Пріоритети спілок – незмінні

Соціальний захист працівників у нових реаліях.

25 травня 2023 року в будинку Федерації профспілок України (м. Київ) відбувся VІ З’їзд Професійної спілки працівників лісового господарства України. Нинішня ситуація не дозволила провести його в традиційному форматі й деякі делегати доєднались до засідання он-лайн.

Про роботу за період з листопада 2016 року по травень 2023 та завдання на подальший період щодо посилення соціально-економічного захисту членів Профспілки доповів Голова лісової профспілки Степан Кривов’язий.

Делегати від обласних організацій розповіли про роботу профспілчан в умовах війни, про допомогу профспілок Збройним Силам і постраждалим від бойових дій цивільним.

Реформування лісової галузі особливо загострило питання соціального захисту працівників, що завжди було пріоритетом у діяльності профспілок. Тому у виступах звучали застереження про важливість збереження робочих місць.

За словами керівниці Миколаївської обласної організації профспілки Лариси Семесько, на Миколаївщині за останні роки число працівників лісової галузі зменшилося втричі.

Важливою для економіки лісгоспів залишається власна деревопереробка. Часто це чи не єдина можливість господарству «утриматися на плаву». Про необхідність збереження цієї діяльності говорили Борис Білоус, голова Харківської обласної організації, і Юлія Алєксєєва з філії «Вищедубечанське» (Київщина).

Нового голову Профспілки працівників лісового господарства України З’їзд мав вибирати з двох зареєстрованих кандидатів.

Степан Кривов’язий, який на цій посаді працював без малого три десятиліття, зняв свою кандидатуру, «прийнявши виважене обдумане рішення», як сам пояснив.

Голосуванням на виборах VІ З’їзду Профспілки працівників лісового господарства України було обрано головою Професійної спілки Володимира Ткачука. До цього він очолював лісову профспілку Житомирщини.

Володимир Ткачук перед голосуванням не виступав з програмою діяльності, зазначивши лише, що розуміє, наскільки нелегка ця ноша, але разом з тим, в нього є бачення роботи на цій посаді. …Коротко – воно збігається з тезами виступів колег, хто в залі і поза ним.

Про плани та бачення подальшої роботи нового Голови Професійної спілки працівників лісового господарства України Володимира Ткачука ми розповімо у наступному номері нашого видання. А зараз своїми думками з читачами нашої газети ділиться екс очільник Профспілки, який очолював її впродовж останніх 27 років – Степан Йосипович Кривов’язий.

– Яка Ваша оцінка того, що останніми роками відбувається у лісовій галузі України?

– Мені не все подобається, що відбувається. Я намагався боротися з тим об’єднанням лісгоспів ще раніше, я маю на увазі першу хвилю реформи галузі. І я є відвертим противником того, що підприємства лісового господарства втратили статус юридичної особи зараз, після створення ДП «Ліси України». Але найголовніше, що внаслідок цих змін велика кількість людей втрачає роботу. Спочатку це було пов’язане з тим, що після об’єднання не всі мали фізичну змогу їздити з одного міста в інше. Не всі змогли працювати в нових умовах, на жаль. Сьогодні в реаліях створення державного підприємства «Ліси України» постає проблема забезпечення соціального захисту працівників. Змінюється система оплати праці і, так звані «ресурсні» підприємства, м’яко кажучи, не в захваті від нинішньої зарплати. Зараз потрібен такий колективний договір, який би максимально захищав права не керівної ланки, а саме тих трудівників, без яких не буде галузі: майстрів лісу, трактористів, водіїв. Їхні робочі місця треба максимально зберегти. Сьогодні вальників лісу скорочують, переводять працювати до ФОПу. А які там соціальні гарантії? Де там передбачено питання відпусток, понаднормового робочого часу, соціального пакета?

Централізація не дає філіям незалежності. Все сконцентрувалося в Києві, філії за будь-якої фінансової операції потребують дозволу лісового офісу, ніякого навіть натяку на самостійність.

Наступне, що гостро хвилює, – деревообробна галузь. Чому зараз вирішили, що вона непотрібна лісовому господарству? Адже скільки плюсів. По-перше, це зайнятість людей у деревообробці, по-друге, це є певною мірою повний цикл виробництва (на кшталт того, як фермер обробляє землю, сіє зерно, вирощує і збирає урожай і пече хліб чи інші вироби з пшениці). І по-третє, це актуальність напрямку, продукція якого завжди користувалася попитом, а тим паче сьогодні, коли в умовах війни, постійних руйнувань, відбудови домівок є реально велика потреба у пиломатеріалах, дошці тощо.

– Степане Йосиповичу, якими бачите завдання Профспілки працівників лісового господарства у цій ситуації?

– Найперше, це необхідно прийняти новий колективний договір для членів профспілки. Він буде єдиним для всіх філій ДП «Ліси України». Його ще досі не затвердили, але це питання часу. Хоча я намагався довести, що мають бути додатки до єдиного колдоговору – для різних філій різні. От, приміром, для південних та східних регіонів, території яких у більшості перебувають у тимчасовій окупації, має бути передбачено колдоговором пільгові умови на будівельні матеріали для відбудови домівок. Також треба передбачити певні умови для молодого спеціаліста, який має дружину, дітей, прийшов працювати у лісове господарство. Приміром, переобладнати під службове житло приміщення колишніх лісгоспів (які залишилися практично пустувати після об’єднання). Або передбачити компенсацію на витрати на оренду житла.