24/09/2015
17Сегодня в гостинице Братислава состоялся Всеукраинский съезд профильных ассоциаций деревообрабатывающей и мебельной промышленности. Центральным вопросом съезда было обсуждение Положения о порядке продажи необработанной древесины, которое получило единодушную, негативную оценку. Подробности съезда Вы узнаете чуть позднее, а пока я закрепляю проект Положения на первой странице сайта и предлагаю активизировать его публичное обсуждение, на проведение которого осталось три недели. На сайте без ограничений будут размещаться все точки зрения. Прежде всего хотелось бы услышать позиции авторов законопроекта, а также его сторонников и противников. Безусловно необходима юридическая оценка документа, в том числе на наличие в нем коррупционных рисков, а также прогноз его воздействия на рынок древесины. М.П.
Державне агентство лісових ресурсів України повідомляє про оприлюднення 22 вересня 2015 року на офіційному веб-сайті (рубрика "Взаємодія з громадськістю" / "Громадське обговорення") проекту Положення про порядок продажу необробленої деревини.
Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту просимо надсилати на електронну адресу: pererobka@dklg.gov.ua (Руслан КРИКУН, начальник Управління використання лісових ресурсів та науки Держлісагентства).
Проект
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ПРОДАЖУ НЕОБРОБЛЕНОЇ ДЕРЕВИНИ
1. Загальна частина
1.1. Це Положення регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють заготівлю деревини як постійні користувачі лісових ресурсів, за винятком дров паливних, деревини, яка використовується для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) постійних лісокористувачів відповідно до затверджених кошторисів, деревини для забезпечення державного замовлення (потреб національної безпеки та оборони, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих), деревини, використання якої передбачено колективними договорами, деревини для індивідуального ремонту та будівництва згідно з поданими заявами, деревини для забезпечення потреб соціальної сфери, деревини для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів.
1.2. Реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами незалежно від їхньої відомчої приналежності здійснюється через біржові торги з продажу необробленої деревини та по довгострокових договорах.
1.3. Біржові торги з продажу необробленої деревини проводяться щоквартально у дві сесії на базі товарних бірж, створених відповідно до законодавства України. Додаткові біржові торги з продажу необробленої деревини проводяться при необхідності за погодженням центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Участь у торгах можуть брати суб'єкти господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини – резиденти України.
До участі у першій сесії допускаються суб’єкти господарювання, які зареєстровані на території відповідної області.
До другої сесії допускаються усі інші суб’єкти господарювання – резиденти України.
1.4. Право на укладання довгострокових договорів мають суб’єкти господарської діяльності які здійснюють або мають підтверджений намір здійснювати інвестиції у деревообробне виробництво з поглибленої переробки деревини та виготовлення сухих кінцевих продуктів і товарів споживання.
Довгострокові договори укладаються обсягом не більше 50 % від проектного обсягу переробки.
Ціни на необроблену деревину, яка реалізується за довгостроковими договорами повинні бути не нижчими від тих, що склалися на останніх біржових торгах.
1.5. Постійні лісокористувачі мають право реалізувати за довгостроковими договорами не більше 30 % обсягу необробленої деревини, передбаченої до реалізації протягом року.
1.6. Не реалізована на товарних біржах та за довгостроковими договорами необроблена деревина реалізується підприємствами – постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останніх біржових торгах.
1.7. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
біржові торги – спосіб продажу необробленої деревини, через акредитованих на товарних біржах брокерів, які представляють інтереси продавців та покупців;
необроблена деревина – деревні матеріали, які здобувають шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод для подальшого використання та переробки;
організатор біржових торів – біржа, з якою продавцем укладено договір про проведення біржових торгів з продажу необробленої деревини;
учасники біржових торгів – акредитовані на товарній біржі брокери, які представляють інтереси продавців та покупців;
продавець – постійний лісокористувач, який здійснює заготівлю деревини на території України у порядку, встановленому законодавством;
покупець – суб'єкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент України, який бажає придбати необроблену деревину для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва відповідно до умов торгів від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство;
пропозиція з продажу необробленої деревини – документ, що надсилається біржі продавцем, у якому зазначаються кількість необробленої деревини, її якісні характеристики та мінімальна ціна;
лот – партія необробленої деревини в розрізі сортиментів, згідно з чинними державними стандартами, що пропонується для продажу на біржових торгах;
крок торгів – величина, на яку змінюється вартість лота під час проведення біржових торгів;
стартова ціна – середньозважена ціна необробленої деревини, визначена продавцем на підставі аналізу цін за біржовими операціями попереднього періоду в розрізі порід, сортиментів, сортів необробленої деревини;
довгостроковий договір – угода з відстроченим терміном виконання зобов’язань за нею до одного року, яка укладається між продавцем та покупцем;
торгова сесія – період, протягом якого проводяться біржові торги.
2. Організація біржових торгів
2.1. На біржові торги виставляється вся необроблена деревина в обсязі її квартальної заготівлі, окрім деревини, визначеної пунктом 1.1. цього Положення.
2.2. Біржові торги проводяться не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного кварталу.
2.3. Пропозиції з продажу необробленої деревини подаються продавцями на біржу не пізніше ніж за 10 днів до проведення торгів.
2.4. Пропозиції з продажу необробленої деревини подаються продавцями на біржу в розрізі лотів. Обсяг лота визначається в розмірі транспортної партії або кратний їй. Лоти формуються окремо по кожній породі деревини з врахуванням сортиментів, сортів, геометричних розмірів відповідно до чинних стандартів.
2.5. Вартісні показники в пропозиціях продавців та у біржовій документації наводяться в гривнях з урахуванням ПДВ на умовах поставки франко-верхній (проміжний, нижній) склад продавця.
2.6. На підставі отриманих від продавців пропозицій на продаж біржа формує бюлетень, який містить відомості про обсяги необробленої деревини, що виставляються для реалізації на торгах, кількість та розміри лотів, якісні характеристики, початковий рівень ціни на один метр кубічний, крок торгів, умови поставки.
2.7. З метою своєчасного інформування покупців біржа не пізніше ніж за 5 календарних днів до дня проведення торгів оприлюднює у друкованих засобах масової інформації обласного значення, а також на власній сторінці у мережі інтернет повідомлення про місце, дату і час проведення біржових торгів з посилання на адресу сайту на якому розміщено детальну інформацію, кінцевий термін прийняття заявок на участь у торгах, розмір та термін перерахунку гарантійного внеску.
2.8. Ціни на біржові торги формуються вільно.
2.9. Обсяг заявленої на купівлю деревини не може бути меншим ніж розмір одного лота.
2.10. Покупець має право придбати на торгах необроблену деревину в обсязі, який не перевищує обсягу, визначеного в заяві про купівлю.
2.11. Приймання заяв біржею про участь в торгах починається з дня публікації повідомлення про проведення біржових торгів.
2.12. Для участі у торгах покупці необробленої деревини подають біржі заяву про участь у торгах, до якої додаються:
– оригінал та завірену печаткою копію витягу з державного реєстру;
– оригінал та завірені печаткою копії установчих документів;
– копія свідоцтва про взяття на облік платника податків;
– довідка за підписом керівника суб'єкта господарювання щодо обсягу фактично переробленої необробленої деревини за попередній квартал, завірена печаткою;
– довіреність уповноваженим особам покупця з повноваженнями на участь у торгах та на підписання договорів купівлі-продажу;
– документ (копія платіжного доручення), що підтверджує перерахування гарантійного внеску;
– дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
– заява щодо дозволу на вивчення достовірності первинних та статистичних даних.
Покупець несе відповідальність за достовірність поданих документів, у разі встановлення їх недостовірності покупець відстороняється від участі в торгах терміном на 1 рік.
Копії документів на участь у біржових торгах повинні бути завірені печаткою покупця за винятком копій документів, які повинні бути засвідчені нотаріально.
2.13. Сума гарантійного внеску визначається у розмірі 10 % від початкової вартості лота.
Гарантійний внесок повинен бути перерахований на рахунок біржі в терміни, зазначені в оголошенні про проведення біржових торгів.
2.14. Якщо покупці, які подали заяви про купівлю, не придбали заявлених ними лотів, гарантійний внесок повертається їм протягом трьох банківських днів з дня проведення торгів. У разі, якщо покупці придбали заявлені лоти, гарантійний внесок перераховується продавцю виключно як оплата за придбаний покупцем лот. Не допускається сумування гарантійних внесків за придбані на торгах лоти.
2.15. Приймання заяв про участь у торгах припиняється за один робочий день до його проведення.
2.16. Реєстрація учасників торгів проводиться відповідно до правил біржової торгівлі.
2.17. Учасники біржових торгів або їх уповноважені особи під час реєстрації для участі в торгах повинні надати організатору торгів документи, які засвідчують їх особу та повноваження на укладання договорів купівлі-продажу.
2.18. Під час проведення торгів вартість лота змінюється тільки відповідно до кроку торгів, визначеного регламентом проведення торгів.
3. Організатор біржових торгів
3.1. Організатор біржових торгів (біржа) організовує та проводить торги відповідно до чинного законодавства та правил біржової торгівлі.
Зокрема біржа:
розробляє регламент проведення біржових торгів;
приймає та реєструє заяви про участь у торгах;
реєструє учасників торгів в день його проведення і видає покупцям картки з номером;
оформляє свідоцтво за підсумками проведення торгів, яке є підставою для укладання договору купівлі-продажу між продавцем та покупцем;
реєструє укладені договори купівлі-продажу необробленої деревини;
несе відповідальність за відповідність проведених біржових торгів чинному законодавству та правилам біржової торгівлі.
