Чи зупинить Державна антикорупційна програма на 2023-2025 роки та новий голова НАБУ корупцію?

Не могу не разместить работу, присланную на почту сайта. Однако читать её трудно. Во первых, мешает канцелярит и многочисленные ссылки, на открытие и прочтение которых надо потратить пару дней, а то и больше. Во-вторых, создается впечатление, что основной материал автора, многократно публиковался. Неблагополучие ситуации со всеми без исключения видами пользования лесом уже давно всем очевидно. Однако глубинные причины этого никем не вскрыты. Может быть автору стоит этим заняться, взяв себе в союзники тех, кто способен увидеть проблему с разных ракурсов? М.П.

На сайті «Відкритий ліс» 26.02.2023 року опублікована стаття «З історії глибинної корупції на Прикарпатті». З метою врегулювання піднятих проблем в частині державного управління мисливським господарством я направив звернення Президенту України через урядовий електронний кабінет (реєстраційний номер ПР-15287911). Розгляд по суті доручено Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, так як відповідно до ПОЛОЖЕННЯ про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 року № 614, саме Міндовкілля формує та реалізовує політику у сфері мисливського господарства, а реалізація політики власне й полягає у правозастосуванні чинного законодавства. Попередні відповіді вказують, що виконувати свої функції Міндовкілля не збирається, про що свідчать попередні відповіді на 54 аркушах.  Про продовження бездіяльності в частині реалізації політики у галузі мисливського господарства свідчить й останній лист від 06.03.2023 року № 25/2-11/3341-23, в якому виправдовується семирічна бездіяльність з реалізації чинного законодавства в частині плати за користування мисливськими угіддями. У листі вказано, що воно активно співпрацює з Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування та надало пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку розрахунку плати за користування мисливськими угіддями». На моє переконання, вдосконалення державного регулювання  не має меж, але найперше необхідно почати виконувати вже чинне законодавство. Як можна вдосконалювати чинне законодавство, якщо воно на Прикарпатті і в низці інших областей взагалі не працює? Також Міндовкілля суперечить собі, коли виправдовує свою бездіяльність тим, що відповідно до Господарського кодексу України органам державної влади заборонено втручатись та перешкоджати господарській діяльності суб’єктів господарювання, і в той же час дає вказівку центральному органу державної влади Держлісагентству «вжити заходів щодо забезпечення безумовного виконання вимог статті 24 Закону.

Слід зауважити, що  відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, його основним завданням є реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Слід відмітити, що через рік після прийняття норм щодо плати за користування мисливськими угіддями Державне агентство лісових ресурсів України намагалось двічі  ̶  у 2016 році (посилання на листи Лист від 17.02.2016 р. № 03-16/840-16) та  17.02.2016 № 03-16/839-16, реалізувати вимоги чинного законодавства, але ці намагання не принесли результату й до цього часу. Також не спромоглась Державне агентство лісових ресурсів України реалізувати державну політику у галузі мисливського про що свідчать 173 аркуші відповіді, в яких знайдемо десятки оправдань щоб блокувати виконання вимог чинного законодавства яке регламентує платність використання мисливських угідь.

