ФАО: Стратегія лісорозведення в Україні

Ниже текст новой версии документа. я исправлял ошибки по ходу чтения, но наверняка не все (много слитых слов). М.П.

Стратегія лісорозведення в Україні

проект
Стратегія розробляється в рамках проекту ФАО «Консолідація лісової
політики в Україні»
Консультант – Ведмідь М. М., к.с-г.н., Заслужений лісівник України
Зміст
Вступ
1. Проблеми розвитку лісорозведення в Україні
2. Принципи стратегії лісорозведення
3. Цілі та пріоритети лісорозведення
4. Основні напрями реалізації стратегії лісорозведення
4.1 Правові основи організації та управління лісорозведенням
4.20бгрунтування нормативів та обсягів лісорозведення
4.3 Наукове, нормативно-методичне забезпечення, проектування заходів з лісорозведення та процедура виконання
4.4 Кадрове забезпечення
5. Фінансове забезпечення
6. Очікувані результати
Додатки

Вступ

На стан екологічної ситуації в регіонах України впливають еколого- географічні проблеми, серед яких характерні: зменшення запасів корисних копалин, виснаження ресурсів, зміна структури земельних ландшафтів, зниженняродючостігрунтів, забруднення поверхневих та підземних вод, забруднення повітря, скорочення різноманіття рослинного і тваринного світу.

В Україні 70% її території займають сільськогосподарські угіддя, з них рілля – близько 33 млн. га, або 80% їх площі.
Екстенсивне використання землі призвело до розвитку небувалих ерозійних процесів. Щорічні втрати грунту становлять 600 млн. т, гумусу близько 20 млн. т, води -16 млрд. мЗ. Площа деградованих грунтів щорічно збільшується на 80 тис.га. Майже кожен третій гектар еродований, другий • дефляційно небезпечний, четвертий – кислий.

Щорічні втрати чистого доходу сільськогосподарського виробництва сягають майже 3 млрд. доларів США.

Найбільша інтенсивність яругоутворенняна земеляху лісостеповій та степовій природних зонах України, а саме великі втрати орного шару грунтув Степу, в зоні звичайних чорноземів, де ці втрати становлять більше 20 т /га в рік. Досить висока інтенсивність водної ерозії на Поділлі, Прикарпатті та північно-західній частині Українських Карпат, де втрати орного шару сягають понад 15 т / га в рік.

Причинами деградації грунтів, опустелювзнняземель, є надмірне їх розорювання, зрошення та знеліснення.

Нинішні обсяги лісорозведення низькі, вони носять некомплексний, фрагментарний характер. Захисні лісові насадження, особливо полезахисні лісові смуги, в основномубезгоспні, знаходяться в занедбаному стані і невиконуютьсвоїх функцій, пошкоджуютьсяхворобами, шкідниками, пожежами, відмирають, а також знищуються незаконними рубками.

На основі цієї стратегії тавідповідно до неї, повинні бути розроблені правові основи організацііїуправління лісоразведеням, наукове,норма-тивно- методичне забезпечення, проектування заходів з лісорозведення та процедури виконання.

Лісорозведення слід розглядати як важливий елемент державної стратегії збереження навколишнього середовища, раціонального використання та примноження природно-ресурсного потенціалу країни, вирішення проблемі екологічної та продовольчої безпеки, поліпшенню комфорту проживання населення.

1. Проблеми розвитку лісорозведення в Україні 

Україна має майже 200-річний досвід лісовирощування, в тому числі на землях непридатних для сільськогосподарського виробництва.
Біля витоків лісорозведення збоку держави, а також приватних земле¬власників робилися локальні стратегії лісорозведення, а обсяги лісорозве¬дення були невеликими і носили фрагментарний характер.

