Дерево – шанс для української економіки

Недавно президент підписав закон про заборону експорту необробленого лісу з України на десять років.

Тепер ніхто не зможе вирубувати та за копійки продавати наші карпатські ліси, половина яких вже знищена.
Роками українські ліси рубали, а кошти від продажу крали на всіх рівнях.
Ціну на необроблену деревину офіційно занижували та продавали її за безцінь, оформлюючи як паливні брикети.
Під їх виглядом деревину високої якості вивозили за копійки – іноді по 4-5 євро за кубометр, тоді як українському покупцю це вартувало щонайменше 15 євро.
Відплачували за такі "соціальні" ціни щедрими "відкатами" чиновникам, що працювали через фірми-посередники.
За офіційними показниками галузь показувала зростання, зниження було лише в кількості лісів в Україні. Всі колишні очільники, чиї портрети висять на другому поверсі Держагентства лісових ресурсів України радісно рапортували про нові досягнення, звершення, зрушення та прогрес.
Скажу чесно: принагідно слід буде цю радянського стилю "стіну пошани" прибрати, бо багато хто там далеко не в пошані і не шанований.
Що ж ми маємо зараз? Україна отримала шанс не просто бути країною-постачальником сировини, як більшість країн третього світу, а стати лідером в галузі деревообробної промисловості.
Закон про мораторій на продаж лісів прийнятий, паралельно Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроекти, що тимчасово звільнять від оподаткування імпорт деревообробного обладнання.

Галузь, що може приносити дохід в бюджет, створювати робочі місця, валютну виручку за прикладом сільського господарства, отримала шанс на реанімацію.
В Україні 370 держлісгоспів. Їх роботу потрібно впорядкувати відповідно до сучасних стандартів. Саме тому в коаліційній угоді закладений принцип розділення функцій формування і реалізації лісової політики, контролю та господарювання. Для цього буде створена нова структура – Державна лісогосподарська корпорація.
Тим не менше, це лише початок. Є ще багато речей, які потрібно втілити в життя, щоб Україна могла стати достойним гравцем на ринку деревообробної промисловості, щоб вітчизняні виробники ламінату та меблів вийшли на світові ринки і створили достойну конкуренцію, наприклад, польським товарам.
Наступні кроки в розвитку деревообробної галузі повинні бути такі.
1. Призначення "лісового" омбудсмена.
Ця особа буде на постійній основі збирати та перевіряти скарги від профільних асоціацій з питань аукціонних торгів, приховування обсягів, невиконання біржами або лісгоспами своїх договірних зобов'язань. Аналогічні порушення з боку членів асоціацій будуть розглянуті в координації з омбудсменом.
Аби ця особа мала потужний кредит довіри, пропонується знайти іноземного спеціаліста, що впроваджував реформи у лісовій галузі в Польщі чи країнах Балтії. Також це може бути потужний експерт з функціонування ринку деревини з Німеччини, Швеції чи інших країн Європи.

Належне утримання цього спеціаліста зможуть забезпечити профільні асоціації. У світлі розробки та впровадження реформ це буде надпотужний крок в боротьбі із зловживаннями та сигнал щодо відновлення довіри серед інвесторів.
2. Створення екологічної дорадчої групи, що буде складатися з представників природозахисних організацій.
Вона збиратиме інформацію про незаконні вирубування лісів, фіксуватиме порушення екологічного законодавства, ініціюватиме створення заповідників, формуватиме техніки, методики та практики екологічно-орієнтованого ведення лісового господарства, готуватиме зміни до законодавства.
3. Створення робочої групи з упорядкування правил санітарних рубок – з чіткими строками робіт. Проведення аналітичної роботи з виявлення підозріло високого відсотка площ санітарних рубок, призупинення дії лісорубних квитків та проведення додаткової перевірки незалежною комісією Держлісагентства.
Питання так званих санітарних рубок – надзвичайно актуальне. За нашими даними, їх площі дорівнюють рубкам головного користування.
За теперішніх правил і низьких зарплат легко отримати погодження різних інстанцій на проведення таких рубок через хабар і рубати, що захочеться. Такий ліс недостатньо добре обліковується, занижується сортність. Це потужна годівниця для місцевих директорів, і її слід негайно прикрити.

 Фото mukachevo.net
4. Створення комісії з представників асоціацій та Держлісагентства для аналізу порушень виконання наказу 42 в попередні періоди, порівняння результатів торгів та обсягів експорту. Обов'язкове оприлюднення звіту виявлених порушень керівниками державних лісогосподарських підприємств.
Притягнення до відповідальності злісних порушників – аж до їх звільнення. Комісія повинна проаналізувати та виявити злісних порушників з придбання деревини серед підприємств та опублікувати "чорний" список таких підприємств.
5. Експорт лісгоспами – через відкриті торги, негайно. Зараз ліс, в основному, експортується через кишенькових посередників. Не здивуюся, якщо за ними стоять певні політики.
Експорт необробленої деревини ставить в нерівні умови іноземних та українських покупців. Іноземці купують деревину без конкурсу, через кулуарні домовленості. Український виробник повинен воювати на аукціоні. До того ж, йому ще додадуть до ціни ПДВ, яке, якщо й повернуть, то з величезною затримкою.
За умови реалізації цих кроків вже за п'ять років українська деревообробна галузь зможе скласти достойну конкуренцію європейським виробникам. Крім того, розвиток галузі дозволить залучити в Україну такі потрібні нам інвестиції.