РЕКОМЕНДАЦІЇ за результатами Всеукраїнського круглого столу «Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів»

 

16.02.2023 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Навчально-науковим інститутом лісового і садово-паркового господарства проведено Всеукраїнський круглий стіл на тему: «Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів». В засіданні прийняло участь більше 120 науковців з академічних установ НАН України, НААН України, університетів МОН України, Міндовкілля, ДАЛРУ, практиків лісового господарства та громадських організацій.

Заслухані базові доповіді вчених НУБіП України, Національного лісотехнічного університету, Українського ордена «Знак пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, ДАЛРУ в яких було викладено основні наукові дослідження по темі накопичені за десятки років.

Узагальнюючи матеріали круглого столу можна відмітити наступне:

1. За матеріалами лісовпорядкування в лісах ДАЛРУ загальна площа інтродукованих видів (73) складає 351 тис. га в т.ч.

Полісся – 16,5 тис. га – 0,7 %

Лісостеп – 98,9 тис. га – 5,2 %

Степ – 195,9 тис. га – 19,4 %

Карпати – 39,5 тис. га – 0,6 %.

Всього 5,2 % від загальної площі лісів ДАЛРУ. Дані про комунальні ліси відсутні.

Площі інтродуцентів в Степовій і Лісостеповій зонах створені в зв’язку з великими роботами в 50-60-х роках минулого століття по закріпленню земель від водної та вітрової ерозії. В той період в окремі роки висаджували до 300 тис. га в рік лісових насаджень, в які в зв’язку з кліматичними умовами степу вводились інтродуценти. Тоді були створені насадження по правому березі річок Дніпро, Дністер, Прут, Південний Буг, Сіверський Донець, які зупинили ерозію ґрунтів.

Це говорить про те, що 55 % насаджень за участю інтродуцентів відноситься до стиглих  насаджень.

2. На об’єктах природно-заповідного фонду на площі 42,5 тис. га росте 54 інтродукованих види в т.ч.:

Поліссі – 3,16 тис. га

Лісостепу – 11,16 тис. га

Степу – 22,8 тис. га

Карпати – 5,38 тис. га

3. Домінуючими є: робінія псевдоакація, дуб червоний, ясен зелений, тополя канадська, гледичія триколючкова.

Дані показники засвідчують наявність інтродукованих видів виключно на об’єктах штучного походження.

4. Дослідження науковців, які приймали участь в роботі круглого столу, підтверджують високу їх економічну цінність через якість деревини, надзвичайну екологічну роль в боротьбі з ерозією, що потребує виваженого та науково-обґрунтованого підходу при оцінці даних об’єктів, створення плантацій в майбутньому, особливо враховуючи зростаючу роль біоенергетики та участь даних видів в озелененні населених пунктів, розвиток розсадників для ландшафтного будівництва. Так в своїх виступах:

Директор ННІ лісового та садово-паркового господарства (НУБІП України) Петро Лакида звернув увагу учасників на проблеми зі створення та відновлення лісів пов’язані з кліматичними змінами, які провокують зміни умов зростання та видового складу деревних рослин у лісах різного призначення всіх природних зон нашої країни. І не завжди можливо вирішити питання створення та формування високопродуктивних і біологічно стійких насаджень без введення до їх складу різних видів інтродуцентів.

Будзінський Ігор начальник управляння лісового господарства ДАЛРУ навів аналіз використання інтродукованих видів деревних рослин у лісових насадженнях у розрізі адміністративних районів і природних зон у розрізі в їх складі аборигенних та інтродукованих видів залежно від цільового призначення. Прокоментував розроблені пропозиції щодо використання інтродукованих деревних видів у лісових насадженнях та унеможливлення використання інвазійних видів.

Світлана Лось, завідувач відділу селекції, генетики та біотехнології УкрНДІЛГА м. Харків, навела аналіз проведених досліджень лісових насаджень за участі дуба червоного та робінії псевдоакації, які показали що дані рослини не є інвазійними. Представила розроблені співробітниками УкрНДІЛГА рекомендації щодо використання інтродукованих видів у лісових насадженнях.

Професор кафедри лісових культур і лісової селекції (НЛТУ, м. Львів) Юрій Дебринюк ознайомив учасників круглого столу з результатами досліджень науковців лісових насаджень Карпатського регіону з участю інтродукованих видів. При цьому зроблено наголос на кращих показниках росту, стійкості та продуктивності насаджень з участю інтродуцентів, на основі чого зроблено висновок про відсутність ознак інвазійності у досліджуваних видів.

Доцент кафедри таксації лісу та лісового менеджменту (НУБІП України), представник офісу FSC в Україні, Оксана Павліщук, закцентувала увагу на сертифікації лісів у цілому, й зокрема на формуванні видового складу лісових насаджень з урахуванням їх економічного, господарського та цільового значення.

