03/07/2015
0Замечу. что " перші посланці з майбутнього" пришли в Украину в 90-х и не из Беларуси. М.П.
Філософія лісоведення гармонізується із новітнім осмисленим світовим врівноваженим порядкуванням, найпершою заповіддю якого стає: «Не зашкодь ПРИРОДІ!» Але вона й технічно переоснащується. Цей еволюційний шлях вже проходили старші лісівники, котрі змушені були прийняти лісовозну техніку, бензопили, дороги, лісосіки, протипожежні заходи безпеки, наукові принципи господарювання… Третє тисячоліття неминуче приведе у лісовий сектор фантастичні технології, невідомі до цього методи господарювання і навіть принципово інше мислення. Ми на порозі новітньої нереволюційної «зеленої еволюції», першими посланцями якої стали сучасні «лісозбиральні комбайни» та високоточні і економні лісопереробні технології. Ці питання ще в 2008 році піднімали к.т.н., член кореспондент ЛАНУ В.Л. Коржов та к.т.н., доцент Національного лісотехнічного університету України О.А. Стиранівський (журнал «Оборудование и инструменты для профессионалов», №1, 2008). На жаль, ці думки досі чекають на практичне втілення.
Першим етапом, який відбувається при одержанні лісової деревини, продукції для лісопереробної, целюлозно паперової та інших соціально потрібних галузей народного господарства, є заготівля лісу. Методи заготівлі деревини можна розділити на два види: традиційний (із застосуванням ручного моторного інструменту) та машинний (повністю механізований). При традиційному підході, використовується ручний мотоінструмент, далі відбувається транспортування і навантаження лісопродукції (причіп сортиментовозний з гідроманіпулятором для завантаження та розвантаження при сортиментній заготівлі) і вивезення її на верхній склад, або ж вона зачіплюється та трелюється трелювальним трактором (при хлистовій заготівлі), складується в пачки, після чого розробляється на сортименти. Як бачимо, хлистова заготівля включає в себе додатковий технологічний процес трелювання хлистів, а традиційний сортиментний метод із використанням ручної праці створює більшу кількість переїздів сортиментних візків з гідроманіпуляторами для збору розкряжованих хлистів.
В 70-80-х роках минулого століття з’явилися технологічні процеси, які забезпечили повну механізацію лісозаготівельних робіт, звалювання (звалювальне пакетування), навантажувально-трелювальне, яке виконало одну-дві технологічні операції. Так прийшли до роботи лісові комбайни – харвестери та навантажувально-транспортні машини – форвардери. Використання таких машин дозволяє повністю замінити ручну роботу з лісоматеріалами на всіх фазах лісосічних робіт, починаючи із звалювання дерева та закінчуючи складуванням готового сортименту вздовж автомобільних доріг. Вальник лісу (лісоруб), який працює з бензопилою, орієнтовно в 7 разів частіше травмується у порівнянні із оператором залювально-розкряжувальної машини – харвестера. Фактично, це стало рушійною силою і в переосмисленні самого лісогосподарювання, запровадження зокрема принципів невиснажливого лісокористування, впровадження лісової сертифікації. У свою чергу це призвело до переосмислення у цім ланцюжку ролі самої людини. Можна стверджувати, що застосування лісозаготівельної техніки нового покоління практично виключає травматизм, підвищує авторитет лісогосподарського господарювання, виходить на рівень інтелігентних лісозаготівель. Для керування цими високопродуктивними, автоматизованими і комп’ютеризованими лісозаготівельними машинами вже необхідно готувати кваліфікованих робітників з інженерним мисленням. Також великими плюсами таких машин є стійкість на крутих схилах та їх екологічність. У випадку харвестера монтується і виконує роль робочого органу, процесорна головка. Цей велетень і працелюб, попри свою ненаситну жадобу роботи, для природного середовища значно безпечніший. Розум людини і можливості «розумної машини» вже створюють прецендент кардинально нового «мудрого господарювання». До речі, у розвинених промислових країнах спостерігається повний перехід на машинну заготівлю, після якої кінцевим продуктом є круглі лісоматеріали. Звісно, при цьому можна і варто розраховувати також на відчутні фінансові результати, а у вітрувально-буреломних та післяпожежних лісах, де необхідно швидко і в короткі терміни виконати лісосічні роботи, і для попередження екологічних наслідків.
То що ж нам заважає зробити рішучий крок у більш цивілізований лісовий простір? По-перше, особистісне мислення. Адже поступ починається зі сприйняття нового розумом. По-друге, брак коштів, або ж знову, через стару координату мислення, небажання їх переадресовувати на новітні технології, без яких поки що вдається виживати. Хоча термін окупності таких машин всього лиш 2,5 роки. Так, це правда, щоб перейти на механізовану лісозаготівлю, слід відмовитись від застарілої техніки і вдатися до нових технологій, як це можна побачити у сусідніх країнах.
Особлива відмінність харвестерів та форвардерів у тому, що їх робочі органи розташовуються не на рамі базової машини, а мають «розумні» органи (харвестерні головки та грейферні захоплювачі), здатні самостійно діяти під впливом водія-оператора який знаходиться у енергономічній кабіні в час роботи. Вони, до речі, виносяться на відстань до 20 метрів за допомогою гідравлічних приладів, які монтуються на крані маніпулятора. Такі робочі органи є дуже ефективними та результативними.