Узагальнюючи державне ставлення до лісорозведення за останнє сторіччя, можна його розділити на шість періоде:
• перший період (1921-1930 рр.) пов'язаний з виконанням квітневої 1921р. постанови Ради Праці та Оборони, що передбачала розвиток лісомеліора¬тивних робіт в державному масштабі;
• другий період (1931-1948 рр.) обумовлений рішенням Всесоюзної конфе¬ренції по боротьбі з посухою, що відбулася в 1931 р.;
• третій період (1949-1933 рр.), найбільш інтенсивного розвитку лісорозве¬дення, пов'язаний з постановою Ради Міністрів УРСР від 10.04.1948 року «Про заходи щодо полезахисного лісорозведення в колгоспах Української РСР», постановою ЦК ВКП (б) та Ради Міністрів СРСР від 20 жовтня 1948 р. «Про план полезахисних лісонасаджень, впровадження травопільних сівозмін, будівництва ставків і водойм для забезпечення високих і сталих врожаїв у степових і лісостепових районах європейської частини СРСР»;
• четвертий період (1954-1966 рр.) пов'язаний з постановою Ради Міністрів СРСР від 20 квітня 1953 № 1144, характеризується різким спадом лісорозведення та лісомеліоративних робіт у країні;
• п'ятий період (1967-1990 рр.) пов'язаний з виконанням постанови Ради Міністрів УРСР від 16.05.1967 р. «Про невідкладнізаходи щодо захисту фунтів від ерозії» та постанови Ради Міністрів УРСР від 1969р. «Про створення закінченої системи захисних лісонасаджень», що дещо змінило ставлення до лісорозведення;
• шостий період (з 1991 р. по теперішній час) відрізняється черговим спадом робіт з лісорозведення (особливо полезахисному), хоча було прийнято безліч різних нормативних документів щодо збільшення обсягів лісорозведення.

Найбільш актуальні проблеми в лісорозведенні:

• відсутність кадастрової оцінки земель, яка могла б визначити доцільність передачі земель під лісорозведення;
• немає нормативної бази яка б дала можливість скласти Генеральний план створення об'єктів природно-заповідного фонду;
• відсутність Генеральної схеми створення захисних насаджень;
• немає методики оцінки земель придатних для лісовирощування;
• законодавчо не врегульована цільова передача земель під лісорозведення;
• відсутність правового забезпечення мотивації та фінансування робіт з лісорозведення, незалежно від форм власності на землю;
• не виділяються землі та фінансування під лісорозведення в обсягах перед¬бачених різними законами і державними програмами.

2. Принципи стратеги лісорозведення

Лісорозведення повинно проводитися відповідно до вимог законів України: «Про Червону книгу України», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», Положення про «Зелену книгу України» та ін..

Лісорозведення повинно відповідати флористичному, геоботанічному, екологічному і природно-кліматичному районуванню та зонуванню без порушення видового біорізноманіття локальних нелісових екосистем.

Заходи з лісорозведення повинні плануватися і виконуватися як обов'язкова складова частина загальнодержавних природоохоронних заходів, з фінансуванням переважно з державного бюджету.
Всі роботи по захисному лісорозведенню повинні вестися концентровано та спрямовуватися на створення агролісокомплексів (сукупність усіх потрібних видів захисних лісових насаджень на сільськогосподарській території в рамках зональних геоморфологічних структур) здатних спільно з іншими меліораціями: агротехнічними, лугомеліоративними, гідротехнічними, культуртехнічними та ін., стабілізувати деградовані ландшафти і підвищувати їх продуктивність.

Агролісокомплекси створювати з найбільшою їх ефективністю, охоплюючи цілі водозбірні басейни або райони дефляції і опустелювання, незалежно від меж адміністративно-господарських формувань.

Агролісокомплекси в першу чергу слід формувати в районах, де еони дадуть найбільшу віддачу та в більш короткий термін, а також у тих районах, де для завершення таких комплексів потрібні порівняно невеликі обсяги робіт.

Для розгортання робіт з захисного лісорозведення першочерговими є території екологічного лиха, де в небезпечних масштабах розвинені дефляція і водна ерозія, особливо в мережі гідрографії, на крутих і гірських схилах, великих піщаних масивах, а також зрошувані землі в посушливих регіонах країни.