Професор кафедри економіки та менеджменту природокористування (НУ «Чернігівська політехніка») Юрій Гайда відзначив роль аборигенних  та інтродукованих рослин деревних видів у створенні мішаних лісів різного цільового призначення, наголосивши на тому, що не всі інтродуковані види є інвазійними, і, що не варто путати ці поняття, оскільки це різне явища.

Директор УкрНДІЛГА ім. Висоцького, Віктор Ткач зазначив, що наукові співробітники інституту мають багаторічний досвід вивчення лісових насаджень з участю різних видів інтродукованих деревних видів, на основі чого розроблені рекомендації, щодо можливості і доцільності використання різних видів інтродукованих деревних рослин, їх долевої частки, у насаджень різного цільового призначення.

Голова ГО «Всеукраїнська екологічна ліга» Тетяна Тимочко емоційно прокоментувала позицію екологічних громадських організацій з категоричним запереченням можливості використанням інтродукованих та інвазійних видів деревних рослин при створення нових лісових насаджень та вимогою видалення таких видів у вже існуючих лісах.

Науковцями зроблено детальний аналіз інвазійності окремих інтродуцентів та сформовано наступні висновки:

– Інвазію окремих видів доцільно розглядати виключно в межах географічних зон в залежності від кліматичних умов і екологічного значення

– Виважені лісогосподарські заходи, підбір видів, змішані насадження, догляд за ними, здатні обмежити активну інвазію окремих видів та можливість використання їх в економічних цілях

– Потребують виваженого підходу розгляд проектів лісових культур з врахуванням участі інтродуцентів

– Потребують вирішення питання лісових насаджень створених за участю інтродуцентів на об’єктах ПЗФ

– При прийнятті рішень про перелік інвазійних видів Міністерство як орган який формує політику в цій сфері повинно базуватись виключно на наукових рекомендаціях та досвіду вітчизняних вчених, розумінні що довкілля і добробут людей поняття нероздільні і потребують виваженого, а не емоційного підходу, та покладену на Міністерство відповідальність за прийняте рішення.

Пропозиції вчених до списку інвазійних видів підготовлених громадськими організаціями

(таблиця -див. у додатку)

Пропозиції УкрНДІЛГА до проєкту рішення Всеукраїнського круглого столу «Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів»:

Заслухавши та обговоривши доповіді та виступи учасників круглого столу, враховуючи результати довготривалих багаторічних досліджень науково-дослідних установ України, а також беручи до уваги той факт, що територія України відрізняється різноманіттям природних умов (Полісся, Лісостеп, Степ, Українські Карпати, Гірський Крим) та враховуючи особливості європейського законодавства, учасники круглого столу ухвалили:

1. Заборонити використовувати інтродуковані види для відновлення лісів у лісах І категорії (ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення).

2. Вважати за доцільне для створення захисних лісових насаджень, в тому числі лінійного типу, використовувати наступні інтродуковані види дерев, які мають здатність до інвазійної активності, за умови використання їх у поєднанні з іншими сумісними деревними видами та чагарниками, ефективним та своєчасним контролем шляхом здійснення ретельних заходів з догляду за ними:

2.1. У лісорослинній зоні Полісся – 

Дуб північний (Quercus rubra L.).

2.2. У лісорослинній зоні Лісостеп – 

Дуб північний (Quercus rubra L.),

Робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.).

2.3. У лісорослинній зоні Степ

Дуб північний (Quercus rubra L.),

Робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.),

Аморфа кущова (Amorpha fruticosa L.), 

Маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.),

Гледичія колюча (Gleditsia triacanthos L.),

Обліпиха звичайна (Elaeagnus rhamnoides (L.) A. Nelson),

Ясень пенсільванський (Fraxinus pennsylvanica Marshall).

2.4. В Українських Карпатах –

Дуб північний (Quercus rubra L.).

3. Включити до переліку інтродукованих видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів у розрізі лісорослинних зон наступні види:

3.1. Лісорослинна зона Полісся – 

Клен ясенелистий (Acer negundo L.), 

Айлант найвищий (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), 

Аморфа кущова (Amorpha fruticosa L.), 

Маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.), 

Робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.),

Робінія клейка (Robinia viscosa Vent.), 

*Верба ламка (Salix  fragilis L.), 

Ірга колосиста (Amelanchier spicata (Lam.) K. Koch),

В’яз приземистий (Ulmus pumila L.),

Ясень пенсільванський (Fraxinus pennsylvanica Marshall).

3.2. Лісорослинна зона Лісостеп – 

Клен ясенелистий (Acer negundo L.), 

Айлант найвищий (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), 

Аморфа кущова (Amorpha fruticosa L.), 

Робінія клейка (Robinia viscosa Vent.), 

*Верба ламка (Salix  fragilis L.), 

Ірга колосиста (Amelanchier spicata (Lam.) K. Koch),

В’яз приземистий (Ulmus pumila L.),

Ясень пенсільванський (Fraxinus pennsylvanica Marshall).