Звісно, найпатріотичнішим та й економічно виправданим кроком мало би стати перш за все відновлення вітчизняного машинобудування. Напрямки світового лісового машинобудування окреслює В. Коржов у статті «Сучасні тенденції машинізації лісозаготовок»:
– перехід на випуск нового покоління технічних засобів із використанням останніх досягнень у сфері автоматики, гідравліки та електроніки, які були би конкурентноспроможні;
– конструювання машин та механізмів із використанням модульного типу із залученням досвіду передових країн світу;
– концентрація базових організаційно-технічних пунктів з комплексного технічного обслуговування та удосконалення машин та механізмів для лісогосподарювання;
– вивчення та використання екологічних напрямків у лісовій сфері;
– удосконалення логістики та безперервності циклів роботи лісозаготівель;
– використання принципово нових технологічних рішень;
– покращення якості та надійності машин із використанням надлегких та надійних матеріалів;
– підвищення культури виробництва та умов праці;
– удосконалення систем управління, комп’ютеризація та автоматизація;
– розширення універсальності, взаємозамінності технічних засобів на різних технологічних процесах;
– покращення прохідності, мобільності та використання лісової техніки в екстремальних умовах (місцевість із ґрунтами з низькою несучою здатністю, екстремальні умови – морози, високі температури);
– навчання, підвищення кваліфікації, самовдосконалення всіх ланок управління процесами.
А це вже прерогатива держави – стратегія відповідних інституцій мала б керуватися філософією майбутнього, а не застарілим волюнтаристським мисленням старого часу. Тим паче, що необхідність забезпечення непереривного та невиснажливого використання лісових ресурсів із забезпеченням народного господарства та населення деревиною є, було і буде важливим завданням лісогосподарств. Використання сучасних лісозаготівельних машин суттєво могло б зменшити трудоємність лісозаготівельних робіт, забезпечити високу продуктивність праці, замінити тяжку та небезпечну роботу лісоруба. У новітній історії державотворення – це дуже важливий і необхідний крок. І Президент, і Уряд завдяки таким реформаторським крокам отримали б у найкоротші терміни модернізовану «зелену економіку», що б дало додатковий ресурс для модернізації інших галузей народного господарства, бізнесу, науки. Сучасні методи машинізації технологічних процесів потребують негайного впровадження у лісовому секторі України. Реформування лісової галузі, про яке так багато зараз говорять, щонайперше потребує модернізації машинної заготівлі лісопродукції, а саме використання харвестерів та форвардерів. Сучасні машини, окрім усього, є високоестетичними та енергономічними. Робоче місце оператора обладнане автоматизованими системами управління, відтак знижує фізичне навантаження, що позитивно відображається на умовах праці з точки зору охорони праці. Соціально економічні фактори спрямують лісове господарство на удосконалення лісозаготівельних операцій. Це еволюційний, відтак і неминучий процес! Зрештою, він має призвести до новітнього технічного прогресу. Механізація лісозаготівельних робіт має свою непросту історію – від кам’яної сокири, ручної пилки до сучасних бензопил і технічної підтримки у вигляді тракторів, лісовозів, маніпуляторів. Зараз лісове господарство на порозі нового етапу технічного прогресу: харвестери і форвардери лиш перші провісники у технологіях третього тисячоліття. Далі з’явиться техніка, яку навіть уявити важко. Важливо, не відставати на цьому шляху від найрозвинутіших лісових країн світу.
У світі з кожним роком сортиментна заготівля деревини з використанням харвестерів та форвардерів використовується все ширше. Щоправда, мережа лісових автомобільних доріг потребує активного будівництва для забезпечення відвантаження лісопродукції з проміжних лісоскладів. На проміжний лісосклад транспортування деревних сортиментів у кількасот метрів проводять форвардером, як це прийнято за кордоном, є невеликою. Однак з точки зору екологічної безпеки сортиментна харвестерна заготівля – економічно виправдана у порівнянні з хлистовою. Зменшуються пошкодження родючого шару поверхні ґрунтів, а транспортування сортиментів зберігає їх від налипання ґрунту, льоду. При цьому утворення колій майже відсутнє, що також відповідає вимогам екологічної безпеки. Цього можна досягти при використанні європейських правил, забезпечивши настил лісотранспортних напрямків по волоку відходами переробки. Це те, чого екологічна думка світу домагається упродовж багатьох останніх років.
Досвід передових країн також свідчить, що використання харвестерів та форвардерів на лісозаготівлях впливає на рівень зайнятості, розмір заробітної плати, рівень кваліфікації, покращення умов праці та безпеки для працюючих, зменшення кількості працюючих на лісозаготівлях шляхом їх перекваліфікації на лісопереробні менш легкі та безпечніші умови праці. Фактично, це забезпечить «стріляючий» старт для виникнення сотень виробництв, технологій, напрямків діяльності. Цим шансом обов’язково потрібно скористатися.
Продуктивність харвестера у порівнянні з бензиномоторною пилкою на десятки порядків ефективніша і вища. Технологічне удосконалення лісозаготівельної справи дасть можливість розширити виробництво та знизити вартість заготівлі деревини, а отриманий новий професійний досвід, кваліфікаційний рівень персоналу або, як його називають, кадровий потенціал нового тисячоліття, стане головним важелем та рушійною силою і на шляху підвищення продуктивності праці. Адже для кермувальника харвестера чи форвардера підвищення оплати праці – чи не найвагоміший аргумент. Саме він спонукатиме до високопродуктивної і зацікавленої роботи, що в свою чергу стимулюватиме і почуття відповідальності за збереження недешевих механізмів.
Харвестери і форвардери – тільки перші посланці лісової техніки третього тисячоліття, яка, завдяки освіченості та фаховості її розробників, кермувальників та виробників, змінить і філософські підтексти «зеленої економіки майбутнього». І навіть ставлення до можливостей лісу, використання його «зеленої сили», багатств, корисних властивостей.
На фото автора: у Білорусії.