Враховуючи, що найбільш проблемною з точки зору лісорозведення є степова природна зона то необхідно юридично визначати степову екосистему і створити окрему категорію земель для Стелу, з метою врегулювання статусу малопродуктивних, деградоааних і еродованих земель запасу та непридатних для ведення сільського господарства, покритих степовою рослинністю в земельному, природоохоронному та аграрному законодавствах.

Ксерофітація одна з найвірогідніших наслідків впливу зміни клімату для лісового типу рослинності, тому в лісорозведенні потрібно буде використовувати види деревних і чагарникових рослин з більш широким ареалом поширення, що дозволить отримати насадження з меншими економічними витратами та більш біологічно стійкі.

3. Цілі та пріоритети лісорозведення

Цілі стратеги розвитку лісорозведення в Україні:
• створення завершеної системи захисних лісових насаджень, нових лісів на землях країни, незалежно від форм власності, як обов'язкової складової загальнодержавних та інших програм по збереженню навколишнього середовища;
• підвищення ефективності заходів щодо боротьби з деградацією і опустелюванням земель;
• відновлення грунтової родючості;
• забезпечення екологічної та продовольчої безпеки країни;
• зниження рівня дискомфорту в місцях роботи та проживання людей;
• відродження стійкого функціонування державного механізму планування, проектування та здійснення лісорозведення в комплексі з іншими засобами меліорації земель в масштабах, обсягах і темпах, продиктованих сучасним станом і небезпечним погіршенням екологічної ситуації в Україні.

Основні пріоритети розвитку лісорозведення:

• проведення повномасштабної інвентаризації захисних лісових насаджень на усіх категоріях земель, особливо полезахисних лісових смуг, та отримання об'єктивної інформації про їх зберігання, сучасний стан, меліоративну ефективність та потреби в лісогосподарських заходах;
• наукове обгрунтування масштабів і обсягів лісорозведення;
• головним пріоритетом степового лісорозведення має бути створення лісонасаджень на ділянках, де вони необхідні І можуть рости; на крутосхилах, балках, берегах і заплавах ргчок, ярах та сипучих пісках;
• створення лісомеліоративних комплексів по водозбірному або ландшафтному принципах;
• лісорозведення проводити з використанням поліпшеного елітного і сортового садивного матеріалу з дотриманням лісонасіннєвого районування та лісотипологічних засад;
• основою лісорозведення повинні стати індивідуми і популяції найбільш стійкі та продуктивні в конкретних природно-кліматичних та едафічних умовах;
• науково-методичне та матеріально-технічне забезпечення лісового насінництва;
• вдосконалення нормативно-правової основи і системи державного стимулювання лісорозведення;
• створення державного механізму управління захисним лісорозведенням: планування, проектування, організації, фінансування, контролю якості та ефективності робіт;
• наукове та нормативно-методичне забезпечення проектування і створення захисних лісових насаджень;
• матеріально-технічне забезпечення захисного лісорозведення;
• кадрове забезпечення захисного лісорозведення;
• розробка Національної і Регіональних програм лісорозведення на найближчу та довгострокову перспективи.

4.Основні напрями реалізації стратегії лісорозведення
4.1.Правові основи організаціїта управління лісорозведенням

Правовою базою реалізації стратегії є:

• ратифіковані міжнародні конвенції, зокрема: Конвенція про біологічне різноманіття, Всеевропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття та ін
• Лісовий кодекс України (постанова Верховної Ради України №3404-іУ від 08.02.2006р.);
• Водний кодекс України (постанова Верховної Ради України N2 2768-111 від 25.10.2001р.).
• Земельний кодекс України (постанова Верховної Ради України №214 / 95 від 06.06.1995р.);
• закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (від 21.09.2000р. № 1989-111);
• закон України «Про меліорацію земель» (від 14.01.2000р. № 1389-ХІХ);
• указ Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відновлення лісів і зелених насаджень» (від 04.11.2008р. №995 / 2008);
• Державна цільова програма «Ліси України» на 2002-2015 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2002р., № 581);
• постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми розвитку українського села на період до 2015 року» (від 19.09.2007р. № 1158);
• постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2007р. N8 303 «Про затвердження Правил з відтворення лісів»;
• Концепціяреформування та розвитку лісового господарства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.04.2006 р. N8 208-р.);
• Концепція розвитку агролісомеліорації в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2013 р. № 725-р.);
• План заходів щодо реалізації Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. N8 582-р);
• наказ Держкомлісгоспу України від 19.08.2010 р. №260, яким затверджена «Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів».

