FACE – обличчя і зброя європейських мисливців.
Опублікований нещодавно звіт Федерації мисливських та природоохоронних асоціацій Європи (FACE) – це можливість ознайомитись зі станом мисливського господарства ЄС, його проблемами, здобутками та перспективами. Тож надаємо таку ексклюзивну можливість читачам «Лісового і мисливського журналу».
Нова Стратегія FACE
У 2022 році Генеральна асамблея FACE ухвалила нову місію, бачення та Стратегію FACE до 2027 року. Її кінцева мета – чітка перспектива для мисливства та охорони природи в Європі. Реалізація Стратегії стоїть на трьох стратегічних «стовпах»:
• FACE• мисливство та охорона природи• суспільство
Кожна складова Стратегії визначає низку цілей, яких можна досягти лише за умови активного внеску європейської мисливської спільноти та її тісної співпраці з FACE. При цьому надзвичайно важливим «стовпом» Стратегії-2027 є «Суспільство». Ним передбачено встановлення нового способу співпраці, що зможе гарантувати досягнення більшого соціального визнання мисливства в Європі й світі. Разом з тим, FACE має збільшувати свою підтримку 7-мільйонній спільноті європейських мисливців.
У FACE впевнені, що об’єднуючи досвід мисливства та надаючи його іншим своїм членам, Федерація зможе здійснити необхідні зміни та реалізувати різноманітні проєкти, направлені на збереження біорізноманіття та розвиток мисливства.
Мисливці й біорізноманіття
Останніми роками в Європі було запроваджено кілька нових стратегій, спрямованих на вирішення екологічних проблем, сприяння стійкості та зменшення втрати біорізноманіття. Однією з ключових ініціатив ЄС стала Стратегія щодо біорізноманіття до 2030 року та новий Закон про відновлення природи в Європі, який став першим в історії законодавчим актом такого спрямування.
Як мисливці сприяють збереженню природи Європи зазначається у Маніфесті FACE про біорізноманіття (BDM) від 2022 року. В ньому говориться про те, що мисливці відіграють ключову роль у здійсненні екологічної політики ЄС, оскільки вони безпосередньо взаємодіють з природним середовищем і дикими тваринами. BDM демонструє, який внесок роблять мисливці, підтримуючи та просуваючи стійке сільське господарство та беручи участь у проєктах зі збереження середовища проживання дичини. Ці проєкти передбачають відновлення водно-болотних угідь і луків, управління дикою природою, включаючи контроль за популяціями надмірно чисельних видів та керування інвазійними чужорідними видами (IAS), сприяння підвищенню обізнаності про важливість збереження біорізноманіття та необхідність практик сталого землекористування.
Маніфест вимагає від держав-членів ЄС відроджувати ліси, водно-болотні угіддя та інші ландшафти, пошкоджені людською діяльністю. Цей документ та інші ухвалені політичні кроки ЄС у сфері сільського господарства та захисту навколишнього природного середовища мають забезпечувати основу, необхідну для відновлення біорізноманіття. Однак, це може статися лише за умови залучення всіх зацікавлених сторін: фермерів, землевпорядників, лісівників, рибалок і, звичайно, мисливців, які реалізуватимуть політику Брюсселя практичними ініціативами на місцях.
FACE щомісяця обирає «Проєкт місяця» – пов’язаний з мисливцями і їхньою діяльністю у сфері охорони природи в Європі. Ці проєкти включають: управління природним середовищем існування та дикими видами тварин, моніторинг і дослідження, а також заходи з підвищення обізнаності, освіти та просвіти. Ключовий критерій, що висуває FACE до будь-якого проєкту, полягає в демонстрації мисливцями своєї користі для біорізноманіття.
«Вовча проблема»
Бернська конвенція про охорону дикої фауни, флори та природного середовища є першою міжнародною угодою (прийнята у 1979 році), яка присвячена охороні природи. Впродовж 2022 року FACE брала участь у кількох засіданнях експертних груп, щоб переконатися, що інтереси та потреби мисливців, а також стале використання природних ресурсів стоять на порядку денному цього зібрання. Останній час однією з найактуальніших для FACE була тема, пов’язана з охоронним статусом вовка за Бернською конвенцією. Зокрема представниками Швейцарії було висунуто пропозицію перемістити вовка з Додатку II (суворо охороняється) до Додатку III (охороняється) Бернської конвенції. Багато хто закликав до заходів, які дозволять більш активно управляти популяціями вовків у Європі з огляду на шкоду, яку вони завдають сільському господарству та створюють інші форми конфліктів між людиною та дикою природою, спричинені зростанням їх чисельності. На жаль, незважаючи на актуальність цього питання, Єврокомісія та Рада ЄС проголосували проти зазначеної пропозиції. При цьому не було враховано той факт, що вовк включено до Додатку V Директиви ЄС про охорону природних середовищ існування та дикої флори і фауни (Оселищна директива) в 9 державах-членах (тобто не під суворою охороною, як того вимагає Бернська конвенція). Це ще один приклад бар’єрів, які існують для коригування охоронного статусу видів в обох напрямках відповідно до міжнародного права.