3.2. Організатор біржових торгів (біржа) повинен відповідати вимогам:
1) загальний досвід роботи не менше ніж 5 років;
2) є кваліфіковані спеціалісти та торгово-операційні зали для проведення торгів та допоміжні приміщення (конференц-зал, гардероб тощо);
3) не мають кредиторської заборгованості, у тому числі перед бюджетами та державними цільовими фондами;
4) є технічні засоби:
– електронне табло;
– телефонний зв'язок;
– електронно-модемний зв'язок;
– власна сторінка в мережі Інтернет
5) найменший біржовий збір (винагорода) від загальної вартості зареєстрованої біржової угоди.
3.3. Для відшкодування організатору біржових витрат, пов'язаних з його організацією та проведенням, з покупців, які підписали свідоцтво, справляється комісійний збір у розмірі, визначеному відповідним регламентом проведення біржових торгів.
4. Порядок оформлення договорів купівлі-продажу
4.1. Договір купівлі-продажу необробленої деревини укладається протягом 10 днів з дня проведення біржових торгів.
4.2. Усі права та обов'язки покупця і продавця та порядок проведення розрахунків за угодою, укладеною на торгах, обумовлюються у підписаному ними договорі купівлі-продажу. Усі розрахунки проводяться безпосередньо між продавцем та покупцем з урахуванням гарантійного внеску покупця, перерахованого ним на поточний рахунок організатора торгів для участі в ньому.
5. Порядок укладання довгострокових договорів
5.1. Перелік суб’єктів господарювання, які мають право укладати довгострокові договори, визначається комісією, створеною при центральному органі виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
5.2. Комісія здійснює відбір покупців, які мають право укладати довгострокові договори на підставі заявок які містять:
– оригінал та завірену печаткою копію витягу з державного реєстру;
– оригінал та завірені печаткою копії установчих документів;
– копія свідоцтва про взяття на облік платника податків;
– довідка за підписом керівника суб'єкта господарювання щодо проектного обсягу переробки необробленої деревини, завірена печаткою;
– копію інвестиційного проекту;
– дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
– річний обсяг необхідної деревини, її сортиментну структуру та розмірно-якісні характеристики;
5.3. Комісія розглядає заявки покупців та на протязі 15 робочих днів інформує їх про обсяги та підприємства з якими будуть укладені довгострокові договори на поставку деревини або відмовляє покупцям в укладанні прямих довгострокових договорів з зазначенням конкретних причин відмови.
5.4. Покупці укладають довгострокові договори з зазначеними в рішенні комісії підприємствами терміном на 1 рік на протязі 10 днів з моменту отримання даного рішення.
5.5. Продавці, при визначені цін на продаж необробленої деревини по довгострокових договорах розраховують вартість одного кубічного метра на підставі аналізу цін за біржовими операціями попереднього періоду.
17 коментарів
admin
Ещё раз подчеркиваю, – это проект по состоянию на сегодня. Он должен быть доработан до конца недели и потом будет размещен на сайте Гослесагентства. По моим сведениям, группа модерируемая Александром Рыбак и Владимиром Колениченко работает конструктивно. Спасибо за информацию. Включайтесь в обсуждение.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
_______________ № _______
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок продажу необробленої деревини
1. Загальна частина
1.1. Це Положення регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої постійними лісокористувачами, за винятком дров паливних, деревини, яка використовується для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) постійних лісокористувачів відповідно до затверджених кошторисів, деревини для забезпечення державного замовлення (потреб національної безпеки та оборони, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих), деревини, використання якої передбачено колективними договорами, деревини для індивідуального ремонту та будівництва згідно з поданими заявами, деревини для забезпечення потреб соціальної сфери, деревини для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів згідно виробничо-фінансових планів.
1.2. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:
аукціонні торги – спосіб продажу необробленої деревини, згідно з яким переможцем визнається учасник аукціону, який запропонував найвищу ціну за необроблену деревину;
необроблена деревина – деревні матеріали, які здобувають шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод для подальшого використання та переробки;
організатор аукціонних торгів – товарна біржа, з якою продавцем укладено договір про проведення аукціонних торгів з продажу необробленої деревини;
учасники аукціонних торгів – продавець, покупець;
продавець – постійний лісокористувач, який здійснює заготівлю деревини на території України у порядку, встановленому законодавством;
покупець – суб'єкт господарської діяльності, резидент або нерезидент України, який бажає придбати необроблену деревину відповідно до умов торгів, від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство;
переможець аукціонних торгів – покупець, який під час проведення аукціонних торгів запропонував найвищу ціну за лот відповідно до умов, визначених регламентом біржі та цього Положення;
пропозиція з продажу необробленої деревини – документ, що надсилається організатору аукціону продавцем, який містить перелік лотів з інформацією про обсяг партії необробленої деревини, породу деревини, якісні характеристики згідно з державними стандартами, умови поставки (верхній, проміжний, нижній склад) та стартову ціну;
лот транспортна партія необробленої деревини (або кратна їй), сформована в розрізі породи, сортименту, сортів та геометричних розмірів згідно з державними стандартами, що пропонується для продажу на аукціонних торгах;
крок торгів – величина, на яку змінюється вартість лота під час проведення аукціонних торгів;
стартова ціна – ціна необробленої деревини, визначена продавцем у розрізі порід, сортиментів, сортів та геометричних розмірів необробленої деревини;
гарантійний внесок – передплата у формі завдатку
торгова сесія – період, протягом якого проводяться аукціонні торги.
1.3. Реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється на щоквартальних спеціалізованих аукціонних торгах, загальних аукціонних торгах для резидентів України, загальних аукціонних торгах для нерезидентів України та на додаткових аукціонних (постійнодіючих електронних) торгах.
1.4. Спеціалізовані аукціонні торги проводяться за участю суб’єктів господарської діяльності, які мають власне плитне, фанерне, целюлозно-паперове виробництво та виробництво деревного біопалива в одну сесію.
1.5. Загальні аукціонні торги для резидентів України проводяться у дві сесії за участю суб’єктів господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини та виробництвом твердого біопалива.
До участі у першій сесії допускаються суб’єкти господарської діяльності, виробничі потужності яких розміщені на території відповідної області.
До участі у другій сесії допускаються усі суб’єкти господарської діяльності, котрі мають деревообробні потужності та потужності для виробництва біопалива.
1.6. Загальні аукціонні торги для нерезидентів України проводяться в одну сесію.
1.7. Додаткові аукціонні торги проводяться протягом поточного кварталу за участю суб’єктів господарської діяльності – резидентів України, котрі мають деревообробні потужності.
1.8. На спеціалізованих аукціонних торгах реалізується технологічна сировина для виробництва плитних матеріалів та деревного біопалива, баланси та сировина для виготовлення лущеного шпону.
На першу сесію загальних аукціонних торгів для резидентів України продавці виставляють 50 % обсягу необробленої деревини, передбаченої до заготівлі протягом відповідного кварталу з урахуванням непроданого обсягу необробленої деревини на спеціалізованих аукціонних торгах відповідного кварталу.
На другу сесію загальних аукціонних торгів для резидентів України продавці виставляють решту необробленої деревини, передбаченої до заготівлі протягом відповідного кварталу з урахуванням непроданого обсягу необробленої деревини на першій сесії.
На загальні аукціонні торги для нерезидентів України продавці виставляють непроданий обсяг необробленої деревини на другій сесії загальних аукціонних торгів для резидентів України.
На додаткові аукціонні торги продавці виставляють не викуплений споживачами обсяг необробленої деревини з початку поточного кварталу, а також обсяг, отриманий у результаті додаткових надходжень необробленої деревини (рубки формування та оздоровлення лісів тощо).
2. Організація аукціонних торгів
2.1. Аукціоні торги проводяться організаторами аукціонних торгів, що створені відповідно до законодавства України та зареєстровані у відповідних областях.
2.2. На аукціонні торги виставляється вся необроблена деревина в обсязі її квартальної заготівлі, крім деревини, визначеної пунктом 1.1. цього Положення.
2.3. Пропозиції з продажу необробленої деревини подаються організатору аукціонних торгів не пізніше ніж за 10 днів до проведення торгів.
2.4. Пропозиції з продажу необробленої деревини подаються організатору аукціонних торгів у розрізі лотів.
2.5. У пропозиціях з продажу необробленої деревини та у біржовій документації вартісні показники для резидентів України наводяться у гривнях з урахуванням податку на додану вартість.
2.6. На підставі отриманих пропозицій з продажу необробленої деревини організатор аукціонних торгів формує бюлетень, який містить інформацію про кількість та розміри лотів, якісні характеристики, стартову ціну за один метр кубічний, крок торгів, умови поставки.
2.7. Організатор аукціонних торгів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення торгів оприлюднює у друкованих засобах масової інформації, а також на власній сторінці у мережі інтернет повідомлення про місце, дату і час проведення аукціонних торгів, кінцевий термін прийняття заявок на участь у торгах, розмір та термін перерахунку гарантійного внеску.
2.8. Строки проведення аукціонних торгів:
Спеціалізовані аукціонні торги проводяться не пізніше ніж за 50 днів до початку наступного кварталу.
Загальні аукціонні торги для резидентів України проводяться не пізніше ніж за 20 днів до початку наступного кварталу.
Загальні аукціонні торги для нерезидентів України проводяться не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного кварталу.
Додаткові аукціонні торги проводяться протягом поточного кварталу.
2.9. Форма проведення аукціонних торгів: з голосу ліцитатором, електронна.
2.10. Стартові ціни на аукціонних торгах формуються вільно.
