12/04/2023
0«Доброта», яка перетворюється на проблему.
З настанням весни та народженням потомства у зайців та інших тварин в Україні щороку стартує якийсь дикий флешмоб. Бо соціальні мережі та спільноти швиденько заповнюються «вірусними» відео, де їхні автори вважають своїм обов’язком взяти малечу в руки, забрати додому тощо. Такі дії призводять до загибелі тварин. Чому категорично не можна брати в руки тваринок, нам роз’яснив Володимир Плема, міжрайонний мисливствознавець Миргородської філії Слобожанського лісового офісу з 20-річним досвідом роботи в галузі. В цій філії вже давно успішно діє вольєр із напіввільного утримання зайців задля подальшого випуску в природу.
– Відразу після народження та у перші дні існування зайченята практично не мають запаху. Природа розпорядилася так, щоб потомство тварин, яке не в змозі захиститися або втекти, було практично невидимим та не відчувалось ніде, – розповів Володимир Плема. – Невидиме – за рахунок відмінного маскування, коли тварина фактично зливається із землею. Не відчувається за рахунок відсутності запаху. Це стосується й потомства козуль тощо.
Якщо людина візьме зайченя або козуленя в руки, покладе в одяг – і таке бувало, вона прирікає маля на неминучу загибель. Лисиця, вовк, шакал здичавілий собака чи кіт швидко відчують «чужий» запах здобичі вже за декілька кілометрів. Особливо гарний нюх має лисиця. А якщо людські руки пахнуть парфумами чи цигарками? Тоді запах буде ще чіткішим та виразнішим.
– Розповідають, що зайчиха може навіть й не прийняти потомство, якщо від нього чужий запах?
– Про запах дивіться пункт перший. Так, у вольєрі ми з робочих потреб інколи беремо в руки зайченят. Але стараємось не зловживати цим. Так, якщо запах людини не надто сильний, мати-зайчиха підходить до малят тоді, коли чужий «аромат» вивітриться. Але це закритий вольєр під охороною, де відсутні зовнішні загрози. У дикій природі робити цього категорично не можна.
Обов’язково варто пам’ятати про «чинник турбування». Це коли зайчиха чи самиця-козуля полишила потомство у безпечному на її погляд місці, а малеча там гарно замаскувалась. І тут з’являються люди – грибники, туристи, перехожі. Хай вони, помітивши потомство, навіть його не торкатимуться руками, але гучно шумітимуть, фотографуватимуть, кричатимуть. Налякані малята тікають, куди бачать, і ховаються, де бачать. Тоді або мати, яка годує потомство молоком, не знайде дитинчат на потрібному місці, і ті загинуть від голоду. Або потомство, яке тікає з місця на місце, швидко помітять чотирилапі або пернаті хижаки… Фінал буде теж сумний.
– Багато хто вважає своїм обов’язком й забрати тваринку додому, бо її покинула мама?
– Ще гірший варіант. Люди беруть зайченя або козуленя додому наче живу іграшку. «Врятували сирітку»… Тоді як мама, насправді, пішла харчуватись і десь знаходиться неподалік. У домашніх умовах маля найчастіше загине від неправильного догляду та харчування. Або, якщо малеча не загинула та підросла, люди випускають його за певний час у природу і теж прирікають на неминучу смерть. Такий домашній «вихованець» уже інстинктивно не боятиметься людей, автомобілів, не знатиме про загрозу лисиць, здичавілих собак…
До нашого вольєра, лісництв, організацій УТМР часто приносять таких зайців, козуль, інших тварин. Лісівники та мисливці намагаються їх прилаштувати в себе. От у нас є три такі зайці – дві самки і один самець, яких теж колись вилучили з природи. На волю ми їх вже не можемо випустити… Лишили їх у якості племінних або ремонтного поголів’я. Але ж і наш вольєр не безрозмірний…
– В який саме період та де можна побачити новонароджених зайченят? І як вірно діяти в такому випадку, щоб не завдати шкоди тваринам?
– Зайченята з’являються на світ у залежності від погодних умов уже з кінця лютого початку березня. Пізні виводки бувають й у вересні, жовтні та навіть листопаді. Зайчиха може облаштувати кубельце для приплоду у будь-якому зручному та безпечному на її погляд місці. Чи за межами населеного пункту, чи навіть десь у межах села та й на околиці міста. Козуленята з’являються на світ наприкінці травня.
Якщо ви десь випадково побачили або знайшли малят тварин, то слід не чіпати їх руками, не займати та не руйнувати їхні укриття, не шуміти та не лякати тваринок. Просто обійдіть їх, лишіть тваринок надалі у спокої і потіштесь враженнями, що вам вдалося їх побачити.