Птахи: збереження та управління
У 2022 році FACE взяла участь у роботі Цільової групи Євросоюзу з відновлення птахів, у центрі уваги якої було утворення адаптивного механізму управління чисельністю 33 видів перелітних птахів із Додатку II Директиви ЄС про захист диких птахів (Пташина директива), на яких переважно полюють в Європі. При цьому, з 33 видів лише 3 були визначені як пріоритетні, оскільки вважається, що мисливство відіграє важливу роль у їхньому виживанні. Це сіра гуска (Anser anser), гага звичайна (Somateria mollissima) та горлиця (Streptopelia). Ці три види вже охоплені міжнародними планами дій і щодо них вживаються заходи обмеження полювання допоки їхні популяції не відновляться.
Однією з сьогоднішніх проблем є також зменшення в ЄС гніздових популяцій водно-болотних птахів. При цьому спостерігається стійка тенденція щодо збільшення кількості птахів, які прилітають взимку. Тому FACE закликає приділяти більше уваги відновленню місць розмноження птахів.
Для поглибленого вивчення проблем, пов’язаних із мисливськими птахами та розроблення заходів щодо їх вирішення, FACE спільно з Європейським інститутом управління дикими птахами та місцями їх існування (ОМПО) опублікувала звіт про стан збереження, тенденції популяції, екологію, дані про полювання та заходи щодо управління мисливськими птахами, зазначеними в Додатку II Пташиної директиви. Також у рамках роботи Цільова група FACE підтримала заходи з поступової відмови від свинцевого дробу під час полювання у водно-болотних угіддях.
Великі хижаки: здобутки і невдачі
У 2022 році FACE спостерігала як певний прогрес, так і деякі невдачі на національних рівнях щодо управління великими м’ясоїдними тваринами Європи, такими, як бурий ведмідь, вовк і рись. Європарламент активно обговорював збільшення чисельності хижаків і пов’язану з цим шкоду фермерам. Кілька держав-членів ЄС висунули тему великих хижаків у порядок денний Європарламенту. Нині виникло багато проблем щодо управління великими хижаками на національному рівні, зокрема, у Латвії були змушені припинити успішний підхід до збереження рисі через начебто порушення ними законодавства. Невиправдану процедуру звинувачення у цьому розпочала Єврокомісія. А Іспанія та Словаччина втратили свої програми управління вовками через рішення своїх «зелених» урядів.
Між тим, самі мисливці сприяють збереженню великих м’ясоїдних тварин у Європі різними способами. Є багато прикладів того, як мисливці інвестують свій власний час і ресурси в моніторинг та управління середовищем існування та регулювання чисельності хижаків. Наприклад, в Іспанії мисливці підтримали відновлення іберійської рисі.
В листопаді 2022 року Європарламент проголосував за спільну резолюцію щодо захисту тваринництва та великих хижаків у Європі. Найважливішим запитом Парламенту став черговий заклик імплементувати ст. 9 Оселищної директиви, зокрема, стосовно внесення змін до її додатків. Варто зазначити, що переміщення великої популяції м’ясоїдних тварин з одного додатка (наприклад, сувора охорона) до іншого (охорона з експлуатацією) не змінює правового зобов’язання держав-членів щодо забезпечення сприятливого природоохоронного статусу.
