накладні виписали, одразу ця інформація надходить до єдиного інформаційного центру. Таким чином, у будь-який момент і в будь-якому місці перевізників деревини легко перевірити в режимі он-лайн.
Розумію, що багатьом це здається фантастикою, але як фахівець запевняю: і для України це цілком реально. Тим більше, що для Волинської області, яка розташована на кордоні з Євросоюзом, введення європейської системи управління лісовим господарством є гострою необхідністю. Керівництво нашого управління попри тиск має сили і стійкі наміри надалі наполегливо працювати у напрямку введення електронного обліку деревини. Нас підтримує у цьому і керівництво області. А за сприяння громади вже найближчими роками управлятимемося з лісовим господарством у себе на Волині не гірше за естонців.

На фото: Олександр Кватирко: «Облік деревини у волинських лісах — важливий крок до господарювання по-європейськи».