03/07/2015
0Среди материалов ФАО есть несколько коротеньких работ, адекватно описывающих ситуацию в Украине и ,видимо, ориентировнных на зарубежного читтателя. Ниже одна их них. М.П.
Проект ФАО «Консолідація лісової політики України»
Лісова освіта в Україні
Зібцев С.В.
Національний університет біоресурсів і природокористування України sergiy.zibtsev@gmail.com
17.07.2014
В Україні функціонує повноцінна багаторівнева система підготовки та перепідготовки лісових фахівців всіх рівнів – від робочих спеціальностей у лісових технікумах до фахівців вищої категорії та кваліфікації в університетах IV ступеню акредитації. Заклади освіти розташовані по всій території України і, в більшості випадків, здійснюють підготовку майбутніх фахівців для роботи у лісовому господарстві у регіоні розташування закладу.
При цьому теоретична і практична підготовка в значній мірі враховує регіональні особливості лісів та лісового господарства головних природних зон України.
Головним шляхом профорієнтаційної роботи є залучення учнів загальноосвітніх шкіл до робіт з відтворення та вирощування лісів у рамках діяльності так званих шкільних лісництв. Всього біля 500 шкільних лісництв функціонують при лісових підприємствах та мисливських господарствах по всій території України до роботи в яких періодично залучаються учні старших класів.
Отримати такі робочі лісівничі спеціальності як лісоруб, лісник, єгер, верстатник, озеленювач випускники 9 класів загальноосвітніх шкіл можуть у семи лісових коледжах, розташованих у Карпатському регіоні, Поліссі та Лісостепу.
Потребу у фахівцях середньої ланки для лісогосподарського виробництва в Україні забезпечують 17 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст), які розташовані у всіх природних зонах України: Поліссі (Волинська, Рівненська, Київська, Житомирська, Чернігівська області); Лісостепу (Вінницька, Тернопільська, Полтавська, Харківська, Хмельницька, Черкаська області); Карпатах (Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька,
Закарпатська області) та Степу (Донецька область) (http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article;jsessionid=A2972C9CB7 C2A90FC47E512EBAF07D16.app1?art_id=36100&cat_id=36099). Традиції середньої лісової освіти добре сформовані в Україні і випускники коледжів найчастіше вступають до лісових факультетів і звичайно є кращими студентами.
Універсальність вищої лісової освіти, в якій поєднується біологічна, технічна та економічна складові зумовили зростання її популярності в Україні і кількості навчальних закладів, які отримали ліцензію на підготовку фахівців ОКР бакалавр за напрямом «Лісове і садово-паркове господарство».
Станом на 2014 р. 25 вищих навчальних закладів пропонують абітурієнтам таку підготовку у всіх природних зонах України
(http://www.vstup.info/2014/i2014okr1bb3df0820-d768-47b3-81b2-8d4b22 d2d91b.html). Проте, оскільки така кількість фахівців з вищою освітою не може бути влаштована на підприємствах лісового господарства, очікується зменшення кількості бажаючих вступати на дані факультети і кількість самих лісових факультетів, що готують бакалаврів. Інтенсивність скорочення пропозиції буде визначатись економічною та соціальною привабливістю лісового господарства як професії.
На відміну від ОКР бакалавр, отримати диплом магістра лісового господарства пропонують тільки 8 лісогосподарських факультетів. З них найбільшу історію, досвід та значення мають два університети: Інститут лісового і садово-паркового господарства (ННІ ЛіСПГ) Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) (http://www.nubip.edu.ua/structure/l%D1%96sovogo_%D1%96_sadovo-parkovogo_gospodarstva), м. Київ та Національний лісотехнічний університет України, м. Львів (http://www.nltu.edu.ua). Лісогосподарський факультет ННІ ЛіСПГ налічує 175 річну історію своєї діяльності.