Це критично важливий запит для людей у сільській місцевості, включаючи мисливців, оскільки суворий статус охорони деяких хижаків призводить до правового та адміністративного глухого кута в усе більшій кількості держав-членів. Проблема ґрунтується на надто вузькому тлумаченні законодавства ЄС деякими зацікавленими сторонами та постійних правових атаках з боку природозахисних громадських організацій щодо суворого захисту на національних рівнях. Між тим, багато популяцій хижаків, особливо європейських вовків, продовжують збільшуватися. Згідно з останніми дослідженнями вовків у Європі, лише за останнє десятиліття було зареєстровано близько 19 тисяч особин із збільшенням ареалу понад 25%. Це не відображено належним чином у процедурі звітності ЄС. Адже згідно з нею популяції визначаються на біогеографічних рівнях, які не відповідають високомобільним видам, таким, як вовк і рись. При цьому діапазон популяцій хижаків може поширюватися на тисячі кілометрів та розділятися державними чи іншими адміністративними кордонами. Тому заходи щодо збереження, моніторингу та управління, а також оцінки стану збереження повинні проводитися на біологічно правильному та транскордонному рівнях.
Багато держав-членів покладаються на мисливців для підтримки підходів до збереження та управління, а також для забезпечення належного співіснування з місцевими громадами. Це все частіше підтверджується дослідженнями соціальних наук. У Європі деякі з найбільш успішних прикладів співіснування з хижаками, такими, як бурий ведмідь, вовк і рись, існують там, де є активне управління та взаємодія з мисливцями.
Вогнепальна зброя та боєприпаси
Одним із завдань FACE та її учасників є забезпечення мисливців можливістю купувати, володіти, використовувати та подорожувати зі своє вогнепальною зброєю та боєприпасами безпечно та без невиправданої бюрократії, витрат або обмежень. Багато з цих аспектів нині охоплюються законодавством ЄС через повну гармонізацію або мінімальні правила. Крім того, FACE намагається забезпечувати отримання мисливцями інформації та доступу до ефективних боєприпасів, які безпечні для використання за призначенням.
У 2022 році Європейське хімічне агентство (ECHA) оголосило про розробку власного варіанта усунення ризиків для дикої природи та людей (через споживання м’яса дичини) через свинець у всіх боєприпасах (дробі й кулях), включаючи стрільбу по мішенях. Відбулися консультації з відповідними зацікавленими сторонами, включаючи FACE, яка висловила низку занепокоєнь, зокрема, щодо запропонованих перехідних періодів, відсутності відповідних винятків (наприклад, для спортивної стрільби або коли альтернативи відсутні та/або технічно неможливі).
Впродовж 2022 року FACE продовжувала стежити за впровадженням на національному рівні Директиви ЄС щодо вогнепальної зброї, яке досі не завершене в деяких країнах. Також фахівцями FACE було продовжено розроблення власної карти національних правил подорожей з вогнепальною зброєю після Brexit.
Здоров’я та благополуччя тварин
Мисливці в ЄС активно стежать за здоров’ям та благополуччям диких тварин. Це включає швидке виявлення та реагування на такі захворювання, як африканська чума свиней (ASF), сказ і пташиний грип (АІ). Крім того, європейські мисливці є ключовими партнерами європейських і міжнародних ініціатив, спрямованих на боротьбу з хворобами, що передаються від тварин до людини (зоонозами).
В 2022 році ситуація щодо ASF та АІ в ЄС дещо погіршилася. ASF спостерігалася в 11 країнах-членах: Чехії, Болгарії, Естонії, Німеччині, Угорщині, Італії, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині. Мисливці відіграють ключову роль у запобіганні, контролі та викоріненні цієї хвороби, що також визнано і Єврокомісією.
Епідемія АІ почалася в жовтні 2021 року і тривала впродовж 2022-го, і вважається наймасштабнішою в ЄС. Вона зачепила диких птахів, свійську птицю та птахів, які утримуються у неволі у 25 державах-членах.
Європейська мисливська кампанія
В травні 2022 року відбувся запуск Європейської мисливської кампанії, яка є відповіддю на зростаючу кількість проблем для мисливців Європи, що створюються парламентарями ЄС у Брюсселі. Кампанія має на меті висвітлити та вирішити ці проблеми, відійти від тенденції пошуку недоліків у мисливстві й визнати його цінність для біорізноманіття та об’єднання культур Європи.
Кампанія була запущена FACE спільно з її 36 національними мисливськими асоціаціями по всій Європі, використовуючи ресурс SignForHunting.com.
За словами Президента FACE Торбйорна Ларссона (Torbjorn Larsson), нині мисливська спільнота стикається з безпрецедентними викликами, створеними за зачиненими дверима. Ця кампанія є значним кроком уперед, щоб закликати політиків Брюсселя змінити курс по відношенню до мисливців.
У рамках кампанії створена петиція з 9 пунктів, яка вимагає необхідних змін щодо ключових тем, пов’язаних з мисливством та збереженням природи.