19/07/2015
0Усе частіше владці Волині говорять про впровадження енергоощадних заходів. Втім, формування позитивного інформаційного поля не вирішує головної проблеми – енергетичної безпеки та незалежності Лесиного краю. Експерти вважають, що досягнути успіхів в енергосфері області можна виключно завдяки впровадженню комплексних заходів, яких, щоправда, поки, немає.
Так, в облдержадміністрації озвучили амбітні плани – на Волині хочуть замінити 800 газових котелень на твердопаливні, половину з яких мають намір встановити впродовж трьох років.
«Сьогодні в області є 800 котелень, які потрібно перевести з газу на тверде паливо. Для початку, це має бути 400 котелень. Над цим мають працювати мінімум 10 величезних компаній, бо 40 котелень в рік – величезна робота. Згідно з нашими підрахунками, якщо цю роботу виконати, то за 3 роки ми зменшимо використання газу на 75%», – розповів під час засідання 35-ої сесії Волинської обласної ради 25-го червня голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик.
Аби дати цим задумам можливість реалізуватися, депутатам запропонували проект рішення, згідно з яким в область запросять інвесторів як місцевих, так і іноземних, аби ті допомогли впоратися із завданням.
Зауважимо, що вже під час обговорення цього проекту рішення, губернатор повідомив, що не завжди задекларована енергоефективність дає бажані результати. Зокрема навів приклад того, що після встановлення твердопаливної котельні, вартість гігакалорії тепла не повинна перевищувати 932 гривні, втім, сказав Гунчик, що в області є випадки, коли продають і за 1700 гривень.
Утім з першого погляду благородна ініціатива має купу проблем в процесі реалізації. Пропонуючи замінити газові котельні на твердопаливні, владці замовчують про специфіку історично неутеплених будівель, вартість твердого палива, яка буде збільшуватися із збільшенням на нього попиту, неефективне використання твердого палива, власне, мешканцями та підприємливими громадянами, які вивозять його за кордон, тощо.
З цього приводу експерт з енергоефективності, екс-головний спеціаліст відділу з енергозбереження управління економіки Луцької міської ради Олександр Дей каже, що часто, маючи на меті благородні наміри, багато необдуманих рішень дають неприємні наслідки. З його слів, на Волині більше проблем не через вартість енергоресурсів, а через їхнє використання.
КОРІНЬ ПРОБЛЕМИ – НЕ ЕНЕРГОРЕСУРСИ, А ЇХНЄ ВИКОРИСТАННЯ
«Основною проблемою вітчизняного енергоспоживання є не джерело вироблення енергії, а її обсяги. Якщо стандарти пасивного будинку передбачають споживання енергії на опалення в межах до 15 кВт.год./м2 в рік, то, наприклад, для бюджетних установ в Україні ця цифра становить біля 250 кВт.год./м2 в рік. Залежно від типу будівлі дані варіюються. У дошкільних навчальних закладах ситуація ще критичніша, бо для них вищі вимоги щодо внутрішньої температури, окрім того, будівлі зношені, правила пожежної безпеки вимагають окремого виходу із кожної групи, що робить будівлі неоптимальними із точки зору збереження тепла. В той же час, в багатьох країнах Європи стандарти енергоефективного та пасивного будівництва стають обов’язковою нормою. Адже лише встановленням енергоефективних котлів не можна отримати максимальну економію у не утеплених будівлях», – наголошує Олександр Дей.
ПОПИТ ЗУМОВЛЮЄ ЗРОСТАННЯ ВАРТОСТІ ТВЕРДОГО ПАЛИВА
Фахівці прогнозують ще одну проблему, яка виникне зі збільшенням на Волині кількості твердопаливних котелень – зростання попиту, за цим ще цілий «букет» проблем. Зокрема зростатиме вартість палива для котелень, а це ласий шматок для підпільних пилорам, які будуть розширювати діяльність. Ще на Волині відсутня налагоджена система поставок чи зберігання твердопаливних матеріалів у всіх районах.
«На сьогодні паливо для твердопаливних котлів дешевше за газ, втім, при масовому переході на них задіюються ринкові механізми. Попит зумовить зростання вартості. І чим повільніше пропозиція буде на нього реагувати – тим більшою буде ціна на тверде паливо. При задекларованому курсі на максимально можливе заміщення природного газу на тверде паливо необхідно передбачати й джерела отримання такого палива та його подальше стабільне відновлення. На даний час в області ситуація із цим критична. Неодноразово в суспільстві виникали скандали довкола Виробничого об’єднання «Волиньліс», підприємств лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, а також довкола роботи численних нелегальних пилорам на півночі області», – розповідає експерт з енергоефективності.
Так, почувши пропозицію Гунчика проголосувати за підтримку «Регіональної програми підвищення енергоефективності Волинської області на 2011-2020 роки», депутати почали висловлювати стурбованість, мовляв, їхніми руками хочуть відкрити шлях для якогось заготовленого вже інвестора, який всі котельні в області візьме гуртом. Втім, після дискусій та обговорень, обранці громади вирішили ухвалити енергоощадні заходи.
