“Я читаю кожне звернення платників податків”, –

Ніна Южаніна, голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики

Своє інтерв'ю БИЗНЕСу (відбулось 3 липня. — Ред.) Ніна Южаніна почала з вкрай емоційної оцінки свіжоприйнятого Закону про реструктуризацію валютних кредитів. Найм'якіше, що ми почули від Ніни Петрівни з цього приводу, — це те, що "валютно-кредитний" законопроект вийшов з профільного Комітету непідготовленим, що колеги вчинили безвідповідально, непрофесійно, не проявили ініціативу та свідомість. Тому наше перше запитання відносно законопроекту №1088 про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) стало логічним продовженням монологу голови Комітету.

— Ви розкритикували колег з Комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності за безвідповідальність. Але чому ж тоді вже ваш Комітет затягнув внесення змін щодо застосування РРО аж до 1 липня?

— Наш Комітет протягом декількох місяців здійснював фаховий аналіз і проводив робочі групи, щоб виробити алгоритм зменшення тиску на підприємців при застосуванні РРО. На всіх зустрічах були представники Мінфіну, Державної фіскальної служби. Але я зрозуміла, що на ці зустрічі приходять люди, які не мають ніякого права прийняття рішень і навіть бояться доносити до свого керівництва інформацію, що обговорюється на таких робочих групах. Попри це, ми шукали механізми, щоб позбавити підприємців тієї страшної відповідальності, яка в них є зараз при застосуванні РРО.

— Але ж наявність відповідальності залежить від вас — законодавців. Де ви були півроку тому? Чому потрібно було дочекатися 1 липня і демонстрації під стінами парламенту?

— Ми не чекали 1 липня. 95% законопроекту №1088 — це складова щодо зменшення фіскального тиску, відміни штрафів і багатьох процедур, передбачених старим Законом. До того ж рішення про застосування РРО прийняли ше в грудні. Я вважаю, що Мінфін та ДФС мали змогу ще тоді почати аналіз ситуації. Тим більше що в них була наявна інформація щодо виробників, щодо не зовсім чистої історії корпоративних прав, щодо інформаційних еквайрів та їх належності. Насправді час вивчити цю проблему був у всіх. Я вважаю це прямим недоліком і недоопрацюванням саме фіскальної служби і Мінфіну. Але як можна звинувачувати фіскальну службу, коли в них сталася зміна керівництва?

— Це було ще взимку.

— Ігор Білоус мені неодноразово казав, що треба максимально впроваджувати РРО. Що це досвід Європи. Що поки ми не перестанемо неподконтрольно торгувати у великих обсягах, ми не поборемо нi контрабанду, нi тіньове виробництво.

— А ви згодні з цією тезою?

— Hi.

— Чому?

— Meнi доповідали експерти, що у сфері виробництва та застосування РРО вибудовується ціла вертикаль, мабуть, навіть злочинна, за участі фіскальної служби. Саме з огляду на це я наполягала на відтермінуванні застосування РРО для підприємців 3-ї групи до 1 січня 2016 р., аби розібратися, чи була насправді вибудована ця корупційна вертикаль. Це по-перше. А по-друге, буквально на ocтaнніx робочих групах нам було презентоване програмне забезпечення, яке змогло б суттєво спростити застосування РРО. Зараз РРО надто складні з точки зору використання та сервісу, бо вони були передбачені для великих торгових точок. І їх функціонал надмірний для підприємців 2-ї та 3-ї груп. Для чого ускладнювати їм життя?

— Події навколо Закону про РРО — це ексцес виконавця: несвоєчасно та неякісно виписані норми. Ви можете гарантувати, що надалі у вашій роботі таких ексцесів не буде?

— Велику роль тут відіграє фракція. Я весь час намагалася на фракції озвучити декілька самих болючих питань, і серед них — саме застосування РРО. Всі мої колеги бачили демонстрантів під стінами Ради, всі розуміли, якии низькии рівень життя у тих, хто працює навіть на 2-й групі єдиного податку. Це люди, які змогли переступити через себе, щоб зайнятися підприємництвом. Це люди, які змогли заробляти собі на життя, а не пішли на “кредитний” Майдан. І тоді Юрій Луценко почав наголошувати, що примушувати цих людей витратити зараз кошти на РРО — це абсолютно неприйнятна політика. Він не аналізував глибоко наші доробки з дерегуляції, дефіскалізації цього процесу, він просто розумів, що придбати РРО — це дуже дорого. В мене є точні дані, не від ДФС, яка завжди чомусь зменшує суми.

