18/08/2015
0Поклади високоякісного бурштину – фактично занапащає унікальну природу Полісся, як і людей, прив’язаних до бурштинової жили, – пише ukrinform.ua. Злісів Рівненщини, Житомирщини та Волині масово мігрує дикий звір, а валка лісу, збирання ягід і грибів давно вже перестали бути в цих областях основним видом заробітку для місцевого населення.
Так і в Україні лісу не видно через те, що сьогодні всіх цікавить, насамперед, створення механізму надходження грошей до бюджету (про це, до речі, йде мова в проекті закону про видобуток та реалізацію бурштину, редакція якого вже пройшла перше читання), а от механізми відновлення лісових масивів після видобування сонячного каменю поки що не прописані (навіть у законі, про який зараз тільки й мови)
З’явилася проблема нелегального видобутку бурштину не місяць, не рік, і навіть не п’ять років тому. Проте коли якесь питання заслуговує уваги Президента, воно автоматично заслуговує уваги як законодавчої, так і виконавчої гілок влади. З бурштином сталося саме так. 2 липня цього року на нараді з представниками силових відомств у Львові Президент України Петро Порошенко наказав розібратися з проблемою і вже за два тижні показати позитивну динаміку і зрушення в цьому процесі.
А зрушення вкрай потрібні, бо Україна втрачає сотні гектарів поліського лісостепу. Сьогодні інформацію про приблизні обсяги видобутку надають громадські активісти. Саме на їх дані посилається заступник міністра екології та природних ресурсів Світлана Коломієць – найактивніше видобувають бурштин на Рівненщині, там втрачено близько 420 га та на Житомирщині – близько 200 га.
Разом з тим, за словами еколога ГО «Бюро екологічних розслідувань», на Волині ситуація трохи краща. Там лише точково копають бурштин, тож площі не налічують і десятка гектарів.
Сьогодні бурштин видобувають двома методами: копають і вимивають з-під землі. Обидва способи завдають нищівної шкоди лісовим масивам та всій екосистемі регіону.
Наразі легальний видобуток ведеться лише держпідприємством «Бурштин України», яке нещодавно було виведене зі стадії банкрутства.
«Також право на видобуток мають дві приватні компанії ПАО «Ред Мет» та ТОВ «Сонячне ремесло», – прокоментувала ситуацію Світлана Коломієць.
Обсяги ж нелегального видобутку, за її словами, сьогодні в сотні разів перевищують легальний і сягають від 150 до 300 тонн на рік, що еквівалентно 1,5 млрд доларів.
Купують нелегальний бурштин здебільшого Польща, Китай та Росія.
У регіонах ідею законодавчого регулювання видобутку каміння сприймають з оптимізмом. Адже легальний видобуток дозволить і забезпечити людей офіційною роботою, і проводити рекультивацію місць видобутку, та й бюджет зможе поповнюватися.
У Держлісагенстві підрахували, що мова йде про мільйони гривень збитків та мільярди гривень, необхідних на відновлення зруйнованих ділянок, де шукають сонячне каміння.
“За півроку визначено 194 га порушених земель. З них 157,2 га – лісові насадження, а 80,7 га – болото. Щодо прямих збитків, це близько 1 млн гривень через пошкоджену деревину. А щодо екологічних наслідків, ми не можемо поки порахувати”, – розповідає начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський.
Спеціаліст наголошує, що мова йде про фактичне знищення лісових насаджень, рослинного покрову, непоправне порушення гідрологічного фону.
«Коли миють бурштин, утворюються ями глибиною до 20 метрів, а копачі риють ями на 3-5 метрів», – додає Курінський.
Він підкреслив, що для рекультивації 1 га лісу знадобиться від 100 до 400 тис. гривень.
«Це мінімальні розрахунки. Там лишилися пні, повалені дерева. Потрібна потужна техніка», – додає представник Держлісагентства.
Можемо зробити найпростіші розрахунки: маємо, за даними активістів, 620 га пошкоджених земель на Рівненщині та Житомирщині, множимо цю цифру на мінімальну вартість рекультивації – отримуємо 62 млн гривень. І це мінімальні та дуже приблизні дані.
Якщо говорити про відновлення ділянок, де бурштин вимивали на поверхню за допомогою помп, то взагалі ще питання, чи можуть бути ці території рекультивовані. Але вже зараз спеціалісти говорять про потребу у чималих коштах, навіть на етапі проектних робіт.
«Дерева підмиваються і падають, треба досліджувати і дивитися рівень підняття грунтових вод, води треба витягувати, давати підсохнути, а потім засипати», – ділиться думками Курінський.
Поки зрозуміло, що, скоріш за все, кожна ділянка буде розраховуватися окремо, все залежатиме від рельєфу, пошкоджень. Не виключають екологи і того, що деякі ділянки не будуть відновлені.
«На деяких ділянках назовні виходить уже майже материнська глиниста порода, це те, що є на глибині 5-10 метрів», – розповів Андрій Курінський.
Еколог резюмував, що у випадку з бурштином класичних правил видобутку корисних копалин, зрозуміло, не притримувалися. Про збереження родючого шару грунту ніхто навіть не задумався. Для того, щоб зрозуміти рівень шкоди, завданої природі, варто пригадати, що 1 см гумусу відтворюється впродовж 50 років.
