Корупційні дії генерала Олексія Голубчака продовжуються

Публикую эту статью, высланную на почту сайта, но делаю это без  удовольствия…Я против того, чтобы общие проблемы и общую ответственность возлагать на одного человека, уже давно не возглавляющего лесное хозяйство области. С Алексеем Ивановичем хорошо знаком, всегда поддерживал хорошие отношения и  и не стал бы его демонизировать. Таких виноватых как он, – полная коллегия и куча других чиновников разного уровня  в придачу. М.П.

У відповіді на статтю  «Корупція на Прикарпатті у галузі мисливства починається від генерала Олексія Голубчака» т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль листом від 30.05.2023 року № 03-06/3098-23 вказав, що Агентство стурбоване піднятою у статті проблематикою, але інформація у статті не містить фактичних даних. Я теж стурбований і напевно читачі «Лісоводу» теж стурбовані тим, що т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України у вищезгаданій статті не знайшов документально підтверджених аргументів щодо збитків, завданих суспільним інтересам Олексієм Голубчаком на 10 млн грн., а зазначив, що у статті  не містяться фактичні матеріали, а лише оціночні судження, «що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості». Хочу звернути увагу, що генерал  ̶ дійсний член колегії Державного агентства лісових ресурсів України, не вважає образливим той факт, що мною у статті «Корупція на Прикарпатті у галузі мисливства починається від генерала Олексія Голубчака» аргументовано доводжу, що він, працюючи на посаді начальника Івано-Франківського ОУЛМГ, не виконав вимог відповідно до посадових компетенцій. У статті З історії «глибинної» корупції на Прикарпатті та Корупція на Прикарпатті у галузі мисливства починається від генерала Олексія Голубчака я обгрунтовано доводжу, що Олексій Голубчак завдав збитку суспільним інтересам в особливо великих розмірах  ̶ 10 млн. гривень. На даний час Олексій Голубчак не використовує прав, наданих йому відповідно до статті 55 Конституції України «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» честі, гідності і ділової репутації. 

У відповіді маніпулятивно вказується, що в Україні не діє вимога законодавства, так як Держлісагентство та інші органи влади не можуть зобов’язати користувачів мисливських угідь здійснювати плату за користування мисливськими угіддями власникам або постійним користувачем земельних ділянок. Хочу навести лише два аргументи, які вказують на те, що т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль маніпулює фактами і користується принципом «Закон як дишло, куди повернеш — туди й вийшло».

1. Відповідно до наказу Міндовкілля17.09.2020  № 149,  зареєстрованого в Міністерствіюстиції України 08 жовтня 2020 р. за № 980/35263, між користувачем мисливських угідь та Держлісагентством укладається типовий договір. У типовій формі договору про умови ведення мисливського господарства визначається, що «користувач мисливських угідь зобов’язується вести мисливське господарство на наданих в користування мисливських угіддях з дотриманням умов ведення мисливського господарства, передбачених законами України “Про мисливське господарство та полювання”, “Про тваринний світ”, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами та цим Договором». Стаття 24 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» визначає «платність використання мисливських угідь».  Тобто існує імперативна вимога «платність». Користувачів мисливських угідь відповідно до пункту 3.1. Держлісагентство може попередити про необхідність усунення порушення у визначений термін чи заборонити використання державного мисливського фонду. На Прикарпатті Держлісагентство не застосувало законом передбачених санкцій до користувачів мисливських угідь за невиконання вимог законодавства щодо невиконання плати за користування мисливськими угіддями, мабуть і по інших областях теж, так як Т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль не знає, або не хоче знати про методи впливу на порушників вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

1. Архівні джерела свідчать, що Держлісагентство намагалось, або імітувало вплив на дотримання вимог законодавства щодо плати за користування мисливськими угіддями. Так у 2016 році Держлісагентство втручалось в роботу державних лісогосподарських підприємств, про що свідчить лист від 17.02.2016 р. № 03-16/840-16. Більше того,  у листі від 01.06.2022 року № 03-06/2365 зазначалось, що питання плати за користування мисливськими угіддями контролюється Держліагенством, так як відповідно до пункту 10 контракту, укладеного між та керівниками державних лісогосподарських підприємств, останні зобов’язуються забезпечувати отримання плати за користування мисливськими угіддями. Але, як бачимо, контракт в Держлісагентстві не вартий паперу, на якому його написали, бо сім років державні лісогосподарські підприємства його не виконують.  Також лист Держлісагенства від 04.10.2022 року № 03-06/5130-22 спростовує тезу про неможливість зобов’язати користувачів мисливських угідь здійснювати плату за користування мисливськими угіддями, так як дорученням від 01.09.2022 року № 03-15/4287-22 зобов’язало територіальні органи (обласні управління) провести ретельний аналіз щодо справляння плати за користування мисливськими угіддями… У відповіді вказується, що в переважній більшості областей законодавство щодо плати за користування мисливськими угіддями працює, але це не стосується Івано-Франківської області. Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства листом від 20.07.2022 р. № 06-21/42-736 повідомило, що в області не виконується вимоги законодавства через погану роботу Кабінету Міністрів України, який не виконав вимог законодавства і в шестимісячний термін не привів відповідні нормативно-правові акти до вимог законодавства.

