“Чернечий ліс”: хто нищить історичну та екологічну пам’ятку?

Размещаю эту статью много обещающего молодого журналиста с некоторыми сокращениями. В оригинале (по ссылке) приведены тексты трех запросов ( Президенту, Генеральному прокурору и Министру МВД) по поводу анализируемой проблемы, которые я не привел. М.П.

Село Лісники під Києвом має багатовікову історію: поблизу пролягли легендарні Змієві вали, які свого часу захищали Русь від загарбників. А в роки Другої світової війни тут проходила «лінія Сталіна» Київського укріпрайону. Але новітню історію села дуже важко назвати героїчною. Уже близько 10 років у ньому відбувається земельний дерибан, до якого причетні деякі гучні імена сучасних політиків.

Справжньою окрасою і одночасно прокляттям цієї місцевості є Чернечий ліс. У ньому ростуть багато дубів, вік яких перевищує 100 років, і цінні породи дерев, зокрема «корабельні» сосни. Також тут надзвичайно багатий рослинний і тваринний світ, зустрічаються навіть види занесені до Червоної книги. До того ж цей лісовий масив фактично є легенями усієї південної частини Києва.

Наша сьогоднішня захоплююча корупційна історія розпочалася ще в далекому 2006 році. Тоді Києво-Святошинська районна державна адміністрація передала 10 гектарів території Чернечого лісу, що на той момент знаходилися в користуванні ДП «Боярська лісова дослідна станція», на баланс села Лісники. Це рішення вже було незаконним, адже райдержадміністрації не мають права розпоряджатися земельними ділянками площею більше 1 га. На щастя, за наполяганням тодішньої голови сільради ця територія була зарезервована під заказник. Але незабаром вона трагічно гине в автокатастрофі, і вже за рішенням її наступниці 10 гектарів Чернечого лісу розбиваються на ділянки по 25 соток і роздаються фізичним особам під будівництво житлових об’єктів.

Це рішення сільради породжує безліч питань. Наприклад, чому під будівництво було виділено територію, на якій іще рік тому планувалося створити заповідник? І яким чином громадянам могло так дивовижно пощастити, що їм у користування абсолютно безкоштовно віддали ділянки, ринкова вартість яких складає 250-300 тисяч доларів? Але найцікавіше – яким чином у цей список щасливців примудрилися потрапити родичі високопоставлених чиновників? А їх у ньому опинилося аж троє: Раїса Вишневська, сестра дружини Олександра Турчинова; Володимир Крупко, син Петра Крупка; та Оксана Чеботар, донька Сергія Чеботаря. Очевидно, що Турчинову, Крупку та Чеботарю, які на той момент займали керівні посади в Кабінеті Міністрів і є наближеними до Юлії Тимошенко, було не так вже й важко «вибити» ласі ділянки для своїх родичів або навіть для самих себе. Решта 30 осіб зі списку виявилися простою «масовкою». Відразу ж після отримання вони продали свою землю за символічну суму або переписали її на «тих, кого потрібно». Тому невдовзі шмат Чернечого лісу було загороджено високим будівельним парканом і за ним стартувала безжальна вирубка дерев.

Проблеми у «БЮТівських дроворубів» почалися аж на початку 2010 року. І їх першоджерелом стали зовсім не журналісти, а заступник начальника Головного управління Держкомзему у Київській області Юрій Вязьмітінов. Хто знає, що керувало його діями – чи йому дійсно так «за дєржаву обідно», чи може з ним банально забули поділитися. Але саме з легкої руки такого ж держслужбовця, як і наші сьогоднішні «герої», інформація про їх «подвиги» потрапила у ЗМІ та спричинила громадський розголос. Невдовзі після цього до служби прем’єр-міністра Юлії Тимошенко надійшло звернення від народного депутата «БЮТу» Сергія Пашинського, в якому він просив розібратися у всій цій ситуації і покарати винних. Але справжнє авторство тексту приписує собі Юрій Вязьмітінов, а Пашинський нібито став «троянським конем» у його грі, підписавши та надіславши листа без ознайомлення з ним. У свою чергу в службі прем’єра, не очікуючи «підстав» від однопартійця, перенаправили звернення до Кабінету Міністрів. Кажуть, там з ним ознайомився навіть головний пастор Чернечого лісу – Олександр Турчинов!

Хоча інформація про Турчинова, напевно, не більше ніж кулуарна плітка. А от те, що звернення потрапило до рук також причетного до цієї справи Сергія Чеботаря – факт, підтверджений довідками про ходіння документу по чиновницьким кабінетам. Тоді він взявся нашвидкуруч замітати сліди. Завинилого Пашинського примусили переписати запит наново, після чого з нього раптово зник пункт про виділення землі родичам високопосадовців. Потім Чеботар на нього «вчасно відреагував» і надіслав на перевірку «підчищений» пакет документів. Але поспіхом він забув із нього прибрати перелік одержувачів ділянок. Помітивши свою неуважність, Чеботар не знайшов нічого краще, ніж написати офіційного листа з проханням повернути «помилково надісланий» документ. Після цього голова Держкомзему України Олег Кулініч послужливо повернув не просто один папірець, а весь пакет документів. Натомість винуватець колотнечі Юрій Вязьмітінов за своє вільнодумство незабаром позбувся тепленької посади. Напевно, це був унікальний для сучасної України випадок, коли раптом під скорочення потрапив один із багаточисленних заступників голови, а не простий роботяга…

За часів Януковича для цієї справи настала епоха застою. На свої звернення екологи та громадські активісти отримували лише відписки – «все під контролем». Очевидно, нова команда, що прорвалася до годівниці, вирішила просто не псувати добросусідські відносини, адже деякі депутати-регіонали були причетні до захоплення землі в сусідньому до Лісників селі Ходосівці.

