02/07/2015
0Довгоочікуваний вітчизняними деревообробниками Закон «Про внесення змін до Закону України «Про особливості регулювання діяльності суб’єктів господарської діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (конкретніше – про запровадження мораторію на експорт необробленої лісо- та пилосировини) отримав несподівану колізію – судову.
ПАТ «Єврошпон-Смига», великий вітчизняний деревопереробник, звернулося до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Президента України та голови Верховної Ради з клопотанням «визнати протиправною бездіяльність Президента України Порошенка Петра Олексійовича щодо непідписання прийнятого Верховною Радою 09.04.2015 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про особливості регулювання діяльності суб’єктів господарської діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» у визначений статтею 94 Конституції України термін».
Що до позову до голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, то його позивач звинувачує також у протиправній бездіяльності щодо неоприлюднення згаданого закону. Знову ж таки, у встановлений статтею 94 Конституції України термін.
Позивач у своєму позові просить Вищий адміністративний суд «зобов’язати відповідачів офіційно оприлюднити закон… шляхом його опублікування в офіційному друкованому виданні».
Прийнятий Верховною Радою закон спікер підписав, і документ був 14 квітня скерований на підпис Президенту, який згідно із зазначеним конституційним положенням мав у 15-денний термін або підписати його, або накласти на закон вето. Він не зробив ні того, ні іншого. Власне, в цьому і вбачає позивач протиправну бездіяльність гаранта Конституції. На сьогодні ситуація така, як пояснили адвокати позивача, що глава держави уже не може накласти на закон вето, якщо він не зробив цього в 15-денний термін. Отже, він все ж мусить підписати цей документ. Але доки Президент зволікає з цим, необроблений ліс надалі ешелонами вивозять з країни, тоді як вітчизняним деревообробним підприємствам постійно бракує цієї сировини.
Своєю чергою, спікер парламенту, оскільки в 15-денний термін прийнятий Верховною Радою Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про особливості регулювання діяльності суб’єктів господарської діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» не був ветований Президентом, мав би його опублікувати як такий, що набирає чинності. Отже, й спікер, вважає позивач, зволікаючи з такою процедурою, чинить протиправно, адже у Конституція сказано: «У разі, якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений».
25 червня відбулося судове засідання в цій справі, в якому з боку позивача взяв участь представник Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств, котрий рішенням колегії суддів під головуванням судді В. Бутенка, був залучений до участі в справі. Присутній на судовому засіданні був і один із співавторів цього закону, народний депутат Остап Єднак.
За кілька годин до початку судового засідання адвокати позивача отримали з Адміністрації Президента повідомлення, що її представник не суд не з’явиться. В ньому було висловлено також незгоду із позовною претензією деревопереробного підприємства. Мовляв, Президент має право не підписувати закони, які можуть зашкодити інтересам держави. Однак таке пояснення непереконливе. По-перше, закон підписав голова Верховної Ради, що ставить під сумнів «шкідливість» документа. По-друге, якщо глава держави все ж трактував закон як такий, що не сприяє інтересам держави, то чому ж не наклав на нього вето у встановлений термін? По-третє, Адміністрація Президента жодних чином не пояснила, чим же конкретно закон шкодить інтересам держави.
На судове засідання натомість прийшов представник із Верховної Ради із клопотанням «закрити провадження у справі за позовом ПАТ «Єврошпон-Смига»… у зв’язку з тим, що таку справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства». Хоча в своєму клопотанні представник Верховної Ради досить розлого аргументував позицію, судді Вищого адміністративного суду перенесли розгляд справи на 6 липня.
Але й це ще не все. Через день після цього народний депутат України Микола Томенко, який також є співавтором «завислого» закону, на власній інтернет-сторінці у зверненні до Президента повідомив про намір подати аналогічний позов до того ж суду. Щоправда, тільки до Голови Верховної Ради. Мотивує таке рішення тим, що неодноразово, але безрезультатно звертався до керівництва Верховної Ради з пропозицією та вимогою невідкладного оприлюднення цього закону як схваленого, оскільки він у термін, передбачений Конституцією України, не був ветований Президентом України, а також не був повернутий із вмотивованими та сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
На погрозу М. Томенка подати позов до суду, якщо закон не буде підписаний уже відреагували у Верховній Раді, пояснюючи, чому «завис» закон про заборону експорту лісу. Мовляв, у Конституції України немає чітких визначень процедури підписання та офіційного оприлюднення закону, ухваленого парламентом, який не був підписаний Президентом у встановлений термін, але й не був ним ветований. Так заявив прес-секретар голови Верховної Ради Дмитро Столярчук.
«Конституція в одному випадку чітко говорить про участь голови Верховної Ради в підписанні й оприлюдненні закону ‑ це коли Верховна Рада долає вето. А у разі, якщо Президент України просто не підписав протягом визначеного терміну і не повернув закон для повторного розгляду, то тут чітко не вказано, що закон має бути оприлюднений, а тим більше ‑ підписаний саме головою Верховної Ради», ‑ сказав він. Тобто вини Володимира Гройсмана в цьому випадку нема жодної. Але це заперечує експерт Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, наполягаючи на тому, що, згідно з тлумаченням Конституції, якщо глава держави не зробив ані першого, ані другого, то закон повинен підписати й за своїм підписом оприлюднити в офіційних виданнях саме голова Верховної Ради.
Отакі-от пристрасті вирують довкола мораторію на експорт необробленої деревини.
