03/07/2023
0Після підриву росіянами ГЕС птахи полетіли геть, риба загинула, а дрібні червонокнижні ссавці залишились під водою. Чи здатна відновитись природа за десятиліття та що ми маємо зробити вже зараз?
У чому проблема?
Через підрив Каховської ГЕС під загрозою знищення опинилися сотні видів живих організмів. З них 71 вид тварин та 32 види рослин включені до Світового Червоного списку МСОП, а також Європейського Червоного списку, Червоної книги України та Червоного списку Херсонської області.
Супутникові знімки роздільної здатності 6 червня, до підриву дамби Каховської ГЕС, (знизу) та 7 червня, після підриву (згори). Фіолетовим кольором показана вода, зеленим – суша, білі лінії – умовне позначення доріг. Автори знімка: UNSG та SCGIS Ukraine
Еколог Владислав Балінський розказав, що наслідки підриву греблі Каховського водосховища матимуть глобальний екологічний характер для чорноморського регіону. За його словами, унікальна природна екосистема заплавної частини Дніпра від Нової Каховки до Дніпровсько-Бузького лиману, а це понад 80 тисяч гектар природної території “Нижньодніпровський“, фактично знищена.
Схематичне зображення території, що затоплена. Якщо рахувати площу затоплень у Херсонській області та частину Миколаївської області (долина Інгульця), станом на 9 червня водою вкрито 55459 га (554.6 km²). Автор знімка: SCGIS Ukraine
Дрібні ссавці, які й без того були на стадії вимирання, залишились під водою
Підрив дамби Каховського водосховища — це ще один фактор, який може вплинути на знищення різних видів тварин, адже воєнні дії на Півдні України, які досі продовжуються, також впливають на кількість популяції різних видів тварин.
Так, наприклад, дрібні гризуни, такі як сліпак піщаний, мишівка Нордмана та ємуранчик Фальц-Фейна — ендемічні види українського степу, які зустрічаються лише на цих територіях. Останні два види в Червоній книзі визначені як такі, що перебувають під загрозою зникнення.
“Відбувся катастрофічний вплив на популяції глобально вимираючих видів ссавців. Так, затопленні 70% світової популяції мишівки Нордмана, що може призвести до її зникнення в майбутньому. Знищено до 50% популяції сліпака піщаного, до 50% популяції ємуранчика Фальц-Фейна“, — коментує загрозу від підриву греблі для дрібних ссавців голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
На Херсонщині можуть зникнути ті види птахів, які там гніздувались
Як заявляє еколог Владислав Балінський, під загрозою шлюбний сезон птахів та період гніздування.
До такого ж висновку дійшов і Олексій Василюк, голова Української природоохоронної групи. У своєму звіті про наслідки підриву ГЕС він робить прогнози про те, що через майже повне зникнення Каховського водосховища на цій території зникне низка видів птахів, які гніздяться у цих місцях. Постраждали й ті птахи, які знаходяться в зоні затоплення, а це — десятки тисяч особин:
“Саме в плавнях нижнього Дніпра зосереджені найбільші в регіоні колонії чапель та інших колоніальних птахів. Слід зазначити, що катастрофічний вплив застав птахів в період гніздування, зокрема наявності пташенят. Часу на створення нових колоній і повторні виводки вже немає. Повторне гніздування не призведе до появи здатних до міграцій пташенят до кінця літа”, — пояснює експерт.
Ми втратили величезні запаси прісноводних риб
На думку еколога Олексія Василюка, впливів катастрофи на рибні ресурси є одним з найбільших. Про це він пише у своєму звіті про наслідки підриву ГЕС:
“Каховське водосховище, як і плавні Нижнього Дніпра, є одними з найбільших в Україні місць концентрації прісноводних промислових видів риб. На момент теракту, лише у Каховському водосховищі нараховувалось не менше ніж 43 види риб, з яких 20 видів мають промислове значення (річні улови складали до 2,6 тис. тонн)”, — коментує експерт.
Олексій Василюк також пояснює, що всі місця нересту та основний обсяг води, що є середовищем існування риб, — знищено. Нерест більшості видів припадає на кінець весни – початок літа, саме в цей час діє нерестова заборона – особливий режим “тиші” на водних об’єктах, коли не проводять промисел, коли передбачено обмеження руху моторних суден тощо. В результаті швидкого спорожнення водосховища на осушених ділянках мілководь опинилася майже вся рибна молодь, відтепер приречена на загибель.