2.11. Покупець має право придбати на торгах необроблену деревину в обсязі, який не перевищує обсягу, зазначеного у заявці на участь в аукціонних торгах.
2.12. Приймання організатором аукціонних торгів заявок на участь в торгах починається з дня публікації повідомлення про проведення аукціонних торгів.
2.13. Для участі в аукціонних торгах покупці подають організатору аукціонних торгів:
– заявку на участь у торгах;
– копію витягу з державного реєстру;
– копії установчих документів;
– копію свідоцтва про взяття на облік платника податків;
– довідку щодо обсягу фактично переробленої необробленої деревини за попередній квартал;
– довіреність уповноваженим особам покупця з повноваженнями на участь у торгах та на підписання договорів купівлі-продажу;
– документ (копія платіжного доручення), що підтверджує перерахування гарантійного внеску;
– копію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
– заяву щодо дозволу на вивчення достовірності первинних та статистичних даних.
Копії документів повинні бути завірені в установленому порядку.
Покупець несе відповідальність за достовірність поданих документів. У разі встановлення їх недостовірності покупець відстороняється від участі у торгах терміном на 1 рік.
2.14. Приймання заявок на участь у торгах припиняється за один робочий день до його проведення.
2.15. Сума гарантійного внеску визначається у розмірі 5 % від початкової вартості лота.
2.16. Гарантійний внесок повинен бути перерахований на рахунок біржі у терміни, зазначені в оголошенні про проведення аукціонних торгів.
Покупцям, що не придбали заявлених лотів, гарантійний внесок повертається протягом трьох банківських днів з дня проведення торгів.
Сумування гарантійних внесків за придбані на торгах лоти не допускається.
2.17. Реєстрація учасників аукціонних торгів проводиться відповідно до регламенту проведення торгів.
2.18. Учасники аукціонних торгів або їх уповноважені особи під час реєстрації повинні надати організатору торгів документи, які засвідчують їх особу та повноваження на участь у торгах.
2.19. Під час проведення торгів вартість лота змінюється відповідно до кроку торгів, визначеного регламентом проведення аукціонних торгів.
3. Організатор аукціонних торгів
3.1. Організатор аукціонних торгів організовує та проводить торги відповідно до вимог цього Положення, регламента проведення аукціонних торгів та правил аукціонної торгівлі.
3.2. Організатор аукціонних торгів повинен відповідати вимогам згідно законодавства України.
3.3. Обов’язки організатора аукціонних торгів:
утворює аукціонний комітет, до складу якого можуть входити покупці, продавці, представники біржі та профільних асоціацій;
розробляє регламент проведення аукціонних торгів;
приймає та реєструє заявки на участь у торгах;
реєструє учасників аукціонних торгів в день їх проведення і видає покупцям картки з номером;
оформляє аукціонне свідоцтво за підсумками проведення торгів, яке є підставою для укладання договору купівлі-продажу між продавцем та покупцем;
реєструє укладені договори купівлі-продажу необробленої деревини;
надає учасникам інформаційні та інші послуги;
несе відповідальність за відповідність проведених аукціонних торгів чинному законодавству та правилам аукціонної торгівлі.
3.4. Для відшкодування організатору аукціонних торгів біржових витрат, пов’язаних з його організацією та проведенням, з покупців, які підписали свідоцтво, справляється комісійний збір у розмірі, визначеному відповідним регламентом проведення аукціонних торгів.
3.5. Організатор аукціонних торгів формує та забезпечує ведення результатів участі покупців та продавців в аукціонних торгах.
3.6. Організатор аукціонних торгів оприлюднює звіт про результати аукціонних торгів на власному веб-сайті в мережі Інтернет протягом 5 днів з дня їх проведення.
4. Порядок оформлення договорів купівлі-продажу
4.1. Підставою для укладання договору купівлі-продажу є аукціонне свідоцтво.
4.2. Покупці та продавці за результатами аукціонних торгів укладають договори купівлі-продажу необробленої деревини, де визначаються їх права та обов'язки, умови постачання деревини та порядок проведення розрахунків.
4.3. Договори купівлі-продажу необробленої деревини укладаються протягом 15 днів з моменту одержання аукціонного свідоцтва.
admin
На сайте ДП "Лісовий Інноваційно-Аналітичний Центр" опубликована отличная подборка статистических материалов по торговле и ценам. Это прорыв в работе центра. Рекомендую:
http://www.ukrforest.com/stat
pravdolub
А тепер я Вам розкажу про такий прорив. Протягом трьох мсіяців по всій Україні Держфінінспекція проводить перевірку діяльності лісгоспів по всій Україні. І дуже зацікавилась рахунками, які оплачував кожен з лісгоспів, а це мільйони гривень, тому, щоб показати хоч якусь діяльність, то ДП "ЛІАЦ" показав дану роботу, хоча дуже застарілу, адже вересень показують, як майбутній період. Тепер всі лісгоспи пояснюють дані рахунки потужною роботою ЛІАЦ, адже якщо дані суми виключать із витрат, то лісгоспи змушені будуть сплатити до бюджету значну суму прибутку. От Вам і вся правда
admin
Гослесагентство и его структуры никогда не публиковало торговой, да и вообще экономической статистики. Специалисты ЛИАЦ это сделали, причем очень профессионально. Это "плохо" или "хорошо"?
Что касается Госфининспекции – присылайте копии актов: я их опубликую. Кроме того, лесхозы самостоятельны в своей финансовой деятельности: раз они платят значит им это нужно. Какие претензии к ЛИАЦ?
Анатолий
Адміне, не чекав що Ви такий наївний – "раз платят, значит им это нужно"… Нужно, як п"яте колесо до воза – викрутили руки лісгоспам з тим ЕОД ,бірками та послугами тепер от з торгами і куди нам подітися з цієї "підводної лодки"? Усі рахунки від ЛІАЦ сплачувалися і будуть сплачуватися, навіть якщо ми сидітимемо без зарплатні ( таке вже було з консалтингом).Схеми сівця працюють,маховик запущено і його ніхто не хоче зупиняти. От читав про Тетерівський лісгосп, там директор був відмовився від цього ЕОД, повірив у реформи та революцію, зекономив 2 млн грн лише у цьому році і його за це "похвалили" – запропонували звільнитися а новий т.в.о. уже на всю катушку запроваджує ЕОД. Ви уявляєте маштаби того "жирного пирога" до якого присосався Консалтинг (ЛІАЦ) ? Та вони будуть таку видимісь "нужної" роботи створювати, що аж пар йтиме.І як ото ми жили раніше без них, прямо загібалися від безпорадності – ні ліс поточкувати,ні продати, ні переробити не могли….Придумали ширму – ВІД РОЗКРАДАННЯ і носяться з нею як з писаною торбою аж нам тут смішно ( хто крав той так і краде).
А то що грамотно зробили спеціалісти ,звели та показали статистику то таке може зробити кожен економічний відділ у лісгоспі – поставте задачу і буде виконано, а тим паче у агенстві.І це не заслуга ЛІАЦ а недолік держагенства, керівники мислять по-старому,не ставлять нових задач перед своїми відділами.Ну видно неозброєним оком -ЛІАЦ перетягує на себе всі функції держагенства – керівництво,контроль,статистика,закупівля,продаж (гроші)…А при відсутності фінансування з бюджету, держагенство взагалі стає не потрібним – ВІВАТ ЛІАЦ !
admin
Суммы перечеслений последних лет в Укрлесконсалтинг мне известны по каждому лесхозу…
Логика моя проста: лесхоз юридически самостоятельное лицо и только директор имеет право принимать решения и подписывать счета. Именно он отвечает перед государством, которое доверило ему распоряжаться своей собственностью и доходами от её использования. Если ему выкручивают руки и он молчит – …с пляжа.. Если ему не нужно, а он платит – …с пляжа… Кому нужен такой директор? Вам? Государству? Коллективу?
Да, Юрий Алексеевич отказался от бирок… Он просто хорошо посчитал сколько это стоит для его коллектива и какую пользу приносит. Фактически электронный учет в Тетеревском лесхозе был ещё в 2006-2008 годах, только без бирок. Колодий посчитал деньги и отказался…но не от учета, а от бирок. А если бы так поступили ещё 300 директоров, которые исправно платят и публично хвалят бирочный учет? Может быть, что -либо изменилось бы? Или Вы думаете им бухгалтера сводок затрат не дают?
Кстати на пенсию Юрий Алексеевич ушел совершенно добровольно. Ему предлагали подавать на конкурс, но он ушёл сам …
По моим оценкам ЛИАЦ, пусть медленно, меняется к лучшему… Об отрасли я сказать этого не могу. Надо понимать и то, что ЛИАЦ это просто инструмент управления … Ответственность за его деятельность несет, тот в чьих руках инструмент находится и тот кто его направляет…
Директор ЛИАЦ точно также выполняет приказы, как и Ваш директор..
Кстати, за последние месяцы ЕОД серьезно доработан…Осталось только отказаться от бирок… По моему, к этому идет…
pravdolub
admin
Этот материал анонимно прислан на сай Украинский лесовод. Он касается актуальной темы и , -для меня это очевидно, – написан весьма компетентным и более того осведомленным специалистом. Размещаю. Читайте…комментируйте…
"Законом України від 09.04.2015 № 325 «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді» внесено зміни, зокрема, до статті 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» в частині зміни суб’єкта видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Ці зміни набрали чинності 10 жовтня 2015.
Сертифікати, видані до набрання чинності норм Закону відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1260, якою затверджений діючий порядок, є дійсними протягом 60 днів.
