Погрожують, що вб’ють

Очень искреннее обращение журналиста. Но … К сожалению  мало информации собственно о проекте… Доводы скорее эмоциональны, чем профессиональны, хотя это совсем не свидетельствует об ошибочности убеждения жителей многострадального Коростеня  в том, что лесопильный завод в городе им не нужен.М.П.

Шановна громадо, нашого Поліського краю!

Мені по-справжньому важко стало на душі і болить серце після громадських слухань щодо будівництва в м. Коростень пилорамного заводу біля заводу МДФ – ще одного монстра для наших лісів. Слухання, що відбулись, мали носити дорадчий характер. Саме громада, шляхом голосування, повинна була вирішити: чи на часі будівництво такого пекла для нашої вже понівеченої природи, чи є нагальна потреба розмістити підприємство саме біля МДФ. Він, до речі, не став екологічним центром, як нам обіцяли. Лише бачимо, як безперебійним потоком везуть сюди деревину на переробку.

Трохи роздумів. В нашій зоні, що покалічена Чорнобильським лихом, ліс – найкращий санітар і лікар по знешкодженню цезію, стронцію та інших шкідливих радіонуклідів. Кожне дерево, як і людина, має порівняно однаковий вік життя. Воно також народжується з насіння, має дитинство, молодість, росте поруч з нами, дарує кисень. Ліс – це домівка для братів наших менших, птахів та звірів. Отже, переконаний, ліс має душу, молиться Богу аби люди – варвари не позбавили його передчасно життя.

Ми самі стаємо свідками, коли ходимо по гриби. Ділянка за ділянкою – тисячі пеньків, вирізаних лісів, нагадують нам пустелю. Хіба не достатньо нам Чорнобиля?! Бережімо свій край.

Ми маємо наполегливо гуртуватись в єдиний кулак. Тоді ми сила. Поки що наша громада, як пальці в ростопирку: немає спільної думки, спить активність, ініціатива. Пора пробуджуватись. Ми господарі на своїй землі. Не дамо заморським чиношам або своїм безбожникам псувати наше Полісся, вирізати ліси, своїми коптилками забруднювати повітря, каламутити і так надто скаламучену воду.

У своїх амбіційних поясненнях генеральний директор майбутньої лісопилки… пояснювала, що мовляв, нічого турбуватись, врожаї зернових збирають щороку. Така ж доля і лісу. А головне, будуть робочі місця.

Можливо, декому і пощастить одержати брудну гривню. Та невже ми українці не виживемо без лісопилки, яка добавить яду в наші тіло і душу, висушить до останку навколишні колодязі. Хоча доповідачі планують воду збирати природним шляхом – за допомогою дощу. Можемо тепер припустити скільки води могли б зібрати вундер-фахівці цьогорічного літа.

Не боюсь погроз і образ. Саме на таких факторах і формувався мій характер! Чехословаччина, частково Афганістан і Чорнобиль, сформували в мені дух сили і порозуміння. Не в догадках, а в чіткому розумінні, я можу відрізнити фейкову пропоганду чи агітацію.Зайшовши в інтернет, ознайомившись з матеріалами викладеними на сторінках Wikipedia та pravda.com.ua та іншими іншими інформаційними порталами., стає більш, ніж переконливо зрозумілим, що як МДФ, так і майбутню переробну лінію загарбає під себе мілліардер Юрушев Леонід Леонідович. Йог стежка червоною ниткою стверджує про зв’язок з банками «Форум»та російським банком «Альфа-Банк». Співпраця з оточенням В. Ф Януковича кладе тінь на репутацію цьго бізнесмена. І дає можливість стверджувати, що гроші для нього не пахнуть. Тож ось чому майбутній директорпереробного заводу чи комбінату Катерина Іванівна Самчук, так палко, з ентузіазмом захищає цей згубний проект. Хто, хто, а до ініціатора побудови такого обєкту – прибутки складуть більші ніж простого працівника.

У своєму звіті перед учасниками громадських слухань спеціалісти майбутньої губительки лісу, тобто пилорами, наголошували, що на деревообробному комбінаті буде працювати найсучасніша іноземна техніка. Ото й біда, що іноземна. Тисячі кубів лісу вона може зжерти лише за неділю.

І головне. Саме громадські слухання мали б поставити крапку – бути чи не бути ДОКу.

Лише майбутні власники чи співвласники, чи наближені до них волали про затвердження такого проекту. Всі ж виступаючі палко протестували проти нього.

Зокрема, про саме зібрання. Про те, що такі слухання будуть знали декілька відсотків людей. Зате, саме юридичну активність в цьому питанні проявили власники майбутнього лісожера.

Як факт. На наш Поліський ліс полює понад 120 пилорам. А скільки у приватному користуванні, так званих «Лєнточок»? Мені довелось побувати на державному деревообробному цеху Лугинського лісгоспзагу. Кожен день туди «хлистовозами» на естакади звозиться на переробку з визначених ділянок десятки кубів дерев різних порід. Потужність цеху не малесенька. Можливо достатньо для наших лісних масивів тих переробних цехів, що вже є. На мою думку, над цим питанням ми маємо замислитись. У наших руках екологія рідного краю, одне слово – фауна і флора. Не будьмо жадними, а поміркованими. Думаймо про наше майбутнє покоління.

Не знаю чи після обідню перерву працював завод МДФ та «Хіммаш», бо більшість працівників цих підприємств були доставлені в міський Будинок культури, для голосування. У бесіді з багатьма я вияснив, що вони одержали чіткий наказ проголосувати лише «за», а то …– за цим слідкували багато камер спостереження. Коли чесно, за таких обставин більшість рук було піднято на підтримку проекту. Але враховуючи те, що в комісії по голосуванню з 6 членів 3 було від ініціативної групи, які не підписали протокол зібрання – він не може набрати юридичної чинності.

З розумінням ставляться до цього проекту тисячі коростенців, тому ставлять свій підпис проти його реалізації. НІ І ТІЛЬКИ НІ!!!! – стверджує більшість громадян. На нашому боці правда і ми переможемо!

Слушно відзначити, щоправда з побоюванням втратити посаду, фахівці наголошують, що саме з часу роботи МДФ значно збільшились захворювання людей, насамперед, що проживають неподалік цієї коптилки. А в тім, ці дані скоро будуть викладені в інтернеті.

Як на мене, мій народе, земляки! Коли ми маємо здорові мізки, а головне совість, душу і серце – думаймо і вирішуймо питання за допомогою здорового глузду, а не брудної гривні, яку ми одержимо, а хтось мільйонами поповнить свої статки.

Я вже прожив чимале життя і не хочу, щоб наш край спустошили заради наживи! Тому вирішив балотуватись у депутати обласної Ради. Немає у мене грошей, бігбордів. Гадаю, що совість є аби підтримувати Ваші інтереси. Я все життя був з народом, боровся за людяність, чистоту відносин, дотримання законності. А олігархи, в свою чергу, погрожують, що вб’ють. Слава Україні!

Газета "Древлянська громада". Випуск №3.