Набагато гірше розвинута освіта інших напрямків пов’язаних із лісовим сектором. Зокрема, отримати освіту (ОКР «Магістр») з спеціальності мисливське господарство пропонують тільки три факультети, а з спеціальності «Оброблювання деревини» – 4 факультети.
Значна увага приділяється підвищенню кваліфікації керівних працівників і спеціалістів для лісового господарства. Підвищення кваліфікації здійснюється в Українському центрі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства (Укрцентркадриліс)
(http://kadrlis.com.ua). Щорічно в Укрцентркадриліс проходять навчання за професійними програмами та з охорони праці близько 1,5 тис керівних працівників та спеціалістів галузі. Майстри лісу підприємств лісового господарства карпатського регіону підвищують кваліфікацію у Карпатському регіональному навчальному центрі, що є філією Укрцентркадрилісу.
Підвищення кваліфікації майстрів лісу для підприємств лісового господарства центрального і південно-східного регіонів України організовано у філії Укрцентркадриліс «Чорноліська лісна школа».
Останнім часом лісові коледжі І-ІІ рівнів акредитації були передані з підпорядкування Держлісагенства до Міністерства освіти та науки України,
що може негативно вплинути на набір та підготовку фахівців середньої ланки для лісового господарства, оскільки підпорядкування міністерству не забезпечує тісних зв’язків між практикою лісового господарства та навчальним процесом. Тому варто в рамках проекту запропонувати повернути лісові коледжі у підпорядкування Держлісагенства.
В лісовій освіті також можна виділити і певні проблеми. В цілому, оскільки освітянські заклади готують фахівців для лісового господарства, то практика лісового господарства визначає певні рамки та спрямованість навчання. У випадку коли лісогосподарські підприємства впроваджують інноваційні технології лісові факультети намагаються включати ці технології у програми навчання. Прикладом може бути впровадження системи електронного обліку деревини, що зумовило створення у НУБіП України проблемної лабораторії електронного обліку деревини. З іншого боку 99% наукових та інноваційних розробок, які створюються на лісових факультетах не впроваджуються у виробництві через різні причини (відсутність коштів, відсутність зацікавленості підприємств у модернізації лісового господарства, невідповідність потребам виробництва та інші).
В цілому навчальні програми на факультетах спрямовані по мірі можливостей на теоретичне та практичне навчання студентів як існуючим у лісових підприємствах видам робіт, так і найкращому світовому досвіду у веденні лісового господарства. Проте, внаслідок відірваності у багатьох випадках науки від виробництва, вмотивованість значної частини студентів у отриманні нових знань на лісових факультетах досить низька.
Значним недоліком сучасної лісової освіти є недостатня практична підготовка студентів, оскільки вони не мають змоги пройти тривале (3-6 місяців) практичне стажування у лісових підприємствах. Підприємства в силу перевантаженості їх перевірками та звітністю не мають часу та можливостей для приділення часу практикантам. Часто виробничі практики проходять досить формально, оскільки ВУЗи також не мають змогу фінансувати проживання та харчування студентів під час їх практичного навчання.
Реформування класичної лісівничої освіти і перехід від підготовки інженерів лісового господарства до дворівневої системи бакалаврів та магістрів не зовсім відповідає поточній практиці ведення господарства.
Практично підприємствам необхідні кваліфіковані робочі з лісових спеціальностей, молоді спеціалісти для роботи на посадах майстра та магістри лісового господарства для роботи на посадах від помічника лісничого та вище. В той же час бакалавр лісового господарства практично випадає з зазначеної схеми. В Українських реаліях бакалавр не є важливою сходинкою розвитку молодої людини як це є в США наприклад. Значна кількість ВУЗів (десятки), які відкрили нещодавно програми підготовки бакалаврів лісового господарства і, в той же час, не мають достатньо кваліфікованих викладачів, місць практик значно погіршує ситуацію з якістю підготовки цього освітньо-кваліфікаційного рівня.