Однак Державною фіскальною службою України з 10 жовтня 2015 зупинено митне оформлення лісо- та пиломатеріалів у режимі експорту на підставі сертифікатів, виданих відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1260. Це викликало обурення серед експортерів лісо- та пиломатеріалів через неможливість здійснення митного оформлення лісо- та пиломатеріалів.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16 жовтня 2015 № 826 «Деякі питання видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів», якою встановлено, що сертифікати, видані відповідно до Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, є дійсними до прийняття нового Порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
Крім того, відповідно до підпункту 4 пункту 5 протоколу засідання Уряду від 13.10.2015 № 111 Мінагрополітики України доручено у місячний строк розробити та подати в установленому порядку проект акту щодо затвердження порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
Держлісагентством та Мінагрополітики розроблено новий Порядок видачі сертифікатів, однак станом на сьогодні такий порядок проходить узгодження із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Необхідно підготувати зміни до закону Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів направлені на недопущення обмеження експорту пиломатеріалів і дозволити видачу сертифікатів походження деревообробникам, які не є постійними лісокористувачами.
Виконати норми статті третьої діючого Закону технічно неможливо через законодавчу колізію і реалізація цієї норми унеможливить експорт пиломатеріалів всіма приватними деревообробниками.
Відповідно до абзацу першого статті 3 Закону реалізація пиломатеріалів на експорт допускається лише при наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. У абзаці третьому статті 3 Закону передбачається, що сертифікат на пиломатеріали повинен видаватися підприємствами – постійними лісокористувачами разом з товарно-транспортною накладною під час реалізації лісоматеріалів.
Значна кількість лісопродукції постійними лісокористувачами реалізується залізничним транспортом, де товаросупровідним документом є залізнична, а не товарно-транспортна накладна. Таким чином, відповідно до Закону, якщо споживач придбав деревину на умовах поставки залізничним транспортом, він не має можливості отримати сертифікат та експортувати виготовлену з неї продукцію.
Відповідно до абзацу шостого статті 3 Закону право на експорт певної партії лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 21 цього Закону, має суб’єкт підприємницької діяльності, що отримав сертифікат про походження на відповідну партію лісо- або пиломатеріалів.
Зазначена норма Закону обмежує право суб’єктів господарювання здійснювати реалізацію на експорт лісопродукції, придбаної у інших суб’єктів господарювання, оскільки сертифікат видається лише першому покупцю разом з товарно-транспортною накладною.
Абзацом дев’ятим статті 3 Закону визначено, що сертифікат не може передаватися іншим суб’єктам підприємницької діяльності для подальшої реалізації лісоматеріалів на внутрішньому ринку України. Таким чином, зазначена норма обмежує права суб’єктів господарювання здійснювати операції купівлі-продажу лісоматеріалів на внутрішньому ринку та унеможливлює подальшу реалізацію на експорт виготовленої продукції з деревини, яка була придбана на внутрішньому ринку не у постійного лісокористувача.
admin
Ниже мысли о торгвли одного из пользователей сайта. Я их продублировал , что бы не потерять. Что скажите? Кто возразит? М.П.
Что касается правил торговли, то пока еще четко не могу сложить картинку- было бы неплохо провести дискуссию, чтобы увидеть и другие взгляды. Одно ясно, что то Положение – полностью учебник по коррупции. Они все так там запутывают и усложняют, а по мне, так все очень просто. Есть производитель с реальным предприятием официально зарегистрированным. У него есть все возможное оборудование для производства. Значит этот предприниматель имеет право на прямые контракты с любыми лесхозами Украины для обеспечения всоего предприятия сырьем. У нас итак сложная жизнь, все знают, что такое производство – там постоянно есть чем заморачиваться.
Зачем предпринимателю так усложнять жизнь – часть купил там, где какой-то дядя сказал, а дядя послал предпринимателя за 500-800 км от производства за лесом (дай откат – получишь ближе, а вначале дай откат за право признания дядями тебя производителем). И зачем тратить на содержание таких дядь деньги? Они у государства лишние? Зачем гонять еще на биржу предпринимателей? Чтоб жизнь сахаром не казалась?
Прямые контракты с лесхозами – гарантия прозрачности и легкости проверок. Данные на каждого покупателя есть – проверить очень легко. Если наше государство заинтересовано в рабочих местах, то оно не должно усложнять ведение безнеса.
Что меняется от того, что будет прозрачная продажа? А они нам опять предлагают работать по схемам, откатам, с дрками на биржах, где любой подосланный придурок может сорвать покупку леса , подняв невероятно цены. Это мы уже проходили. Не купил на бирже – как работать? Зачем этот стресс. Ведь при таком подходе уже отпадает куча нелегальных лесопилок, ну а продаваемое количество леса каждому можно отрегулировать, в зависимости от производительности и наявных контрактов на готовое изделие.Если будет невозможна спекуляция – перепродажа круглого леса внутри страны, то и лишнего никто не возьмет.
При таком раскладе можно даже обойтись и без сертификатов в том виде, в каком они сейчас. Должен выдаваться сертификат на происхождение самого леса, что подтверждает законность рубки – это единственное требование ФАО (точнее ЕС М.П) при поступлении дерева на европейские рынки, а не расчеты по пилению. Все прекрасно знают, кто с этим работал, что все установленные расчеты еще при царе горохе, какими пользуются при выдачи сертификатов, абсолютно не реальные. Такого зверски не экономного оборудования с пропилами в палец уже нет ниу кого! У предпринимателей фактически воровались кубы на бумаге и оставались, яко бы неучтенные (левые) на складе. Прокуратура-заезжай!
С другой стороны – все знают, что документы на "левый лес" продаются направо и налево. Так для чего содержать всю эту братию стяжателей и тратить на них деньги? Зачем раздувать коррупционные штаты? Так же незаконно выглядит предложение подмять под себя весь лес по областям – деление предпринимателей на своих и не своих . Во первых – все эти потуги противоречат Конституции и Хоз. Кодексу, где четко запрещено деление предпринимателей на своих и чужих , по территориальному принципу и месту проживания, запрещено давать преимущество одним над другими в ведении бизнеса. В такой схеме любой предприниматель должен прогибаться под местную власть – опять откатывать. Иначе- попадание в немилость и отсутствие сырья для работы. Бороться бесполезно – в другой области те же порядки – тебе не продадут. Пока вот это сложилось. Можем вернуться к этой теме.
admin
Для оживления дискуссии по торговле размещаю маленький подраздел своего будущего отчета по программе ФЛЕГ. Мне кажется, что система торговли, раработанная коллегами из Хорватии, содержит много достаточно интересных для Украины решений, в части "поддержки отечественного производителя" без "моратория на экспорт". "Дорога ложка к обеду" – поэтому читайте черновик.
Хорватия. В соответствии с «Законом о торговле» правила продажи древесины государственной компанией ООО Хорватский лес /ООО ХЛ/ устанавливаются Правительством. Стратегия продаж построена таким образом, чтобы прежде всего обеспечить сырьем отечественные деревообрабатывающие компании обеспечивающие глубокую переработку. Используется четыре варианта продаж:
• по годовому контракту на основе рамочного долгосрочного договора
• по годовому контракту без рамочного договора
• в розницу за наличный расчет (до 15 кбм круглого леса и до 30 кбм дров на семью)
• на открытых электронных торгах
По контрактам древесина продается только деревообрабатывающим предприятиям без права перепродажи. В предложении, публикуемом за несколько месяцев до начала года, указывается общий объем выставляемой на продажу древесины, приводится прейскурант на все виды продаваемой продукции с указанием её породы, размеров, качества, а также набора цен в национальной валюте (куны), дифференцированного в зависимости от единиц измерения древесины (плотные и складочные кубометры, тонны), типа (на пне, в заготовленном виде) и места (у дороги, в вагоне, на границе) продаж.
Для участия в конкурсном отборе потенциальные покупатели представляют свои заявки и набор нотариально заверенных в текущем году документов (выдержка из реестра субъектов хозяйственной деятельности, подтверждения наличия деревообрабатывающих мощностей и участия в профильных ассоциациях (союзах, кластерах), подтверждение принятия условий заключения контракта. Фирмы имеющие действующие контракты могут ограничиться только предоставлением сведений о произошедших изменениях, представляемых в электронном виде через web-приложение.
Рассмотрение заявок осуществляется в конце ноября. При этом используется сложная методика, позволяющая оценить каждого потенциального покупателя по комплексу критериев, в совокупности оценивающих его значимость для национальной экономики. Все покупатели древесины делятся на 7 классов в зависимости от реализуемой глубины её переработки (приводится в сокращенном виде):
1. сухие пиломатериалы, шпалы не пропитанные;
2. строганые и шлифованные пиломатериалы, тара;
3. деревянные игрушки, паркетная планка, «вагонка»;
4. древесные плиты, пеллеты, брикеты
5. деревянные полы, фронтонов мебели черновые, ламинированные панели;
6. фронтоны для мебели с поверхностной обработкой, ламинированный паркет;
7. мебель из массива, деревянные дома, деревянные конструкции для остекления.
Все остальные деревообработчики, в частности предприятия, занятые черновым лесопилением, отнесены к нулевому классу.
Система обеспечения сырьем по рамочным контрактам организована таким образом, что клиенты с более высоким уровнем деревообработки обеспечиваются сырьем в первую очередь и получают большую долю древесины от её годовой потребности (покупатели 7 класса получают 100% )и имеют право на иные льготы. Расчет объема древесины поставляемого по договорам осуществляется на основе объемов покупки прошлого года и может быть увеличен не более, чем на 10%. Для предприятий отнесенным к 5-7 классам степень увеличения может быть выше, но в любом случае не может превышать 5000 кбм в год. Для определения покупателей, имеющих права на льготы, используется достаточно сложная система, учитывающая количество работающих, стоимость активов, долю экспорта, прибыль, наличие задолженностей, дефицитность используемого сырья и другие. Политика продаж, базирующаяся на всестороннем изучении возможностей и истории покупателей древесины, обеспечивает опережающий рост добавленной стоимости в сегменте деревообработки и приводит к росту экспорта продукции глубокой переработки.
