Велика вода

Лівобережжя Черкащини проходить водопілля, якого не знало 50 років.

Весняна повінь завдала вже чимало шкоди північним, центральним та подекуди східним областям України. Особливо від великої води постраждала Черкащина. Стихія завдала чимало клопотів й місцевим лісівникам.

– Підтоплення лісових насаджень ми почали спостерігати з 12 квітня. Тоді вода вийшла на заплаву лівого берега Дніпра на Золотоніщині. Водопілля швидко поширювалося. У зоні підтоплення опинилося майже 2,3 тисячі гектарів наших угідь. Це близько 8,6% від загальної площі угідь філії, – розповів головний лісничий Золотоніської філії ДП «Ліси України» Ігор Міщенко. – Найбільше під удар стихії потрапили три наші лісництва – Ліплявське, Вільхівське та Прохорівське. Особливо – Вільхівське лісництво на рівнині. Подекуди у впадинах вода досягла вже 80–100 см зав­вишки. Затоплено як мінімум 51 гектар молодих насаджень сосни віком вісім-десять років.

– Пане Ігорю, тобто повінь може повністю знищити молоді сіянці?

– На жаль, хвойні сіянці як й інші наземні породи дерев та рослин – це ж не морські або річкові водорості. Навряд чи вони можуть дихати у процесі фотосинтезу під водою, тим більше тривалий час. Тож така ситуація може прямо загрожувати деревам. Але ми не можемо стверджувати це через відсутність таких випадків у нашій роботі.

– Пане Ігорю, розкажіть, будь ласка, яка ситуація по інших ваших лісництвах? Що відомо там про підтоплення? Як вода може загрожувати вже дорослим рослинам та деревам?

– У Вільхівському лісництві підтопило найбільше, як я вже казав, майже 1,9 тис. гектарів. У Прохорівському лісництві 320 га, а в Ліплявському – 70 га. Ці лісництва розташовані в безпосередній близькості до Дніпра і його заплав. Як вода зашкодить вже дорослим деревам, це ми будемо спостерігати. Але корінь може почати гнити і тоді можливе всихання.

– Плюс, пошкоджені після повені дерева – це здобич для комах-шкідників?

– Безумовно. Такі дерева дуже уразливі для зараження шкідниками. Однак прорахувати точні збитки та оцінити увесь масштаб ми зможемо, коли вже вода спаде, і ми дістанемось до місця підтоплення. До речі, у 2017 році влітку у тих самих угіддях Вільхівського лісництва був сильний буревій, а тепер підтоплення.

– Пане Ігорю, на вашу думку, що стало причиною стихійного лиха?

– Важко сказати. По-перше, дуже значні опади напередодні водопілля. Та й Дніпро неабияк розлився у течії. Але ця повінь, дійсно, дуже масштабна. За розповідями ветеранів лісового господарства та старожилів, останні років зо 20 на Золотоніщині траплялися лише незначні підтоплення. А от у 50–60-х роках Дніпро ще добряче показував свій норов.

ПРЯМА МОВА

Тетяна Будько, речниця Центрального лісового офісу ДП «Ліси України»:

– Загалом, спостерігаємо підтоплення саме тих лісів наших філій на Черкащині, які розташовані у пониззі річки Дніпро. Частина лісів філій «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» і «Черкаське лісове господарство» також розташовані вздовж Дніпра, але, на щастя, там ми проблем не спостерігаємо. Вода піднялася сильно і там, але до насаджень держлісфонду не дійшла. Підтоплені тільки прибережні захисні лісосмуги.

Сподіваємось, що водопілля якнайшвидше завершиться, адже чим довше лісові насадження перебувають у воді, тим більшої шкоди вона їм завдає. На даний час ми спостерігаємо за ситуацією, але через відсутність доступу до насаджень не можемо повною мірою оцінити масштаби наслідків. Тож чекаємо поки зійде вода…