— Так яка сума?

— Наприклад, одне підприємство, салон краси, витратило на придбання та встановлення самого дешевого РРО 6200 грн.

— Тобто сумлінні платники податків, які встигли придбати РРО, знову витратили свої кошти марно. І, проводячи паралель між ними та валютними позичальниками, ми знову констатуємо, що парламент покарав сумлінних платників, що витратилися на РРО?

— Не зовсім так. З одного боку, 6200 грн. — це великі кошти. Навіть якщо домовлятися з виробниками РРО про розстрочку, знаючи дохідність малого бізнесу, яка коливається в межах 5-10%. З іншого боку, це одноразові витрати на встановлення РРО, який, за прийнятим проектом №1088, може працювати мінімум сім років, а не близько трьох як зараз.

— Так, може, ви не знали про такий жалюгідний стан підприємців?

— Я вважала, що цими цифрами володіють усі. Насамперед Мінфін і ДФС, які могли б дати свої зауваження. Мені здалося, що в уряді існувала хибна думка відносно якихось надприбутків СПД. Взагалі, відчувається деяка відірваність представників виконавчої влади від реалій. Може, я відчуваю це тому, що ще до листопада 2014 р. працювала саме у бізнесі.

— Але Ігор Білоус, Айварас Абромавічус, Наталія Яресько відірвалися від бізнесу приблизно тоді ж… Арсеній Яценюк, правда, зробив це років на 15 раніше…

— Ні. Не погоджуся з вами, тому що бізнес Абромавічуса, Яресько не можна порівняти з аудиторською діяльністю, якою займалася я. Це абсолютно різні напрямки, кожен із своєю специфікою.

— Історія з РРО ще не скінчилася. І на їх запровадженні наполягають також кредитори України. Що далі?

— Логіка наших дій ясна і прозора як ніколи. У нас немає мети примушувати підприємців вести розрахунки із застосуванням РРО починаючи з першої копійки. Якщо буде вибудовуватися справжній державницький підхід, то змусити підприємців подавати прозору звітність має сам споживач — через чеки, квитанції тощо. Це не може бути вказівка уряду. Зараз, як записано в Законі, РРО не застосовуються в підприємців не тільки 1-ї, а й 2-ї та 3-ї груп, в яких протягом року обсяг доходу не перевищує 1 млн грн. (детальніше про зміни у застосуванні РРО, прийняті у проекті №1088, див. на стор.16, 17. — Ред.). Думаю, що ця здорова норма залишиться надовго. Тому що над впровадженням, виробництвом маленьких РРО треба ще довго працювати. Цей шлях ми маємо пройти.

— Але після запровадження граничних сум обігу більшість підприємців перейдуть у категорію з доходом 999999 грн. на рік…

— Це залишиться на совісті підприємців. І коли ми востаннє зустрічалися з підприємцями напередодні прийняття Закону, я казала; “Друзі, якщо наступного разу знову виникне питання застосування РРО і я ще тут буду, я б хотіла, щоб ми нагадали одне одному те, як я зараз сприймаю ваш біль через неможливість придбати РРО. Але й щоб ви також чесно дивилися мені в очі, якщо почнете мухлювати на обсягах”.

— А ви самі вірите в те, що малий бізнес не буде мухлювати з обсягами доходу?

— Вірю, тому що дохід у 1 млн грн. на рік дозволяє більшості з них нормально працювати. А коли вже підприємці будуть підходити до цієї межі і почнуть хвилюватися, ми до цього часу зможемо запропонувати якійсь більш якісний компенсатор.

— Повернемося до податківців. Які у вас зараз відносини з Романом Насіровим?

— Робочі. Я зараз не дуже часто з ним спілкуюсь. Спочатку, одразу після призначення, він телефонував частіше. Але зараз, як я розумію, він дуже завантажений операційною діяльністю. Тому я йому раджу не працювати по старинці, як працює вся фіскальна система. Бо тоді не буде ніяких змін. Головне для нього, на мій погляд, — не зважати на пояснення людей зі старої системи, які не хочуть нічого в ній змінювати.

— Як ви ставитеся до ідеї підпорядкування ДФС Мінфіну?