Потребо внесення змін в законодавчі акти та нормативні документи:
до Лісового кодексу України ст..1,2,4 та інші статті які пов'язані з цими статтями, зокрема до складу покритої лісом площі включати масивні зімкнуті лісонасадження, а також лінійні лісонасадження шириною більше 20м, та площею понад 0.5га та ін.;
до Земельного кодексу України:

• Ст. 22,25 в частині лісонасаджень лінійного типу, віднесених до лісового фонду;
• дозволити зміну цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення на природоохоронне призначення, тобто для консервації через залуження або залісення, залежно від географічного та природно-кліматичного її розташування;
• законодавчо зобов'язати власників та землекористувачів проводити залісення низькопродуктивних та не використовуваних земель всіх форм власності та забезпечити фінансуванням лісорозведення до переведення лісонасаджень в покриту лісом площу, або початком виконання захисних функцій.
• Законодавчо передбачити:
• землі передані під лісорозведення звільняються від сплати відшкодування втрат до місцевого бюджету та збитків землекористувача;
• звільнити від сплати податку на земельну ділянку у разі и консервації для природоохоронного використання;
• відшкодування втрат доходів землевласників, землекористувачів від недоотримання сільськогосподарської продукції від земель переданих під створення захисних лісонасаджень до виконання ними захисних функцій;
• 50% -е зменшення земельного податку на сільськогосподарські угіддя, на яких проводиться лісорозведення в передбачених проектом обсягах на період до введення захисних лісових насаджень в експлуатацію (цю пільгу підтверджують щорічно на ту площу сільгоспугідь, де був закладений увесь лісомеліоративний комплекс);
• несплата податків на додану вартість та прибуток з додаткової продукції, отриманої внаслідок меліоративного впливу захисних лісових насаджень.

Підготувати постанову Кабінету Міністрів України у якій визначити виконавців та фінансове забезпечення з метою:

• проведення оцінки земель які можуть бути передані під залісення, а також подальше використання земель на яких відбулося самозаліснення; •проведення інвентаризації всих захисних лісонасаджень, в т.ч. полезахисних лісових смуг;
• проведення лісовпорядних робіт для оцінки стану захисних лісонасаджень, визначення господарських заходів для відповідності їх цільовим призначенням, а також лісонасаджень які знаходяться на землях запасу;
• закріпити всі лісові насадження та захисні лісонасадження за користувачами та власниками земель;
• провести державний облік лісів.

Підготувати розпорядження Кабінету Міністрів України «Про розвиток сортовипробування деревних та чагарникових порід в Україні».
Розробити для всіх лісорослинних зон методики оцінки земель придатних для лісовирощування.
Розробити методики оцінки непокритих лісовою рослинністю земель для визначення доцільності віднесення їх до об’єктів природно-заповідного фонду.
Підготувати постанову Кабінету Міністрів України з метою визначення виконавців та фінансування розробки Регіональних програм лісорозведення та Національної програми лісорозведення до 2040 року.