Статті «Корупційні маніпуляції в галузі мисливського господарства на Прикарпатті» та «З історії «глибинної» корупції на Прикарпатті», в яких мною аргументовано вказується на корупцію посадових осіб уповноважених на реалізацію державної політики у галузі мисливського господарства, направлені в Офіс Генерального Прокурора. Листом від 27. 02.2023 року № 27/2-1537ВИХ-23 мене повідомлено, що вирішення проблеми щодо семирічного блокування в Івано-Франківській області чинного законодавства щодо платності використання мисливських угідь доручено Держлісагентству України, так як цей орган виконавчої гілки влади «… організовує планово-фінансову роботу в установах і організаціях, що належать до сфери управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів .. в установленому законодавством порядку, забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів тощо». Держлісагентство не дослухалось до доручення Офісу Генерального Прокурора. Лист від 27. 02.2023 року. Держлісагентство листом від 07.03.2023 року № 03-06/1373-23 повідомило, що вирішення піднятих мною проблем щодо корупції у галузі мисливського господарство доручено Державному спеціалізованому підприємству «Ліси України». Тож своїми діями Держлісагентство передбачає, що вирішення питання щодо платності використання мисливських угідь не відбудеться, так як Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України», яке розпочало свою діяльність місяць тому, не може вирішити проблему відсутності плати за останні сім років. Більше того, Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України» є  суб’єктом господарювання, а Держлісагентство протягом чотирьох років направляє мені відповіді, в яких вказує, що чинне законодавство (Господарський кодекс) забороняє втручатись у господарські справи суб’єктів господарювання, а тепер всупереч дорученню Генеральної Прокуратури, передоручає вирішити проблеми, викладені у статтях «Корупційні маніпуляції в галузі мисливського господарства на Прикарпатті», та «З історії «глибинної» корупції на Прикарпатті». 

Міністр фінансів Марченко вказав, що Україні потрібно 38 мільярдів доларів бюджетної допомоги від міжнародних партнерів на 2023 рік. США пообіцяли надати 10 мільярдів, а ЄС – ще 19 мільярдів доларів. Київ зараз веде переговори з МВФ про програму позики, яка може допомогти закрити решту потреб.  Міністр заявив, що проблема з корупцією в Україні не зникла, тому ми маємо розширювати інструменти для її подолання. Щоб зберегти підтримку від урядів країн та платників податків країн-партнерів, ми маємо доводити справами, що ми надійні союзники і можемо ефективно використовувати залучені кошти. На думку Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, внаслідок неефективного управління Україна щороку втрачає 100 млрд доларів валового внутрішнього продукту. 

Нещодавно, 4 березня,Кабінет Міністрів України прийняв Антикорупційну програму на 2023-2025 рр. За задумом розробників, вона передбачає заходи у сфері державного регулювання економіки, земельних відносин. Винні у порушенні чинного законодавства будуть неодмінно притягнуті до відповідальності. З такими амбітними планами можна сподіватись, що 100 мільярдів доларів США будуть поповнювати публічні бюджети всіх рівнів та державних підприємств. Слід відмітити, що поряд з амбітною  Антикорупційноюпрограмою на 2023-2025 рр.  рішуче налаштований боротись з корупцією новий директор НАБУ Семен Кривонос, якого Кабмін затвердив 6 березня. Він пообіцяв працювати так, щоб корупціонери боялися “Бога, народу України та бюро”. Про те, що корупціонери не бояться ні Бога, ні народу, свідчить соціологічне дослідження проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 14-22 лютого, за результатами якого половина українців переконані, що корупціонерів потрібно негайно відсторонювати від посад і притягувати до відповідальності всіх за найменшою підозрою у корупції, бо це особливо важливо під час війни. Громадяни України роблять висновки про ефективність державного управління, що окрім заяв влади про щорічні втрати 100 млрд. доларів США, вона не робить конкретних кроків до усунення порушень. Чи хтось би захотів, щоб у лікарні хворому поставили діагноз і не лікували. На жаль, так в нас виглядає сучасний стан державного управління. Більше того, власне виконавча гілка влади забезпечує не поступлення в бюджет коштів через блокування виконання вимог законодавства, а так звана «антикорупційна інфраструктура» через бездіяльність заохочує чиновників до корупційних порушень.