  Перший заступник Міністра Міндовкілля Руслан Гречаник відмовляється вживати дієвих заходів для реалізації вимог законодавства щодо платного використання мисливських угідь. Свою бездіяльність Міндовкілля намагається викласти у листі 06.10.2022 р. № 25/2-11/13524-22, в   якому вказує, що чинний Закон України «Про мисливське господарство та полювання» є недосконалим, тому необхідно дочекатись прийняття законопроекту реєстр. № 3200 від 11.03.2020 року. Нагадаю, що пройшло 8 років, як діє вимога законодавства щодо плати за користування мисливськими угіддями, яка не працює на Прикарпатті, бо тут від неухваленого ще три роки тому закону чекають зміни. Логічно, що зміни приймаються до діючого законодавства, але Міністру «ліпше знати».

 До вирішення проблем мисливського господарства на Прикарпатті залучені  народні депутати України з фракції «Слуга народу» Ігор Фріс та Олександр Матусевич.

На нараді яка проходила 8 вересня 2022 року заторкувались питання, що стосується плати за користування мисливськими угіддями. У доповіді перший заступник начальника Івано-Франківського ОУЛМГ Романа Олійника зазначив що управління не буде виконувати законодавство через те, що Кабінет Міністрів України не виконав вимоги законодавства та не привів свої нормативно-правові акти у відповідність до законодавства. Цікаво, що присутні державні мужі з облдержадміністрації, народні депутати України не зацікавились яким чином вплинути на той  Кабінет Міністрів України, щоб він виконав свої функції.

Народний депутат України Ігор Фріс заявив, що, він ініціюватиме перед Верховною Радою України ухвалення законопроекту, який би взагалі відмінив плату за користування мисливськими угіддями на період воєнного стану. Законотворчий процес був запущений блискавично, прямо у залі засідання. Народний депутат України Ігор Фріс повідомив, що під час наради він дав доручення своєму помічнику про підготовку законопроекту про відміну плати за користування мисливськими угіддям не лише під час воєнного стану, але й з пролонгацією на рік. Народний депутат України Олександр Матусевич запевнив, що він покладе всіх зусиль, щоб цей законопроект якнайшвидше був прийнятий. Але скоро слова мовляться, а помалу діло робиться. Вже через 5 днів законопроект  (реєстр. № 8033 від 14.09.2022) «Про внесення змін до розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо відміни плати за користування мисливськими угіддями на період дії воєнного стану» був зареєстрований у Верховній Раді від народних депутатів України вихідців з Прикарпаття Фріса І. П., Матусевича О. Б.

Така ініціатива не була підтримана колегами Фріса І. П., Матусевича О. Б. у Верховній раді України. Так, Комітет з питань бюджету Верховної Ради України листом від 05.12.2022 року 04-13/9-2022/207863 ухвалив рішення, що проект Закону України матиме вплив на показники бюджетів (зменшуватиме надходження до державного та місцевих бюджетів від плати за користування мисливськими угіддями). Хочу зауважити, що прийняття чи не прийняття законодавства в умовах сучасного державотворення в Україні не має жодного значення, так як навіщо відміняти законодавчі вимоги щодо плати за користування мисливськими угіддями, які на даний час і так виконавчою гілкою влади не виконуються.  Зменшення надходження до бюджету маємо через ігнорування виконавчою гілкою влади вимог законодавства. Практично аналогічну думку викладено у листі Головного науково-експертного управління апарату Верховної ради України 25.10.2022 року 16/03-2022/181248: «Головне управління, погоджуючись з необхідністю зменшення фінансового навантаження на користувачів мисливських угідь на час дії воєнного стану, водночас, звертає увагу, що плата за користування мисливськими угіддями сплачується власнику земельної ділянки, якою може бути, зокрема, держава або територіальна громада в особі відповідних уповноважених органів. У зв’язку з цим положення п. 5 «Фінансово-економічне обґрунтування» пояснювальної записки до проекту, згідно з яким «реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України», виглядає спірним. Виходячи з цього, звертаємо увагу на необхідність дотримання вимог ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ст. 27 Бюджетного кодексу України щодо надання належного фінансово-економічного обґрунтування проекту. Крім цього, згідно з вимогами вказаних статей Регламенту Верховної Ради України та Бюджетного кодексу України, якщо внесення проекту призведе до зміни показників бюджету, які передбачають збільшення витрат бюджету, до проекту мають подаватися пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості». Також звертається увагу, що на розгляді Верховної Ради України знаходяться проекти Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання та запобігання незаконному полюванню» (реєстр № 3200 від 11.03.2020) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, а також боротьби з браконьєрством)», або іншими словами: «Навіщо продукувати законопроектний спам». Пройшло 9 місяців, а справа з реалізації законопроекту не зрушилась з місця. Хоча справа не зрушилась з місця у Верховній Раді, але цей законопроект стає ще однією причиною, щоб центральний орган виконавчої влади в частині реалізації політики у галузі мисливського господарства не виконував вимог відповідно до компетенцій. (Лист Держлісагентства від 03.01.2023 року № 03-04/39-23). 

Викладена вище інформація свідчить, що в Україні має місце системне невиконання вимог законодавства щодо плати за користування мисливськими угіддями, яке заохочується органами влади та бездіяльності «антикорупційної інфраструктури». Про те, як слова розходяться з ділом, свідчить виступ очільника Національного  агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова під час панельної дискусії «На захисті демократії: конституційний та антикорупційний контроль» 30.05.2023 року. «ДАП — це про запобігання корупції, а не про боротьбу з її наслідками. Запобігання – це перш за все про іншу якість державної політики, тобто правила співжиття для всіх, які мінімізують корупційні ризики. Але сам Олександр Новіков листом від 28.04.2020 року повідомив, що він припиняє розгляд моїх звернень відповідно до статті 8 ЗУ «Про звернення громадян». А ця стаття чітко визначає, що не розглядаються повторні звернення лише у випадку, якщо вони вирішені по суті.

Що ж маємо те що маємо