02/06/2023
0Незважаючи на воєнне лихоліття, в Україні й надалі виходить у світ нова пізнавальна мисливська література. Відразу дві книги видав тернопільський мисливець, активіст та популяризатор полювання Адріан Прокопенко. Перша книга – «Нариси мисливця. Індивідуальне полювання на самця козулі європейської». Друга – «Перо на воді. Полювання на качиних в Україні».
– Обидві книги я писав із власного досвіду, переплівши науку та особисті роздуми, враження. Вперше потрапив на полювання зі своїм татом, коли мені було шість років. А нині навчаю мисливським вмінням та навичкам й досвіду своїх дітей, – розповів Адріан Прокопенко. – Чому обрав тему саме самця козулі? Я вже давно захоплююсь цим полюванням і, на жаль, раніше в Україні була суттєва прогалина з літературою на згадану тематику. Тож шукав щось по крупицях. А з полюванням на качок – все зрозуміло.
Спершу я публікував свої роздуми та побачене у соціальних мережах, читав друзям та дітям. Аж поки не зібрав матеріал на повноцінні книги. І зі свого досвіду я хочу показати, що у нас при належному веденні мисливського господарства буде й звір та птах в угіддях! Завжди буде й мисливське свято! Як на мене, ці книги будуть цікаві і молоді, і мисливцям-початківцям, і вже досвідченим полювальникам та природолюбам.
До речі, ще про козулю. Я останнім часом спеціалізуюсь саме на селекційному відстрілі, тобто принципово обираю самців із якимись вадами, тих, хто може зіпсувати поголів’я. Трофейних самців особисто оберігаю та прошу, щоб їх не здобували якомога довше.
Найбільше у моїй пам’яті закарбувався випадок, коли ми полювали та паралельно знімали фільм із нашим другом та популяризатором полювання Юрієм Ключником. У липні 2021 року нам вдалося здобути самця, в якого роги було частково вже кістяні – затверділі, а частково – ще панти… Як виявилося згодом, це був сумний наслідок браконьєрства. У цю козулю стріляли забороненою для здобування копитних тварин в Україні картеччю. Цапкові вдалося уникнути смерті, але це поранення й спричинило аномалію з рогами. Фактично, браконьєри прирекли тварину на неминучу смерть. От вам й тема моралі, мисливської етики та страшної біди – браконьєрства. До речі, ми після кожного з полювань ще пару діб патрулювали угіддя, аби не прокрались тихцем злочинці-м’ясозаготівельники. І досі так патрулюємо.
Адріан Прокопенко каже, що головна ідея обох творів – виховання справжньої мисливської культури та традицій. Від одягу до шанобливого ставлення до дичини і поведінки. А також зріст навичок та майстерності у мисливців з віком та досвідом.
– Я назвав одну з глав у книзі про пернату дичину – «Культура полювання – «мать» його». Бо хочу показати, що справжнє полювання – це свято, а не привід для пиятики і так далі. Тут висміюються багато негативних моментів у побуті та поведінці вітчизняних мисливців.
І я щиро сподіваюсь та вірю, що цей негатив з часом відійде у небуття, а Україна вже після Перемоги славитиметься на увесь світ своєю мисливською культурою і багатими на звіра та птаха угіддями! Тому, шановні панове та пані, українські мисливці, Много Стріч нам!
Замовити книги можна за номером: +38 (093) 511-42-02