4.2. Обгрунтування нормативів та обсягів лісорозведення

• Лісисгість України V різні період її історії була різною, а зараз вона складає 15,9% за існуючою методикою її визначення, а оцінюючи за методикою прийнятою у європейських країнах, тобто порівнюючи площу вкриту лісовою рослинністю до площі суші країни, то лісисгість в Україні складає 16,5 % (додаток 1).
• В розрізі природних зон та лісорослинних зон лісисгість складає: Полісся – 26,8%, Лісостеп -13,0%, Степ – 5,3%, Карпати – 42,0%, Крим -10,4%.
•В Україні, а також по природних зонах та репонахнедосягнута оптимальна лісисгість (додаток 2).
•В розрахунках лісистості до складу вкритої лісом площі включалися полезахисні лісові смуги, інші захисні насадження лінійного типу, які не є лісом, оскільки не відповідають визначенню лісу (ст.1 Лісового кодексу України) та методикам визначення лісистості у європейських країнах.
• Лісисгість в різні періоди змінювалася, залежно від підходе до її розрахунків, що визначалося Лісовим кодексом України, прийнятим в різні періоди часу (1978р., 1994р., 2006р.).
• Нова редакція Лісового кодексу 2006 року в лісовий фонд включає лісові насадження лінійного типу, що реально завищує площу лісів.
• Необхідно чітко розмежувати поняття «Площа вкрита лісовою рослинністю» та «Площа вкрита лісом» і внести відповідні зміни в законодавчі та нормативні акти.
• До площі вкритою лісовою рослинністю відносити як масивні лісонасадження, так і лінійного типу, а до площі вкритою лісом, тільки масивні лісонасадження, що відповідає європейським критеріям та чинному Лісовому кодексу (ст.1).
•Діюча оптимальна лісистість включає в себе не тільки во категорії масивних лісонасаджень, але й інші багаторічні насадження вузькоцільового призначення: полезахисні, водорегулюючі, прияружні, прибалкові,
придорожні, яружно-балкові, берегозахисні насадження, а також лісопарки та ін..
• Розроблені та визначені кілька типів оптимальної лісистості: водоохоронна, полезахисна, протиерозійна, захисна.
•Найбільш повний прояв і використання всього комплексу функцій та природоохоронних властивостей лісу в окремих географічних районах з урахуванням соціально-економічних потреб та можливостей суспільства забезпечує оптимальна лісистість.
• Оптимальна лісисгісгь а малолісних районах – це мінімально необхідна площа лісів та захисних насаджень різного цільового призначення, що задовольняють потреби народного господарства і населення в захисних функціях і властивостях лісу, та його матеріальній продукції.
• Якщо порівнювати площу вкриту лісовою рослинністю до площі суші країни, то для досягнення оптимальної лісистості в Україні необхідно створити 1450,6 тис. га лісонасаджень, як масивних, так і лінійного типу (додаток 3).
• У степових областях лісорозведення може бути проведено на площі 338,1 тис. га (57,3%), де домінуючими будуть захисні насадження лінійного типу.
• За період з часу розробки нормативів оптимальної лісистості пройшло кілька десятиліть, відбулися зміни в критеріях які були використані при розробці зазначених нормативів, тому можливе опрацювання нових нормативів, хоча головне, це провести лісорозведення на тих територіях де еони потрібні за природними умовами.

Опрацьовуючи нові нормативи комплексної (оптимальної) лісистості території необхідно:
• врахувати вплив глобальних змін клімату, стан навколишнього середовища, соціальні, політичні та економічні фактори;
• скорегувати методологічні підходи у зв'язку зі зміною соціально- економічних умов, прийняттям нової законодавчої та міжнародної нормативної бази, яка розроблена на основі концепції сталого розвитку;
• врахувати міжнародні угоди та зобов'язання прийняті Україною;
• врахувати затверджені Кабінетом Міністрів України нормативні документи, зокрема щодо функціонального поділу лісів на категорії за екологічним та соціально-економічним значеннями;
• врахувати межі лісогосподарських таксонів, як основи для розрахунку комплексної ЛІСИСТОСТІ;
• уточнити у зв'язку з удосконаленням методів аналізу даних (зокрема, розвитком ГІС-технологій), а також зі змінами кліматичних показників, структури земельного фонду, площ і розміщення орних земель, промислових підприємств, населених пунктів, еродованих земель, функціонального призначення лісів і т. п..,
• врахувати сучасні дані щодо площі яружно-балкових земель, їх структури та густоти яружно-балкової мережі по районах;
врахувати сучасне розміщення автомобільних доріг і залізниць, науково обгрунтувати та передбачити збільшення ширини захисних смуг уздовж автодорігу зв'язку зі збільшенням транспортних потоків та рівня забруднення повітря;
• використовувати новітні топографічні матеріали;
• врахувати збільшення техногенного та рекреаційного навантаження;
• врахувати через поширення ерозійних процесів зміни структури угідь (зокрема збільшення площ невгідь та зменшення питомої ваги орних земель);
• врахувати зниження чисельності населення, особливо у сільській місцевості;
• використання методичних підходів до оцінки різноманітних функцій лісів і захисних лісових насаджень, аналізу даних, зокрема ПС-технологій, що дозволить підвищити точність моделювання оптимальної лісистості для окремих регіонів та її складових.