— Мені ця ідея не подобається. Я ніколи б не хотіла бути головою ДФС, підпорядкованої Мінфіну.

— В чому негатив?

— У будь-якому випадку ефективність структури залежить від ключових посадовців. Не знаю, чи можна про це взагалі говорити…

— Ви — народний депутат. І можете говорити все, що вважаєте потрібним.

— Фіскальна служба має бути окремим органом держвлади хоча б тому, що Мінфін не може оперативно обробляти всю необхідну інформацію. Міністерство — це ще один щабель на шляху інформації знизу, від платника податків, нагору. Це занадто довгий шлях для прийняття рішення.

— Попередній голова ДФС говорив в інтерв’ю БІЗНЕСу, що робота його відомства має мало спільного з економікою. Фактично фіскали виконували “хотілки” Мінфіну. І збирали не стільки, скільки може сплатити бізнес в межах здорового економічного глузду, а стільки, скільки спланував Мінфін видатків у бюджеті. Фіскали займалися насиллям по відношенню до бізнесу. Зараз, на вашу думку, щось змінилося?

— Ви сказали саме головне. Ну як, якщо фіскальна служба підпорядкована Мінфіну, ми можемо розірвати цей ланцюг? Ніяк! Коли голова ДФС мав спецстатус, він міг прийти на засідання уряду і сказати: цифри держбюджету нереальні, я не можу змінювати функцію ДФС з сервісної на каральну. Ви в уряді маєте планувати бюджет виходячи з реального стану економіки, а не з того, що вам треба. Ми породжуємо систему, яка не зможе стати сервісною і залишиться фіскальною.

— Давайте уточнимо: ми — це хто? Адже ви — представник правлячої коаліції. Що вам заважає?

— Ми — це депутати, зацікавлені проводити зміни в країні. Але ми не зможемо нічого змінити, адже, як би ми не працювали тут над законами, вони не спрацюють. Парадокс: ми не можемо притягнути фіскалів до відповідальності, бо згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом можемо це зробити лише в разі нанесення підприємствам матеріальної шкоди.

— А це ще треба довести.

— Правильно. Я, коли ще була аудитором, якось витратила півтора року на доказування правди. І весь цей час ми збивалися з ніг: адміністративне оскарження, судове оскарження. Стільки часу, нервів. Закінчувалося тим, що суд виносив рішення повністю на користь підприємства, і ніхто з податківців не ніс відповідальності. Тому, коли зараз до Комітету надходять податкових органів, ми не пересилаємо ці листи одразу до ДФС, як це було заведено раніше. Я цю практику змінила.

— Як саме?

— Я читаю кожне звернення платників податків до Комітету. Там, де бачу історію, в якій я як аудитор можу розібратися без ДФС, уточнюю дані у цього підприємства і прошу підприємців зателефонувати у податковий орган. Потім направляю туди спеціаліста і прошу податківців чи закінчити перевірку, чи надати необхідну довідку. Тому що я не бачу можливості по-іншому допомогти підприємцям. Бо я це пройшла на власному досвіді.

— Багато скаржаться?

— Я регулярно підписую 15-20 листів на тиждень.

— Скільки з них, на вашу думку як аудитора, можуть мати позитивний фінал для бізнесу?

— До 90%.

— Але-ж більшість цих випадків обумовлені саме можливістю подвійного трактування норм?

— Так. Подвійне трактування норм — це біда.

— Чи можете ви як законодавець мінімізувати кількість таких подвійних трактувань?

— Це головне завдання нашого Комітету. Всім народним депутатам слід навчитися писати закони так, щоб вони трактувалися виключно однозначно як суспільством, так і фіскальними органами.

ІГОР КАНЄВСЬКИЙ

Досье БИЗНЕСа

Ніна Южаніна, голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики.
НАРОДИЛАСЯ: 11 січня 1965 р.
ОСВІТА: вища.
КАР’ЄРА: трудовий стаж — 32 роки; 6 років працювала в органах податкової служби; 14 років — на посадах головбуха, економіста; 11 років — аудитором; з 27 жовтня 2014 г. — народний депутат України в парламенті 8-го скликання, член партії і парламентської фракції "Блок Петра Порошенка”;
13 травня 2015 г. — обрана ВР головою Комітету І з питань податкової та митної політики замість Романа Насірова.