14/07/2015
0Статья опубликована месяц назад – это надо учитывать. В сети она размещена вчера. М.П.
Доки закон про мораторій на експорт лісоматеріалів, який розворушив українських деревообробників, перебуває у «підвішеному стані», а депутати й деревообробники намагаються вирішити правову колізію, ми вирішили поцікавитися, як позначиться впровадження цього закону на ринку лісу, у спеціаліста з продажу лісових машин і техніки для первинної обробки деревини Андрія Шуби, який представляє в Україні низку провідних європейських та американських виробників лісової техніки. Отож, до вашої уваги – думка продавця лісового обладнання.
– Звичайно, такі рішення можуть суттєво вплинути на лісовий ринок як сприятливо, так і негативно, – висловив своє бачення ситуації пан Андрій. – Потрібні реформи й повне «перезавантаження» лісової галузі відповідно до сучасного рівня розвитку лісового господарства в Європі. І що раніше почнуться реформи, то краще для економіки країни й для наступних поколінь мешканців України.
Українське лісове господарство потребує глибоких структурних реформ, і закон про обмеження експорту необробленої деревини може стати загалом сприятливим для галузі. Проте необхідно вжити комплекс заходів для оздоровлення лісового господарства. У лісовій галузі потрібно нарешті розуміти: що менше людей будуть виконувати більше роботи за коротший час, то вищими будуть доходи і, як наслідок, – зарплати.
Заборона на вивезення необробленої деревини повинна супроводжуватися потужною підтримкою лісозаготівельних, лісопиляльних і деревообробних підприємств у сегменті модернізації виробництва, закупівлі сучасної високопродуктивної техніки, фінансової підтримки в нарощуванні виробничої бази із переробки деревини.
Потрібні нові верстати й технології!
Підтримка з боку держави – це не тільки пільгове фінансування, а й звільнення від податків і мит усього ввезеного в країну устаткування для основних фондів лісозаготівельних і лісопереробних компаній. Тільки в такому комплексному підході є сенс і перспектива.
Для нормального і динамічного розвитку лісового господарства однією з умов є надання директорам державних підприємств максимально можливої адміністративної та фінансової свободи у прийнятті рішень щодо закупівлі техніки для основних фондів.
Нині надто складною і незграбною є система закупівель для державних підприємств. Це потрібно змінювати, робити процедуру закупівель прозорішою, надавати адміністративну і фінансову свободу директорам державних лісових господарств. Система контролю повинна працювати, але в основі всього має бути принцип економічної ефективності кожного окремого підприємства.
Також повинне бути розуміння, що деревина – це сировина місцевого значення. Необроблену деревину перевозити на відстань більше 50 км економічно не вигідно. Вся переробка повинна бути організована в тих місцях, де її заготовляють. Причому у програму розвитку лісової галузі й лісопереробної промисловості має бути закладена й програма використання відходів деревини в енергетичних цілях – для опалення приміщень і нагрівання води для потреб населення.
Усі питання, пов’язані з використанням місцевих ресурсів в інтересах місцевих громад (робочі місця у лісозаготівлі й переробці деревини, у використанні деревини як джерелі енергії), повинні бути в комплексі заходів щодо «децентралізації». Право управління лісами доцільніше передати обласним радам, а за державою залишити тільки контролюючі функції.
Потрібно використовувати досвід Польщі, Естонії, Латвії, Литви й інших країн з постсоціалістичною економікою. Такий досвід і практика є в Східній Європі, тож треба тільки це використовувати.
Ці рішення повинні бути прийняті на «учора», бо чим скоріше весь цей комплекс заходів буде прийнятий і забезпечений програмами фінансування – тим швидше почнуть поліпшуватися умови життя людей.
