22/03/2023
0ВБИВСТВО У ВОЛЬЄРІ ЛОМАЧИНЕЦЬКОГО ЛІСНИЦТВА ДОСІ НЕ РОЗКРИТО.
МИНУЛО БІЛЬШЕ РОКУ. ВБИВЦІ, ЗАМОВНИКИ ЗЛОЧИНУ І ТІ, ЩО ЇХ «КРИШУЮТЬ», НЕ ПОКАРАНІ
Вчора ми відзначали Міжнародний день лісів.
Дикі тварини є невід’ємною частиною лісових екосистем і становлять державний фонд лісової фауни, який охороняється законом. У тому числі ті, що перебувають в неволі чи напіввільних умовах утримання.
На початку минулого року, у ніч з 4 на 5 січня «на території Ломачинецького лісництва сталась неприпустима для цивілізованого світу подія. Браконьєри вдерлись до вольєру, який розташований на території лісництва, вбили оленицю, а тіло забрали. Вчинений злочин вражає своєю жорстокістю та зухвалістю», – написав прес секретар тоді ще не ліквідованого Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Ростислав Бузило .
«Винні мають бути покарані, а страшний злочин не повинен ніколи більше повторитись!», – лісові керівники області не шкодували високих слів і емоцій, удаючи з себе великих поборників справедливості і закону.
Голова Сокирянської міської ради Василь Козак Василь Козак навіть оприлюднив свій особистий номер мобільного телефону і закликав небайдужих жителів громади, яким відомі будь – які деталі злочину, інформувати його, пообіцявши конфіденційність і винагороду.
З усього видно, хтось таки ту винагороду отримав. Але за зовсім протилежне. Без жодних сумнівів, реальний багаторічний господар Сокирянщини Василь Васильович Козак одразу довідався, на чий святковий стіл потрапила оленяча свіжина. А на дністрових дачах і палацах ніколи не бракувало поважних гостей, яких можна здивувати хіба запеченою олениною.
Усі сліди того звірства заметені. Досудове розслідування силами місцевих структур Нацполіції в рамках відкритого кримінального провадження зависло на стадії експертних висновків і вже не буде доведено до логічного кінця. Злодії щасливо уникнуть справедливого покарання і їхніх прізвищ ми ніколи не дізнаємося.
З самого початку в ЧОУЛМГ (начальник депутат Чернівецької обласної ради від Аграрної партії Василь Гончар), зробили для цього все можливе. Як повідомили мені спеціалісти управління, які відповідали за охорону дикої фауни і забезпечення в області цивілізованого полювання, ДП «Сокирянське лісове господарство» (директор Олександр Чебан Мирослава Кушнир) навіть офіційно не повідомило управління про цей інцидент. Внутрішнє розслідування в інтересах держави ніхто не проводив.
Це зрозуміло. Досвідчені мисливці, а таких на Буковині багато, гарячими (буквально) слідами на вранішньому січневому снігу в один момент могли вирахувати злочинців. Олень – не заєць, в ягдташ не сховаєш.
Мовчать правоохоронці. Мовчать численні захисники природи, громадські активісти. Мовчить «Козацька обласна варта» (керівник Іван Тодорійчук Громадське формування “Козацька обласна варта”, якого пов’язують з екс нардепом Максимом Бурбаком Maksym Burbak), яка присягалася навести в буковинських лісах порядок, викривати злочини, але обмежилася охороною (за гроші) будівлі ЧОУЛМГ.
Продажне парламентське видання “Голос України” Голос України продовжує знімати з буковинських лісівників стружку і розповідає, як прекрасно живеться диким звірам у Ломачинецькому вольєрі.
Василь Гончар успішно пішов на підвищення і зараз очолює Подільський міжрегіональний офіс Подільський лісовий офіс, керуючи лісовим і мисливським господарством ще двох сусідніх з Буковиною областей – Хмельницькою і Тернопільською.
Контролювати від імені держави роботу цього офісу, новоспеченого в рамка лісової реформи, покликане Південно-Західне міжрегіональне управління Південно-Західне міжрегіональне управління ЛМГ лісового та мисливського господарства (начальник Павло Золотий Павло Золотий). Там про нерозкрите вбивство оленя нічого не чули і повірити в це не можуть. «Такого не може бути», – переконані в міжрегіональному офісі, який знаходиться у м. Хмельницькому і де, видно, ще не вивчили особливості ведення лісового господарства і полювання у сусідньому, через Дністер, Дністровському районі.
Проте такої зухвалої несправедливості і порушення усіх законів – юридичних і моральних – справді не може бути, до цього не можна допускати.
На ім’я Василя Гончара я направила відповідний інформаційний запит.
Чекаємо на відповідь.
Далі буде. Меньше