Крім того, у результаті обміління Каховського водосховища, скоріш за все, припинить своє існування зимувальна яма в акваторії Республіканської затоки на території Національного природного парку “Кам’янська Січ”. Також під загрозою обміління перебувають зимувальні ями в акваторіях Гаврилівської, Дудчанської заток та затоки в районі смт Нововоронцовка (суміжні з межами НПП “Кам’янська Січ”).
“Переважна більшість всіх риб, що населяли водосховище буде віднесена у море і загине у солоній воді”, — вважає Олексій Василюк.
Підтвердження цим словам вже, на жаль, вже є. 7 червня МОЗ України повідомило про початок масового мору риби на Дніпропетровщині, у соціальних мережах люди публікували відео з масовим мором риби.
Яке рішення?
Ніхто не відновить природу краще, ніж вона зробить це сама. З часом природні ресурси відновляться
За словами Олексія Василюка, через катастрофу деякі птахи дійсно втратять свої гніздові колонії, проте зможуть відновити свою чисельність за 3-7 років. Більше часу, 5-10 років, знадобиться на відновлення чисельності низки хижих птахів, наприклад лунів. На відновлення рибних запасів знадобиться більше часу — мінімум 7-10 років.
“Об’єктивно, для того, щоб щось відновити, не треба нічого чіпати. Ми ніколи й ніде не зможемо відновити природу краще, ніж вона це зробить сама. Біорізноманіття — це тисячі видів, десятки тисяч зв’язків, які ми ніколи не зможемо спланувати”, — пояснює “Рубриці” Олексій Василюк.
Є дещо, що потрібно зробити якомога скоріше: щоб захистити здоров’я людей, необхідно терміново висіяти трави на оголеному дні водосховища
На дні Каховської ГЕС могло бути багато небезпечних для здоров’я речовин, які внаслідок її підриву можуть становити значну небезпеку для здоров’я людей на підтоплених територіях, — про це зазначали в МОЗ України.
Мова йде про важкі метали та інші забрудники з викидів промислових підприємств Запоріжжя, Дніпра, Кам’янського, які накопичувались на дні водосховища. Еколог Олексій Василюк пояснює:
“Десятиліттями там осідали [промислові] відходи з Запоріжжя, і це величезна кількість важких металів, яка осіла в мулі. Оскільки у водосховищі не було течії, все це залишилось на дні, але тепер течія все забирає, підіймає в товщу води й рухає далі. Все це буде внизу, нижче за течією і в морі. Все, що залишиться на дні водосховища і висохне, почне роздуватись вітром”, — пояснює “Рубриці” Олексій Василюк. Всі ці метали можуть вбиратись у рослини, які люди й тварини вживають в їжу, розвіюватись на великі площі. Проте цьому можна запобігти.
Рішенням, на думку науковця, може стати термінове висівання трав та створення луків на оголених ділянках дна водосховища:
“Це може врятувати територію від перетворення на токсичну пустелю. Тому це все невідкладно потрібно засівати травами, аби заселити піски, які оголяться, та не допустити розвіювання навколо”, — пояснює Василюк. Це можуть бути природні травосуміші, характерні для українських луків.
Поки трави не висіяли: як захистити здоров’я?
У мережі вже почали з’являтись новини, де опубліковані фото з цікавими знахідками з дна Каховського водосховища. Проте попереджаємо: ходячи по оголеному дну, ви занадто близько наближається до шкідливого осаду. Ось деякі правила безпеки, які можуть допомогти захистити себе:
- У вітряну погоду краще залишити вікна зачиненими, аби пил зі шкідливими частками не потрапляв всередину домівок.
- Частіше проводьте вологе прибирання.
- Не виходьте на вулицю під час пилових бур.
- Слідкуйте за якістю повітря. Робити це можна за допомогою станцій громадського моніторингу SaveEcoBot.
Російська ракета “Іскандер”
У ракетах, випущених російськими військами з 24 лютого, застосовуються вибухові та інші заряди. Оскільки, інформація щодо особливостей будови та складу бойових частин ракет закрита, досить складно оцінити, які саме забруднюючі речовини та в якій кількості потрапляють у природне середовище. Однак, на основі даних щодо ваги бойової частини можна розрахувати обсяги викидів забруднюючих речовин при ініціації найпоширеніших вибухових речовин.
Що таке 60 кілограмів викидів від ракети
Для прикладу, розрахуємо можливі обсяги викидів забруднюючих речовин при застосуванні старої радянської ракети “Точка-У”. У цій ракеті може застосовуватися як фугасна, так і касетна бойова частини, а отже площа ураження сягає від 3 до 7 гектарів відповідно.