Право на годовой контракт без рамочного соглашения имеют все покупатели. Однако их заявки выполняются по остаточному принципу и без использования системы льгот.
На открытых электронных торгах продается до 30% древесины, предназначенной для промышленной переработки. На ХЛ возложена обязанность организации торгов. В качестве продавцов в них могут принять участие любые государственные, коммунальные и частные владельцы леса, а в качестве покупателей – любые юридические и физические лица, зарегистрированные в качестве субъектов хозяйственной деятельности в Хорватии, странах ЕС, ЕЭП и за пределами европейской экономической зоны, а также их представители.
На торгах, проводимых со средней периодичностью – 1 раз в месяц, продается заготовленная продукция информация о которой размещается на сайте ООО ХЛ (http://nadmetanja.hrsume.hr/). Предложения на торги подаются по единой форме в которой указываются все реквизиты и адрес продавца, полная характеристика продаваемой древесины (порода, размеры, качество, объем), её место размещения, цена в евро, условия оплаты, размер страхового платежа, время осмотра товара и иная информация. Информация, содержащаяся в торговых предложениях, зависит от типа продажи древесины: «на корню» или в заготовленном виде на складе продавца. Сортименты, предлагаемые к продаже на складах должны быть отсортированы, уложены и маркированы в соответствии с правилами торгов. Стартовая цена определяется на основе действующего прейскуранта с учетом расходов на месте продажи (к примеру, оплату пользования лесными дорогами) и не может быть впоследствии изменена. Все продавцы древесины предоставляют документы, свидетельствующие о её происхождении и легальности (разрешение на рубку), а также иные документы, согласно списку, определенному правилами торгов.
ООО ХЛ определяет крайний срок подачи заявок и место и время вскрытия торговых предложений. Покупатели подают свои предложения в единственном экземпляре, в запечатанном конверте, передаваемом лично или по почте. Их неотъемлемой частью является набор нотариально заверенных документов, характеризующих покупателя (выписки из реестра и иные удостоверяющие документы) гарантирующих его благонадежность (нотариальные справки об отсутствии судимости за нарушение лесных, таможенных или торговых правил и долгов перед государством), подтверждающих уплату гарантийного взноса (10% от стоимости лота) и административных расходов на проведение торгов.
Вскрытие предложений производится конкурсной комиссией из пяти человек, одним из которых является Председатель комиссии, назначаемый Министром Экономики. Остальные члены комиссии представляют Министерство сельского хозяйства, Министерство финансов, таможенное управление и ООО «Хорватский лес». Комиссия вскрывает предложения и определяет победителя. Единственным критерием выбора является самая высокая цена. Результаты торгов отражаются в отчете Комиссии, на основании которого Министерство экономики выдает решение о выборе победителя торгов и уведомление о владении древесиной, которое действует 90 дней, является подтверждением законности происхождения древесины и разрешением на её транспортировку, перепродажу и вывоз за пределы страны. Правила торгов содержат и другие положения формализующие порядок вскрытия конкурсных предложений, порядок оплаты товара, правила обжалования результатов торгов и иные детали, характерные для документов подобного типа.
М.Попков
SaSasha
Хорватская система, как по мне, неплохая, однако она хороша для хорватов и их особенностей. Хорватия- неболшая страна. Население около 5 милллионов. Лесистая часть для производства сконцентрирована в основном в северной части . Остальной же лес – южного расположения – низкорослый и не для производства. Значит – особых запасов леса в стране не имеется, поэтому и введен такой принцип распределения. К тому же в Хорватии остро стоит вопрос с занятостью населения -новые рабочие места очень поощряются государством, предвидены многие льготы и преференции. У нас же другая история рессурсная. Мне не понятна по сей момент одна дурилка. С одной стороны – заинтересованные кричат о невозможности запрета экспорта, объясняя это тем, что будут зависать больште количества сырья и невыкупаться, в итоге – прекратятся рубки и полный швах! С другой же стороны в Положении пытаются ограничить прямую продажу лесосырья производителям – до 30% лесхозами, до 50% ограничить покупку производителям. После посылают куда подальше (то есть на биржу). Возникает вопрос: а где истина? Зачем ограничивать покупателей, если леса навалом и он будет "зависать"? А его и навалом – посмотрите статистику проданного за рубеж леса по годам, так это миллионы куб. в год! Значит – за такими ограничениями стоят очень грязные коррупционные схемы – подмять под себя весь лесной сектор, а кто выживет – подкинуть подачку, чтоб предприниматель был благодарен за такую милость и не высовывался.
zoro
Як на мене в цьому питанні дивним чином збіглись інтереси агенства і асоціації, але у кожного своя мета. Жертвою одних та інших правил мають стати дрібні ФОПи. З точки зору асоціації – вони лише розігрівають ціну на аукціонах до неприйнятної, з точки зору агенства – з них, як і з решти учасників аукціону нічого не "встижеш". А якщо будуть прямі довгострокові договора, все відпрацьовано на експорті – довідки, комісії, інвестиції, кафе, непристойні пропозиції….
admin
«Мысли вслух»
О проекте «Положения о порядке продажи необработанной древесины»
Любой разговор по поводу торговли начинается с простых вопросов: «О купле-продаже какого товара идет речь?», «Кто его собственник?»
В отличии от европейских стран, в Украине – «лес» и «древесина на корню» не являются имуществом и на балансе собственников /владельцев, пользователей/ не учитывается. Всё меняется, когда деревья, являющиеся частью леса, отделяют от земли. «Стукнувшись оземь», древесина, согласно статьи третьего пункта статьи 19 ЛК Украины, становится «продукцией», право собственности на которую получают «постоянные пользователи». Гражданский кодекс ничем не ограничивает права собственников в части распоряжения своею собственностью, более того гарантирует свободу предпринимательской деятельности. Но что это за «свобода», если собственнику диктуют где, кому и по какой цене продавать свою собственность ? В этой связи возникает базовый вопрос – на каком ПРАВОВОМ основании Минагрополитики и/или Гослесагентсво диктуют собственникам древесины правила её продажи? Кто наделил их такими полномочиями? Почему они не распространяются на другие товары, – к примеру, доски, спирт или подсолнечное масло?
Ответы на эти вопросы ОБЯЗАТЕЛЬНЫ. Их должны дать авторитетные юристы…
Как лесник с достаточно большим стажем могу лишь, констатировать то, что:
• наличие Правил торговли древесиной не является требованием законодательства: и до, и даже после их появления «постоянные пользователи» прекрасно обходились без них и контролирующие органы это не волновало;
• инициаторами разработки Правил торговли являются чиновники Госкомлесхоза, а позднее Гослесагентства;
• появление подобных Правил сопряжено во времени с внедрением в деятельность Госкомлесхоза методов централизованной, схематичной коррупции (их первый вариант отверг суд, но позже к его услугам при оценке легитимности подобных документов уже никто не обращался);
• Правила никогда в полной мере не выполнялись и это никого в государственной власти не печалило.
В связи с изложенным хотелось бы понять, – что изменилось? В проекте Правил нет ответа на этот простой вопрос и из-за этого он изначально воспринимается, как ремейк легендарного Приказа, со всем его негативом.
Уже первые пункты документа свидетельствуют о том, что его название не соответствует содержанию. Речь в Правилах идет о порядке продажи лишь части необработанной древесины (1), только «постоянными пользователями» (2) и исключительно на внутреннем рынке (3).
Открытыми остаются следующие вопросы:
1. Как регулируется экспорт древесины в круглом виде?
2. Как регулируется вторичный рынок древесины в круглом виде?
3. Кем определяется объем древесины, при реализации которой не следует придерживаться обсуждаемых Правил? По каким правилам она реализуется?
-1-
Напомню, что экспорт продукции кода 4403 (бревна) приостанавливается только в 2017 году, а кода 4401 (дрова топливные) вообще не ограничивается. Создается впечатление, что действующую систему заключения экспортных контрактов на продукцию 4403, благодаря которой у государственных лесных предприятий украдены громадные средства, собираются продлить до 2017 года. Так ли это?
Уместно заметить и то, что под видом «дров топливных» /4401/ предприятия Гослесагентства массово экспортируют «сырье для плитного производства», которое в соответствии со всеми классификациями, должно учитывать под кодом 4403 и показываться в международной отчетности в графе – «балансы». «Де-юре», эта продукция попадает под действие закона о моратории, а «де-факто», то есть с позиции чиновников с Шота, видимо, – нет. Как будет разрешено данное противоречие?
Для справки замечу, что в 2014 году Украина экспортировала около 5 млн.кбм древесины в круглом виде: около 3.5 млн.кбм по коду 4403 и около 1.5 млн. кбм – по коду 4401 (техсырье под видом топливных дров). Из этого объема около 4 млн.кбм экспортировали предприятия Гослесагентства. Почему торговля этой продукцией до сих пор осуществляется на основе правил, передаваемых исключительно «из уст в уста» и на бумажках без реквизитов и подписей? Может быть пора их узаконить? Боюсь, что на Шота всех всё устраивает и без конкретных рекомендаций СБУ и ГПУ порядок экспортной торговли там менять не собираются. Пока представители этих структур, – боюсь сказать, – "советуются"…
-2-
Достаточно заглянуть в Интернет, чтобы понять, что древесиной в круглом виде торгуют не только «постоянные пользователи лесов», но и неопределенно большой пул продавцов, не имеющих к лесу никакого отношения. Получается, что одни должны руководствоваться Правилами, а другим эти Правила «по барабану». Можно ли в такой ситуации говорить о соблюдении базовых норм честной конкуренции?
