17/08/2015
0Загальний поступ Галицького краю у складі Австро-Угорської монархії у XIX сторіччі вимагав належної відповідності у всіх сферах життя імперії, зокрема, у освіті. У середині позаминулого сторіччя відчутною стає потреба у фахівцях лісового господарства – для організації роботи надлісництв та лісових управ, “лісових комісарах”, що мали здійснювати нагляд за користуванням цим надважливим ресурсом…
Ще у 1856 році, у Рільничій школі, в Дублянах, поблизу Львова, чи не вперше на теренах майбутньої України, було започатковано вивчення „енциклопедії лісівництва“ як окремого предмету, для належної підготовки майбутніх фахівців.
Згодом, у жовтні 1874 року, вже у Львові, відбулися урочистості з відкриття Крайової школи лісового господарства, що згодом отримала статус Вищої. Куратором закладу був призначений великий меценат, фундатор природничого музею у Львові граф Володимир Дідушицький. Початково, під діяльність закладу було виділено невелику парцелю на вулиці Святого Миколая (нині Грушевського), поблизу старої будівлі університету Яна Казимира (тепер – біологічний факультет ЛНУ Івана Франка).
Генріх Стшелєцький (1819-1901) – перший керівник Крайової школи лісового господарства
У 1880-х роках школу перенесли до придбаної вілли із садом на колишній парафіяльній ділянці Святого Марка – між сучасних вулиць Кобилянської та Франка. Тоді ж школа увійшла до складу Політехнічної вищої школи у Львові.
Ініціатором і першим керівником школи лісівництва у Львові стає Генріх Стшелєцький (1819-1901), син лісника з Добротвору, управляючий львівських міських лісів, член Галицьких господарського і лісового товариств, науковець та автор близько сотні праць з різних напрямків лісівництва, перший репрезентант вітчизняної лісівничої науки, до чиїх думок дослухатимуться далеко за межами Галичини. Стшелєцький керував школою до 1892 року.
Нове приміщення школи – давню віллу Мілашевських на вулиці Святого Марка (нині Кобилянської) було перебудовано архітектором Бруно Бауером. Поруч, на площі 0,3 га, створили невеликий навчальний арборетум (дендрарій). 1882 року тут розпочало діяльність Галицьке лісове товариство, видавався часопис, відбувались галузеві засідання…
Корпус кафедри екології та ландшафтної архітектури НУЛТУ, колись – лісова школа. Фото 2015 року
До крайової школи приймали щороку близько 15 осіб, переважно матуристів, половина з них отримувала стипендії та допомогу з кредитів крайового відділу чи господарського товариства. Окрім цього Галицьке лісове товариство для учнів з незаможних родин з своїх фондів виділяло стипендії, право розподілу яких належало Стшелєцькому… Безпосередньо школою керувала рада опікунів з трьох членів. Контроль за її діяльністю здійснював крайовий відділ.
Лісова школа у Львові на поштівці початку XX сторіччя
Наукову основу молодої лісівничої школи складав доробок природничих та лісівничих шкіл Вар- шавського, Львівського, Краківського, Празького та Віденського університетів. Тут викладали професори Львівського університету (Гломбинський, Острожинський та ін.), Технічної (Франке, Зайончковський та ін.) та Рільничої академій (Шульц, Павлик та ін.) а також науковці з позаосвітньої сфери.
Апогею передвоєнний розквіт школи сягнув коли 1912 року професори вищих навчальних закладів Львова подали намісникові Галичини Бадені меморандум “Про утворення лісової академії у краї”. Світова війна завадила здійсненню цього… У міжвоєнний період польська влада об’єднала Вищу лісову школу з Технічною та Рільничою академіями.
Давній будинок Крайової лісової школи. Фото 2015 року
Використані джерела:
http://pohlyad.com/ , http://base.dnsgb.com.ua/ , http://www.nltu.org.ua/