3.3. Лісорослинна зона Степ –

Клен ясенелистий (Acer negundo L.), 

Айлант найвищий (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), 

Робінія клейка (Robinia viscosa Vent.), 

*Верба ламка (Salix  fragilis L.), 

Ірга колосиста (Amelanchier spicata (Lam.) K. Koch).

3.4. В Українських Карпатах –

Клен ясенелистий (Acer negundo L.), 

Айлант найвищий (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), 

Аморфа кущова (Amorpha fruticosa L.), 

Гледичія колюча (Gleditsia triacanthos L.),

Робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.),

Робінія клейка (Robinia viscosa Vent.), 

    *Верба ламка (Salix  fragilis L.), 

Ірга колосиста (Amelanchier spicata (Lam.) K. Koch),

В’яз приземистий (Ulmus pumila L.),

Ясень пенсільванський (Fraxinus pennsylvanica Marshall).

З переліку інтродукованих видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів (п. 3), слід виключити вербу ламку (Salix × fragilis L.) через те, що цей вид в умовах України є аборигенним видом і не може бути включений до переліку інвазійних видів деревних рослин. 

4. За результатами наукових досліджень перелік інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів, переглядати один раз у 3 роки з метою його розширення та/або заміною видів.

5. З метою створення плантаційних насаджень для задоволення потреб економіки у певних видах сортиментів деревини, деревній біомасі недеревних ресурсах (плоди, лікарська сировина, продукти бджолярства тощо) дозволити використання інтродукованих видів, здатних до продукування цінних сортиментів деревини, плодів, лікарської сировини, або швидкого накопичення біомаси, медоносних тощо.

6. Врахувати рекомендації науково-дослідних інститутів лісового господарства щодо застосування інтродукованих видів, не здатних до неконтрольованого поширення, при відтворені лісів з метою впровадження заходів із запобіганню змінам клімату.

7. У шестимісячний термін після затвердження переліку інтродукованих видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів, розробити порядок поводження з ними в існуючих лісових насадженнях, який би передбачав моніторинг розповсюдження та заходи запобігання прояву інвазійної активності.8. При складанні тематичного плану науково-дослідних робіт наукових установ лісової галузі, а також НАН України, НААН України, вищих навчальних закладів лісівничого профілю вважати за доцільне передбачити опрацювання тематики щодо:− методики оцінювання ступеню прояву інвазійної активності певними видами інтродукованих деревних рослин;− оцінювання ризиків використання у лісовому господарстві інтродукованих видів, здатних до прояву інвазійної активності в певних регіонах і типах лісорослинних умов;− розроблення наукових рекомендацій щодо запобігання прояву інвазійної активності певних видів у певних регіонах і типах лісорослинних умов.

 

Представник Національної Академії Наук України, член робочої групи МінДовкілля Раїса Бурда надала свої рекомендації:

Пункт 1. Заборонити використовувати…А хіба досі не заборонено? Як би воно не було, пропоную в цьому пункті згадати захисну зону об’єктів ПЗФ. Наприклад, Використовувати існуючі захисні зони об’єктів ПЗФ в цілях ізоляції природоохоронних територій від проникнення чужорідних інвазійних видів рослин; дирекціям установ розробити план заходів, відповідно до «Порядку поводження…».

Пункт 4. Вітаю і підтримую. Явище міграції рослин дуже динамічне в просторі і часі. Ось тільки може через 3 роки це дуже часто?

Пункт 6. Підтримую. Пропоную таку редакцію: Врахувати рекомендації НДІ лісового господарства та інтродукційних центрів й інтродукційних осередків, об’єднаних в Раду ботанічних садів України, щодо застосування інтродукованих видів та видів-замінників, не здатних до…далі по тексту

Пункт 7. Вітаю і підтримую. Якщо цього не робити всі ініціативи з часом поглинуться щоденними турботами. Пропоную в кінці додати таке: та Перелік уже інтродукованих видів і видів-замінників, що не мають схильності до інвазій, залучивши для цього Раду ботанічних садів України.

Може я не зовсім втрапила в стиль вашого викладу. Прошу пробачення, але вважаю свої пропозиції слушними. РБС України включає близько 50 членів, має дуже багаторічний досвід інтродукції та є господарем багатої інформації щодо інтродукованих видів. 

Шановні колеги! Здається, нам надається шанс, якщо не впоратись, то хоча б приборкати цю напасть – некеровану навалу чужорідних інвазійних видів рослин до наших лісів та відновити наші аборигенні прекрасні, багатющі лісові ресурси. Скористаймося цим спільно і разом.

Ще раз дякую вам за ініціативу провести цей Круглий стіл і залучити таких цікавих і впертих людей до свого кола.