4.3.Наукове, нормативно-методичне забезпечення, проектування заходів з лісорозведення та процедура виконання

До 1930 року лісорозведення здійснювалося шляхом проб і помилок, про що свідчать рішення з'їзде лісівників, лісничих і вчених, тому практично в Україні ніяких офіційних настанов, рекомендацій з лісорозведення не було.

У 1930 році Наркомзем України затвердив перші типи лісових культур, складені за типами лісу Є. В. Алексєева.

У 1935 році були розроблені типи лісових культур для лісопромислової і лісокультурної зон України, а в 1938 році були складені типи лісових культур для всіє України.

У повоєнні роки почали активізуватися науково-дослідні роботи з лісорозведення та розробка нормативної документації.

В даний час е практично вся нормативна документація, але з урахуванням завдань, що стоять перед лісорозведенням, необхідно додатково вивчити, розробити або внести зміни в нормативні документи.

Потреба у вивченні, розробці та внесенні змін до нормативних документів за напрямами:
• вивчення застосування повільнорозчинних мінеральних добрив, особливо азотних, різних органічних добрив, багаторічних бобових трав, засобів захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів;
• вивчення застосування при вирощуванні лісових культур дії сучасних засобів інтенсифікації їх росту, зокрема полімерних плівкоутеорюючих покриттів з фунпцидами, інсектицидами, гербіцидами і т.п .;
• розробити регіональні підсистеми лісорозведення, що включають заходи сприяння природному поновленню та створенню ЛІСОВИХ культур;

• розробка ефективних технологій для створення плантацій з відповідних видів деревних порід (сосни, модрини, ялини, дугласії, тополі та інших) в оптимальних для них едафо-кліматичних умовах та застосування високої агротехніки і прийомів інтенсифікації росту {добрив, мелюрантів, стимуляторів росту, засобів боротьби з хворобами, шкідниками та бур'янами),
• розробка технологій двохприйомних культур, з садінням спочатку в лісові культури світлолюбних головних порід, а через певний період під їх покривом тіньовитривалих порід;
• розробити способи, технології і технічні засоби для закладання та вирощування цільових лісових культур із заданими параметрами продуктивності, в тому числі лісосировинних, санітарно-гігієнічних, ландшафтних, водоохоронних, грунтозахисних та іншого призначення;
• розробити технолопї та технічні засоби для вирощування, зберігання і транспортування великомірних сіянців деревних порід з підвищеною життєздатністю та швидкістю росту в лісових культурах;
• розробити рекомендації щодо плантаційного лісовирощування;
• розробити рекомендації з вирощування сіянців головних лісотвірних порід із закритою кореневою системою;
• розробити рекомендації щодо створення та вирощування лісових культур, з використанням сіянців із закритою кореневою системою;
• розробиш рекомендації щодо вдосконалення лісорозведення на землях, виведених із сільськогосподарського користування в умовах Полісся та Лісостепу;
• розробити картографо-аерокосмічний моніторинг стану, розвитку та олтимізації структури агроландшафтів за допомогою лісової меліорації, що забезпечує відновлення і збереження їх бюрізноманіття та продуктивності;
• розробити сучасні високоефективні методи селекції нових високопродуктивних, екологічно адаптивних, господарськоцінних сортів і форм дерев та чагарників;
• удосконалення технологій природного відновлення поблизу стін лісу з урахуванням світової практики та з метою збереження біологічного різноманіття, як основного джерела генетичного матеріалу для селекційного процесу;
• удосконалити ДСТУ на садивний матеріал лісових деревних порід де передбачити і садивний матеріал із закритою кореневою системою для головних лісотвірних порід
• внести зміни та доповнення до Нормативів оцінки якості лісових культур при переведенні їх у вкриті лісовою рослинністю землі, створених сіянцями ІЗ закритою кореневою системою.