-3-
Первая часть третьего вопроса кажется лишней, так как перечень древесины, реализуемой вне Правил определен в пункте 1.1:
• дрова топливные
• древесина для развития материальной базы лесхозов
• древесина, поставляемая по государственному заказу
• древесина, использование которой предусмотрено коллективным договором
• древесины для индивидуального ремонта и строительства
• древесина для обеспечения потребностей социальной сферы
• древесина для деревообрабатывающих цехов лесхозов
Однако все не так просто…
Дрова топливные. При фактической заготовке 15 млн.кбм (Гослесагентство, 2014) расчетный выход дров топливных – около 3.5 млн.кбм, а техсырья (дров технологических) – около 4.2 млн. кбм. В совокупности, это немногим более половины общего объема заготовки. Факты свидетельствуют о том, что разница между дровами топливными и технологическими становится всё более условной. О направлении использования низкокачественной древесины свидетельствует не столько её название, сколько статус покупателя, время и объем покупки. Видимо, необходимо определиться с классификацией и направлением использования низкосортной древесины, в частности навести порядок в статистике и провести четкую границу между дровами для отопления населения и подобной по качеству древесиной, используемой в промышленном производстве. Упрощенные правила торговли и особую систему ценообразования (по себестоимости или с минимальной прибылью) логично использовать только при реализации дров топливных местному населению. Порядок реализации топлива населению в государственных лесах должен быть единым и явным.
Древесина для деревообрабатывающих цехов лесхозов. В 2014 году цеха лесхозов Гослесагентства «переварили» 1.3 млн.кбм в основном пиловочника и так называемого твердолиственного «техсырья для ВТП», из которого получается прекрасная паркетная фриза и мебельная заготовка. Казалось бы, что это совсем не много, – менее 9% от общего объема заготовки древесины, но… Если вычесть из общего объема заготовки совокупный объем экспорта (4 млн.кбм), объем реализации дров населению (ориентировочно 3.5 млн.кбм), а также объем техсырья для плитного производства и иных сортиментов, реализуемых на внутреннем рынке, которые цеха лесхозов не перерабатывают (х млн.кбм), то средняя по предприятиям Гослесагентства доля потребления цехами древесины, доступной внутреннему рынку, приблизиться к 20%. По отдельным ресурсным областям она достигнет, а возможно и превысит отметку в 40-50%. Никаких ограничений развитию деревообработки в системе лесных предприятий Гослесагентства НЕТ, следовательно, её можно развивать до бесконечности, на что и нацеливают лесхозы некоторые лесные ученые и руководители. Мне не понятно, как улучшится ситуация на внутреннем рынке, если завтра весь ранее экспортируемый лесхозами пиловочник, они же будут экспортировать в виде пиломатериалов? Кроме того, возникает логичный вопрос к Антимонопольному комитету…Можно ли считать СПРАВЕДЛИВОЙ систему, в которой лесопильные цеха лесхозов получают древесину в обход общих правил торговли и по заниженным ценам? Это вопрос приобретает особую остроту в связи с тем, что продукция цехов используется совсем не для обустройства блиндажей, а банально экспортируется.
Поднятая проблема не нова. Ущербность системы Гослесагентства, тогда ещё Госкомлесхоза, которая является монополистом в торговле древесным сырьем и одновременно поддерживает на «дотационной игле» «карманные» деревообрабатывающие цеха, ориентированные на экспорт продукции первичной деревообработки, стала очевидной большинству уже давно. В действующей Концепции реформирования и развития лесного хозяйства (2006), разработанной во времена, когда отраслью руководил Виктор Червоный, найдено более-менее приемлемое решение этого конфликта интересов. Конечной фазой лесного хозяйства признана продажа древесины в круглом виде. Отсюда вытекает простой вывод: вся деятельность по переработке древесины государственными лесными предприятиями, является не профильной и должна осуществляться на общих для ЛЮБОГО БИЗНЕСА основаниях. Это разумное решение. Выводы из него для системы предприятий Госкомлесхоза были просты: не инвестировать в развитие деревообработки (1); срочно приватизировать все нерентабельные производства (2); рентабельные производства поддерживать на общих основаниях доступа к сырью с тем, чтобы окупить инвестиции и рассчитаться с долгами, обеспечив их функционирование на основе полного хозрасчета(3). Логика данного подхода требует создания равных конкурентных условий при приобретении сырья для всех деревообрабатывающих производств без исключения. В последнее время, прежде всего в связи с принятием закона о запрете экспорта, всё изменилось. О действующей Концепции уже не вспоминают… На сайтах Гослесагентства ресурсные области откровенно хвастают приобретением оборудования для развития лесопиления…С позиций государства это выглядит странно: лесхозы ресурсных областей, со средней заработной платой 5-7 тыс.грн и более, свои рентные доходы за счет продажи древесины вкладывают в лесопильное оборудование, а лесные предприятия юго-востока выживают при средне заработной плате 1,7- 2,7 тыс. грн. фактически не имея средств на ведение лесного хозяйства. Так что мы будем развивать в системе Гослесагентства: лесное хозяйство или деревообработку?
Представители Гослесагентства пытаются пролонгировать выгодную для предприятий СИСТЕМЫ ситуацию, позваляющую поставлять древесину собственным цехам по условным ценам и без объективного контроля качества, ссылаясь при этом на нормативы, не предусматривающие рыночное приобретение полуфабриката (древесины) в цикле производства одного и того же предприятия. Это логично. Но есть простое возражение: согласно концепции развития лесного хозяйства, производство продукции лесопиления не является целью государственных лесных предприятий, следовательно, государственных лесхозы не могут рассматривать древесину, как полуфабрикат для производства пиломатериалов. Они обязаны её реализовать в полном объеме. Хотите пилить доски, – создавайте юридически и экономически автономные производственные структуры, приобретайте сырьё на общих основаниях и направляйте прибыль на ведение лесного хозяйства. Дай Бог чтобы эти производства оказались рентабельными. В противном случае следует явно определить статус государственных "лесопильно-лесохозяйственных" предприятий, обосновать их привилегии в доступе к сырью и узаконить особые условия финансирования и работы.
Нынешняя система, в которой результаты двух различных видов деятельности смешиваются и размываются, не имеет отношения к цивилизованной экономике, но привлекательна для любой коррупционной СИСТЕМЫ. На мой взгляд, в условиях, когда лесопильные цеха «постоянных пользователей леса» получают древесное сырье по льготным правилам и ценам, ни о какой СПРАВЕДЛИВОЙ КОНКУРЕНЦИИ речи быть не может. Не претендую на истину, но хотел бы услышать по этому поводу авторитетное мнение Антимонопольного Комитета.
Совершенно не ясно к какой категории относить операции с давальческим сырьем суть которых сводится к передаче лесхозом древесины частному перерабатывающему предприятию, оплате затрат по лесопилению и получению пиломатериалов. Подобные сделки предусматривают обмен товарами и оформляются договором, что ставит их в один ряд с иными формами торговли древесиной. В условиях запрета экспорта древесины в круглом виде следует ожидать увеличение их объема. Проект Правил торговли о них не упоминают, тем самым оставляя лесхозам свободу действий по определению направлений использования сырья. Зачем продавать древесину в круглом виде на внутреннем рынке, если более выгодно её распилить и экспортировать пиломатериалы? Это особенно выгодно если лесопильное предприятие принадлежит родственникам работников лесной охраны или их бывшим – и всё понимающим, начальникам.
Весь остальной перечень древесины, выведенной из под действия Правил смотрится как пережиток советских времен. Ну почему, вне Правил должна продаваться древесина для индивидуального строительства? Я бы понял, если бы речь шла о погорельцах, но сегодня индивидуально строятся только очень и очень зажиточные люди. Что такое древесины для обеспечения потребностей социальной сферы и чем ограничены эти потребности? Кто имеет право оформлять «государственный заказ» на древесину? Чем ограничиваются собственные потребности лесхозов, на удовлетворение которых в прошлом году направлено 260 тыс.кбм? И .т.д. Самое главное, остается не ясным ответ на два вопроса:
• Есть ли ограничения в объемах древесины, реализуемой «вне правил» и кто их устанавливает?
• По каким правилам реализуется древесина, на которую не устанавливаются общие правила?
Правила предусматривают только две формы торговли древесиной:
1. биржевые торги;
2. долгосрочные договора
/По ходу знакомства с проектом Правил выясняется, что есть и третий тип торговли – "по прямым договорам", но он Правилами не регламентируется./
По сути это означает что:
• розничная торговля древесиной запрещена;
• покупатели лишены права осмотра и отбора приобретаемого товара, что абсолютно необходимо при приобретении некоторых сортиментов;
• продавцы лишены возможности торговать своей собственностью без посредничества бирж (например, через Интернет или аукционах организованных самостоятельно)
Подобное решение выглядит странно. Создается впечатление, что оно не выгодно ни продавцам, ни покупателям и нацелено на удовлетворение интересов бирж и членов комиссий по отбору предприятий для заключения долгосрочных контрактов.
Коротко остановлюсь на отдельных пунктах документа.