Парадокс, але держава втрачає не лише через корупційні дії чиновників, але й також через фахову роботу «викривачів корупції» (Детальніше у статті «Як викривач корупції завдав державі збитків на 227 тисяч гривень»). На даний час Бюро економічної безпеки України направило 15 аркушів відповіді, Державне агентство лісових ресурсів України ̶ 170 аркушів, Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства  ̶ 21, Міндовкілля  ̶ 48, Державне бюро розслідувань  ̶ 102, Івано-Франківська обласна рада  ̶ 22, Івано-Франківська обласна державна адміністрація  ̶ 129, Секретаріат КМУ 3, Мінекономіки  ̶ 18, Національне антикорупційне бюро 82, Адміністрація Президента України  ̶ 13, Поліція  ̶ 74, Прокуратура  ̶ 224, Національне агентство з запобігань корупції  ̶ 85, Народні депутати України  ̶ 89, Служба безпеки України  ̶ 4. Всього станом на 10.03.2023 року мені направлено відповідей на 791 аркуші.

Корупція та блокування виконання вимог чинного законодавства негативно вплинули на ефективність ведення мисливського господарства. Так, дохід на одного мисливця в Україні складає 23 євро, що в 52 рази менше, ніж в Угорщині,  в 15 раз менше ніж у Польщі та в 9 разів менше ніж у Словаччині. Якщо мисливцям всіх країн полювання приносить не лише естетичне, але й матеріальне задоволення, то в Україні заняття мисливством приносить одні збитки: в середньому  ̶  13 євро на одного мисливця. В Україні, на відміну від інших європейських країн, практично всі мисливські господарства є збитковими, а вкладення коштів на одиницю площі мисливських  угідь в десятки разівменшим.

Економічні результати діяльності мисливського господарства корелюються з чисельністю  добування мисливських видів тварин. Один українськиймисливецьдобуває в середньому 0,04 головикопитних, тобто, лише один з двадцяти п’яти  мисливців має можливість  пригостити дружину дичиною. У Польщі один мисливець в середньому добуває 5,2 гол., Угорщині – 4,9 гол., Словаччині – 2,5 гол. Легко порівняти рівень добування копитних видів дичини Польським союзом мисливців та Українським товариством мисливців УТМР, так як площа мисливських угідь, на якій ведуть  діяльність  ці громадські організації, практично однакова. Отож при однаковій площі мисливці уПольщідобувають в 236 разів більше кабана, 627 разів більше козулі та увага оленя  ̶  у 11125 разів більше.

До цього часу не вирішена проблема тіньового використання мисливських угідь. Якщо у 90-х роках площа мисливських угідь в Івано-Франківській області  становила 1,1 млн га, у 2010 році – 989 тис. га, то на даний час площа мисливських угідь складає 730 тисяч гектарів. З мисливського  господарства виведено понад 400 тис. га мисливських угідь, що становить більше  третини всіх мисливських угідь області. Залучення у користування 400 тис. га мисливських угідь дало б змогу працевлаштувати в Івано-Франківській області як мінімум 50 працівників, які будуть  займатись мисливським господарством на безгосподарських на цей час угіддях. Також по всій  Україні нераціонально використовуються мисливські угіддя.

Площа мисливських угідь відповідно до публічного звіту ДАЛР за 2018 р. становить 40 млн. га, тоді як загальна площа України – 60,3 млн га. Площа мисливських угідь в Україні становить лише 66,3%, тоді як в країнах Європи цей показник сягає до 90%. Якщо б в Україні площа мисливських угідь становила 90%, то загальна площа мисливських угідь була б не 40 млн га, а 54,2 млн га, тобто, на 14,2 млн га більшою. Хочеться також зазначити, що густина населення в Європі є вищою від двох до десяти разів. Зменшення площі мисливських угідь (на 14,2 млн га) через службове  недбальство  компетентних осіб органів публічного управління не дає можливості в Україні додатково створити як мінімум 2 тис.  робочих місць у галузі мисливського господарства, що уможливило  частково реалізувати політику Президента України Володимира Зеленського про повернення заробітчан в Україну. Так, відповідно до статті 29 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» користувачі  мисливських угідь повинні утримувати єгерську службу: одного єгеря – на 5-10 тис. га мисливських  угідь.

То ж суспільство сподівається, що новоприйнята Антикорупційна програма та новопризначений керівник НАБУ змінять ситуацію.