Віртуальний вуглець

Механізми ціноутворення та кредитування в процесі обмеження викидів парникових газів.

Лісові вуглецеві ринки швидко розвиваються, оскільки важливість лісів у боротьбі зі зміною клімату все більше визнається та фінансово винагороджується. Як ця тенденція найближчим часом впливатиме на глобальні ринки лісової продукції?

Ліси у боротьбі проти зміни клімату

Сьогодні глобальне лісове господарство відіграє дуже велику роль у зміні клімату, причому як у позитивному, так і в негативному сенсі. Загальні глобальні викиди становлять близько 35 мільярдів тонн CO2. За даними, опублікованими у журналі Nature, лісове господарство є відповідальним за викиди CO2 у розмірі 8 мільярдів тонн щорічно через вирубку лісів. Але це з лишком компенсується секвестрацією 16 мільярдів тонн на рік, що забезпечує чисте річне поглинання 8 мільярдів тонн. Таким чином ліси є важливим економічно ефективним способом боротьби зі зміною клімату шляхом скорочення чистих глобальних викидів.

Сьогодні у розпорядженні урядів є багато різних важелів для зменшення глобальних викидів вуглекислого та інших парникових газів. Кожен важіль має різні витрати та різний ступінь впливу на екологію.

Щоб впоратися з непростою проблемою скорочення глобальних викидів вуглецю та інших парникових газів, уряди все частіше встановлюють ціну на вуглець. Податки на викиди вуглецю та ціни прав на викиди починають відображати справжню суспільну вартість викидів і створюють стимул для їх зменшення, наприклад, шляхом відмови від використання викопного палива або збільшення секвестрації за рахунок уловлювання та зберігання вуглецю в лісовому господарстві.

Механізми ціноутворення

Варто відзначити, що на рубежі ХХ–ХХІ століть у світі існувало лише кілька механізмів ціноутворення на вуглець, що покривало близько 1% викидів. Станом на 2022 рік, їх кількість зросла до 68 і вони вже покривають майже 25% глобальних викидів. Останні доповнення у 2022 році включають стандарти викидів провінції Онтаріо (Канада), систему торгівлі викидами (ETS) штату Орегон (США) та податок на CO2 в Уругваї. На додаток до цих державних механізмів є добровільна покупка вуглецевих кредитів.

На сьогодні існує два основних типи механізмів ціноутворення на вуглець:

1. Податок на вуглець – надбавка, що стягується за викиди або викопне паливо. Наприклад, у Швеції, ще у 1991 році уряд запровадив податок на викиди вуглецю для викопного палива. Сьогодні він становить близько $130 за тонну CO2, що є найвищим показником у Європі.

2. Обмеження та торгівля. Компаніям у секторах, на які поширюється такий механізм, призначається допустимий рівень викидів (ліміт), унаслідок чого вони повинні або зменшити викиди до цього рівня, або придбати дозволи на викиди в іншої компанії в рамках встановленого механізму (торгівля викидами). Ціни не встановлюються, а визначаються торгівлею між учасниками системи. Найбільшим механізмом обмеження та торгівлі в світі є на сьогодні ETS ЄС.

В усьому світі існує чітка тенденція на користь механізмів обмеження та торгівлі. Хоча податки на викиди вуглецю продовжують зростати, це зростання значно випереджає обмеження та торгівля, які в період між 2016 і 2021 роками зросли майже в 10 разів. Перевага систем обмеження та торгівлі для урядів полягає в тому, що вони встановлюють обмеження на викиди та послідовно його знижують відповідно до своїх національних цілей і міжнародних зобов’язань. З податком на викиди вуглекислого газу існує більше невизначеності щодо того, як на нього відреагує ринок і наскільки це призведе до скорочення викидів.

Вуглецеві кредити

Кредити – це одиниця викидів, як правило, одна тонна еквіваленту вуглекислого газу (tCO2e), яка може бути використана організаціями для компенсації своїх юридичних зобов’язань щодо скорочення викидів (ринки відповідності) або придбана організаціями, які добровільно вирішили компенсувати свої викиди (добровільний ринок). У деяких випадках кредити також можуть бути використані для компенсації вуглецевого податку, як це дозволено в Колумбії – одному з найбільших ринків вуглецевих кредитів глобального лісового господарства.

На ринках дотримання вимог обмеження та торгівлі, таких, як ETS ЄС і Каліфорнійсько-Квебекська ETS, більша частина торгівлі припадає на квоти на викиди (права на викиди, які надаються кожному учаснику), але багато ринків також дозволяють торгівлю кредитами від проєктів компенсації вуглецю з-за меж системи, тобто вуглецевими кредитами.

Варто зазначити, що попит на вуглецеві кредити виникає за чотирма основними напрямками:

• міжнародні ринки відповідності, національні уряди (для виконання Паризьких зобов’язань);

• внутрішні ринки відповідності, наприклад, такі, як ETS ЄС і Каліфорнійсько-Квебекська ETS;

• добровільні ринки, тобто взаємозалік з боку організацій та приватних осіб;

• неринкові покупці, державне фінансування боротьби зі зміною клімату, наприклад,  Норвезька програма закупівель вуглецевих кредитів.

У свою чергу, надання вуглецевих кредитів сьогодні відбувається за допомогою трьох типів механізмів:

• міжнародний, наприклад, Механізм чистого розвитку, заснований ООН відповідно до Кіотської угоди (CDM);

• регіональний, національний та субнаціональний, наприклад, Каліфорнійська компенсаційна програма відповідності;

• незалежні (неурядові), наприклад, міжнародні організації Gold Standard, Verified Carbon Standard (VCF) та інші.

За результатами 2021 року найбільшим джерелом кредитів були саме неурядові механізми, на які припадало майже три чверті пропозиції.

Кредити від лісового господарства та землекористування

Проєкти лісового господарства є одним із основних джерел вуглецевих кредитів на всіх ринках. За деякими оцінками, їхня частка в цілому становить майже 20%, причому на добровільних ринках вища частка (приблизно 30%), ніж на ринках відповідності (15–20%). Лісове господарство користується популярністю як серед розробників проєктів, так і серед покупців кредитів, оскільки проєкти є дуже помітними та відчутними і пропонують значні додаткові переваги (наприклад, відновлення біорізноманіття та боротьба з ерозією).

Сім із десяти найкращих механізмів кредитування вуглецю охоплюють проєкти лісового господарства. Це включає як урядові механізми, такі як CDM ООН і Австралійський фонд скорочення викидів, так і незалежні механізми, такі, як VCF, Gold Standard та Американський вуглецевий реєстр.

Незалежні механізми кредитування є найважливішими для лісових вуглецевих кредитів. Наприклад, у 2021 році вони становили майже 80% пропозиції. Ці кредити продаються не лише на добровільних ринках, але й на ринках відповідності, оскільки багато останніх приймають незалежні кредити.

І незалежні постачальники явно віддають перевагу лісовим проєктам: за останні 5 років майже 50% незалежного кредитування становило лісове господарство та землекористування. Це була найбільша категорія, яка значно випереджала відновні джерела енергії. Але відновна енергія зростає швидше, і вона була найбільшим джерелом у 2022 році. Це пояснюється тим, що у 2022 році кредити лісового господарства та землекористування зіткнулися з певними труднощами, головним чином через зменшення викидів від збезлісення та деградації земель.