По статейные комментарии и замечания
1.1. Замечания см. выше
1.2. Из пункта ясно, что Правила тороговли обязательны для всех постоянных пользователей «незалежно від їхньої відомчої приналежності». Это странно. Видимо речь идет только государственных предприятиях? Коммунальные – «ведомственной принадлежности» не имеют. Кроме того, навязывание центральной властью правил торговли коммунальной собственностью плохо сочетается с курсом на децентрализацию. В европейской практике правила торговли устанавливаются для государственных лесных компаний и иных государственных структур, ведущих лесное хозяйство.
Совершенно упускается из виду тот факт, что существуют десятки (сотни?) постоянных пользователей которые не имеют больших объемов древесины, интересных для предприятий с глубокой переработкой и биржевиков. Многие из них функционируют в областях, где биржевые торги древисиной вообще не проводятся. Как им продавать свою продукцию остается загадкой. Другими словами, не ясно распространиятся ли представленные Правила на лесные предприятия степной зоны, а также иных регионов в том случае если ресурс предприятий слишком мал и "не интересен" для "биржевой" или "долгосрочной" торговли ?
1.3. Идея двух сессионных торгов понятна. Однако она содержит в себе элемент дискриминации, подрывает основы территориального единства страны и… нарушает базовый принцип торговли, согласно которому товар получает тот, кто больше платит. В этой связи необходима её правовая оценка.
Место юридической регистрации предприятий часто не совпадает с местом размещения его производственных мощностей. Это следует учитывать.
Не понятно, как такие многочисленные субъекты предпринимательской деятельности как ФОП (физическая особа предприниматель) могут подтвердить занятие деревообработкой? Данная категория деревообработчиков перерабатывает огромные объемы древесины, но статистической отчетности о видах деятельности не подает и в базе данных субъектов предпринимательской деятельности практически не представлена. Для большинства ФОП –деревообработчиков биржевые торги – неприемлемо дорогая и неудобная форма приобретения сырья. Никакого иного варианта приобретения сырья правила им не предоставляют, укрепляя тем самым фундамент коррупционных отношений в лесном хозяйстве.
1.4. Что такое «підтверджений намір здійснювати інвестиції»? В какой канцелярии могут выдать справку, подтверждающую намерения?
Большинство производств глубокой переработки инвестиции сделали много лет назад и сейчас их отрабатывают. Видимо авторы проекта Правил просто не смогли сформулировать свою мысль: речь идет о всех существующих предприятиях с глубокой переработкой древесины, а также о вновь создаваемых. Само понятие «глубокая переработка» требует явного определения. К примеру, не ясно является ли глубокой переработкой кустарное производство столярной продукции и мебели из массива? Требует оценки ноу-хау авторов Правил, уравнявших в правах на заключение долгосрочных договоров производителей плит и фанеры с производителями «сухих кінцевих продуктів і товарів споживання». Видимо речь идет о пиломатериалах, прошедших принудительную сушку? На практике, лесопильные предприятия сушат только часть своей продукции. Кто и по каким критериям должен решить кому из них можно заключать долгосрочные договора, к кому нет?
Весьма сомнительным является определение объема договора исходя из «проектного обсягу переробки». Во-первых, надо прямо указать, что речь идет о совокупном объеме всех договоров (в случае нескольких договоров – 50% ограничение для каждого из них – очевидная глупость), что можно сделать только в том случае, если речь идет о торговле с предприятиями системы Гослесагентсва. Во-вторых, значительно проще и надежнее ориентироваться на фактический объем закупок прошлого года или 2-3 последних лет.
Говоря о долгосрочных договорах надо изначально указывать срок их заключения и предусматривать возможность пересмотра цен по результатам их текущих колебаний. Указание на то что «Ціни на необроблену деревину, яка реалізується за довгостроковими договорами повинні бути не нижчими від тих, що склалися на останніх біржових торгах» слишком расплывчата. Очевидно, что речь должна идти о средних ценах по биржевым торгам в Украине, а их кто-то должен предварительно собрать, проанализировать и разместить в публичном доступе.
1.5. Требование реализации по договорам не более 30% ничем не обосновано. По сути, оно означает, что каждый лесхоз принудительно загоняется на биржу, причем даже в том случае если ему значительно выгодней продать всю свою древесину по долгосрочным или просто "прямым" договорам.
Правила содержат два относительных ограничения на объем торговли по договорам:
• Покупатель может купить не более 50% от своей потребности
• Продавец может продать не более 30% от наличия
Как они будут работать в реальной жизни понять трудно. Хотелось бы видеть расчеты, к примеру, проведенные на основе объемов продаж 2014 года. Без этого не ясно, сколько древесины будет продано по прямым договорам и сколько выставлено на биржевые торги.
1.6. Пункт вводит третью форму торговли – «прямые договора» без ограничений по сроках и форме продаж. О её существовании уместно было бы упомянуть в начале документа.
Странно выглядит требование продавать не востребованное сырье по прямым договорам, но тем же ценам, по которым древесину никто не купил на бирже. Во-первых, для выполнения этого требования как минимум необходимо знать диапазон биржевых цен на отдельные сортименты, который никто не публикует. Во-вторых, не ясно почему собственник лишается права снизить цену нас свой товар, если спрос на рынке изменился?
Интересно, как авторы Правил предлагают трактовать ситуацию, в которой директор снизил цену на продукцию, не реализованную на бирже? Такой директор – коррупционер? Ему надо было не выплачивать заработную плату работникам и гноить древесину на складах?
1.7. Определения обычно размещают в начале документа. Список терминов явно неполный. Остается не ясным, смысл, который авторы вкладывают в такие понятия как «глубокая переработка», «сухая конечная продукция», «прямые договора» и т.д.
Основная часть определений касается биржевых торгов. При этом становится ясным что их участниками будут не продавцы и покупатели, а брокеры: «учасники біржових торгів – акредитовані на товарній біржі брокери, які представляють інтереси продавців та покупців;» В разделах 2-4, определяющих правила биржевых торгов о брокерах не упоминается, но говорится об участниках биржевых торгов и их уполномоченных особах. Таким образом, соглано логике Аристотеля участниками биржевых торгов являются брокеры и их уполномоченные особы. Это БРЕД или я чего-то не понимаю???
2. Остается не понятным, почему авторы Правил оказались от всех иных форм торговли в пользу биржевых торгов?
2.1. Пункт требует выставлять на биржевые торги всю древесину за исключением той, что перечислена в пункте 1.1. (дрова, собственная переработка, госзаказ и т.п.). Они забывают о том, продавцы не могут выставить на торги ту древесину, которую продали в начале года по долгосрочным договорам, а это потенциально 30% совокупной заготовки.
2.2. -2.11. Пункты содержат общие правила проведения биржевых торгов и отбора бирж. Надо согластится с тем, что запрет работать с биржами, не имеющими 5 летнего стажа, – чистой воды дискриминация.
2.12. Перечень документации, необходимой для участия в биржевых торгах, смотрится очень большим, а для ФОП просто нереальным.
Не понимаю, зачем для участия в торгах нужен «дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки»?
Не понятно в чем смысл справки «за підписом керівника суб'єкта господарювання щодо обсягу фактично переробленої необробленої деревини за попередній квартал, завірена печаткою»? Её может написать каждый. На мой взгляд, о наличии мощностей и потребностях в сырье надежнее судить по официально подтвержденному объему производства продукции за прошлый год.
2.13. Сумма гарантийного взноса, – 10% начальной стоимости лота, кажется непомерно большой.
2.14. -2.18 Пункты содержат общие правила проведения биржевых торгов
Информация разделов 3 и 4 касается биржевых торгов и по логике должна рассматриваться в разделе 2.
3.1-3.3 Пункты содержат требования к бирже и новизны не несут.
4.1-4.2. Пункты определяют порядок оформления договора по результатам биржевых торгов.
5. Раздел определяет правила заключения долгосрочных договоров.
5.1. Данный пункт указывает на то, что «перелік суб’єктів господарювання, які мають право укладати довгострокові договори, визначається комісією», созданной при Гослесагентстве. Данная формулировка вводит в замешательство, так сразу трудно понять о каких субъектах речь, – продавцах или покупателях?
5.2. Данный пункт вносит ясность: « комісія здійснює відбір покупців». Для этого, помимо всех документов, которые требуются для участия в биржевых торгах требуется копия инвестиционного проекта. Это требования ставит в тупик. Получается, что предприятия глубокой переработки, у которых нет текущих инвестиционных проектов, лишаются прав на заключение долгосрочных договоров?
5.3.-5.5 Согласно этих о пунктов Правил комиссия оценивает покупателей и тем из них, кто прошел отбор, в течении 15 дней подбирает поставщиков, после чего собственники древесины могут заключить договор с покупателями. Всё это напоминает разработку плана вязки породистых собак или лошадей, с той лишь разницей что в роли "повитух" выступают государственные чиновники. Какое отношение подобный подбор покупателей и продовцов имеет к рыночной экономике?
После знакомства с последним разделом документа становится понятным, что , задекларированное (пункт 1.5) право лесхозов продавать 30% годичного объема заготовки по долгосрочным договорам, – фикция. По сути, речь идет о праве комиссии Гослесагентства организовывать льготный режим поставки сырья "правильным" участникам рынка.
В целом создается впечатления что данные правила написаны исключительно в интересах коррупционеров. Они ГРЯЗНЫЕ, как по форме (качеству), так и по содержанию. Более того, они значительно хуже действующих. Присоединяюсь к оценке съезда деревообработчиков. Считаю, что представленный проект правил не подлежит улучшению и доработке. Его место в корзине для мусора.
В своё время я критиковал некоторые положения аналогичного документа, который разрабатывался весной этого года группой в состав которой входили Остап Еднак, Владимир Воронюк, Валерий Покорытов, Валерий Лозицкий и другие специалисты. Сегодня должен признать, что их наработки были на порядок лучше представленного документа.
