Директор Львівського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді», канд. с.-г. наук Михайло КАЗИМИР на Всеукраїнському круглому столі «Проблемні питання ведення мисливського господарства та перспективи його розвитку в країні в умовах воєнного стану» закликав до розвитку мисливської освіти і просвіти:
– Мій меседж про мисливську культуру та освіту. Я очолюю Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Що ми робимо в цьому напрямку, адже бачимо позитивний європейський досвіт, де мисливці дбають про молоде покоління, навчають його правильно ставитись до природи і її раціональному використанні. Скандинави вчать цьому своїх дітей з дитсадка, німці, австрійці, поляки, угорці, чехи – працюють з школярами, залучають їх до різних мисливських заходів, змагань, фестин, просвітницьких програм, навчають їх правильній мисливській культурі, звичаям, традиціям, поводженню зі зброєю, орієнтуванню, біології місцевих видів дичини.
У нас мисливська спільнота проспала зміни до освітнього законодавства, які були запропоновані так званими зоозахисними організаціями і які заборонили пропаганду мисливства в освіті, окрім позашкільної.
Тож ми разом з доцентом Національного лісотехнічного університету Іваном Делеганом, використовуючи хоч цю можливість, розробили і погодили позашкільну програму гуртка «Юні мисливствознавці», яка розрахована на дворічне навчання підлітків (12–16 років). Програма є у вільному доступі на нашому сайті locetum.lviv.ua.Заняття в гуртку проводив Павло Хоєцький, професор кафедри лісівництва навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного лісотехнічного університету України, доктор сільськогосподарських наук, на базі музею лісової фауни Національного лісотехнічного університету України.
Гурток викликав ажіотаж, бажаючих було на кілька груп, але ми не маємо такої потужності. Більшість учнів гуртка вже бачать себе у майбутньому єгерами та мисливствознавцями.На нашу думку, мисливському активу потрібно звертатись до Міносвіти щодо створення по всій країні у системі позашкільної освіти гуртків «Основи мисливствознавства».Наступний крок – запропонувати користувачам мисливських угідь, управлінням мисливського господарства організовувати на місцях відповідні теоретичні та практичні заняття з підростаючим поколінням.
І не менш важливе – це налагодити роботу зі ЗМІ. Нас підтримують, наприклад «Лісовий і мисливський журнал», газета «Природа і суспільство», але створюється і багато негативної інформації. Підтримуючись грантами різного роду так звані «природозахисні» організації ведуть відверту антимисливську боротьбу, у тому числі проти нашого гуртка. Яка їхня справжня мета? Напередодні великого вторгнення ці «зоозахисники» мені розповідали, що не треба мілітаризувати дітей, не потрібно їх навчати поводитись зі зброєю, це вплив на їхню психіку і привчання до вбивств. На мою думку – це антидержавницька позиція. А кому це грало і грає до нині на руку робіть висновки самі, але це необхідно доносити до влади, до тих, хто приймає рішення.