Як зазначено у документах Програми, за рахунок інвестиційних коштів запланували перевести на альтернативне паливо до 2017 року 354 котельні комунальної власності. Зокрема у 2015 році замінити хочуть 47 котелень обласної комунальної власності, 159 котелень районної та 17 котелень міської (сільської, селищної) форм власності. У 2016 – 74 котельні районної та 4 котельні міської комунальної власності. У 2017 році – 2 котельні районної та 51 котельню міської форм власності.
Реалізація Програми енергозаміщення, як обіцяють владці, відбудеться у три етапи:
– 2015 рік:
1) прийняття необхідних рішень радами всіх рівнів по визначенню переліку і порядку передачі в концесію котелень, що знаходяться на балансі бюджетних установ та підприємств теплокомуненергетики;
2) передача в концесію потенційним інвесторам 223 котелень сумарною потужністю 68,4 Мвт, що дозволить замістити 16,3 млн. куб. м. природного газу.
– 2016 рік: передача в концесію 78 комунальних котелень, що замістить – 21,3 млн. куб. м. природного газу.
– 2017 рік: передача в концесію 53 комунальних котелень, що замістить – 56,1 млн. куб. м. природного газу.
Згідно з розрахунками, які вказали в Програмі, економічний ефект від запровадження програми заміщення газу очікується на кінець 2020 року в сумі близько 2,9 мільярда гривень.
Утім, експерти з енергоефективності переконують: Волинь не готова до масового заміщення газових котлів на твердопаливні.
Так, проблемним є заміна газу на тверде паливо через неефективне використання відходів деревини. Зокрема на Волині чимало тих, хто розчищаючи лісопосадки вздовж автодоріг, спалює гілля на місці або скидає його обабіч, без належного використання матеріалу. Також є чимало пилорам, на яких утилізують тирсу на місці, або ж експортують її за закордон у вигляді палет.
«Влада говорить про заміщення газових котлів на твердопаливні, але нічого не робить, аби у нас була налагоджена система виготовлення і постачання енергоресурсів. Для прикладу, одне із волинських підприємств-виробників паливних гранул, маючи щорічний обсяг біля 12 тисяч тонн, всю продукцію експортує закордон. Є ще одна проблема, про яку неохоче говорить влада, але її час від часу піднімають на суспільний розголос громадські активісти – недостатнє використання енергетичних культур.
Так, Волинь має надзвичайно сприятливі умови для вирощування енергетичної лози. Згідно з проведеними обстеженнями, на площах 4,6 тисяч гектарів є можливість створити такі плантації. Однак, лише 100 га (2%) засадили у Старовижівському районі. Натомість, для прикладу, в Швеції енергетичною лозою засаджено понад 20 тисяч гектарів.
Згідно з інформацією Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства у весняному періоді 2014 року вони відтворили 4016 гектарів лісів. Чи є серед них енергетичні культури – невідомо.
Як висновок можна сказати, що лише комплексним підходом можна добитися сталого енергетичного розвитку області. Політичний курс на скидання «газового зашморгу» є правильним, втім, без стабільної альтернативи таке рішення може призвести до фінансового колапсу домогосподарств та організацій, комунальної та екологічних катастроф», – вважає Олександр Дей.
ШЛЯХ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ НА ВОЛИНІ
Аби досягнути на Волині енергоефективності, аналізує експерт, необхідно впровадити наступну систему заходів:
– створення інфраструктури для заготівлі та зберігання палива (чіткий облік діючих пилорам, їх обсягів виробництва, наявності площ із відповідними умовами для зберігання відходів та швидкості їх заповнення, облік споживачів твердого палива, їх потенційна потреба в паливі, наявність та розміри площ для зберігання);
– створення системи транспортування палива (мережа лісових доріг, автопарк вантажних автомобілів, навантажувачів, спецтехніки на вирубках, дробильних машин, тощо);
– створення гнучкого ринкового механізму (загальнодоступна єдина база даних постачальників та споживачів для спрощення і пришвидшення їх співпраці);
– підготовка кадрів для роботи у даній сфері (менеджери, постачальники, кочегари, інспектори, водії, оператори спецтехніки і ін.);
– диверсифікація джерел постачання палива за географією (Волинська, Рівненська та інші області) та видовою структурою (готові паливні гранули, відходи деревообробки, продукти санітарних обрізок, целюлозовмісні побутові відходи, солома, стебла кукурудзи, лушпиння, енергетичні культури);
– лісовідновлення (висадження лісових культур на місці вирубаних), лісорозведення (насадження нових площ лісових культур), підвищення лісистості області;
– закладення плантацій енергетичних культур на непридатних для сільського господарства площах (енергетична верба, тополя, можливо міскантус).
Втім, допоки громадськість та експерти говорять про необхідність системного підходу на Волині щодо «газової голки», практика минулих років показала, що за минуле десятиліття владці збільшили використання газу вдвічі, часто не маючи на те об'єктивних підстав. Так, наразі говорять про те, що українців свідомо підсажували на «газову голку».