Ответственность за представленный на обсуждение проект взял на себя Руслан Крикун, которого я давно знаю и считаю хорошим специалистом. Не верю, что он является автором проекта. Но кто-то же его написал? Советники? Всемирный Банк? Проект ФАО? Буду рад если Руслан прояснит ситуацию и выскажет свою точку зрения. Без этого трудно понять, что происходит в Гослесагентстве? Куда ведет отрасль новое руководство?
М.Попков
3.10.2015
SaSasha
Вполне можно согласиться с автором. Более коррумпированного произведения трудно себе представить. Все так выглядит грозно и страшно – заседающие в комиссии дядечки, которые будут решать судьбу любого предпринимателя-тебе дать, а тебе – нет, но при определенных условиях… и пошли откаты за кубы и понеслись дипломаты взяток за право существования. Хорошо еще, если кто-то не обременен серьезными инвестициями и кучей работников,которым надо выплачивать зарплату – можно безболезненно свернуться и все послать куда подальше. А приговор остальным – иди на поклон к дядям, иначе потеряешь все. И разве этих дядь волнует, куда пойдут люди с закрывшихся предприятий по их милости? Так это Положение вообще упрощает им жизнь. Если раньше надо было как-то изворачиваться и на биржевых торгах срывать покупки через подставных лиц специально завышавших цены, то теперь все будет покрыто мраком.Им даже не надо ничего делать – сами придут и сами дадут! Так противны их потуги – в каждом Пункте положения что-то протянуть и выкрутить под себя. Не забывают, естественно, задобрить и регионы. Им позволяют, но опять же на своем лесном уровне подминать и прогибать бизнес под себя. Возникает вопрос или нас всех держат за дибилов или ….?
Понятия закона у этих писак напрочь отсутствует. Такой пункт, как две сессии для своих и не своих – содержит ряд нарушений Конституции и Законов Украины. Если Украина – единая страна, то как могут быть свои и не свои. Конституция Украины полностью запрещает такое териториальное деление в ведении бизнеса и всем гарантирует равные права,вне зависимости от места проживания а Конституция- основной Закон Украины. Также Конституцией Украины установлено право всего народа на рессурсы- в данном случае – лесные и там ничего не сказанно о групке чиновников и их праве все подминать под себя и всем распоряжаться.
Если открыть Хозяйственный Кодекс Украины , то по любому пункту данного положения уже есть грубые нарушения. Эта мышиная возня возле последнего неразворованного или недоворованного рессурся Украины приводит в шок! В попытках наложить лапу на лесной рессурс уже даже не обращается внимание ни на форму ни на содержание. А ларчик просто открывается, если очень захотеть. Даже не надо далеко ходить. Поднимите за последние годы количество экспортируемого леса – это миллионы кубов! Если теперь весь этот лес останется здесь, то о какой нехватке, дележе, распределении можно говорить? Леса более, чем достаточно! Можно спокойно всех обеспечить и дать возможность развиваться , расширяться и планировать! Неужели небольшие ЧП все это поглотят? Не смешите. Зачем на таких дешевых мотивах пытаться протянуть выгодные для себя пункты?
Пугая малые предприятия нехваткой сырья и неконкурентными условиями- они только нагоняют панику и уводят всех от трезвого мышления. Якобы защищая малый бизнес, они его только одурачивают. Под этот искусственно напряженный момент очень легко выкрутить многое для себя, опираясь на его поддержку. Гайки крутить будут после. Основное, не надо забывать – про те миллионы кубов нераздерибаненного леса. Они останутся здесь!Всем хватит и еще останется ! Ну нет уже на Украине таких монстров. что вмиг все это поглотят, иначе и раньше бы весь лес оставался здесь, а не вывозился! Все просто и не нужно таких многопунктных мутных Положений! Лесхозы полностью отделить от лесопереработки – пусть занимаются своими прямыми обязанностями . Всем продавать лес по прямым контрактам на одинаковых условиях , согласно законодательству. Цены тоже привести в соответствие и упорядочить. Это основное.
Да,кстати, там в уже принятых изменениях в Законе "Про особливості державного регулювання…." имеется полная ахинея. Кто внимательно почитает, поймет всю его несуразность. Так Серификаты про походження лісоматеріалів та виготовленних з них пиломатеріалів будут выдаваться постійними лісокористувачами разом з ТТН. Интересно, каким образом, наперед, продавая круглый лес уже будет известно про конечный распиленный продукт? Вот сейчас на сертификат проводится целая процедура расчета выхода готовой продукции и это уже после распиловки, а не при покупке? Как предприятие заранее может знать, что выпилит из купленного кругляка? Ну и выход у каждого предприятия разный. Экспорт тоже завязан за этот сертификат походження, то есть уже при покупке установленного выхода готового продукта! Абсолютно не реальное в исполнении. Таможня же будет эти сертификаты забирать и хранить у себя. Опять – полная глупость. Кто работает на распиловке, тот знает, что загрузка автотранспорта на экспорт всегда по кубам разная- это зависит и от веса автотранспорта, и от веса продукции и ее вида. Как в сертификате, да еще и наперед это возможно учесть еще на этапе покупки кругляка? А если окажется лишний куб по весу, а сертификат уже забрала таможня, куда этот куб пиленого леса прилепить? Документов у тебя нет – забрала таможня. Значит это неподтвержденный излишек , а значит "ворованное дерево". Документов же на него не будет?Как его прилепитьк следующей экспортной партии без документов? Вот и прокуратура может заезжать – снять по таможне данные и всех жучить! И еще один веселый момент из Закона – этот сертификат про происхождение не может передаваться другим субъектам предпринимательской деятельности на внутреннем рынке! А на внешнем? И что спрятано за этой фразой, Вам понятно? Мне- нет!
Заключение: ничего хорошего из всей этой билеберды для украинского производителя пока не вырисовывается! Чем дальше в лес….
Branch
Перше і найбільше враження від проекту:
Керівництво агентства готове на любі поступки, заради однієї мети:
зберегти контроль за розподілом ресурсу.
ДАЛРУ – це регуляторний орган, а не розподільчий!
Чи вже поміняли вивіску з "Державного агентства лісових ресурсів" на "Державна лісова корпорація"?
admin
Ниже предложения Валерия Мицкевича, присланные на УЛ. Включайтесь в обсуждение. Как я понимаю, фактически уже начата подготовка альтернативного документа, который будет представлен 12 октября.
Пропозиції до проекту положення про порядок продажу необробленої деревини.
1) Пункт 1.1 Слід виключити деревину для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділив постійних лісокористувачів з переліку деревини, яка не виставляється на торги.
2) Пункт 1.2 Біржові торги слід замінити на відкриті аукціони з продажу необробленої деревини ( немає жодного сенсу сплачувати значні кошти біржовим брокерам та маклерам, крім того проведення біржових торгів передбачає не розголошення покупця, що сприятиме додатковій корупції з боку продавців).
3) Пункт 1.4 Ціни на необроблену деревину, яка передбачена для реалізації по довгостроковим договорам слід «прив’язувати» до собівартості деревини з врахуванням додаткових чинників ціноутворення ( попит ринку, існуючий валютний курс, офіційний рівень інфляції, тощо).
4) Пункт 3.2 У вимогах до біржи організатора торгів необхідно зняти обмеження терміну роботи ( 5 років) тому , що дана вимога суперечить принципам здорової конкуренції та надає переваги «старим», в більшості випадків корумпованим, учасникам ринку біржових послуг.
5) Пункт 4.1 Враховуючи досвід , термін укладання договорів купівлі-продажу деревини слід визначити «не пізніше початку кварталу на який проведені торги».
6) Пункт 5.1 Комісія , яка формує перелік суб’єктів господарювання, що мають право укладати довготермінові договори ( до даної категорії суб’єктів доцільно приєднати і лісогосподарські підприємства , які обраховувати ефективність власної деревообробки повинні за ринковими цінами ), має бути створена при обласних органах самоврядування за участю представників органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
7) В даному Положенні необхідно передбачити і покласти на організатора торгів ( біржу ) обов’язки контролю за виконанням учасниками торгів власних аукціонних зобов’язань.
SaSasha
С чем то можно согласиться. Однако, изменяя название на аукцион, необходимо придерживаться и всех принципов аукциона – продажа уже готового. спиленного лесосырья сложенного по лотам на площадке. Покупатель до аукционных торгов имеет право осмотреть предлагаемый товар. Биржевые же торги имеют право торговать "воздухом" – контрактами на возможность поставки товара в определенные сроки.При этом наличие самого товара на момент торгов не обязательно. Я думаю, что до таких высот нам еще далеко. А зачем вообще нужны торги? Зачем создавать ненужные структуры и траты? Прямые контракты, как было всегда.
Комиссия. Полностью коррумпированное подразделение. Опять же – создание на местах – процветание местного взяточничества. Какой ее смысл? Нарушение законодательства и Конституции по праву свободного выбора рынка, запрет териториального деления и дискриминации предпринимателей – читайте Конституцию и Хозяйствееный Кодекс. Могу Вам облегчить – дам выкладку Законодательной базы, где это запрещено!
Намного эффективнее и для равенства и для контроля – при заключении контрактов с лесхозами -там остаются данные по каждому покупателю. То есть, лесхоз для заключения контракта обязан иметь папку на каждого покупателя с подтверждением его деятельности. Таким образом все становится и легче и прозрачнее. Проверка – поднял все контракты, проверил. Есть сомнения – запросил данные на местах. Зачем еще создавать одну коррупционную комиссию, ее содержать, если в ней нет никакой необходимости?
Comments are closed.