Розробка проектно-кошторисної документації на створення та утримання захисних лісових насаджень:
• проектно-вишукувальні роботи із захисного лісорозведення виконувати спеціалізованими проектно-еишукувальними інститутами, землевпорядними та іншими спеціалізованими підприємствами;
• з метою підвищення оперативності та якосп проектного забезпечення запланованих заходе, акумуляції в них останніх досягнень науки, техніки і передового досвіду необхідно створювати тимчасові творчі колективи, постійні науково-проектні формування та інші структури, в яких будуть об'єднані вчені, дослідники та проектувальники, що забезпечитьвиконання прикладних досліджень по всьому циклу робіт з лісорозведення • від розробки регламентів розміщення насаджень різного призначення до технологій їх створення та наукового супроводу робіт;
• при проектуванні в першу чергу передбачати створення систем захисних лісових насаджень на водозбірних басейнах річкових і великих балкових систем, а також в районах активного прояву дефляції грунтів з урахуванням ступеня їх деградації та засолення, для отримання якнайшвидшого природоохоронного, екологічного, економічного та соціального ефекту;
• •проектування агролісокомплексів проводиться одночасно з внутрішньогосподарським землеустроєм, а на зрошуваних землях – із складанням проекту меліоративного будівництва та господарського освоєння іригаційних систем, а в інших випадках лісомеліоратівні заходи проектуються в порядку доповнення до землевпорядного проекту з обґрунтуванням Тх складу і обсягів;
• лісомеліоративні заходи проектуються в два етапи:
– на першому етапі – на рівні і в складі генеральних схем, що розробляються на великі території – області або басейни великих і середніх річок;
– на другому етапі проектно-кошторисна документація адаптується на групу господарств або наділи землекористувачів, природні мезо- і мікрооб'єкти (балкові, долинно-річкові водозбори), об'єднані спільністю геоморфоструктурної ситуації.
• проектування комплексного лісомеліоративного освоєння піщаних масивів включає оцінку кліматичних, фізичних, геоморфологічних, фітоценотичних, лісорослинних умов, еколого-соціальних обставин території, визначення особливостей і форм перспективного використання земель, прицьому важливе місце займає визначення режимів користування, обмежень і гарантій, що дозволяють зберігати або посилювати природні функції арен (вологонакопичення, середовищеутворення і т. п.) та задовольняти інтереси місцевого населення.

Для земель лісогосподарського та рекреаційного призначення важливу роль відіграє оптимальна лісистість, довговічність і продуктивність насаджень, їх функціональна структура іпородний склад рекреаційні навантаження і т. п.

В умовах багатоукладної економіки велике значення має організаційно- управлінське забезпечення створення і утримання захисних лісових насаджень, оскільки це пов'язано з вилученням орних, пасовищних та інших угідь та переведенням їх у землі, зайняті деревно-чагарниковою рослинністю.

Відповідно до чинної правової бази замовниками на створення захисних лісових насаджень для державних потреб є галузеві міністерства, центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи управління, чия ДІЯЛЬНІСТЬ тим чи іншим чином пов'язана із землекористуванням.

Захисні лісові насадження можуть створюватися силами землевласників (землекористувачів) або спеціалізованими підрозділами на умовах підряду.

Функції генерального замовника по всьому циклу лісомеліоративних робіт (від проекту до створення насаджень) на сільськогосподарських землях повинні покладатися на Міністерство аграрної політики та продовольства І центральні органи влади.

Самостійними замовниками можуть бути також адміністрації територіальних утворень, об'єднання підприємств, окремі підприємства, установи, організації та приватні особи, власники землі, землекористувачі.

Реалізація стратегії повинна опиратися на чітко налагоджену роботу підприємств лісового господарства, сільського господарства, а також промисловості, що випускає машини та знаряддя, необхідні для лісорозведення.

