Віктор Микита – голова Закарпатської ОДА : “Сьогодні ми разом з інвесторами Коростенським заводом МДФ, Українською холдинговою лісопильною компанією та заклали символічну капсулу під будівництво одного з найбільших підприємств деревообробної галузі України”

  · Сьогодні ми відкриваємо нову сторінку економічного потенціалу Закарпаття.Разом з інвесторами Коростенським заводом МДФ, Українською холдинговою лісопильною компанією та Батівською громадою заклали символічну капсулу під будівництво одного з найбільших підприємств деревообробної галузі України – виробничо-перевантажувального комплексу «БФ ТЕРМІНАЛ».

У найближчій перспективі він сформує новий кластер у регіоні й дасть потужний імпульс для розвитку наших громад і територій.Над цим проєктом наші команди працювали в найважчий для країни час. Ми довели інвестору, що є надійними партнерами та разом із громадою готові створити найкращі умови для інвестицій і розвитку виробництва на кожному з етапів. Одночасно ми поставили крапку у штучно навʼязаному десятиліттями наративу про так звану безперспективність Закарпаття як регіону з високою часткою виробничої сфери.

 Компанії, котрі вкладають у наш регіон близько 8 млрд грн, здійснюють свою діяльність в Україні та залишаються лідерами з ринковою часткою більше 30%. Продукція має належні сертифікати, власну торгову марку й експортується більш ніж у 30 країн світу. Одним із їхніх великих замовників є відома міжнародна компанія IKEA, з якою налагоджене взаємовигідне співробітництво.

Проєкт передбачає створення логістичного та виробничого кластера в Батівській громаді, основним видом діяльності якого буде перевезення, обробка деревини й експорт кінцевої продукції з високою доданою вартістю. На заводі будуть встановлені сучасні автоматизовані та високоефективні технологічні лінії німецьких компаній.

 На початкових етапах підприємство забезпечить близько 2 тис. робочих місць з перспективою збільшення кількості до 4 тис. робочих місць пропорційно до зростання обсягів замовлень та розширення виробничої інфраструктури. Заробітна плата працівників залежно від кваліфікації стартуватиме від 20 тис. грн.

Виробництво на Закарпатті й багатомільйонні інвестиції дозволять збільшити виробничі потужності компанії до 700 тис. куб. м на рік і вийти на перспективні ринки Азії та Африки, забезпечивши передові технологічні можливості для випуску продукції нового формату, а встановлення додаткової лінії суттєво збільшить питому вагу експортних продажів у структурі реалізованих товарів.

Водночас проєкт створить умови для подолання викликів щодо зміни логістичних шляхів через перекриття агресором морських портів України, та підвищення пропускної спроможності західних прикордонних переходів, пов’язаної передусім із необхідністю зміни ширини колії.

Дякуємо всім залученим державним інституціям за підтримку, інвесторам за довіру та надійне партнерство, а також громаді й нашій великій команді, яка провела фундаментальну роботу для розвитку виробничої сфери краю.

Рухаємося далі міцним і консолідованим економічним тилом  України.

Избранные Комментарии

Oleksiy Prystaia

Коротеньке нагадування з опублікованого в 2016 році Еколого-економічні аспекти концентрації лісопереробного виробництваОкремої уваги потребує ситуація з будівництвом великих лісопильних підприємств з обсягами переробки деревини до 1,0 млн. куб. м. лісу в рік в одному місці.З точки зору чистої економіки доцільність будівництва великих лісопильних заводів не підлягає сумніву, тим більше критиці.Але є кілька потенційних соціальних та екологічних проблем, які виникнуть у випадку будівництва в Україні зазначених підприємств.Зокрема сьогодні відомо про наміри будівництва в Коломийському районі Івано-франківської області лісопильного заводу потужністю переробки 1,0 мільйон кубометрів деревини щороку.Проект передбачає поставки пиловочної сировини з чотирьох Карпатських областей – Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької.На перший погляд – чудово – велика іноземна інвестиція, сучасні технології, найвища якість та продуктивність праці, глибока комплексна переробка всієї деревини та біомаси з неї, включаючи кору і тирсу.І вся робота на експорт. За валюту! З офіційними податками, і т.д.Разом з тим, при введенні в дію таких гігантів виникнуть наступні проблеми.По-перше – в Карпатах (та й по всій Україні ще більше), залишаться без роботи (без сировини) більше двох тисяч малих підприємств – переробників деревини, а це десятки тисяч робочих місць в депресивних гірських лісових регіонах, де іншої роботи, крім переробки лісу, на сучасному етапі немає.Відповідно – і різке зменшення платежів у місцеві бюджети. Тобто туди, де виростає це сировинне лісове багатство, яке повинно в першу чергу служити інтересам місцевих громад лісових територій.Тут необхідно відмітити, що вже в сучасних умовах ці малі лісопереробні підприємства забезпечують достатню «експортну якість» пиломатеріалів і реально комплексне використання деревини…

Але повертаємося до подальшого викладу перспектив «мільйонної лісопилки».А далі відбудеться наступне.Дядько, який втратив роботу і не може заплатити за газ, немає де купити деревні відходи, які раніше купував, за копійки, чи навіть отримував безкоштовно (тільки б вивезли з території), і в якого в хаті мерзнуть діти – не буде сидіти і мерзнути в холодній хатині, а піде в ліс і зрубає на дрова найближче дерево, не дивлячись на його ділові якості, та природоохоронні властивості, гідрологічний захист, та лісівничу катастрофу. І таких дерев буде зрубано щороку і спалене в сільських грубках саме тих півмільйона кубометрів, які будуть у вигляді потенційних відходів вивезені з лісу на гігантську «мільйонну» автоматизовану лісопилку, на якій будуть працювати близько 50 осіб.Зрозуміло, що більшість таких дерев буде зрубано нелегально, і саме в тих місцях, де їх не можна рубати за екологічними показниками, і де шкода для довкілля від нелегальних рубок буде максимальною. Реально це буде робитися поблизу населених пунктів, біля доріг, (а дороги біля потічків та річок).Це , крім всього іншого, призведе до порушення водного балансу Карпат, який і без того сьогодні вже на грані катастрофи.Чи можна це назвати потенційною екологічною катастрофою, чи просто проблемою – покаже час. Але відомо, що поінформовані – значить озброєні.Тому, перед тим, як приймати кінцеве рішення про будівництво в Карпатах «мільйонної лісопилки» треба, принаймні, глибогко вивчити ситуацію.Але вже навіть зараз із 100 відсотковою імовірністю можна стверджувати, що в найближчі десять років будувати «мільйонну лісопилку» в Українських Карпатах екологічно і соціально необґрунтовано, небезпечно і шкідливо.