Знову згадали про Чернечий ліс лише після Майдану. Останнім часом цією історією надзвичайно зацікавилися журналісти програми «Наші гроші» на телеканалі «ZIK». Тільки чомусь ця увага абсолютно не лестить Турчинову та його спільникам. 28 квітня, коли знімальна група працювала біля маєтків у Чернечому лісі, на них було вчинено напад. Побили оператора, відібрали камеру й автомобільний відео реєстратор. Хоча міліції було надано відео, на якому чітко зафіксовані обличчя зловмисників, вона їх так і не знайшла. Натомість це вдалося зробити журналістам унаслідок власного розслідування. Нападниками виявилися навіть не охоронці маєтку, а особисто зять Чеботаря Олег Поліщук та його бізнес-партнер Сергій Гаврилко. Після цього інциденту Сергій Чеботар, який вже «доріс» до заступника міністра МВС, був змушений піти у відставку «за власним бажанням».

Ті 10 гектарів лісу, незаконно виділених у 2006 році, вже давно вирубані. Тепер на цій території стоять 3 розкішні маєтки. Тільки на цьому апетити високопоставлених дроворубів не зменшилися. Нещодавно навколо нової ділянки Чернечого лісу виріс будівельний паркан, і вже незабаром там знову може розпочатися жорстоке винищення дерев. Але цього разу вони врахували громадський розголос та посилену увагу ЗМІ. Тепер тут чергують зо два десятки охоронців, що дивним чином нагадують розформований спецпідрозділ «Беркут», – очевидно, Чеботар «пробив» по своїм міліцейським зв’язкам. Вони носять такі ж самі шоломи та форму (але без розпізнавальних знаків), а в руках мають щити, спецзасоби та навіть вогнепальну зброю.

Здається, що для Крупка, Турчинова та Чеботаря останні 10 років минули майже непомітно. Для них ніби й не було жодних майданів і перестановок політичних сил. Красиві казочки про люстрацію та «жити по-новому» вони залишили для простих людей, а самі продовжують випилювати заповідні ліси, розчищаючи місце під маєтки. І знову, як за часів «злочинної банди», їх дії прикривають спецпідрозділи МВС.

28.07.2015

http://knk.media/suspilstvo/ekolohiia/item/310-chernechyi-lis-khto-nyshchyt-istorychnu-ta-ekolohichnu-pam-iatku.html#prettyPhoto   

На місці незаконної вирубки лісу під Києвом окопалися "чорні чоловічки": відеофакт

28 липня 2015, 07:503.8т

Під Києвом триває протистояння навколо вирубки лісу між селами Лісники і Ходосіївка.

Садове товариство "Горобина" відстоює права на вирубку 21,9 га заповідного лісу під дачні ділянки. Цим планам протистоять місцеві жителі.
Нещодавно в лісі з'явилися "чорні чоловічки". Група складається з 30 чоловіків, оснащених раціями та спецзасобами захисту. Вони заявляють, що є представниками приватної охоронної фірми, найнятими садовим товариством "Горобина".

Громадський активіст, один із засновників руху "Автомайдан" Сергій Поярков розповів "Обозревателю" про причини конфлікту.

"У далекому 2003-2004 році якесь причетне до Верховної Ради садове товариство "Горобина" вирішило вкрасти землю. У них був навіть фіктивний договір оренди. Земля була нібито трохи вкрадена, але в реальному житті все одно була державною, бо ліс першої категорії в принципі не може передаватись у приватну власність", – зазначив він.

За словами Пояркова, спроби вкрасти землю робилися за часів Віктора Януковича міністрами Віталієм Захарченком та Едуардом Ставицьким, проте навіть вони намагалися дотримуватися видимість юридичної процедури.

"І ось хтось із силовиків нинішньої влади прийшов на своє місце в силове відомство, бо кришувати це може тільки силовик, і сказав – я прийшов ненадовго, тому красти буду швидко", – розповів активіст.

За словами Пояркова, люди мають твердий намір відстоювати кожен гектар заповідного лісу, щоб зберегти його для нащадків.

"Навіть ви, тварюки, коли відсидите за цю аферу, ходіть, збирайте гриби – ми не проти", – додав він, звертаючись до ініціаторів вирубки лісу.

Як повідомляв "Обозреватель", раніше міліція Київщини провела перевірку численних звернень громадян щодо незаконної установки огорожі та вирубки лісу між селами Лісники і Ходосіївка. За результатами перевірки було виявлено ряд фактів з ознаками злочину, зібрані матеріали передані в прокуратуру.

http://ukr.obozrevatel.com/kiyany/crime/19348-na-mistsi-nezakonnoi-virubki-lisu-pid-kievom-okopalisya-chorni-cholovichki-videofakt.htm