Небхідно передбачити відродження наукових підрозділів, випробувальних полігонів і конструкторських бюро, заводських цехів, зайнятих розробкою технічної документації, випробуванням і серійним виробництвом нової техніки.

Першочергові завдання лісорозведення:
• внести відповідні зміни до законодавчих та нормативних документів, що пов'язані з лісорозведенням,
• зробити інвентаризацію та генеральну схему лісомеліоративного облаштування територій;
• удосконалити систему лісового насінництва шляхом підвищення ефективності використання наявних об'єктів та створення нових, в т. ч. селекційно-насіннєвих комплексів;
• розширити відомчі та організувати державне сортовипробування;
• провести ДНК паспортизацію об'єктів лісового насінництва;
• оновлення матеріально-технічної бази підприємств лісогосподарського профілю, комплектування їх технікою для заготівлі та переробки насіння, для роботи в розсадниках, лісокультурної технікою, технічними засобами для виконання протипожежних та лісозахисних заходе;

4.3. Кадрове забезпечення

Для ефективного управління реалізацією заходів з лісорозведення створити при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, головних управліннях АПК при облдержадміністраціях, райдерж-адміністраціях служби з агролісомеліорації.

У вищих навчальних закладах МНУ рівнів акредитації відновити підготовку фахівців з агролісомеліорації або спеціалізацію з агролісомеліорації.

Забезпечити перепідготовку управлінського та інженерно-технічного персоналу, підготовку наукових кадрів.

Створити при Національній академії аграрних наук України, Національний науковий центр «Інститут степознавства».

5.Фінансове забезпечення

Засоби для виконання завдань з лісорозведення забезпечуються переважно з державного бюджету, а також місцевих бюджетів, коштів землевласників, землекористувачів, інвесторів, меценатів, міжнародних фондів та інших коштів відповідно до чинного законодавства України.

Створити систему фінансового кредитування заходів з лісорозведення, лізингової поставки машин та механізмів, у т.ч. імпортних.

6.Очікувані результати

Релізація стратеги лісорозведення зокрема дозволить:
• підвищити стійкість біологічної компоненти агроландшафтів до негативного впливу;
• забезпечити фільтрацію та очищення поверхневого стоку від шкідливих інгредієнтів шляхом переведення його з використанням захисних лісових насаджень лінійного типу в підгрунтовий;
• зупинити ерозію та дефляцію фунтів;
• поліпшити лісівничо-меліоративні функції захисних лісових насаджень лінійного типу в результаті проведення необхідних лісогосподарських заходів;
• зберегти біологічне та ландшафтне різноманіття, посилити інтенсивність процесів природного відтворення агроландшафтів;
• оптимізувати розміщення систем захисних лісових насаджень лінійного типу на адаптивно-ландшафтних засадах;
• підвищити рівень полезахисної лісистості;
• зменшити забруднення фунтів хімічними сполуками;
• підвищити врожайність сільськогосподарських культур у міжсмугових полях;
• збільшити підгрунтовий стік, за умови досягнення комплексної лісистості водозборів;
• забезпечити додатковий обсяг поглинання вуглецю та виділення кисню захисними лісовими насадженнями;
• підвищити ефективність впровадження державних екологічних профам, пов'язаних з поліпшенням стану навколишнього природного середовища.

Виконання основних стратегічних напрямів лісорозведення в Україні в цілому забезпечить значний еколого-економічний ефект – як прямий (підвищення врожайності, додаткове зволоження території, охорона земель від ерозії, тощо), так і опосередкований (збільшення біологічного різноманіття, поліпшення умов існування фауни та проживання місцевого населення, зниження рівня захворюваності тощо), а за умови створення захисних лісових насаджень різних просторово-цільових форм в повному обсязі – забезпечить позитивний вплив на регіональні мікрокліматичні умови.

Загальні орієнтовні витрати на всі заходи пов'язані з лісорозведенням у рік можуть сягати 2.3 млрд.грв, а втрати чистого річного доходу сільськогосподарського виробництва складають майже 3 млрд. дол. США, що значно перевищує річні витрати на лісорозведення.