Коли ракети, артилерійський снаряд чи міна детонує, утворюється цілий ряд хімічних сполук — чадний газ, вуглекислий газ, водяна пара, бурий газ, азот тощо. Крім них також утворюється токсична органіка і починають окислюватися ґрунти та деревина у зоні ураження. У результаті, одна ракета одночасно може забруднювати повітря, ґрунти та навіть ґрунтові води.
Серед нетоксичних викидів від застосування ракети виділення парникових газів — водяної пари та вуглецю. Проте й вони впливають на довкілля, провокуючи зміни у кліматі. І тоді це вже стосується не однієї країни, а всього світу.
Загальна маса викидів у повітря при розриві такої ракети становить приблизно 60 кілограмів. Якщо припустити, що всі випущені ракети росією це “Точка У”, то загальний обсяг викидів у повітря становитиме 240 тонн. При цьому, у розрахунок входять лише викиди тільки від самої ракети, без викидів спричинених нею руйнувань та пожеж.
В Україні після чергового обстрілу. Фото: Reuters
І це не єдина проблема
Крім того, що ракети лишають по собі викиди у повітря, після них лишається багато сміття. Наприклад, вага бойової частини ракети може сягати 960 кілограмів. Наприклад “Калібр” має вагу бойової частини 450 кг, “Іскандер” — 480 кг. А загальна вага ракети варіюється від 1300 до 2300 кілограмів.
Залишки таких ракет навіть після вибуху можуть лишатися небезпечними. Зберігати їх потрібно на бетоні чи асфальті, аби запобігти потраплянню токсичних речовин у ґрунти й водойми.
Так само сміттям стають будівельні відходи від зруйнованих ракетою будівель, мостів тощо. Зараз в Україні багато говорять про те, щоб використовувати такі відходи повторно у будівництві там, де це можливо. Проте конкретних кроків у бік цього рішення зараз мало.
Яке рішення?
Звісно, найбільш очевидним рішенням буде розвал росії та припинення війни. Проте чекати на перемогу й лише потім переходити до екологічних питань — неправильна стратегія. Наша природа важлива все сьогодні. Підрив Каховської ГЕС, руйнування природних заповідників, вирубка лісів окупантами, гуманітарні катастрофи на окупованих територіях і постійні обстріли — все це чинники, вплив яких українці відчуватимуть й через десятки років.
Громадська організація “Екодія” працює за різними напрямками, а під час повномасштабної війни додались нові — післявоєнне “зелене” відновлення та фіксація впливу війни на довкілля в Україні.
З 24-го лютого працівники та волонтери організації з відкритих джерел збирають інформацію про спричинені росіянами пожежі на нафтобазах, АЗС, сміттєзвалищах, пошкодження об’єктів тепло- та водопостачання (каналізаційні насосні станції, фільтрувальні станції, водогони), пошкодження промислових об’єктів, вплив на морську екосистему тощо.
На сайті організації ви знайдете інтерактивну мапу, де “Екодія” фіксує випадки потенційної шкоди довкіллю, яку завдають окупанти. Згодом дані з цього моніторингу стануть основою для майбутніх дослідницьких місій, які шукатимуть екологічні рішення для України.
“Для оцінки втрат довкілля, спричинених війною, необхідно мати дані стосовно стану атмосферного повітря, води та ґрунтів. Наприклад, без автоматизованого моніторингу неможливо сказати, якої якості повітря тут і зараз, а також попередити людей про небезпеку при високих рівнях забруднення. В мирний час дані моніторингу якості повітря необхідні для того, щоб не тільки знати, яким повітрям дихаєш, але і розуміти потенційні джерела забруднення та покращувати якість повітря відповідно”, — говорить Марина Ратушна, фахівчиня Екодії.
Тому в місцевих проєктах відновлення необхідно закладати кошти на розбудову автоматизованої мережі системи моніторингу якості повітря.
Висловлюємо окрему подяку волонтерці ГО “Екодія” Юлії Шупик, яка допомогла з підготовкою цього матеріалу.
Матеріали підготовано в рамках Проєкту Посилення громадської мережі EkoNet по захисту клімату і довкілля в Східній Європі та Центральній Азії», який фінансується Хлібом для світу через Austausch e.V.
Автори:
Марія Смик
Марина Ратушна
експертка ГО “Екодія”
