Реформи заради ресурсоефективності у лісовому секторі України

7 коментарів

• Branch

  11 років ago

  Один з найцікавіших виступів на форумі.

  Глобальний підхід Ореста Кійко до розуміння проблем настільки вражає, що фактично задав головну тему та ідею форуму.  Основні тези наступні:

  1. Лісовий сектор не закінчується вирощуванням і заготівлею деревини, він стосується інших галузей: деревообробки, меблевого, целюлозно-паперового виробництва, мисливства, зеленого туризму, недеревних продуктів лісу та інше.

  2. В цьому ланцюжку неможливо реформувати щось окремо: все взаємопов'язане.

  3. Від стратегії розвитку поживання деревини залежить баланс необхідної деревини, тобто стратегія лісовирощування.

  4. Стратегія держави в кінцевому результаті повинна бути направлена на отримання максимального доходу з куба переробленої деревини. Зрозуміло, що необхідно турбуватись і про зайнятість населення.

  Було зроблено деякі висновки (можливо приведу не всі, а основні):

  1. Реалізовувати реформу лише лісу без розуміння кінцевої мети використання лісу – БЕЗПЕРСПЕКТИВНО .

  2.  Необхідно постійно вести баланс підприємств (споживання лісу) та баланс сировини в області, регіоні, країні. Стратегія розвитку повинна грунтуватись на балансі деревини.

  3. Щоб адекватно розробити стратегію розвитку та реагувати на виклики необхідна міжгалузева рада – аналітичний центр (наприклад при КМУ) з відповідними повноваженнями.

  • forester18

    11 років ago

    Пане branch – ці малюнки та картинки мені нагадують азбуку з давніх давен – ніби і гарно – але інформації нуль – як для дорослих. Краще би той професор скопіював Чорний квадрат – Казиміра Малєвича – це набагато об'єктивніше змалювало би нинішнє положення -минуло і майбутнє лісового господарства. Чи Губерман…

    Когда кипят разбой и блядство

    и бьются грязные с нечистыми,

    я грустно думаю про братство,

    воспетое идеалистами.
    • Branch

      11 років ago

      Так, по картинках мало що зрозуміло, але доклад був добрий.

  • ser.veremchuk

    11 років ago

    Якщо це один з найцікавіших виступів про лісівництво – форум дійсно вражає глобальним підходом:

    1.       Половину (більшу) не зрозумів (зі школи вивчав іспанську), якщо знання англійської мови для громадян України стало мірилом інтелекту, то 99% українців старшого покоління дебіли. Взагалі, не розумію українців, які на звичайне побажання президента про необхідність вивчати англійську мову (сумніву не піддається), починають демонструвати свою ерудицію –  дуристика і показуха.

    2.       Ви, пане «Branch» хоча б вдумайтесь про що пишете: «Від стратегії розвитку (с)поживання деревини залежить баланс необхідної деревини, тобто стратегія лісовирощування» – думка дуже глибока і фахова.

    3.       Далі (попереду також) такі ж перли. Якщо цікаво проаналізую кожен пункт в деталях.

    Та й взагалі, автор публікації спеціаліст по технології деревообробки і проблеми лісового господарства його абсолютно не цікавлять.

    А всіляких РАД, КОМІТЕТІВ, ЦЕНТРІВ, ГО, ОБЄДНАНЬ, АГЕТНСТВ, БЮРО І т.п. вже стільки настворювали, що і розібратися важко – яка «бригада» чим займається і на чому заробляє.

    • Branch

      11 років ago

      Не буду спорити, що автор спеціаліст по технології деревообробки, але логіка сильна.

      В Україні не вистачає потужностей з переробки тех. сировини (тієї, що йде, наприклад, на щепу). А чи будемо ми будувати целюлозо-паперові комбінати? Як ми збираємося використовувати ту низькотоварну деревину, яка йшла на експорт? Гноїти, спалювати, чи робити брикети, вугілля?

      Якщо ми говоримо про те, що Україна повинна розвивати целюлозно-паперове виробництво, виробництво плитних матеріалів, тоді необхідно передбачити можливість зменшити вік рубок, бо на баланси не потрібен ліс 26 і вище!. Або створювати спеціальні плантації. А це стосується саме лісівничих аспектів, а не деревообробки! Нарешті визначитись сертифікат FSC потрібен лише начальнику управління чи Україні для розвитку міжнародної торгівлі?

      Не всі проблеми можна вирішити віком рубок. Є соціальні і екологічні властивості. Це не споживання деревини, але використання лісу. Тут вже давно кричить проблема перегляду підходів до охоронності/використання лісів (назвемо це перегляд до визначення категорій охоронності лісів та відповідної інтенсивності/способу рубки).

      Якщо ми хочемо й далі бути сировинною країною, роздирати ліс між деревообробниками (караул, намневистачає!) і екологами (караул, лісхижацькизнищують!) тодавайте нічого не міняти. 

      Тобто Орест Кійко каже: ви, панове, визначте колективно (!) що ви хочете, а тоді вирішить як і що робити, а не навпаки!

      Взагалі-то це не винахід Ореста. Це і є основним принципом західних країн, куди ми так сильно рвемося: 

      1. Визначити проблему.

      2. Зібрати всіх, кого вона стосується.

      3. Спільно визначити "що болить"

      4. Знайти компроміс як це вирішити.

      5. Зробити це.

      У нас принцип наступний. Прийшов новий начальник і махнув рукою – біжимо туди! Всі зірвались, ніхто не знає для чого, але біжимо, аж падаємо. Прийшов новий начальник, каже: "то був дурень, нам треба назад!" Побігли… Прийшов третій – те саме. 

      Де мета, куди біжимо, навіщо??? Знайома ситуація?

       

      • ser.veremchuk

        11 років ago

        Знову ВСЕ з ніг на голову (до речі, як і прапор нашої держави, якої "де факто" немає). Деревообробники повинні переробляти те, що їм дає ліс, а не ліс давати те, що хочуть деревообробники заради прибутку. І ще одне зауваження про " ту низькотоварну деревину, яка йшла на експорт". Якщо Ви бачили в порту Бєгор.Дністр. низькосортну деревину, то я бачив правосуддя і справедливість в Україні.  

         

        • Branch

          11 років ago

          Я вірю, що ви бачили в порту ліс вищих сортів, задекларований як 2-3, або й технологією. Це проблема не лісового господарства. Це проблема правохороних органів, які у нас не працюють. Тому я не хочу про це говорити. 

          Ви краще візьміть ті звіти, що відправляєте агентству по залишках і проаналізуйте якого виробництва нам не вистачає.

          Я намагаюся донести іншу, глобальну проблему: в дежаві немає стратегії розвитку. Ми тикаємося з кутка в куток як сліпі кошенята.

          Щоб розробити стратегію, необхідно залучити, а саме основне, почути спеціалістів з усіх галузей, яких вона стосується.

          Наше вельмишановне державне керівництво цього не бажає робити. З яких причин – думайте самі.

          Проте воно обрало "Тактику швидких перемог". Одну з цих "перемог" ми відчуємо вже 10 жовтня.

          Щоб зрозуміти різницю між стратегією і тактикою "швидких перемог" подивіться це відео: 

           

Comments are closed.